Ухвала суду № 110757024, 10.05.2023, Дружківський міський суд Донецької області

Справа № 219/11948/21

Провадження № 1-кп/229/242/2023

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 травня 2023 р. Дружківський міський суд Донецької області у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дружківка режимі відеоконференції із Державною установою «Львівська установа виконання покарань (№19)» та з використанням власних технічних засобів кримінальне провадження відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Анна Анінського району Воронезької області рф, росіянина, без громадянства, із середньою освітою, не працюючого, не одруженого, на утриманні неповнолітніх дітей не маючого, раніше судимого: 11.03.2014 року Артемівським міськрайонним судом Донецької області за ст. 185 ч.1, ч. 3, ст. 15 ч. 3, ст.. 185 ч. 2 КК України до 3 років позбавлення волі, звільненого 01.09.2015 року по відбуттю строку покарання; 11.10.2017 року Артемівським міськрайонним судом Донецької області за ст. 15 ч. 3, ст.185 ч. 2 КК України до 5 місяців арешту, 29.06.2018 року звільненого з установи по відбуттю строку покарання з урахуванням ст. 153 КВК України; 09.06.2020 року Артемівським міськрайонним судом Донецької області за ст. 185 ч. 3 до 4 років позбавлення волі з іспитовим строком 2 роки 6 місяців, без реєстрації, фактично проживав за адресою: АДРЕСА_1 ,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України,

ВСТАНОВИВ :

В провадженні Дружківського міського суду Донецької області перебуває зазначене кримінальне провадження.

У судовому засіданні прокурор подав клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого, в якому зазначив, що застосований стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжний захід кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу, оскільки ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких та за яке може бути призначено покарання у вигляді позбавлення волі на строк 8 років. Стан здоров`я обвинуваченого ОСОБА_4 не перешкоджає перебуванню у місці позбавлення волі. Окрім наявного обґрунтованого обвинувачення, застосований запобіжний захід відповідає характеру та тяжкості вчиненого, а встановлені ухвалою судді Артемівського міськрайонного суду Донецької області ризики, а саме можливість переховування від суду, незаконний вплив на потерпілого і свідків у цьому ж кримінальному провадженні, в тому числі тих, яких на теперішній час ще не допитано у судовому засіданні, вчинення іншого злочину, є дійсними та триваючими і вони виключають, на даний час, можливість зміни запобіжного заходу щодо обвинуваченого на більш м`який. Неможливість застосування запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_4 у вигляді особистого зобов`язання пов`язана з тим, що особисте зобов`язання є найбільш м`яким запобіжним заходом, та його застосування не достатнє для забезпечення виконання обвинуваченим його обов`язків у цьому кримінальному провадженні, оскільки сам ОСОБА_4 не має стійких соціальних зв`язків, а саме осіб на утриманні, офіційно не працевлаштований, є підстави вважати, що обвинувачений зможе знову переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою уникнути покарання, а крім того зможе здійснювати вплив на потерпілого та свідків з метою зміни показів, даних під час досудового розслідування, оскільки вони є його знайомими. Згідно п. 2 ст. 179 КПК України - однією з ознак виконання особистого зобов`язання є те що обвинувачений зобов`язується не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду. У зв`язку викладеними обставинами, це унеможливлює виконання ним особистого зобов`язання. Неможливість застосування запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_4 у вигляді домашнього арешту пов`язана з тим, що він схильний до надмірного вживання спиртними напоями, прояву агресії, особисто не має власного житла, у зв`язку з чим це не дає впевненості щодо належної поведінки ОСОБА_4 в побуті та дотримування вимог зазначеного запобіжного заходу, офіційно не працевлаштований, перебуваючи на волі, може вчинити інший злочин, не виключається можливість що обвинувачений ОСОБА_4 може переховуватися в іншій області, в інших містах, перейти на тимчасово окуповані території Донецької області НЗФ так названої «ДНР та ЛНР», тим самим переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Неможливість застосування запобіжного заходу до обвинуваченого ОСОБА_4 у вигляді застави, відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України, обумовлена тим, що зазначений злочин пов`язаний із застосуванням насильства щодо особи, тому підстав для визначення розміру застави не має. Неможливість застосування запобіжного заходу до обвинуваченого ОСОБА_4 , у вигляді особистої поруки пов`язана з відсутністю надходження до органу досудового розслідування, прокуратури та суду не надходили звернення із письмовим зобов`язанням про те, що особа поручається за виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків, відповідно до ст. 194 КПК України, і зобов`язується за необхідністю доставити його до органу досудового розслідування, чи в суд на першу вимогу. Таким чином застосування стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 одного з будь-яких більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, неможливе, у зв`язку з чим не може запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

Крім того, до суду з Державної установи «Львівська установа виконання покарань(№19) надійшло клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу для мобілізації, в якому обвинувачений, посилаючись на оголошену Президентом України загальну мобілізацію, просить змінити йому запобіжний захід, поклавши на нього додаткові зобов`язання в разі зміни запобіжного заходу невідкладно але не пізніше ніж 24 годин з`явитися до найближчого військкомату для вступу до лав ЗСУ.

