Ухвала суду № 110754484, 22.12.2022, Кагарлицький районний суд Київської області

Справа № 368/813/22

провадження № 1-в/368/105/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" грудня 2022 р. Кагарлицький районний суд Київської області

В складі:

Головуючий суддя: ОСОБА_1

При секретарі: ОСОБА_2

З участю інших сторін провадження:

Прокурор: ОСОБА_3

представник ВК : ОСОБА_4

Засуджений: ОСОБА_5

- розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кагарлик Київської області в залі суду кримінальне провадження за клопотанням засудженого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Київ, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , засудженого:

- 08.08.2017 року Васильківським районним судом Київської області за скоєння злочину, який передбачено ч. 3 ст. 286 КК України до основного покарання у виді 10 років позбавлення волі та додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 3 (три) роки;

- 17.11.2017 року Апеляційним судом Київської області винесено ухвалу, на підставі якої вирок Васильківського районного суду Київської області від 08.08.2017 року змінено, - виключено з вироку посилання на призначення додаткового покарання у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 3 роки, -

- який з 08.08.2017 року утримувався в ДУ «Київський СІЗО», та з 22.03.2019 року відбуває основне покарання у виді позбавлення волі у Державній установі «Кагарлицька виправна колонія (№115)», -

- про застосування до нього пільги, яка передбачена положеннями ст. 81 КК України, - умовно - дострокового звільнення від відбування призначеного судом основного покарання у виді позбавлення волі, суд, -

В С Т А Н О В И В :

06.09.2022 року на адресу Кагарлицького районного суду Київської області надішло клопотання засудженого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Київ, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , засудженого:

- 08.08.2017 року Васильківським районним судом Київської області за скоєння злочину, який передбачено ч. 3 ст. 286 КК України до основного покарання у виді 10 років позбавлення волі та додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 3 (три) роки;

- 17.11.2017 року Апеляційним судом Київської області винесено ухвалу, на підставі якої вирок Васильківського районного суду Київської області від 08.08.2017 року змінено, - виключено з вироку посилання на призначення додаткового покарання у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 3 роки, -

- який з 08.08.2017 року утримувався в ДУ «Київський СІЗО», та з 22.03.2019 року відбуває основне покарання у виді позбавлення волі у Державній установі «Кагарлицька виправна колонія (№115)», -

- про застосування до нього пільги, яка передбачена положеннями ст. 81 КК України, - умовно - дострокового звільнення від відбування призначеного судом основного покарання у виді позбавлення волі, в прохальній частині якого засуджений просить суд винести судове рішення у виді ухвали, на підставі якого:

- розглянути подання засудженого ОСОБА_5 про застосування ст. 81 КК України - умовно - дострокове звільнення від відбування основного покарання;

- судове засідання проводити дистанційно в режимі відеоконференції з державною установою «Кагарлицька ВК (№115)».

Вимоги, викладені в прохальній частині клопотання, засуджений ОСОБА_5 обгрунтовує в мотивувальній частині клопотання наступними обставинами та нормами права:

- він засуджений 08.08.2017 року Васильківським районним судом Київської області за ст. 286 ч. 3 КК України до 10 років позбавлення волі, з позбавленням права керувати транспортними засобами на 3 роки.

17.11.2017 року апеляційним судом Київської області вирок від 08.08.2017 р. змінено, виключено з вироку посилання на призначення додаткового покарання у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами на 3 роки.

Початок строку покарання :08.08.2017 року.

Кінець строку покарання : 08.08.2027 року.

1/2 строку покарання : 08.08.2022 року

В ДУ « Кагарлицька ВК № 115» прибув із ДУ «Київський СІЗО».

За час перебування у ДУ « Київське СІЗО» допустив два дисциплінарних проступки, за що отримав два дисциплінарних стягнення, заохочень не мав.

Залучався до праці в господарській обслузі, перебував на посаді " Повар" та " Хлібопекарь" в пекарні установи.

За те, що при обшуку робочого місця працівниками СІЗО був знайдений мобільний телефон, на його зміні, - надали стягнення.

А за те, що не зізнався, чий то на справді був телефон, надали другу догану, начебто за те, що спав на робочому місці, у період свого чергування па столовій.

В ДУ « Кагарлицька ВК № 1 15» з 22 березня 2019 року.

Як вбачається із характеристики затвердженого: 16.08.2022 року на засудженого ОСОБА_5 :

- за час відбування покарання засуджений ОСОБА_5 вісім разів порушував режим утримання, за що був притягнутий до дисциплінарної відповідальності, які були погашені в законному порядку.

До початку військової агресії російської федерації проти України був працевлаштований робітником на контрагентському об`єкті ПрАТ «»Вентиляційні системи». Перебував на профілактичному обліку в установі з 30.01.2020 року по 24.02.2022 року.

Згідно з засідання комісії установи з питань застосування до засуджених умовно - дострокового звільнення від 18 серпня 2022 року, - вирішили відмовити в застосуванні щодо засудженого пільги згідно ст. 81 КК України.

Вказуючи у своїй доповіді Нач. ВСПС, що засуджений проявляє себе по - різному, поведінка не стабільна, має одне заохочення, мав вісім дисциплінарних стягнення, які погашені у законному порядку, у зв' язку з чим, засуджений ОСОБА_5 не заслуговує на застосування до нього положень ст. 81 КК України.

Нажаль в установі Кагарлицька ВК № 115 діють норми, які не вбачаються КВК України, і будь яка незгода з представниками установи, розцінюється як непокора до як би законних вимог, які більш побудовані на особистому переконанню правильності трактування закону, до уваги не враховуються обставини які не зручні для представників адміністрації.

Жодного слова, ні в характеристиці, а ні на комісії, стосовно того що засуджений перебуваючи ще на карантині, був працевлаштований на посаду "Повар" у господарську обслугу установи, де працював до відкриття контрагентського об`єкта, де заробітна плата була набагато більше ніж в установі, щоб погашати заборгованість за виконавчим провадженням, що не дуже сподобалось керівництву установи, які були задоволені його роботою у столовій. І після звільнення зі столової і почались проблеми з працівниками установи, які таким чином тиснуть на інших, щоб у тих не було бажання звільнятися з господарській обслузі.

При детальному з`ясуванні, самих цікавих моментів, за що надані стягнення, виходить дуже цікава картина, стосовно того, як перевиховує засуджених пенітаціарна система України, в обличчі працівників установи, які спочатку не передбачають взагалі будь якихось порушень у засуджених, до того моменту, як вони не потраплять до немилості керівництва установи.

