Вирок № 110749951, 09.05.2023, Покровський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 189/1128/23

1-кп/189/102/23

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.05.2023 року смт. Покровське

Покровський районний суд Дніпропетровської області:

в складі головуючого судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні з застосуванням звуко та відеозаписувальних технічних засобів фіксації в смт. Покровське кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023041540000159 від 20.03.2023 року по обвинуваченню: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Пилява Тиврівського району Вінницької області, українець, громадянин України, що має не повну загальну середню освіту (9 класів), не працює, не одружений, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , групи інвалідності не має, депутатом не являється, державних нагород не має, на утриманні малолітніх, неповнолітніх дітей не має, раніше неодноразово судимий, останній раз 19.07.2017 року Новомиколаївським районним судом Запорізької області за ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України до 3 років позбавлення волі. На підставі ч. 4 ст. 70 КК України остаточне покарання за сукупністю злочинів у виді позбавлення волі на строк 5 років 6 місяців. Звільнився 01.10.2021 року на підставі ухвали Оріхівського районного суду Запорізької області від 23.09.2021 року, умовно-достроково. Не відбутий строк 1 рік 2 місяці 22 дні,-

- який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно Указу Президента України №64/2022 від 24.02.2022 року «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України №2102 - IX від 24.02.2022 року із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 року на території України введено воєнний стан строком на 30 діб.

В подальшому Указом Президента України №341/2022 від 17.05.2022 року, затвердженого Законом України №2263 - IX від 22.05.2022 року воєнний стан на території України продовжено із 05 години 30 хвилин 25.05.2022 року на 90 діб.

В подальшому Указом Президента України №573/2022 від 12.08.2022 року, затвердженого Законом України №2500 - IX від 15.08.2022 року воєнний стан на території України продовжено із 05 години 30 хвилин 23.08.2022 року строком на 90 діб.

В подальшому Указом Президента України №757/2022 від 07.11.2022 року, затвердженого Законом України №2738 - IX від 16.11.2022 року воєнний стан на території України продовжено із 05 години 30 хвилин 21.11.2022 року строком на 90 діб.

В подальшому Указом Президента України №58/2023 від 06.02.2023 року, затвердженого Законом України №2915 - IX від 07.02.2023 року воєнний стан на території України продовжено із 05 години 30 хвилин 19.02.2023 року строком на 90 діб.

ОСОБА_4 , раніше неодноразово судимий, останній раз 19.07.2017 року Новомиколаївським районним судом Запорізької області за ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України до 3 років позбавлення волі. На підставі ч. 4 ст. 70 КК України остаточне покарання за сукупністю злочинів у виді позбавлення волі на строк 5 років 6 місяців. Звільнився 01.10.2021 року на підставі ухвали Оріхівського районного суду Запорізької області від 23.09.2021 року, умовно-достроково. Не відбутий строк 1 рік 2 місяці 22 дні, належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став, та в період коли судимість не знята і не погашена у встановленому законом порядку, повторно вчинив умисний, корисливий злочин при наступних обставинах.

Так, ОСОБА_4 , 08.03.2023 року близько 23:00 год., перебуваючи у приміщенні літньої кухні, що розташована на території домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 , яке належить ОСОБА_5 , куди прийшов з метою розбивання спиртних напоїв зі своїм знайомим, а саме з власником домоволодіння ОСОБА_5 , та в якому раніше неодноразово перебував зі згоди останнього, де на дерев`яній шафі, ОСОБА_4 побачив мобільний телефон марки «Хіаоmі Redmi 9А» моделі Granite Gray 2 Gb RAM 32 Gb ROM, чорного кольору, належний ОСОБА_6 , та в цей час у нього виник злочинний, корисливий умисел, направлений на таємне заволодіння чужим майном.

Після цього, ОСОБА_4 умисно,таємно,повторно,з корисливихмотивів,в умовахвоєнного стану,з метоютаємного викраденнячужого майна,пересвідчившись утому,що йогодії носятьтаємний характер,та небудуть поміченісторонніми особами,викрав вказаниймобільний телефон,вартість якого,згідно висновкусудово-товарознавчоїекспертизи №1250/23від 24.03.2023року,становить 2959,20грн.(двітисячі дев`ятсотп`ятдесят дев`ятьгривень двадцятькопійок),після чого,з місцявчинення кримінальногоправопорушення зник,викраденим майномрозпорядившись навласний розсуд,чим спричинивпотерпілому ОСОБА_6 майнову шкодуна вказанусуму.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 , свою вину визнав повністю та суду показав, що 08.03.2023 року близько 23:00 год., він перебував у приміщенні літньої кухні, яка розташована на території домоволодіння за адресою: АДРЕСА_3 , яке належить ОСОБА_5 , з дозволу останнього, звідки здійснив крадіжку мобільного телефону, належного ОСОБА_6 , який знаходився на дерев`яній шафі у вказаному приміщенні, після чого з місця вчинення кримінального правопорушення зник, викраденим майном розпорядився на власний розсуд. В скоєному розкаюється.

Потерпілий ОСОБА_6 , направив до суду заяву про розгляд кримінального провадження відносно ОСОБА_4 в його відсутності. Покарання обвинуваченому просить призначити на розсуд суду.

Визнаючи себе повністю винним та не оспорюючи фактичні обставини справи, обвинувачений ОСОБА_4 просив суд не досліджувати докази, зібрані по справі під час досудового розслідування справи і після роз`яснення положень ч.3 ст.349 КПК України у суду немає сумнівів в добровільності та істинності його позиції.

Учасники судового провадження не заперечували проти задоволення клопотання обвинуваченого і суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Таким чином, суд вважає, що вину ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому діяння доведено у повному обсязі, його дії вірно кваліфіковані за ч. 4 ст. 185 КК України: «Таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, в умовах воєнного стану».

