Рішення № 110752438, 09.05.2023, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09.05.2023 Справа №607/5110/23

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Вийванка О. М.

за участю секретаря с/з Медвідь О. А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Рівненській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до відповідачаУправління патрульної поліції в Рівненській області Департаментупатрульної поліції (далі УПП в Рівненській області ДПП) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.

В обґрунтування позовних вимог позивачем викладено обставини, що 09.03.2023 інспектором управління патрульної поліції у Рівненській області Департаменту патрульної поліції капралом поліції Наливайко Артемом Федоровичем, щодо нього, ОСОБА_1 , винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАС № 6653299 від 09.03.2023.

Даною постановою його притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 510 грн. за ч.2 ст.122 КУпАП, обґрунтовуючи це тим, що він, керуючи транспортним засобом Renault Laguna державний номерний знак НОМЕР_1 , під час руху у ТЗ користувався засобом зв`язку, чим порушив п.2.9.д ПДР користування під час руху ТЗ засобами зв`язку, не обладнаними техн. пристроями, що дозволяють вести перемовини без допомоги рук.

З винесеною постановою ЕАС № 6653299 від 09.03.2023 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, позивач не погоджується, вважає її протиправною, винесеною з порушенням норм матеріального та процесуального права, та такою, що підлягає скасуванню.

Під час винесення постанови, інспектором була порушена, передбачена приписами КУпАП, процедура розгляду справи про адміністративне правопорушення та визначена система правових механізмів забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до відповідальності.

09.03.2023 ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Renault Laguna державний номерний знак НОМЕР_1 , був зупинений в м. Дубно, Рівненської області по вул. Кривоноса, 71 працівниками поліції, які повідомили йому, що він порушив ПДР України, а саме, під час руху у ТЗ користувався засобом зв`язку. Працівнику поліції позивачем були надані пояснення про те, що він не користувався жодним засобом зв`язку під час руху транспортного засобу, надав відповідні докази на місці зупинки, а саме, надав для огляду свій телефон. Проте інспектор не прийняв до уваги його усні пояснення та стверджував, що він вчинив правопорушення.

Позивач зазначає, що текст постанови не містить жодної згадки про те, що він керував ТЗ та користувався засобом зв`язку, тримаючи його у руці, а тому, вважає, що ним не були порушені правила дорожнього руху України.

При винесенні постанови інспектором було суттєво порушено процедуру розгляду справи, а саме: не в повній мірі ознайомлено його з правами, передбаченими ст. 268 КУпАП, не взяті до уваги його пояснення щодо спростування пред`явлених йому звинувачень. Окрім того, було порушене його конституційне право, передбачене ст. 59 Конституції України, на отримання правової допомоги.

Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення позивачем неодноразово було заявлено усне клопотання про перенесення розгляду справи, у зв`язку з виявленим бажанням скористатись правовою допомогою. Проте інспектор патрульної поліції Наливайко А.Ф. неодноразово відмовляв йому у задоволенні такого клопотання, мотивуючи це тим, що він має можливість викликати адвоката безпосередньо на місце розгляду справи, яке відбувалось в м. Дубно, Рівненської області. На зауваження позивача, що такий виклик не можливий, тому що він проживає в м. Тернополі, ОСОБА_2 повідомив, що на його думку перенесення розгляду справи не має жодного сенсу, оскільки розгляд справи проводиться за місце вчинення правопорушення, а в противному випадку йому прийдеться знову їхати в м. Дубно. Таким чином, працівником поліції не було вжито жодних дій щодо надання позивачу можливості реалізувати своє право на отримання правової допомоги, а також грубо порушено процедуру розгляду справи. Вказане зафіксовано відеозаписом з особистого мобільного телефону позивача, який він додає до матеріалів справи, як доказ порушення інспектором процедури розгляду справи та вимог ст.268 КУпАП.

Отже, допущена явна упередженість щодо позивача, котра мала прояв у немотивованому усному відхиленні клопотань про перенесення (відкладення) розгляду справи, а також, в порушення ст.268 КУпАП, фактичне відхилення клопотання про надання з метою захисту можливості скористатись правом на правову допомогу.