МР-3 ( аудіо пристрій), який був подарований йому засудженим, більш ніж пів року, до стягнення. Користування яким не було забороною, до того як виявив бажання звільнитися з столової установи - СУВОРА ДОГАНА.

Відмовився від робіт з благоустрою установи згідно затвердженого графіка.

Отримав аж три стягнення: Попередження, Догана, Сувора догана. І це за те, що відмовився прибирати суспільню вбиральню установи, (у якій на той час був відсутній прибиральник, згідно з штатного розкладу. Таким чином керівництво установи вирішувало декілька питань одночасно, заощаджувала на прибиральнику, і тих хто був у немилості, надавались стягнення, за відмову від благоустрою, не вказано ніде від чого саме засуджені відмовився робити. А на прохання надати іншу працю, завжди відмовляли).

Від виконання з робіт по благоустрою не відмовлявся. Колишнього повара установи змушували прибирати вбиральню установи, що може бути принизливій.

Порушення розпорядку дня установи, а саме запізнився на перевірку яку почали раніше ніж прописано у розкладі проведення перевірок, на його зауваження що перевірку почали проводити раніше за графіком, відповіли що не його проблеми, перевірку починають не за графіком, а по вказівки або ЧНПУ або керівництва установи. - ДОГАНА.

Зберігав заборонений предмет а саме: навушники з мікрофоном.

На всі його пояснення стосовно того, що, у навушників не працює мікрофон (зламаний) просив перевірити його на місці, щоб переконатися у тому, що мікрофон не працює, відповіли - взагалі не має різниці, працюють вони чи ні, написано що заборонено, значить заборонено!!! А те що навушники були більше року в установі, і жодного разу не вилучались при обшуках, то тоді вони не були під забороною.

І лише завдяки втручанню Київської обл. прокуратури, було внесено вказівку, начальнику установи, про усунення виявлених порушень з боку працівників установи, за рапортом яких було накладено на ОСОБА_5 стягнення у виді гримання на ДІЗО 14 діб, за те , що засуджений на думку працівників установи вживав алкоголь.

14 діб СІЗО надали, лише за те, що у когось склалась така думка !!! ( підтверджень алкоголю в крові не має, факту вживання не має, на підставі чого зроблена була така думка , не зрозуміло).

За результатами перевірки Київської обл. прокуратури встановлено: дисциплінарною комісією установи прийнято упереджене рішення про доцільність застосування до засудженого ОСОБА_5 стягнення, правами начальника колонії у виді поміщення в ДІЗО. Стягнення у виді тримання на ДІЗО 14 діб - скасовано.

Це приклад того як на справді, якщо ретельно розібратися, надаються стягнення в Кагарлицька ВК № 115.

В своєму поданні, він в жодному разі не намагається хоча б якось вказати на недоліки в системі виховного впливу, він лише акцептує увагу на те що не завжди посадові особи які повинні виконувати свої обов`язки дотримуються вимог чинного законодавства, не ставлячи поперед закону свої особисті інтереси.

У відповідності до п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 "Про умовно дострокове звільнення від відбування основного покарання і заміну не відбутої частини більш м`яким покаранням" від 26.04.2002 року." Умовно дострокове звільнення від відбування основного покарання можливі після повного і всебічного вивчення даних про особу".

З лютого поточного року усі стягнення погашені у законному порядку, з проф-обліку знятий, спромігся отримати одне заохочення у вигляді "Подяка" , що не може це все свідчити про те, що , з боку адміністрації більше не має упередженого ставлення.

Але як повідомив нач. відділення, що того, що вже є в матеріалах справи, достатньо буде суду щоб відмовити у застосуванні положення ст. 81 КК України, і суд не буде звертати увагу, на всі твої зауваження, стосовно відношення працівниками установи до засуджених, засуджений приїхав, відбув, поїхав, а ми живемо в одному місці, і перетимаємось майже щодня.

Залишається сподівання на те,що справедливість ще існує, і як зазначено колись :

Aequitas seqintur legem.

Справедливоеть следует за законом (где исполняется закон, там - справедливость).

Вину у скоєному повністю визнає, щиро кається у сподіяному.

Усіма можливими способами погашав заборгованість,за виконавчим провадженням, не ухилявся від робіт, де була можливість заробити гроші, з самого початку відбування покарання.

У аварії загинула дружина, та близькі друзі, з рідними друзів, та дружини, підтримує зв`язок , шляхом телефонних розмов, неодноразово просив пробачення.

Так, дійсно не можливо залишити по за увагою той факт, що залишився великий залишок не відбутого строку, від призначеного судом покарання.

Нажаль, у зв`язку з військовою агресією російської федерації, контрагентський об`єкт зачинився для засуджених, і з лютого місяця не працює, і живе виключно за рахунок держави, якій і так не дуже з фінансуванням. Замість того, щоб приносити дохід у скарбницю держави, вони її ще розкрадають своїм перебуванням, за її рахунок у місцях позбавлення волі, не працюючи, і не роблячи для своєї держави нічого, окрім переб ування в колонії на мінімальному рівні, з полегшеними умовами тримання.

Згідно п.2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчинення нових злочинів.

Дуже хочеться щоб, це були не пусті слова.

Керуючись ст.21 КПК України, - просить адовольнити вимоги, викладені в прохальній частині його клопотання.

06.09.2022 року Кагарлицьким районним судом винесено ухвалу, згідно якої:

1. Відкрити провадження у справі.

2. Судове засідання по справі № 368/813/22, провадження № 1 - в/368/105/22, за клопотанням засудженого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Київ, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , засудженого:

- 08.08.2017 року Васильківським районним судом Київської області за скоєння злочину, який передбачено ч. 3 ст. 286 КК України до основного покарання у виді 10 років позбавлення волі та додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 3 (три) роки;

- 17.11.2017 року Апеляційним судом Київської області винесено ухвалу, на підставі якої вирок Васильківського районного суду Київської області від 08.08.2017 року змінено, - виключено з вироку посилання на призначення додаткового покарання у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 3 роки, -

- який з 08.08.2017 року утримувався в ДУ «Київський СІЗО», та з 22.03.2019 року відбуває основне покарання у виді позбавлення волі у Державній установі «Кагарлицька виправна колонія (№115)», -

- про застосування до нього пільги, яка передбачена положеннями ст. 81 КК України, - умовно - дострокового звільнення від відбування призначеного судом основного покарання у виді позбавлення волі, -

- призначити до слухання на 10 год. 00 хв. 29.09.2022 року, та провести дистанційно в режимі відеоконференції з Державною установою ВК - 115, 09214, Київська область, Кагарлицький район, с. Зікрачі.

3. Державній установі ВК - 115 забезпечити відеоконференцзв`язок з Кагарлицьким районним судом 29.09.2022 року о 10 годині 00 хвилин.

4. Виконання ухвали суду в частині забезпечення відеозв`язку з Кагарлицьким районним судом Київської області доручити спеціалісту з інформаційних технологій Державної установи ВК - 115, 09214, Київська область, Кагарлицький район, с. Зікрачі.

Застосовувані в дистанційному судовому провадженні технічні засоби і технології мають забезпечувати належну якість зображення і звуку, дотримання принципу гласності та відкритості судового провадження, а також інформаційну безпеку. Учасникам кримінального провадження має бути забезпечена можливість чути та бачити хід судового провадження, ставити запитання і отримувати відповіді, реалізовувати інші надані їм процесуальні права та виконувати процесуальні обов`язки, передбачені КПК України.

Хід і результати процесуальних дій, проведених у режимі відеоконференції, фіксувати за допомогою технічних засобів відеозапису.

5. Зобов`язати Державну установу ВК - 115, 09214, Київська область, Кагарлицький район, с. Зікрачі, в строк до 10 год. 00 хв. 29.09.2022 року надати на адресу Кагарлицького районного суду Київської області, адреса: 09201, Київська область, м. Кагарлик, вул. Володимира Великого, будинок 3:

- особову справу засудженого ОСОБА_5 , - для її огляду в судовому засіданні;

- належним чином завірену копію вироку на засудженого, належним чином заврену копію ухвали суду апеляційної інстанції;

6. В судове засідання викликати учасників процесу:

- засудженого ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції з ДУ Кагарлицька ВК № 115, - в спецкімнаті);

- представника Державної установи «Кагарлицька виправна колонія (115)», (в режимі відеоконференції з ДУ Кагарлицька ВК № 115, - в спецкімнаті);

- прокурора Кагарлицького відділу Обухівської коружної прокуратури Київської області, (в приміщенні Кагарлицького районного суду Київської області, адреса: 09201, Київська область, м. Кагарлик, вул. Володимира Великого, будинок 3);

29.09.2022 року слухання кримінального провадження відкладено на 09 год. 00 хв. 04.10.2022 року в зв`язку з неможливістю проведення дистанційного судового провадження (в режимі відеоконференції) з установою виконання покарань, в якій відбуває покарання засуджений.

04.10.2022 року слухання кримінального провадження відкладено на 09 год. 00 хв. 26.10.2022 року в зв`язку з неможливістю проведення дистанційного судового провадження (в режимі відеоконференції) з установою виконання покарань, в якій відбуває покарання засуджений.

26.10.2022 року слухання кримінального провадження відкладено на 09 год. 00 хв. 14.11.2022 року в зв`язку з неможливістю проведення дистанційного судового провадження (в режимі відеоконференції) з установою виконання покарань, в якій відбуває покарання засуджений.

14.11.2022 року в судовому засіданні оголошено перерву до 09 год. 00 хв. 08.12.2022 року, - в зв`язку з наданням терміну засудженому ОСОБА_5 терміну на ознайомлення з його правами та обов`язками.

08.12.2022 року судом винесено ухвалу, згідно якої:

1. Клопотання засудженого ОСОБА_5 про залучення до участі у кримінальному провадженні для захисту його законних прав та інтересів адвоката через орган, (установу), який уповноважений на надання безоплатної правової допомоги, - задовольнити.

2. Доручити регіональному центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги в Київській області, ( 09104, Київська область, м. Біла Церква, вул.. Гайок, буд. 4 - а):

- забезпечити захисника для здійснення захисту (в рамках кримінального провадження № 1 -в/368/105/22, справа № 368/813/22) засудженого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Київ, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , засудженого:

- 08.08.2017 року Васильківським районним судом Київської області за скоєння злочину, який передбачено ч. 3 ст. 286 КК України до основного покарання у виді 10 років позбавлення волі та додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 3 (три) роки;

- 17.11.2017 року Апеляційним судом Київської області винесено ухвалу, на підставі якої вирок Васильківського районного суду Київської області від 08.08.2017 року змінено, - виключено з вироку посилання на призначення додаткового покарання у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 3 роки, -

- який з 08.08.2017 року утримувався в ДУ «Київський СІЗО», та з 22.03.2019 року відбуває основне покарання у виді позбавлення волі у Державній установі «Кагарлицька виправна колонія (№115)», -

- забезпечити прибуття захисника в судове засідання Кагарлицького районного суду Київської області на 09 год. 00 хв. 16.12.2022 року, яке відбудеться в приміщенні суду, яке розміщене за адресою: 09201, Київська область, м. Кагарлик, вул. Володимира Великого, 3.

3. В зв`язку з залученням захисника - відкласти судове засідання на 09 год. 00 хв. 16.12.2022 року.

4. З матеріалами кримінального провадження захиснику ознайомитися завчасно в приміщенні суду.

16.12.2022 року слухання кримінального провадження відкладено на 09 год. 00 хв. 22.12.2022 року в зв`язку з технічною неможливістю проведення дистанційного судового засідання в режимі відеоконференції з Державною установою «Кагарлицька ВК №115».

В судовому засіданні, яке відбулося 22.12.2022 року, засуджений ОСОБА_5 вимоги, викладені в прохальній частині його клопотання, - підтримав в повному обсязі, обгрунтовував свою правову позицію обставинами та нормами права, які вказані в мотивувальній частині його клопотання, та які судом наведені вище в мотивувальній частині даної ухвали.

В судовому засіданні, яке відбулося 22.12.2022 року, захисник засудженого ОСОБА_5 , - адвокат ОСОБА_6 вимоги, викладені в прохальній частині клопотання засудженого, - підтримала, та просила їх задовольнити, обгрунтовувала свою правову позицію обставинами та нормами права, які викладені в прохальній частині клопотання засудженого.

В судовому засіданні, яке відбулося 22.12.2022 року, представник установи виконання покарань ОСОБА_4 заперечував проти задоволення клопотання засудженого, так як вважає, що засуджений ОСОБА_5 своєю поведінкою та ставленням до праці - не довів ту обставину, що він став на шлях виправлення та перевиховання, а тому до нього неможливо застосувати таку пільгу, як умовно - дострокове звільнення від відбування покарання, що передбачено положеннями ст. 81 КК України.

В судовому засіданні, яке відбулося 22.12.2022 року, прокурор Кагарлицького відділу Обухівської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 категорично заперечувала проти задоволення клопотання засудженого, так як вважає, що засуджений ОСОБА_5 не став на шлях виправлення та перевиховання, за час відбування покарання мав переважно негативну поведінку, а тому не заслуговує на застосуванні до нього пільги, яка передбачена ст. 81 КК України, - умовно - дострокового звільнення від призначеного судом покарання, так як таку пільгу засуджений повинен заслужити своєю зразковою поведінкою та ставленням до праці.

