Рішення № 110764448, 24.03.2023, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/33131/21-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2023 року Печерський районний суд м. Києва у складі: головуючого - судді Остапчук Т.В., при секретарі - Ковалівський В.В., позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Перший український експертний банк» відповідач 1: ОСОБА_1 , відповідач 2: ОСОБА_2 , в інтересах якої діє ОСОБА_3 та ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку спрощеного провадження цивільну справу 757/33131/21-ц за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Перший український експертний банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в інтересах якої діє ОСОБА_1 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,- ВСТАНОВИВ:

У червні 2021 позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в інтересах якої діє ОСОБА_1 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості про заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги. Ухвалою від 27.02.2023 р. відкрито спрощене провадження з розгляду справи та призначено дату судового розгляду з повідомленням (викликом) сторін. 24.03.2023 року на адресу суду надійшли уточнення від представника позивача , в яких зазначила, що відповідачем сплачено суму основного боргу, проте суму інфляційних витрат, 3% річних та судовий збір. Представник позивача про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином. Разом з цим, представник направив заяву в якій просить суд розглядати справу у заочному порядку у його відсутність, вимоги підтримав. В судове засідання відповідач - ОСОБА_2 , в інтересах якої діє ОСОБА_3 та ОСОБА_1 не з`явилась, про час та місце розгляду справи повідомлявся , через канцелярію суду законний представник ОСОБА_3 подав заяву про про те що позов не визнає. Суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства й всебічно перевіривши обставини справи, розглянувши справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, дійшов до наступних висновків. Частиною 1 статті 4 Цивільного процесуального кодексу України, визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Так, позивач вказує, що ТОВ «Перший український експертний центр» прийняло житлові будинки на подальшу експлуатацію та обслуговування від Товариства з обмеженою відповідальністю «ЖЕК-2617», що підтверджується актом приймання-передачі від 01.07.2017 року. Товариство з обмеженою відповідальністю «Перший український експертний центр», являється правонаступником усіх прав та обов`язків Товариства з обмеженою відповідальністю «ЖЕК 2617» у зв`язку з припиненням Товариство з обмеженою відповідальністю «ЖЕК 2617» шляхом приєднання до Товариства з обмеженою відповідальністю «Перший український експертний центр». Товариство з обмеженою відповідальністю «Перший український експертний центр», як правонаступник Товариства з обмеженою відповідальністю «ЖЕК 2617», з 01.07.2017 є виконавцем послуг з утримання будинків, за адресою: АДРЕСА_1 . Враховуючи все вище викладене, Товариство з обмеженою відповідальністю «Перший український експертний центр», як підприємство - правонаступник, до якого відповідно до вимог діючого законодавства, перейшли всі права і обов`язки Товариство з обмеженою відповідальністю «ЖЕК -2617». ОСОБА_1 згідно договору купівлі - продажу квартири, серії номер: 1488 виданого 07.09.2017, належить на праві спільної часткової власності квартири АДРЕСА_1 . ОСОБА_1 (в інтересах якої діє ОСОБА_1 та ОСОБА_3 ) згідно договору купівлі - продажу квартири, серії номер: 1488 виданого 07.09.2017, належить на праві спільної часткової власності квартири АДРЕСА_1 . Відповідачі сплатили суму основного боргу, проте не сплатили суму інфляційних втрат, 3% річних та судовий збір. Відповідач, як власник квартири та споживач житлово-комунальних послуг, згідно статей 156, 162 ЖК Української РСР зобов`язаний не тільки брати участь у витратах по утриманню квартири і прибудинкової території, а й своєчасно і в повному обсязі вносити плату за отримані комунальні послуги. Згідно статті 322 ЦК України визначено, що власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно пункту 35 Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 1992 року № 572 «власники, наймачі та орендарі жилих приміщень зобов`язані своєчасно вносити плату за обслуговування і ремонт будинку, плату за найм чи оренд) квартири, комунальні та інші послуги». Відповідно до статей 156, 162 ЖК України, власники квартири зобов`язані брати участь у витратах по утриманню квартири і прибудинкової території, проведенню ремонту та своєчасно і в повному обсязі вносити плату за отримані комунальні послуги. Стаття 526 ЦК України, вказує на те, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог. Статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено відповідальність за порушення грошового зобов`язання. Так. ч. 1 цієї статті визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. У ч. 2 зазначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. За змістом ч. 2 ст. 625 ЦК Українинарахування інфляційних витрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Передбачена п. 10 ч. 3 ст. 20 Закону від 24 червня 2004 р. № 1875-1V «Про житлово-комунальні послуги» норма щодо відповідальності боржника у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги у вигляді пені не виключає застосування наслідків ч. 2 ст. 625 ЦК України. Відповідно до ч. З ст. 20 Закону «Про житлово-комунальні послуги» укладення договору на надання житлово-комунальних послуг визначено як обов`язок, а не право сторін. Відповідно, відсутність договірних правовідносин не є підставою для відмови у стягненні з відповідача коштів за надані житлово-комунальні послуги Згідно з нормами ст.ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Стаття 76 ЦПК України передбачає, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, а відповідно до ч. 2 ст. 78 цього ж Кодексу обставини справи, які за законом мають бути підтверджені засобами доказування, не можуть бути підтверджені іншими засобами доказування. На основі повно та всебічно з`ясованих обставин справи, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню, суд приходить до висновку, що уточнені позовні вимоги позивача, а саме стягнення інфляційних втрат у сумі 1151,49 грн, 3% річних у сумі 411,53 грн та судовий збір 2270 грн, підлягають задоволенню. Відповідно до ст. 141 ЦПК України також необхідно стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати у розмірі 2 270,00 грн. Керуючись ст. ст. 10, 64, 66, 67, 179, 191 ЖК України, ст.ст. 10,11,76, 81, 263,264,265,280 ЦПК України, суд, - ВИРІШИВ: Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Перший український експертний банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в інтересах якої діє ОСОБА_1 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості - задовольнити. Стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , в інтересах якої діє ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на користь ТОВ «Перший український експертний центр» суму інфляційних нарахувань - 1151,49 грн., три відсотки річних - 411,53 грн та судовий збір - 2270 грн. Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Суддя Т.В.Остапчук