По справі цивільний позов не заявлявся.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_4 не обирався.

У відповідності до ст. 65 КК України суд призначає покарання як у межах, установлених у санкції статті, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, так і відповідно до положень Загальної частини КК України та з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке у відповідності до ст. 12 КК України відноситься до тяжкого злочину, особи винного та обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання, у відповідності до ст.ст. 66-67 КК України.

Згідно зі ст. 66 КК України обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_4 є щире каяття.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , відповідно до ст. 67 КК України судом не встановлено.

Відповідно до ч.2 ст.19 постанови Верховного суду України від 04.06.2010 року № 7 «Про практику застосування судами кримінального законодавства про повторність, сукупність і рецидив злочинів та їх правові наслідки», якщо рецидив злочинів утворює одночасно і їх повторність, яка передбачена у статті чи частині статті Особливої частини КК як ознака злочину, що впливає на його кваліфікацію, то за змістом частини четвертої статті 67 КК як повторність, так і рецидив злочинів суд не може ще раз врахувати при призначенні покарання як обставину, що його обтяжує.

Приймаючи до уваги вищезазначену постанову, суд вважає за необхідне не враховувати як обставину, що обтяжує злочин, рецидив злочинів.

Згідно з ч.2 ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчинення нових кримінальних правопорушень як засудженим так і іншими особами. Для досягнення мети покарання суд керується принципами індивідуалізації та справедливості покарання. Цілі покарання запобігання і попередження вважаються характеристиками кримінально-правових санкцій (рішення ЄСПЛ «Езех і Коннорс проти Сполученого Королівства»).

Вимога додержуватисьсправедливості призастосуванні кримінальногопокарання закріпленав міжнароднихдокументах зправ людини,зокрема уст.10Загальної деклараціїправ людини1948року,ст.6Конвенції прозахист правта основоположнихсвобод 1950року.Зазначені міжнародніакти,згідно ст.9Конституції Україниє частиноюнаціонального законодавства,відповідно дост.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 рокупередбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідно до роз`яснень, що містяться у п. 3постанови Пленуму Верховного суду України від 24.10.2003 року № 7«Про практику призначення судами кримінального покарання»досліджуючи дані про особу підсудного, суд повинен з`ясувати його вік, стан здоров`я, поведінку до вчинення злочину як у побуті так і за місцем роботи чи навчання, його минуле (зокрема, наявність не знятих чи не погашених судимостей, адміністративних стягнень), склад сім`ї (наявність на утриманні дітей та осіб похилого віку), його матеріальний стан, тощо.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд відповідно до ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, його вік та обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання.

Так, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим ОСОБА_4 кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до тяжкого злочину, дані про особу обвинуваченого, який свою вину в інкримінованому кримінальному правопорушенню визнав повністю, щиро розкаявся, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, за місцем мешкання характеризується задовільно, однак офіційно ніде не працює, на утриманні малолітніх, неповнолітніх дітей не має, раніше неодноразово судимий, в період коли судимість не знята і не погашена у встановленому законом порядку вчинив кримінальне правопорушення проти власності.

Разом з тим, виходячи із фактичної тяжкості вчиненого ОСОБА_4 кримінального правопорушення, зокрема, характеру діяння, обстановки, способу і місця його вчинення, з урахуванням форми, ступеня вини, обставин, що характеризують поведінку обвинуваченого до вчинення кримінального правопорушення, обставин, що безпосередньо пов`язані із вчиненням кримінального правопорушення, та характеризують поведінку останнього після вчинення кримінального правопорушення, а також наявність обставини, що пом`якшує покарання обвинуваченого, відсутність обтяжуючих відповідальність обставин, суд приходить до висновку, що вищенаведені обставини свідчать про можливість призначення покарання з випробуванням, оскільки на думку суду, перевиховання ОСОБА_4 ще можливе без ізоляції від суспільства, безпосередньо під наглядом державних органів влади.

Враховуючи, всі зазначені обставини в їх сукупності, суд вважає, що покарання щодо обвинуваченого ОСОБА_4 необхідно обрати в межах санкції ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, але в умовах здійснення контролю за його поведінкою під час звільнення від відбування покарання з випробуванням, поклавши на нього обов`язки, передбачені ст. 76 КК України.

На думку суду, призначене обвинуваченому покарання у відповідності до вимог ст. 65 КК України та виходячи з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, буде необхідним та достатнім для його виправлення і запобігання вчинення нових кримінальних правопорушень.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта. Таким чином, за залучення експерта на проведення судово-товарознавчої експертизи №1250/23 від 24.03.2023 року, підлягає стягненню з ОСОБА_4 на користь держави 220,00 грн.

Долю речових доказів по справі суд вирішив у відповідності з вимогами ст. 100 КПК України.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 368, 369, 370, 371, 373, 374 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком 3 (три) роки.

На підставі п.1, п. 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України зобов`язати ОСОБА_4 періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Стягнути з ОСОБА_4 в дохід держави витрати, пов`язані з залученням експерта на проведення судово-товарознавчої експертизи №1250/23 від 24.03.2023 року в розмірі 220,00 (двісті двадцять) гривень.

Речові докази:

- картонна коробка білого кольору, розміром 17 х 8,5 х 5 см; гарантійний талон; мобільний телефон «Хіаоmі Redmi 9А» моделі Granite Gray 2 Gb RAM 32 Gb ROM, чорного кольору, які передано на зберігання потерпілому ОСОБА_6 повернути йому за належністю.

Цивільний позов не заявлявся.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили не обирати.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку через Покровський районний суд Дніпропетровської області шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок суду з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним, відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України, не може бути оскарженим в апеляційному порядку.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія вироку надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя: ОСОБА_1