Суд, вислухавши засудженого та його захисника, які клопотання підтримали в повному обсязі, вислухавши думку представника установи виконання покарань та прокурора, які заперечували проти задоволення клопотання засудженого, дослідивши матеріали кримінального провадження, приходить до висновку щодо відмови в задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_5 про застосування до нього положень ст. 81 КК України, - умовно - дострокового звільнення від відбування покарання, обгрунтовуючи своє рішення наступним.

Фактичні обставини справи, встановлені судом в судовому зщасіданні, та застосування до них норм матеріального та процесуального права.

- ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Київ, громадянин України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , засуджений:

- 08.08.2017 року Васильківським районним судом Київської області за скоєння злочину, який передбачено ч. 3 ст. 286 КК України до основного покарання у виді 10 років позбавлення волі та додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 3 (три) роки;

- 17.11.2017 року Апеляційним судом Київської області винесено ухвалу, на підставі якої вирок Васильківського районного суду Київської області від 08.08.2017 року змінено, - виключено з вироку посилання на призначення додаткового покарання у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 3 роки, -

- який з 08.08.2017 року утримувався в ДУ «Київський СІЗО», та з 22.03.2019 року відбуває основне покарання у виді позбавлення волі у Державній установі «Кагарлицька виправна колонія (№115)», -

Початок строку покарання: «08» серпня 2017 року.

Кінець строку покарання: «08» серпня 2027 року.

1\2 строку покарання: «08» серпня 2022 року.

З огляду на обствини, встановлені в судовому засіданні, та з огляду на застосування до них положень КК України, КВК України, ППВСУ, - суд вважає, за час відбування покарання засуджений ОСОБА_5 мав поведінку, яка виключає застосування судом до нього пільги, яка передбачена ст. 81 КК України, - умовно - дострокового покарання від призначеного судом основного покарання у виді позбавлення волі, з огляду на наступне.

Так, суд вважає, що з самого початку відбування покарання, а саме, - з часу перебування в умовах СІЗО засуджений ОСОБА_5 мав негативну поведінку, яка не свідчить про його ставлення на шлях виправлення та перевиховання.

Так, за час перебування в умовах СІЗО засуджений мав 2 (два) дисциплінарних стягнення, які, - хоча і погашені в установленому Законом порядку на час розгляду даного клопотання, проте, - отримання дисциплінарних стягнень, причому, - в такій кількості, що має ознакиповторності, на думку суду, - характеризує особу засудженого різко негативно.

Також таку негативну поведінку засуджений ОСОБА_5 не змінював також тривалий час і в установі виконання покарання, - за що мав 8 (вісім) дисциплінарних стягнень.

Так, вищевказані стягнення, які засуджений мав за час відбування покарання в установі виконання покарань, - хоча і погашені в установленому Законом порядку на час розгляду даного клопотання, проте, - отримання дисциплінарних стягнень, причому, - в такій кількості, що має ознаки усталеної систематичності, - на думку суду, - характеризує особу засудженого різко негативно.

Так, за період відбування покарання у виді позбавлення волі в Державній установі Кагарлицька виправна колонія № 115 засуджений ОСОБА_5 8 (вісім) раз допускав порушення вимог режиму відбування покарання, в зв`язку з чим негативна поведінка засудженого неодноразово розглядалася на засіданнях адміністративної комісії установи виконання покарання, по результатах засідання якої засуджений ОСОБА_5 8 (вісім) раз був притягнений до дисциплінарної відповідальності у виді доган, суворих доган та попередження (в залежності від тяжкості вчиненого правопорушення).

Особливо суд наголошує на тій обставині, що засуджений ОСОБА_5 перебував на профілактичному обліку в установі з 30.01.2020 року по 24.02.2022 року (понад два роки) як категорія засуджених, які схильні до вчинення злісних правопорушень встановленого порядку відбування покарання.

Так, суд констатує, що за час відбування покарання порушення засудженого ОСОБА_5 мали вираз у:

- зберігання заборонених предметів;

- порушення режиму відбування покарання;

- відмова в участі робіт з благоустрою установи;

В останній, короткий проміжок часу (який передував можливості застосування пільги, яка передбачена ст. 81 КК України), після проведеної працівниками установи виконання покарань з засудженим ОСОБА_5 додаткової виховної роботи, засуджений почав змінювати свою поведінку під час відбування покарань в кращу сторону, - в сторону правослухняності, що має прояв у недопущенні порушень режиму тримання в установі виконання покарань.

Проте, суд звертає увагу на ту обставину, що між кількістю стягнень, які отримав засуджений ОСОБА_5 , - 10 (десять), та кількістю заохочень, - 1 (одне), - є пряма невідповідність, так як кількість отриманих засудженим ОСОБА_5 стягнень в 10 (десять) разів перевищує кількість отриманих заохочень.

Отже, з огляду на матеріали кримінального провадження, досліджені в судовому засіданні, суд вважає, що за час відбування покарання засуджений ОСОБА_5 не мав поведінки, яка б достеменно свідчила б про можливість застосування до нього пільги, яка передбачена ст. 81 КК України, - умовно - дострокового звільнення від призначеного покарання, так як суд вважає, що дану пільгу засуджений повинен довести, не допускаючи порушень умов відбування покарання, та, відповідно, - маючи кількість заохочень, які б свідчили про системність їх отримання.

Суд в даному випадку констатує той факт, що засуджений ОСОБА_5 отримав лише одне заохочення, при цьому, до цього та після цього - не мав жодного заохочення взагалі.

Отримання одного заохочення не розцінюється судом, як системність отримання заохочень, а суд наголошує на тій обставині, що системне отримання заохочень (отримання трьох і більше заохочень), - це є одна із підстав, яка свідчить про те, що засуджений став на шлях виправлення та перевиховання, та є підставою для застосування до таких засуджених пільги, яка передбачена положеннями ст. 82 КК України.

Проаналізувавши поведінку засудженого ОСОБА_5 , суд приходить до непереборного висновку про те, що поведінка засудженого ОСОБА_5 змінилася в кращу сторону лише в зв`язку з настанням умов для пільги, яка передбачена ст. 81 КК України, що, відповідно, судом не може розцінюватися як обставина, що засуджений ОСОБА_5 остаточно став на шлях виправлення та перевиховання, що, на думку суду, виключає застосування до засудженого ОСОБА_5 положень ст. 81 КК України на даному етапі відбування покарання.

