Рішення № 110754582, 08.05.2023, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/13484/21

Провадження № 2/369/883/23

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

08.05.2023 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Фінагеєвої І. О.,

при секретарі Світлак Ю. Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 369/13484/21 за позовом Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» до ОСОБА_1 про стягнення вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення правил роздрібного ринку електричної енергії,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2021 року до суду звернулося ПАТ «ДТЕК Київські регіональні мережі» з позовом до ОСОБА_1 про стягнення вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення правил роздрібного ринку електричної енергії.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, посилається на те, що між ПАТ «АЕС Київобленерго», правонаступником якого є ПАТ «ДТЕК Київські регіональні мережі», та ОСОБА_1 було укладено договір арх. № С-0144 про користування електрично енергією д/п 10905004 від 25 червня 2012 року за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідачка здійснювала оплату послуг ПАТ «АЕС Київобленерго» за особовим рахунком № НОМЕР_1 .

03 квітня 2021 року позивач провів відключення об`єкту нерухомого майна, належний відповідачу, від мережі енергопостачання за адресою: АДРЕСА_1 , за заявкою енергопостачальної компанії за несплату № 578 від 22 січня 2021 року.

Шляхом проведення перевірки працівниками позивача було встановлено порушення відповідачем Правил роздрібного ринку електричної енергії, про що складено акт № К046347 від 26 квітня 2021 року.

На засіданні Комісії з розгляду актів про порушення, яке відбулося 14 червня 2021 року, за відсутності відповідачки було розглянуто Акт про порушення ПРРЕЕ № К046347 від 26 квітня 2021 року та за результатами розгляду якого було прийнято рішення про нарахування відповідачці необлікованого обсягу електроенергії. Порушення кваліфіковане як таке, що сталося з вини відповідачки. Таким чином, відповідачці було нараховано обсяг необлікованої електроенергії у розмірі 42615,02 грн.

Протокол засідання Комісії про нарахування обсягу необлікованої спожитої електроенергії акт про порушення та рахунок до нього були відправлені відповідачці засобами поштового зв`язку.

Відповідачка зобов`язання зі сплати послуг за електропостачання не виконала, нарахований обсяг необлікованої електроенергії не оплатила, що і стало підставою для подання цієї позовної заяви.

На підставі наведеного позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» 42615,02 грн, нараховані за необліковану електричну енергію та вирішити питання про розподіл судових витрат.

Києво-Святошинський районний суд Київської області ухвалою від 08 листопада 2021 року відкрив провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження, справу призначив до розгляду.

Відповідачка ОСОБА_1 правом на подання відзиву не скористалася.

В судове засідання позивач не з`явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Відповідачка в судове засідання не з`явилися, про дату час та місце слухання справи сповіщена належним чином, причини неявки не повідомила.

У зв`язку з неявкою сторін в силу ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Згідно ч. 8ст.178ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до вимогст. 280 ЦПК України, у разі неявки у судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності з повідомленням причин неявки, ненадання відповідачем відзиву на позовну заяву, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

За відсутності заперечень позивача суд ухвалив, провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення, що відповідає положенням ст.ст. 280-281 ЦПК України.

У відповідності до ч. 5ст. 268 ЦПК Українидатою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

У постанові від 05 вересня 2022 року у справі № 1519/2-5034/11 (провадження № 61-175сво21) Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду зазначив, щоу разі розгляду судом справи без виклику учасників справи або учасники справи в судове засідання не з`явились, ухвалення рішення відбувається у такому самому порядку, проте з урахуванням певних винятків: а) рішення не проголошується; б) датою ухвалення рішення є дата складання повного судового рішення. У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання таке судове засідання не проводиться. У цьому випадку судове рішення не проголошується (частина четвертастатті 268 ЦПК України) і датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення (друге речення частини п`ятоїстатті 268 ЦПК України); з урахуванням розумності положення частини п`ятоїстатті 268 ЦПК Українислід розуміти таким чином: у разі ухвалення судового рішення за відсутності учасників справи, суд повинен зазначати датою ухвалення ту дату, на яку було призначено розгляд справи, та вказувати у резолютивній частині дату складення повного судового рішення. Проте у разі зазначення судом датою ухвалення судового рішення дати складення повного судового рішення, внаслідок чого дата судового засідання та дата ухвалення судового рішення не співпадатимуть, це не є порушенням прав сторін.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, доводи представника позивача, викладені у позовній заяві, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, дійшов такого висновку.

Відповідно до вимог частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Судом встановлено, що 25 червня 2012 року між ПАТ «АЕС Київобленерго» та ОСОБА_1 було укладено договір арх. № С-0144 про користування електричною енергією за адресою: АДРЕСА_1 , (далі Договір) з додатками № 1 до пункту 16 Договору та № 2 до Договору щодо розрахунку втрат електричної енергії в мережах споживача, порядок зняття показників розрахункових приладів обліку електричної енергії, а також додаткову угоду № 1 до Договору. Договір укладений строком на три роки з правом пролонгації у разі, якщо жодна зі сторін не висловила наміру про внесення змін чи доповнень до договору, або дострокової зміни місця проживання споживачем та остаточного припинення користування електроенергією.

За змістом акту № 2-437 технічної перевірки розрахункового засобу обліку електричної енергії від 04 липня 2012 року відповідачці за адресою: АДРЕСА_1 , встановлено лічильник з серійним номером 10500052. Акт підписаний відповідачкою ОСОБА_1 та зауважень не містить.

26 квітня 2021 року ПАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» склало Акт про порушення № К046347, за змістом якого за результатами перевірки Правил роздрібного ринку електричної енергії (далі ПРРЕЕ) у житловому будинку, належному ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , було встановлено самовільне несанкціоноване підключення електроустановок, струмопоглиначів або електропроводки до електромережі оператора системи розподілу (далі ОСР) без порушення схеми обліку після відключення 03 квітня 2021 року. Таке порушеня відповідає порушенню п. 5.5.5, п. 8.4.2 ПРРЕЕ. Акт підписаний двома представниками оператора системи розподілу та свідком ОСОБА_2 . В графі підпису споживача зазначено, що ОСОБА_1 від підписання акту відмовилася. Зауважень до складеного акту у відповідній графі не зазначено.

11 травня 2021 року № 04/530/7314 ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» повідомило ОСОБА_1 про зміну найменування ПрАТ «Київобленерго» відповідно до рішення загальних зборів акціонерів товариства від 21 серпня 2020 року, внаслідок якого з 03 вересня 2020 року новою назвою товариства стало ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі». Також цим листом позивач повідомив відповідачку про дату, час та місце розгляду Комісією акту про порушення від 26 квітня 2021 року № К046347, а саме на 14 червня 2021 року о 10:00 год. Цей лист був отриманий ОСОБА_1 , що підтверджується відповідним зворотним поштовим повідомленням зі штрихкодовим ідентифікатором № 0413806454018.

Відповідно до протоколу № 151 засідання Комісії про розгляд акту № К046347 від 26 квітня 2021 року, яке відбулося 14 червня 2021 року о 10:00 год. на засідання споживачка-відповідачка ОСОБА_1 не з`явилася. За результатами розгляду акту Комісія встановила, що порушення ПРРЕЕ, вчинене відкритим способом, відбулося з вини споживачки, в зв`язку з чим прийняла рішення про те, що обсяг необлікованої електроенергії у розмірі 12672 кВт/год підлягає нарахуванню за період з 04 квітня 2021 року до 26 квітня 2021 року, а його вартість дорівнює 42615,02 грн (з ПДВ).

Повідомлення про оплату вартості необлікованого обсягу електроенергії за Актом про порушення від 26 квітня 2021 року № К046347 разом з протоколом Комісії від 14 червня 2021 року № 151 та розрахунком до Акту про порушення від 26 квітня 2021 року № К046347 були направлені ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 відповідно до листа від 25 червня 2021 року № 04/530/9765. Факт відправки підтверджується переліком поштових відправлень, згідно з яким лист зі штрихкодовим ідентифікатором 0413606461081 направлений ОСОБА_1 .

Відповідно до частин першої, другої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до статті 16ЦК Україникожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистогонемайнового або майнового права та інтересу. Наведеною нормою матеріального права визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним.

Суд зобов`язаний з`ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення / захисту в обраний спосіб.

Для того, щоб право на доступ до суду було ефективним, особа повинна мати чітко визначену та дієву можливість оскаржити подію, яка, на її думку, порушує її права йохоронювані законом інтереси.

Згідно з положеннями статті 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Отже, стаття 15 ЦК України визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Порушенням вважається такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке; порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково. При цьому позивач, тобто особа, яка подала позов, самостійно визначається з порушеним, невизнаним чи оспорюваним правом або охоронюваним законом інтересом, які потребують судового захисту. Обґрунтованість підстав звернення до суду оцінюються судом у кожній конкретній справі за результатами розгляду позову.

Згідно з частинами першою-четвертою статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

Частиною другою статті 78 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з частинами першою, шостою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Реалізація принципу змагальності сторін в цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у статті 129 Конституції України.

Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, в тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.

Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час вирішення судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.

Частиною четвертою статті 10 ЦПК України і статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику ЄСПЛ як джерело права.

Згідно з практикою ЄСПЛ змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і, відповідно, правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності в такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та з принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторін. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам доказів не збирає.

Звертаючись до суду з позовом, ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» вважало, що відповідачкою порушено його права шляхом самовільного підключення до електромережі без залучення приладу обліку спожитої електроенергії та відповідно несплати грошових коштів за користування електроенергією.

Отже, правовідносини між сторонами виникли у сфері постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу.

Відповідно до вимог статті 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Положеннями статті 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановленихстаттею 11цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

За змістом статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до пункту 2.1.2 Розділу ІІ ПРРЕЕ оператор системи зобов`язаний укласти договори про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії з усіма споживачами, електроустановки яких приєднані до електричних мереж на території діяльності відповідного оператора системи. Не допускається розподіл (передача) електричної енергії до точки розподілу електроустановки споживача за відсутності діючого договору про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії з таким споживачем, крім випадку здійснення розподілу (передачі) електричної енергії оператором системи до власних електроустановок.

За змістом пункту 2.1.5 Розділу ІІ ПРРЕЕ договір споживача про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії є публічним договором приєднання та укладається з урахуваннямстатей 633,634,641,642Цивільного кодексу України на основі типового договору, що єдодатком 3до цих Правил.

Отже, на підставі договору від 25 червня 2012 року арх. № С-0144 про користування електричною енергією за адресою: АДРЕСА_1 , (далі Договір) з додатками № 1 до пункту 16 Договору та № 2 до Договору щодо розрахунку втрат електричної енергії в мережах споживача, порядок зняття показників розрахункових приладів обліку електричної енергії, а також додатковою угодою № 1 до Договору, між ПАТ «АЕС Київобленерго» та ОСОБА_1 виникло зобов`язання з постачання електроенергії, а також сплати грошових коштів за споживання електроенергії та виконання інших обов`язків, передбачених Договором та ПРРЕЕ для споживача та постачальника послуги. Матеріали справи не містять доказів закінчення строку дії вказаного договору, що дає підстави для висновку про його чинність станом на час виникнення спірних правовідносин.

За змістом пунктів 1, 3 частини третьої статті 58 Закону України «Про ринок електричної енергії» а також пункту 5.5.5 ПРРЕЕ споживач зобов`язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів; дотримуватися правил технічної експлуатації, правил безпеки під час експлуатації власних електроустановок, нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та умов укладених договорів.

Статтею 77 цього Закону визначено, що учасники ринку, які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несуть відповідальність згідно із законом. Такими правопорушеннями є, зокрема, крадіжка електричної енергії, самовільне підключення до об`єктів електроенергетики, споживання електричної енергії без приладів обліку.

Пунктом 8.2.5 ПРРЕЕ встановлено, що у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів безоблікового споживання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача (представника споживача) або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки, оформлюється акт про порушення згідно з формою, наведеною вдодатку 9до цих Правил

Акт про порушення складається представниками оператора системи, які мають таке право згідно з посадовою інструкцією, пройшли відповідне навчання та інструктаж, після пред`явлення ними службових посвідчень.

В акті про порушення мають бути зазначені зміст виявленого порушення з посиланням на відповідні пункти цих Правил необхідні для визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії параметри, що характеризують електроустановку споживача, схему підключення електроустановки споживача та її графічне зображення із зазначенням, ЕІС код площадки комерційного обліку, за якою виявлено порушення (за наявності), та у разі виявлення порушень, зазначених упункті 8.4.2глави 8.4 цього розділу:

Акт про порушення підписується представником (представниками) оператора системи, який (які) брали участь у перевірці, та споживачем (представником споживача) або іншою особою, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки.

У разі відмови споживача (представника споживача або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки) підписати акт про порушення або залишення ним місця порушення в акті про порушення робиться відповідний запис. У цьому разі акт про порушення вважається дійсним, якщо його підписали більше одного уповноваженого представника оператора системи та незаінтересована особа (представник житлово-експлуатаційної організації, балансоутримувача або управителя будинку, виборна особа будинкового, вуличного, квартального чи іншого органу самоорганізації населення або представник органу місцевого самоврядування, інший споживач тощо) за умови посвідчення цієї особи або більше одного уповноваженого представника оператора системи, а відмова споживача (представника споживача або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки) підписувати акт про порушення підтверджується відеозйомкою.

Акт про порушення від 26 квітня 2021 року № К046347 про самовільне підключення споживачки до електромережі без порушення схеми обліку містить відмітку про відмову ОСОБА_1 підписувати цей акт, водночас підписаний двома представниками ПрАТ «ДТЕК «Київська обласні електромережі» Черненком М. В. та ОСОБА_3 , а також ОСОБА_2 свідком відмови споживачки підписувати акт, особу якого було встановлено на підставі паспорту серії НОМЕР_2 . Вищевказаними особами не було внесено у відповідну графу зауважень до складеного акту. Відомостей про визнання цього акту недійсним матеріали справи не містять.

Отже, вищевказаний акт про порушення на час розгляду спірних правовідносин є дійсним.