З постанови серії ЕАС № 6653299 від 09.03.2023 вбачається, що інспектором вимоги ч.3 ст.283 КУпАП не виконано, а саме, у ній відсутні відомості про технічний запис, яким здійснено фото або відеозапис. Отже, постанова за змістом не відповідає вимогам ст. 283 КУпАП.

Вважає, що оскаржувана постанова серії ЕАС № 6653299 від 09.03.2023 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі складена інспектором без дотримання процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення, з порушенням моїх конституційних прав.

Відтак, просить суд визнати протиправними дії інспектора управління патрульної поліції в Рівненській області Департаменту патрульної поліції капрала поліції Наливайко Артема Федоровича при винесенні постанови серії ЕАС № 6653299 від 09.03.2023 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, якою притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 510 грн. за ч.2 ст.122 КУпАП, скасувати постанову серії ЕАС № 6653299 від 09.03.2023 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі та справу про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі відносно ОСОБА_1 , закрити.

Представник відповідача подав відзив на позов, в якому вказав, що постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, зафіксоване не в автоматичному режимі ЕАС № 6653299 від 09.03.2023 винесена щодо ОСОБА_1 в повній мірі відповідає вимогам ст. 283 КУпАП, в ній зазначено опис обставин, установлених при розгляді справи, нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення, вірно застосовано межі санкції статті щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

Отже, оскаржувана постанова є правомірною та винесеною у повній відповідності нормам чинного законодавства в межах компетенції поліцейського патрульної поліції.

Позивачем на підтвердження того, що він керуючи транспортним засобом не вчиняв адміністративного правопорушення, не надано суду жодних доказів, відтак, просить суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Позивач не скористався можливістю подати відповідь на відзив.

У судове засідання позивач не з`явився, однак подав клопотання про розгляд справи без його участі.

У судове засідання представник відповідача не з`явився, однак про дату, час та місце розгляду даної справи повідомлявся належним чином.

При розгляді справи судом учасниками справи подано заяви та клопотання та судом було вчинено інші процесуальні дії.

Ухвалою суду відкрито провадження у справі.

Перевіривши, дослідивши об`єктивно та оцінивши зібранні у справі докази, суд дійшов до наступного висновку, виходячи з фактичних обставин справи, мотивів та застосованих норм права.

Судом встановлено фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин.

Суд, встановив, що 09.03.2023 інспектором УПП в Рівненській області ДПП складено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАС № 6653299 від 09.03.2023, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 510,00 грн.

У даній постанові зазначено, що 09.03.2023 о 11 год 37 хв водій ОСОБА_1 , під час руху транспортним засобом Renault Laguna державний номерний знак НОМЕР_1 , користувався засобом зв`язку, чим порушив п.2.9.д ПДР користування під час руху ТЗ засобами зв`язку, не обладнаними техн. пристроями, що дозволяють вести перемовини без допомоги рук.

Відповідно до ч. 2статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Положеннями ч. 6ст. 55 Конституції Українизакріплено, що кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Згідно ізч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцієюта законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

У відповідності дост. 14 Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 № 3353-XII(далі - Закон № 3353-XII), учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цьогоЗакону, правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Порядок дорожнього руху на території України відповідно доЗакону № 3353-XIIвстановлюютьПравила дорожнього руху, затвердженіпостановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306(далі Правила дорожнього руху).

Пунктом 1.9.Правил дорожнього руху, передбачено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до п.2.9дПравил дорожнього руху, водієві забороняється під час руху транспортного засобу користуватися засобами зв`язку, тримаючи їх у руці (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання).

Відповідно до ч. 2ст. 122 КУпАП, користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно дефініції, наведеної устатті 9 КУпАП, адміністративним правопорушення (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ч. 1ст. 222 КУпАП, справи про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 2ст. 122 цього Кодексурозглядають органи Національної поліції.

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень (абз.2 ч.1ст.222 КУпАП).

За змістом пункту 22 частини першоїстатті 92 Конституції Українивиключно законами України визначаються, зокрема, діяння, які є адміністративними правопорушеннями.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення у відповідності до ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягується до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі, що використовуються особою, яка притягується до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Докази мають бути належними та допустимими. Допустимими є ті докази, які зібрані у відповідності до закону, а належними якщо вони містять інформацію щодо предмету доказування.

Згідно вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до вимог ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною другою статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Позивач категорично заперечує факт порушення ним вимогПравил дорожнього руху.

Для спростування доводів позову і підтвердження вини позивача, відповідач подав письмовий відзив на позовну заяву, в якому перераховує норми чинного законодавства, якими керується посадова особа при винесенні постанови про адміністративне правопорушення.

Однак, до відзиву не долучено будь-яких доказів фото та відеофіксації, які вказують на беззаперечну вину позивача у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення.

Інших належних і достовірних доказів визначених законом, відповідач суду не надав.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В силу вимог ч. 2 ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.

Згідно з ст. 62 Конституції України, ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину (правопорушення). Обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

За змістом постанови від 08.07.2020 року у справі 463/1352/16-а Верховний Суд також звертає увагу на те, що в силу принципу презумції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події правопорушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

У відповідності до вимогст. 7 КУпАПніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням, інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

За нормоюст. 8 Конституції України,в Україні визнається і діє принцип верховенства права, який визначає людину, її права та свободи найвищою цінністю в державі, що обумовлює можливість обмеження її прав та свобод лише при неухильному дотриманні законодавства України та лише за наявності вини.

Тобто особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише у тому разі, якщо її вину у вчиненні правопорушення буде доведено поза розумним сумнівом, на підставі належних та допустимих доказів із дотриманням встановленої законом процедури. Принцип «поза розумним сумнівом», сформульований у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини», п. 282).

У справі «Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain» від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.

Відповідно до положеньст. 251 КУпАП,ст. 62 Конституції Українивважаю такими, що не можуть бути визнані належними та допустимими доказами відомості, що містяться в постановах про адміністративне правопорушення, у зв`язку з тим, що самі по собі постанови про адміністративне правопорушення не можуть бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що відповідачем не надано суду будь-яких належних та достовірних доказів, які б підтверджували факти викладені у постанові та спростовували доводи позивача.

Оскільки належних та допустимих доказів правомірності дій суб`єктом владних повноважень не надано, суд дійшов до висновку щодо протиправності винесеної постанови.

Відповідно до ст.159КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З огляду на встановлені судом обставини, враховуючи відсутність достатніх та належних доказів на підтвердження правомірності винесення оскаржуваної постанови, суд дійшов до висновку, що прийняте рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності є необґрунтованим, прийнятим без повного та всебічного з`ясування усіх обставин справи, а тому, підлягає скасуванню, а справа закриттю.

Разом з тим, позивачем ставиться вимога про визнання протиправними дії інспектора.

За приписами ч. 3ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Вказана норма Закону містить вичерпний перелік дій, які може вчинити суд при винесенні рішення і не передбачає визнання дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправними, чи визнання складеної постанови незаконною.

Враховуючи вищенаведене, позов підлягає до часткового задоволення.

Згідно частини 1статті 139 КАС Українипри задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цьогоКодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч. 1ст. 143 КАС України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

За даних обставин, слід стягнути з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень на користь позивача сплачений судовий збір.

На підставі наведеного, керуючисьст. 62 Конституції України, статтями9, 22, 122, 251, 258, 289, 293 КУпАП, статтями2,5,9,72,73,77,78,134,139,241-246,250,255,268-272,286,295,297 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Задовольнити частково позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Рівненській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАС № 6653299 від 09 березня 2023 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 510,00 гривень скасувати.

Адміністративну справу відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 122 КУпАП провадженням закрити.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Управління патрульної поліції в Рівненській області Департаменту патрульної поліції за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 536,80 грн (п`ятсот тридцять шість гривень 80 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Учасники справи:

позивач ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , місце проживання АДРЕСА_1 .

відповідач Управління патрульної поліції в Рівненській області Департамент патрульної поліції, унікальний ідентифікаційний номер юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України 40108646, місцезнаходження вул. С. Бандери, 14А, м. Рівне.

Рішення суду складено та підписано 09 травня 2023 року.

Головуючий суддяО. М. Вийванко