Так, за час відбування покарання у виді позбавлення волі засуджений ОСОБА_5 мав (щодо стягнень), та має (щодо заохочень):

стягнення:

1. 22.06.2018 р. Виявлено та вилучено мобільний телефон Догана Нач. СІЗО

(погашено 19.03.2019 р.)

2. 18.09.2018 р. Спав на робочому місці Догана Нач. СІЗО

(погашено 19.03.2019 р.)

3. 19.12.2019 р. Виявлено та вилучено аудіо пристрій МР - 3 Сувора догана Нач. ВК

(погашено 20.02.2022 р.)

4. 20.01.2020 р. Виявлено та вилучено мобільний телефон Сувора догана Нач. ВК

(погашено 20.02.2022 р.)

5. 16.03.2020 р. Відмовився від робіт з благоустрою уста - Попередження Нач. ВК

нови згідно затвердженого графіка (погашено 20.02.2022 р.)

6. 03.09.2020 р. Перебував на спальному місці не у відве - Попередження Нач. ВК

дений для сну час. (погашено 20.02.2022 р.)

7. 03.09.2020 р. Відмовився від робіт з благоустрою уста - Догана Нач. ВК

нови згідно затвердженого графіка (погашено 20.02.2022 р.)

8. 12.11.2020 р. Відмовився від робіт з благоустрою уста - Сувора догана Нач. ВК

нови згідно затвердженого графіка (погашено 20.02.2022 р.)

9. 21.01.2021 р. Поруження затвердженого розпорядку дня Догана Нач. ВК

установи. (погашено 20.02.2022 р.)

10. 19.08.2021 р. Зберігав заборонений предмет а саме: Попередження Нач. ВК

навушники з мікрофоном. (погашено 20.02.2022 р.)

заохочення:

1. 01.04.2022 р. За сумлінне відношення до праці на контр - Подяка Нач. ВК

агентському об`єкті.

Відповідно, зглядаючись на вищевказані обставини справи, суд приходить до висновку, що поведінка засудженого ОСОБА_5 в останній період відбування покарання свідчить про ту обставину, що засуджений починає (суд наголошує на тому, що - не став) ставати на шлях виправлення, проте, з огляду на обставини, які входять до блоку оціночних підстав, які судом наведено нижче, то суд вважає, що у відношенні засудженого ОСОБА_5 немає достатього обсягу правових підстав (зокрема, - оціночних) для застосування пільги, якою є застосування положень ст.. 81 КК України умовно - дострокового звільнення від відбування основного покарання.

Суд при вирішенні даного питання керувався нормами як матеріального, так і процесуального права.

Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим:

1) не менше половини строку покарання, призначеного судом за злочин невеликої або середньої тяжкості, а також за необережний тяжкий злочин;

При вирішенні питання щодо умовно - дострокового звільнення від покарання засудженого ОСОБА_5 судом було враховано формально-юридичні та оціночні підстави.

Отже, з огляду на нижченаведені обставини справи та норми права, - суд приходить до висновку, що поведінка засудженого ОСОБА_5 , - з огляду на обставини, які входять до блоку оціночних підстав, які судом наведено нижче, - не дає підстави для суду застосувати до такого засудженого пільгу, яка передбачена положеннями ст. 81 КК України (умовно - дострокового звільнення), - так як немає в достатньому обсязі оціночних підстав для застосування такої пільги.

Що стосується норм матеріального права, то суд керувався наступним.

Так, згідно ст. 81 КК України (станом на 22.12.2022 року, - на час розгляду даного клопотання):

1. До осіб, що відбувають покарання у виді виправних робіт, службових обмежень для військовослужбовців, обмеження волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або позбавлення волі, може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання. Особу може бути умовно-достроково звільнено повністю або частково і від відбування додаткового покарання.

2. Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.

3. Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим:

1) не менше половини строку покарання, призначеного судом за кримінальний проступок або нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а також за необережний тяжкий злочин;

2) не менше двох третин строку покарання, призначеного судом за корупційний нетяжкий злочин, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, умисний тяжкий злочин чи необережний особливо тяжкий злочин, а також у разі, якщо особа раніше відбувала покарання у виді позбавлення волі за умисне кримінальне правопорушення і до погашення або зняття судимості знову вчинила умисне кримінальне правопорушення, за яке вона засуджена до позбавлення волі;

3) не менше трьох чвертей строку покарання, призначеного судом за умисний особливо тяжкий злочин, а також покарання, призначеного особі, яка раніше звільнялася умовно-достроково і знову вчинила умисне кримінальне правопорушення протягом невідбутої частини покарання.

4. У разі вчинення особою, до якої було застосовано умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, протягом невідбутої частини покарання нового кримінального правопорушення суд призначає їй покарання за правилами, передбаченими статтями 71 і 72цього Кодексу.

Проте, до засудженого ОСОБА_5 при вирішенні питання про його умовно - дострокове звільнення слід використовувати положення ст. 81 КК України, яка діяла до 17.03.2021 року (внесення змін та доповнень), так як обвинувачений ОСОБА_5 скоїв злочин до 17.03.2021 року, а саме, - скоїв злочин 30.07.2016 року, тобто, - до вступу в законну силу змін та доповнень до ст. 81 КК України, - з огляду на положення ч. 2 ст. 4, ч. 2 ст. 5 КК України.

Згідно ч. 2 ст. 4 КК України кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально - правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.

Згідно ч. 2 ст. 5 КК України Закон про кримінальну відповідальність, що встановлює кримінальну протиправність діяння, посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, не має зворотньої дії в часі.

Як вбачається з матеріалів справи, - засуджений ОСОБА_5 скоїв злочин в стані наркотичного сп`яніння, а тому застосування закону, - ст. 81 КК України в редакції від 17.03.2021 року, - істотно погіршує стан засудженого ОСОБА_5 , так як в такому випадку до нього можна було б застосовувати умовно - дострокове звільнення не по відбуттю 1/2 частини покарання (як в даному випадку), а по відбуттю 2/3 строку призначеного судом покарання.

З огляду на вищевказане, до засудженого ОСОБА_5 слід застосувати положення ст. 81 КК України, яка діяла до 17.03.2021 року, згідно якої:

1. До осіб, що відбувають покарання у виді виправних робіт, службових обмежень для військовослужбовців, обмеження волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або позбавлення волі, може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання. Особу може бути умовно-достроково звільнено повністю або частково і від відбування додаткового покарання.

2. Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.

Отже:

- формально - юридичні підстави передбачені ч. 3 ст. 81 КК України і пов`язуються з фактичним відбуттям засудженим ОСОБА_5 1\2 строку покарання.

Строк фактичного відбуття засудженим ОСОБА_5 певної частини призначеного йому покарання як формально-юридична підстава умовно-дострокового звільнення від відбування покарання залежить від кількох чинників.

Таким чинниками відповідно до ч. 3 ст. 81 КК України є:

а) вид (категорія) вчиненого особою злочину, визначений відповідно до ст.12 КК України;

Так, ОСОБА_5 засуджений за:

- вчинення необережного злочину, тобто, - за скоєння злочину, який передбачено ч. 3 ст. 286 КК України.

Санкція ч. 2 ст. 286 КК України передбачає основне покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до 3 років.

Згідно положень ч. 4 ст. 12 КК України, злочин, вчинений засудженим ОСОБА_5 відноситься до категорії тяжкого злочину.

б) форма вини. Злочин, який передбачений ч. 3 ст. 286 КК України, та який вчинений засудженим ОСОБА_5 є злочином, вчиненим з необережності.

З урахуванням окремих із зазначених чинників та поєднання деяких з них між собою відносно засудженого ОСОБА_5 законом встановлений загальний (п.1 ч. 3 ст.81 КК України), строк покарання, після фактичного відбуття якого особа може бути умовно-достроково звільнена від відбування покарання.

Отже, що стосується формально - юридичних підстав щодо застосування до засудженого ОСОБА_5 положень ст. 81 КК України, то такі є в наявності.

Що ж стосується оціночних підстав умовно-дострокового звільнення від відбування покарання, які передбачені ч. 2 ст. 81 КК України, то суд вважає, що їх недостатньо на даному етапі відбування покарання засудженим призначеного йому покарання.

Суд на обґрунтування своєї позиції враховує ту обставину, що засуджений ОСОБА_5 своєю поведінкою за весь період відбування покарання не довів своє виправлення та перевиховання.

Встановлюючи ці підстави застосування ст. 81 КК України, суд, зокрема, наголошує на наступному:

Висновки про те, чи став засуджений на шлях виправлення, можливо зробити врахувавши увесь комплекс даних, які характеризують засудженого, його поведінку, відношення до праці, відношення до вчиненого злочину та його наслідків, наявність заохочень, їх кількість та регулярність отримання, наявність чи відсутність стягнень, тощо.

У відповідності до п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 «Про умовно - дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м`яким» від 26.04.2002 р. умовно - дострокове звільнення від відбування покарання і заміна невідбутої частини покарання більш м`яким можливі лише після повного і всебічного вивчення даних про особу засудженого. При цьому головною умовою прийняття такого рішення є доведеність при умовно - достроковому звільненні від відбування основного покарання, - того, що засуджений сумлінною поведінкою та ставленням до праці довів своє виправлення.

При цьому, головною умовою прийняття такого рішення є доведеність того, що засуджений став на шлях виправлення.

- так, як вбачається з матеріалів справи, засуджений ОСОБА_5 відбуває покарання з 08 серпня 2017 року, - з моменту взяття під варту, та з 22.09.2019 року, - в Державній установі Кагарлицька виправна колонія (№115).

Отже, засуджений ОСОБА_5 відбуває покарання в Державній установі Кагарлицька виправна колонія (№115) орієнтовно 3 роки та 9 місяців.

За вищевказаний період відбування покарання (перебування в умовах СІЗО, та перебування в умовах установи виконання покарань), як судом вазано вище, засуджений ОСОБА_5 отримав 10 (десять) дисциплінарних стягнень, хоча в останній період відбування покарання отримав 1 (одне) заохочення, проте, отримання засудженим лише одного заохочення перед настанням пільги, на думку суду, - не може свідчити про факт становлення засудженого на шлях виправлення та перевиховання, а, навпаки, - свідчить про його негативну поведінку в установі відбування покарання на протязі всього попереднього часу відбування покарання.

З огляду на положення, які викладені в п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 «Про умовно - дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м`яким» від 26.04.2002 р. суд вважає, що в поведінці ОСОБА_5 відсутній комплекс даних, які давали б змогу суду прийти до висновку щодо того, що засуджений став на шлях виправлення та перевиховання.

Відповідно, суд вважає, що для позитивного вирішення питання щодо застосування положень ст. 81 КК України, - пільги, яка має вираз в умовно - достроковому звільненні від відбування основного покарання у виді позбавлення волі, в діях засудженого ОСОБА_5 повинна бути системність та стабільність в отриманні заохочень, так як просто відбування покарання без отримання стягнень, є не правом, а обов`язком засудженого.

В діях же ОСОБА_5 є в наявності стабільність, проте, - стабільність в отриманні дисциплінарних стягнень, тобто, - стабільність в негативній поведінці, що ж стосується заохочень, - то засуджений отримав їх лише одне, тому в діях засудженого ОСОБА_5 відсутня не те що стабільність, а навіть повторність отримання заохочень.

Так, суд наголошує на тій обставині, що кількість отриманих стягнень в десять разів перевищує кількість отриманих заохочень.

Суд вважає, що в разі наявності стягнень кількість заохочень повинна значно превалювати над кількістю стягнень, така кількість заохочень повинна мати системність, а не просту більшість.

Окрім того, в матеріалах кримінального провадження відсутні відомості щодо участі засудженого ОСОБА_5 у вирішенні питань відпочинку, побуту, впливу на інших засуджених, розвиток корисних соціальних зв`язків, напроти, - засуджений ОСОБА_5 тричі притягувався до дисциплінарної відповідальності за відмову в участі в роботах з благоустрою установи, відповідно, - суд вважає, що засуджений своєю поведінкою під час відбування покарання повинен показувати приклад іншим засудженим, а, з огляду на обставини справи, які судом вказані вище, поведінка засудженого ОСОБА_5 не може слугувати прикладом для поведінки для інших засуджених.

Крім того, суд позитивно відноситься до позиції представника установи виконання покарань, який категорично заперечував проти задоволення клопотання засудженого ОСОБА_5 застосування до нього пільги, яка передбачена ст. 8 КК України, - умовно - дострокового звільнення від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі, так як незадовго до подання самим засудженим даного клопотання (про застосування до нього пільги, яка передбачена ст. 81 КК України, - це питання розглядалося на комісії установи, по результатах чого (розгляду), - комісією установи було відмовлено в направленні до суду клопотання установи про умовно - дострокове звільнення засудженого ОСОБА_5 .