Прокурор в судовому засіданні підтримав своє клопотання про продовження строку тримання під вартою з викладених у ньому підстав та заперечував проти клопотання обвинуваченого, посилаючись на те, що воно було направлено до суду і в ньому не зазначені обставини в порушення ст.616 КПК України, крім того він є особою без громадянства, не має військового квитка тощо. Заперечує проти зміни запобіжного заходу.

Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засідання підтримав своє клопотання про зміну запобіжного заходу для мобілізації та заперечував проти клопотання прокурора.

Захисник підтримала клопотання свого підзахисного та заперечувала проти клопотання прокурора, зазначивши, що клопотання обвинуваченого підлягає задоволенню оскільки він і раніше заявляв таке клопотання, прокурором ризики не доведені, заявлені як припущення та доказів не надано. Тому вважає за необхідне змінити запобіжний захід на особисте зобов`язання, оскільки обвинувачений тривалий час перебуває під вартою, не буде переховуватися, хоче довести свою позицію, що саме на нього було скоєно напад.

Встановлено, що ухвалою Дружківського міського суду Донецької області від 23.03.2023 року відносно, обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на шістдесят днів тобто до 21.05.2023 року включно.

Згідно вимог ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Відповідно до ч. 3 ст.199 КПК України обставиною, яка є підставою для продовження строку тримання під вартою є те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.

Суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів (рішення ЄСПЛ по справі «Ілійков проти Болгарії»).

В розумінні практики Європейського суду з прав людини тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.

Суд враховує стадію судового провадження, а також те, що ОСОБА_4 не одружений, не працює, на утриманні неповнолітніх дітей не має, раніше судимий, а також те, що він обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, за яким законом України про кримінальну відповідальність передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років, може переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Разом з тим, суд не вбачає підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу відносно обвинуваченого, оскільки особисте зобов`язання є найбільш м`яким запобіжним заходом та його застосування недостатнє для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків у цьому кримінальному провадженні; неможливість застосування запобіжного заходу у вигляді особистої поруки пов`язана з тим, що відсутні докази щодо звернення осіб, які поручаються за виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків; запобіжний захід у вигляді домашнього арешту також не може бути застосований у відношенні останнього, зважаючи на те, що обвинувачений не має реєстрації, відсутнє на праві власності нерухоме майно. Неможливість застосування запобіжного заходу у вигляді застави підтверджується тим, що не доведено, що обвинувачений має таку матеріальну можливість та відсутні належні докази щодо можливості та згоди будь-якої особи внести відповідні кошти.

Вказане свідчить про наявність ризиків, передбачених ст.177 Кримінального процесуального кодексу України, у такому їх ступені, який є підставою для продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на даній стадії судового провадження та неможливості застосувати більш м`якого запобіжного заходу, тому клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою необхідно задовольнити та в задоволенні клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу слід відмовити.

Крім того, розглядаючи клопотання обвинуваченого про зміну запобіжного заходу для мобілізації, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.616 КПК України, у разі введення в Україні або окремих її місцевостях воєнного стану, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації та/або інших держав проти України підозрюваний, обвинувачений, який під час досудового розслідування або судового розгляду тримається під вартою, крім тих, які підозрюються у вчиненні злочинів проти основ національної безпеки України, а також злочинів, передбачених статтями 115, 146-147, 152-156, 186, 187, 189, 255, 255-1, 257, 258-262, 305-321, 330, 335-337, 401-414, 426-433, 436, 437-442 Кримінального кодексу України, має право звернутися до прокурора з клопотанням про скасування цього запобіжного заходу для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період. За результатами розгляду клопотання, передбаченого абзацом першим цієї частини, прокурор має право звернутися до слідчого судді або суду, який розглядає кримінальне провадження, з клопотанням про скасування цій особі запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період.

Виходячи з положень зазначеної норми закону, обвинувачений має право звернутися з відповідним клопотанням до прокурора, за результатами розгляду якого прокурор має право звернутися до суду.

Враховуючи викладене, клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу для мобілізації також не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 177, 183, 331, 616 Кримінального процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ :

Клопотання прокурора задовольнити.

Продовжити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченому у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, строк тримання під вартою на 60 (шістдесят днів) до 08 липня 2023 року включно.

В задоволенні клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу, -відмовити.

Роз`яснити ОСОБА_4 право на звернення до прокурора з клопотанням про скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для проходження військової служби за призовом під час мобілізації.

Копію ухвали вручити обвинуваченому та направити до Державної установи «Львівська установа виконання покарань (№19)» для виконання в частині продовження строків тримання під вартою.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення, а обвинуваченим в той же строк з моменту вручення копії ухвали.

Суддя: