Рішення № 110759319, 07.02.2023, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/11460/22

пр. № 2/759/857/23

07 лютого 2023 року Святошинський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді - Журибеда О.М.

за участю секретаря - Багінської І.В. розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду в м. Київ цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації про визначення місця проживання дитини з матір`ю, -

ВСТАНОВИВ:

У березні 2022 року ОСОБА_1 в особі свого представника - адвоката Опришко Е.В. звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації про визначення місця проживання дитини з матір`ю.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що 14.01.2011 року ОСОБА_1 зареєстрували шлюб з ОСОБА_2 . В шлюбі у сторін народився син - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Вказує, що на сьогоднішній день син проживає разом з нею. 29.07.2022 року Святошинським районним судом м. Києва було відкрито провадження у справі про розірвання шлюбу. Після припинення шлюбних стосунків з відповідачем та припинення ведення з ним спільного господарства, позивач з сином переїхала проживати у належну їй на праві власності квартиру за адресою: АДРЕСА_1 . ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 не виявляє бажання проживати з батьком, вказує прихильність до матері і в той час бажає спілкуватись з батьком у визначений час. Зазначає, що має достатні доходи, щоб виховувати сина самостійно.

Просить суд визначити місце проживання дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з матір`ю - ОСОБА_1 .

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 13.09.2022 року у справі відкрито провадження за загальними правилами позовного провадження.

Позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_5 в судове засідання не з`явились, про дату та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.

В судове засідання відповідач ОСОБА_2 не з`явився, про дату та місце слухання справи повідомлявся належним чином. 07.02.2023 року представник відповідача ОСОБА_6 просив слухати справу за відсутності відповідача та зазначив, що відповідач позові вимоги визнає в повному обсязі, про те, вказав, що бажає приймати участь у житті та вихованні дитини.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явилась, надала висновок про визначення місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з матір`ю.

Відповідно до ч. 1 ст. 198 ЦПК України підготовче засідання проводиться за правилами, встановленими главою 6 цього розділу, з урахуванням особливостей підготовчого засідання, встановлених цим Кодексом.

Згідно із ч.3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

З`ясувавши обставини справи, дослідивши надані докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 03.10.2022 року шлюб укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - розірвано.

Від шлюбу сторони мають малолітню дитину - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Згідно свідоцтва про народження виданого Відділом реєстрації актів цивільного стану Солом`янського районного управління юстиції у м. Києві від 28.07.2012 року батьками дитини записані: мати ОСОБА_1 , батько ОСОБА_2 (а.с. 15).

Відповідно до ст.150-157 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки мають переважне право перед іншими особами на особисте виховання дитини. Мати,батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Питання виховання дитини вирішуються батьками спільно. Той із батьків,хто проживає окремо від дитини зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків,з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною, брати участь у її вихованні.

Згідно зі ст. 157 Сімейного кодексу України (далі СК України) питання виховання дитини вирішується батьками спільно.

Відповідно до ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини.

Відповідно до статті 160 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини. Якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою.

Згідно зі ст. 161 СК України якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення. Орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.

Частиною 3 ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства» батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей.

За ст. 9 Конвенції про права дитини, дитина не повинна розлучатися з батьками всупереч їхньому бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Принцип 6 Декларації прав дитини, за яким малолітня дитина може бути розлучена зі своєю матір`ю лише у винятковій ситуації, не можна тлумачити таким чином, що у матері малолітньої дитини мається перевага перед батьком при вирішенні питання щодо визначення місця проживання дитини, приймаючи до уваги рівність прав обох батьків щодо дитини, що витікає як зі ст.141 СК України, так зі змісту Конвенції про права дитини.

Відповідно до висновку органу опіки та піклування Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації про визначення місця проживання дитини від 17.01.2023 року № 103/368/41/3 вбачається, що на час розгляду питання комісією встановлено, що батьки дитини ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі. З квітня 2022 року батьки дитини разом не проживають. Малолітній ОСОБА_4 постійно проживає з матір`ю ОСОБА_1 , яка самостійно займається його вихованням та утриманням. Родина мешкає за адресою: АДРЕСА_1 . Спеціалістами служби у справах дітей та сім`ї проведено обстеження за вказаною адресою. В ході обстеження умов проживання було встановлено, що в квартирі чисто, прибрано, наявні всі необхідні меблі, речі побуту та вжитку. Для малолітнього відведено корему кімнату, де створено всі належні умови для проживання та гармонійного розвитку дитини. Мати дитини ОСОБА_1 працює, має стабільний лохід, а також має на праві власності нерухомість та можливість створити всі умови для фізичного, духовного та розумового розвитку дитини. Батько дитини ОСОБА_2 , не був присутній на засіданні комісії, в телефонному режимі спеціалістам служби повідомив, що він не заперечує, щоб малолітній син ОСОБА_4 і надалі проживав з матір`ю, однак він бажає постійно спілкуватися з сином, брати участь у його вихованні та утриманні. На засіданні комісії був присутній малолітній ОСОБА_4 , який повідомив, що він і надалі бажає проживати з матір`ю. Приймаючи до уваги зазначене вище, враховуючи думку дитини та рекомендації комісії з питань захисту прав дитини Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, орган опіки та піклування, вважає за доцільне визначити місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з матір`ю ОСОБА_1 .

З акту обстеження умов проживання від 29.09.2022 року № 131 вбачається, що дитина має окрему кімнату (ліжко, стіл для навчання, шафа для одягу) (а.с. 98).

Відповідач проти задоволення позову щодо визначення місця проживання сина не заперечує, просила визначити місце проживання сина з батьком.

Згідно ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Враховуючи вищенаведені обставини справи, а також те, що відповідач позов визнав, не заперечує проти визначення місця проживання дитини разом з матір`ю, позивачем по справі, суд погоджується з доводами позивача про те, що визначення місця проживання малолітнього сина ОСОБА_4 , 2012 р.н., за місцем його проживання буде відповідати інтересам дитини, а тому суд вважає можливим визначити місце проживання малолітньої дитини за місцем проживання її матері ОСОБА_1 .

На підставі викладеного, керуючись принципом 6 Декларації прав дитини від 20.11.1959 року, ст.ст. 12, 13, 81, 76-81, 198, 200, 206, 211, 223, 247 ЦПК України, ст.ст. 160, 161 Сімейного кодексу України, суд -

УХВАЛИВ :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації про визначення місця проживання дитини з матір`ю - задовольнити повністю.

Визначити місце проживання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом з матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за місцем її реєстрації: АДРЕСА_2 .

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.М. Журибеда