Щодо відсутності діючих стягнень, то така обставина сама по собі не може самі по собі свідчити про виправлення засудженого, оскільки сумлінна поведінка засудженого передбачає не тільки наявність у останнього заохочень, ( яких у засудженого ОСОБА_5 , - лише одне), застосованих у порядку, визначеними статтями 67, 130 КВК України, але й те, що засуджений подає позитивний приклад для поведінки інших засуджених. При цьому, під сумлінною поведінкою слід розуміти зразкове додержання засудженим вимог режиму, участь у самодіяльних організаціях, безперечне виконання законних вказівок та розпоряджень адміністрації установи виконання покарань, корисну ініціативу, соціальну активність, участь у вирішенні питань організації навчання, відпочинку, побуту, вплив на виправлення інших засуджених, розвиток корисних соціальних зв`язків, відсутність порушень дисципліни.

Суд зазначає, що дотримання порядку та умов відбування покарання, а також добросовісна поведінка засудженого під час відбування покарання відповідно до ст. 9 КВК України є обов`язком засудженого, а процес виправлення та перевиховання має бути стабільним та послідовним.

Відповідно, суд вважає, що дії засудженого ОСОБА_5 не відповідають вимогам щодо застосування положень, які передбачені ст.. 81 КК України та невідповідають положенням ст. 9 КВК України.

Обставини справи свідчать лише про наявність негативних на протязі критичо більшого строку відбування покарання, та посередніх на протязі останнього періоду (не негативних, не конкретно позитивних) чинників, які дають змогу суду з впевненістю визначитися з тією позицією, що засуджений ОСОБА_5 своєю поведінкою, яка розцінюється судом як більш негативна, ніж позитивна, не став на шлях виправлення та виховання.

Крім того, щодо свого висновку щодо відсутності в повному обсязі підстав для застосування до засудженого ОСОБА_5 пільги, яка передбачена ст. 81 КК України, - умовно - дострокового звільнення від відбування покарання суд застосовував положення ст. 6 КВК України.

Так, згідно ст. 6 КВК України виправлення засудженого - процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки.

Відповідно, зглядаючись на вищевказані норми права, суд вважає, що для застосування пільги, яка передбачена ст. 81 КК України необхідно, щоб в діях засудженого, який відбуває покарання, однозначно були в наявності ознаки ресоціалізації.

Ресоціалізація - свідоме відновлення засудженого в соціальному статусі повноправного члена суспільства, повернення його до самостійного загальноприйнятого соціально-нормативного життя в суспільстві. Необхідною умовою ресоціалізації є виправлення засудженого. Основними засобами виправлення і ресоціалізації засуджених є встановлений порядок виконання та відбування покарання (режим), суспільно корисна праця, соціально-виховна робота, загальноосвітнє і професійно-технічне навчання, громадський вплив.

Отже, обставини справи, які судом зазначені вище, не свідчать, на думку суду, про систематичність дій засудженого, які спрямовані на його виправлення та перевиховання, про наявність дійсного (а не про очі) процесу ресоціалізації.

Так, засуджений ОСОБА_5 допустив значну кількість порушень правил відбування покарань, як - то, - спання на робочому мці, відмова від планових робіт по благоустрою установи, порушення затвердженого розпорядку дня установи, - що, на думку суду, - свідчить по ту обставину, що засуджений ОСОБА_5 не готовий до самостійного загальноприйнятого соціально - нормативного життя в суспільстві.

На думку суду, - поведінка засудженого ОСОБА_5 в установі відбування покарання свідчить лише про його правослухняну поведінку під час відбування покарання лише в незначний період, який передує можливості застосування пільги (що становить близькопів - року), проте, суд наголошує на тій обставині, що наявність самого факту правослухняної поведінки під час відбування покарання не є безумовною підставою для умовно - дострокового звільнення засуджених, зокрема, ОСОБА_5 , - в даному випадку, так як така поведінка є обов`язком засудженого, який покладається на засудженого на весь період відбування покарання, а не на короткий проміжок часу, що передує застосуванню пільги.

Окрім того, суд звертає увагу на наступні обставини справи, що стосуються тяжкості скоєного злочину, його наслідків, обставини скоєного злочину, та наслідків скоєного злочину, відношення засудженого ОСОБА_5 до скоєного злочину, йогнаслідків.

- так, засуджений ОСОБА_5 скоїв тяжкий злочин в стані алкогольного сп`яніння.

Звісно, - така обставина врахована судом першої інстанції при постановленні вироку, зокрема, - істотно вплинула на розмір призначеного покарання у виді позбавлення волі, проте, - суд вважає, що скоєння злочину в стані алкогольного сп`яніння, - повинна враховуватися судами першої інстанції при вирішення питання про застосування до засуджених пільг, які передбачені ст.ст. 81, 82 КК України, звісно, - в поєднанні всих обставин кримінального провадження, як - то - відшкодування шкоди, наявність заохочень та їх кількість, наявність стягнень, та їх кількість, тяжкість дисциплінарних проступків, перебування чи не перебування засудженого на профілактичних обліках установи.

Суд наголошує ще раз на тій обставині, що засуджений ОСОБА_5 тривалий час, - з 30.01.2020 року по 24.02.2022 року (що становить два роки та майже один місяць), - перебував на профілактичному обліку в установі відбування покарань як особа, схильна до вчинення злісних порушень встновленого порядку відбування покарання;

Далі, -засуджений ОСОБА_7 неодноразово отримував стягнення за порушення порядку відбування покарання, - що, поруч з кількістю порушень та їх видом, - на думку суду, - лише свідчить про той факт, що на протязі майже всього часу відбування покарання засуджений ОСОБА_5 мав негативну поведінку, яка, в свою чергу, - виключає застосування до нього пільги, яка передбачена ст. 81 КК України, - умовно - дострокового звільнення від відбування призначеного судом покарання.

Вищевказана поведінка ОСОБА_8 , на думку суду, не тільки не свідчить про правослухняну поведінку засудженого, а, - навпаки, - свідчить про ту обставину, що засуджений свідомо, умисно ігнорував встановленні для нього обмеження, що, знову ж таки, - виключає застосування до нього пільги, яка передбачена ст. 81 КК України, - умовно - дострокового звільнення від відбування покарання.

Окрім того, суд звертає увагу на ту обставину, що засудженим ОСОБА_5 фактично не відшкодовано шкоду потерпілим, яка була визначена судом першої інстанції при вирішенні питання цивільного позову потерпілих, та який розглядався спільно з кримінальним провадженням.

Невідшкодування засудженим ОСОБА_5 в добровільному порядку шкоди, яку він заподіяв потерпілим, - на думку суду, - не може свідчити про каяття засудженого ОСОБА_5 у скоєному ним злочині, окрім того, суд наголошує на цій обставині, - засуджений ОСОБА_5 в даному судовому засіданні не виявив ознак жалю щодо скоєння ним злочину, не виявив жалю щодо того, що внаслідок скоєння ним злочину загинули люди, навпаки, - виявив ознаки спекіулятивності загальнолюдськими поняттями, - так як зазаначив, що в ДТП загинула близька йому людина, а тому він є майже потерпілим по даносму кримінальному провадженню.