Акт про порушення розглядається комісією з розгляду актів про порушення, що створюється оператором системи і має складатися не менше ніж з трьох уповноважених представників оператора системи. Споживач має право бути присутнім на засіданні комісії з розгляду актів про порушення. Споживач має бути повідомлений оператором системи про місце, час і дату засідання комісії не пізніше ніж за 7 календарних днів до призначеної дати засідання (пункт 8.2.6 ПРРЕЕ).

Судом на підставі матеріалів справи встановлено, що акт про порушення разом з повідомленням про дату, час та місце слухання справи був направлений споживачці ОСОБА_1 та отриманий нею 11 червня 2021 року, що підтверджується зворотним поштовим повідомленням з штрихкодовим ідентифікатором № 0413606454018, тобто про розгляд акту споживачка була повідомлена належним чином.

У разівідмови споживачаабо представникаспоживача відотримання актапро порушення,у якомувизначено місце,час тадату проведеннязасідання комісії,або окремогоповідомлення промісце,час ідату засіданнякомісії операторсистеми направляєспоживачу такеповідомлення рекомендованимлистом зповідомленням провручення поштовоговідправлення наадресу,визначену вданих щодоспоживача,наявних воператора системи,у строкдо 60календарних дніввід датискладення акта(крімвипадків проведенняекспертизи абоотримання висновкузаводу виробникапломби та/абоіндикатора,та/абозасобу вимірювальноїтехніки електричноїенергії;повторного розглядуакта назасіданні комісіїз розглядуактів пропорушення).У такомуразі операторсистеми маєправо розглянутиакт пропорушення назасіданні комісії,яке маєвідбутися позакінченню 30календарних дніввід датинаправлення споживачутакого повідомлення,але непізніше 90календарних дніввід датинаправлення такогоповідомлення.За зверненнямспоживача операторсистеми можерозглянути актпро порушенняна засіданнікомісії ранішеуказаного терміну.Рішення комісіїоформлюється протоколом,копія якоговидається споживачу. У разі причетності споживача до порушень, зазначених упункті 8.4.2глави 8.4 цього розділу, у протоколі зазначаються відомості щодо обсягу та вартості необлікованої електричної енергії. У такому разі разом з протоколом споживачу надаються розрахунок обсягу та вартості необлікованої електричної енергії з посиланням на відповідні пунктиглави 8.4цього розділу та розрахункові документи для оплати необлікованої електричної енергії та/або збитків (пункт 8.2.6 ПРРЕЕ).

За змістом Протоколу № 151 від 14 червня 2021 року Комісією з розгляду актів про порушення було встановлено причетність споживача до порушення, а саме самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі без порушення схеми обліку, передбачене підпунктом 5 пункту 8.4.2 ПРРЕЕ, в зв`язку з чим на підставі пункту 8.4.1 ПРРЕЕ оператором системи розподілу було визначено обсяг та вартість електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення цих Правил та/або виявлення фактів безоблікового споживання електричної енергії, самовільного підключення до об`єктів електроенергетики і споживання електричної енергії без засобів вимірювальної техніки, відповідно до вимог цієї глави.

Відповідно до розрахунку обсягу та вартості необлікованої електроенергії споживачці ОСОБА_1 було нараховано до сплати грошові кошти у розмірі 35512,52 грн та 7102,50 грн ПДВ. Матеріали справи не містять доказів щодо спростування вказаного розрахунку чи заперечень відповідачки стосовно розміру нарахованої вартості необлікованого обсягу електроенергії.

Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог ПрАТ «ДТЕК Київські обласні електромережі» про стягнення вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення правил роздрібного ринку електричної енергії

Відповідно до вимог частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За подання позову ПрАТ «ДТЕК Київські обласні електромережі» було сплачено 2270,00 грн, а тому за умови задоволенні позовних вимог у повному обсязі судовий збір підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 48, 51, 76, 81, 141, 258, 259, 263, 265, 268 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Задовольнити позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» до ОСОБА_1 про стягнення вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення правил роздрібного ринку електричної енергії.

Стягнути з ОСОБА_1 (Паспорт серія НОМЕР_3 , виданий Снятинським РВ УМВС у Івано-Франківській області, РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» (Код ЄДРПОУ 23243188, адреса: Київська обл., м. Вишневе, вул. Київська, 2-Б) вартість електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення правил роздрібного ринку електричної енергії, у розмірі 42615 (сорок шість тисяч шістсот п`ятнадцять) грн. 02 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 (Паспорт серія НОМЕР_3 , виданий Снятинським РВ УМВС у Івано-Франківській області, РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» (Код ЄДРПОУ 23243188, адреса: Київська обл., м. Вишневе, вул. Київська, 2-Б) судовий збір, сплачений за подання позовної заяви, у розмірі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн 00 коп.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Заочне рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду через Києво-Святошинський районний суд Київської області протягом 30 днів з дня винесення рішення суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: І. О. Фінагеєва