Вищевказана поведінка засудженого ОСОБА_9 , на думку суду, - свідчить лише про відсутність у засудженого ОСОБА_5 щирого каяття.

Отримання ж засудженим ОСОБА_5 лише 1 (одного) заохочення напередодні направлення до суду подання про застосування до нього пільги, яка передбачена ст. 81 КК України, - на думку суду, - лише свідчить про намагання засудженого ОСОБА_5 створити штучно умови для застосування до нього пільги, - умовно - дострокового звільнення, проте, суд наголошує на тій обставині, що позитивна поведінка засудженого повинна бути на протязі всього періоду відбування покарання, а не в період, який передує настанню пільги, причому заохочення повинні мати системний характер, а не застосовуватися лише як спосіб зняття стягнення, що в даному випадку спостерігається в діях засудженого.

- внаслідок злочину, скоєного засудженим ОСОБА_5 в станіалкогольного сп`яніння, - загинуло троє людей.

Відповідно, суд вважає, що:

- застосування до засудженого ОСОБА_5 пільги, яка передбачена ст. 81 КК України, - умовно дострокового звільнення на даному етапі відбування покарання, - є не співрозмірним з наслідками, які заподіяні злочином, не відповідатиме тяжкості вчиненого злочину, та обставинам його вчинення, поведінці засудженого під час відбування покарання;

- засуджений поряд з 1 (одним) заохоченням мав 10 (десять) дисциплінарних стягнень, що не може свідчити достеменно про його належну поведінку під час відбування покарання, так як немає системності у отриманні заохочень, заохочення отримано, на думку суду, - лише з метою досягнення формально юридичних підстав для застосування пільги, - без досягнення наявності оціночних підстав для застосування пільги, які, на думку суду, також мають значне значення при вирішенні питання про застосування до засудженого пільги у виді умовно - дострокового звільнення від призначеного судом основного покарання;

- поведінка засудженого ОСОБА_5 не може бути прикладом для поведінки інших засуджених;

- засуджений ОСОБА_5 приймав активної участі в суспільному житті колонії, напроти, - отримав 3 (три) стягнення за відмову від участі планових робіт з благоустрою установи виконання покарань;

- засудженим ОСОБА_5 з моменту винесення вироку по даний час в добровільному порядку шкоду потерпілим, - не відшкодовано;

- у засудженого ОСОБА_5 залишився значний термін невідбутого покарання у виді позбавлення волі, - 4 (чотири) роки 229 днів, що, - поруч з його негативною поведінкою під час відбування покарання, - вказує на те, що умовно - дострокове звільнення такого засудженого від відбування покарання у виді позбавлення волі, - буде неспівмірним з скоєним злочином, та наслідкам, якінастали внаслідок скоєння злочину, - адже внаслідок злочину, який скоєно засудженим ОСОБА_5 в стані алкогольного сп`яніння, - загинуло троє осіб, - а тому суд вважає, що такий невідбутий термін покарання при загибелі трьох осіб, - не дає змогу суду засудженого з огляду на принципи законності, справедливості та людяності;

Отже, вищевказані обставини не дають можливості суду застосувати до засудженого ОСОБА_5 пільгу, яка передбачена ст. 81 КК України, - умовно - дострокового звільнення від відбування основного покарання у виді позбавлення волі.

Отже, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про наявність лише формально-юридичних, проте, відсутність в достатньому обсязі оціночних підстав для умовно-дострокового звільнення засудженого ОСОБА_5 від відбування основного покарання у виді позбавлення волі, тому суд приймає рішення про відмову в задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_5 щодо його умовно - дострокового звільнення від призначеного основного покарання у вигляді позбавлення волі.

При вирішенні даного питання судом було застосовано положення ППВСУ від 26.04.2002 року № 2 «Про умовно дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м`яким.»

Суд вважає, що застосування до засудженого ОСОБА_5 положення ст. 81 КК України, - умовно - дострокового звільнення від призначеного покарання у виді позбавлення волі на даній стадії відбування покарання буде суперечити реалізації принципу невідворотності покарання особи за вчинений злочин, даним рішенням суду не буде виконана мета кримінального покарання - як її каральної так і виправної складової, тобто, на думку суду, застосування положень ст. 81 КК України до засудженого ОСОБА_5 є не обґрунтованим, та є передчасним на даному етапі відбування покарання.

Що стосується застосування норм процесуального права, то в даному випадку суд застосував ст..ст. 537, 539 КПК України.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений ч. 2 ст. 539 КПК України має право вирішувати питання про умовно - дострокове звільнення від відбування покарання.

Згідно ст.. 539 КПК України питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням ( поданням ) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.

Відповідно, суд при винесенні даної ухвали враховував ті обставини, що у діях засудженого ОСОБА_5 відсутні достатні ознаки остаточного перевиховання та ставлення на шлях виправлення, ОСОБА_10 , як вбачається з матеріалів провадження, - остаточно ще не став на шлях виправлення та перевиховання, що є безумовною підставою для відмови в задоволенні клопотання засудженого.

Отже, при винесені ухвали щодо засудженого ОСОБА_5 суд керувався Конституцією України, нормами діючого КПК України, КК України, КВК України.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 6, 9 КВК України, ч. 2 ст. 369, 370 - 372, 537, 539 КПК України, ст.ст. 12, 81 КК України, суд, -

У Х В А Л И В :

В задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Київ, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , засудженого:

- 08.08.2017 року Васильківським районним судом Київської області за скоєння злочину, який передбачено ч. 3 ст. 286 КК України до основного покарання у виді 10 років позбавлення волі та додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 3 (три) роки;

- 17.11.2017 року Апеляційним судом Київської області винесено ухвалу, на підставі якої вирок Васильківського районного суду Київської області від 08.08.2017 року змінено, - виключено з вироку посилання на призначення додаткового покарання у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 3 роки, -

- який з 08.08.2017 року утримувався в ДУ «Київський СІЗО», та з 22.03.2019 року відбуває основне покарання у виді позбавлення волі у Державній установі «Кагарлицька виправна колонія (№115)», -

- про застосування до нього пільги, яка передбачена положеннями ст. 81 КК України, - умовно - дострокового звільнення від відбування призначеного судом основного покарання у виді позбавлення волі, - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Кагарлицький районний суд протягом 7 діб, а засудженим, - протягом 7 діб з моменту отримання повного тексту ухвали.

Суддя: ОСОБА_1