Ухвала суду № 110745517, 10.05.2023, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

10.05.2023 Єдиний унікальний номер 266/2423/15-ц

Провадження № 2-ві/205/5/23

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 травня 2023 року Ленінський районний суд м. Дніпропетровська в складі:

головуючого судді Терещенко Т.П.,

за участю секретаря судового засідання - Кривозуб О.С.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі заяву ОСОБА_1 про відвід судді Костромітіної Оксани Олександрівни у цивільній справі за заявою приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Матвійчук Наталії Євгеніївни про видачу дубліката виконавчого документа у справі №266/2423/15-ц,

В С Т А Н О В И В:

На підставі ухвали Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 09 травня 2023 року про передачу на авторозподіл в порядку ч. 1 ст. 33 ЦПК України для вирішення питання про відвід судді Костромітіної О.О. іншим суддею була передана вищевказана цивільна справа судді Терещенко Т.П. відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

Приватний виконавець виконавчого округу Донецької області Матвійчук Н.Є. 08 травня 2023 року сформувала в системі «Електронний суд» заяву про відвід судді Костромітіної О.О., в обґрунтування якої зазначила, що в провадженні Ленінського районного суду м. Дніпропетровська перебуває її заява про видачу дубліката виконавчого документа у справі №266/2423/15-ц. 21 квітня 2023 року вказана заява сформована у системі «Електронний суд», а 24 квітня 2023 року призначено суддею у справі Костромітіну О.О. 28 квітня 2023 року винесено ухвалу про залишення заяви без руху через порушення вимог ч. 2 ст. 183 ЦПК України (до заяви не додано докази направлення її копії іншим учасникам справи і не сплачено судовий збір) та надано 10 днів для усунення недоліків. Зазначає, що на виконання ухвали суду від 28 квітня 2023 року нею надано роз`яснення, що відповідно до підпункту 17.4 п. 1 розд. ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України судовий збір за видачу дубліката виконавчого документа сплачує стягувач, а приватний виконавець не є стягувачем у справі, отже вимоги ст. 183 ЦПК України не застосовуються до вказаних правовідносин. 08 травня 2023 року ухвалою суду її заяву знову залишено без руху та надано строк десять днів з моменту отримання ухвали для усунення недоліків, тому у неї виникли сумніви в компетентності та об`єктивності судді при розгляді справи. На підставі викладеного просила задовольнити заяву про відвід судді Костромітіної О.О. від розгляду цієї справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 40 ЦПК України якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 09 травня 2023 року заяву про відвід визнано необґрунтованою та заява надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до прийняття процесуального рішення щодо прийняття заяви до судового розгляду у разі усунення недоліків, та передано справу з заявою приватного виконавця Матвійчук Н.Є. про видачу дубліката виконавчого документа у справі №266/2423/15-ц на авторозподіл в порядку ч. 1 ст. 33 ЦПК України для вирішення питання про відвід судді Костромітіної О.О. іншим суддею.

Згідно із протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09 травня 2023 року заяву приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Матвійчук Н.Є. про відвід судді Костромітіної О.О. передано для розгляду судді Терещенко Т.П.

Частинами 7, 8 статті 40 ЦПК України встановлено, що питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження. Суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи.

Вивчивши заяву про відвід, дослідивши повно та всебічно обставини справи в їх сукупності, оцінивши надані докази, виходячи зі свого внутрішнього переконання, суд дійшов таких висновків.

Право подавати заяву про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об`єктивності та неупередженості розгляду справи.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України, закріплені основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її цивільного позову в національному суді, серед яких - розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя.

Згідно із ч. 3 ст. 39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим.

На підставі ч. 2 ст. 40 ЦПК України суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Статтею 15 Кодексу суддівської етики визначено, що неупереджений розгляд справ є основним обов`язком судді. Вказане випливає з принципу об`єктивності, визначеному у Бангалорських принципах поведінки суддів, відповідно до яких об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків.

Крім того, ст. 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського Суду як джерело права.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини «Білуха проти України» (заява №33949/02) від 09.11.2006 року, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (про що зазначено у п. 43 рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії»).

За загальним правилом тягар спростування презумпції покладається на сторону, яка має намір її заперечити.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Мироненко і Мартенко проти України», зокрема, у п. 66 зазначено, що згідно з усталеною практикою Європейського суду наявність безсторонності має визначатися, для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції, за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюються особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (зокрема, про це вказано у рішеннях ЄСПЛ у справах «Фей проти Австрії» та «Ветштайн проти Швейцарії»).

Стосовно об`єктивного критерію слід визначити, окремо від поведінки головуючого у справі судді, чи існували переконливі факти, які б могли свідчити про його безсторонність. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими («Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), п. 44); та рішення у справі «Ферантелі та Сантанжело проти Італії» (Ferrantelli and Santangelo v. Italy), від 07 серпня 1996 року, п. 58).

За умовами ч. ч. 3, 4 ст. 39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим, а заявник зобов`язаний надати докази упередженості судді у випадку наявності обставин, що викликають сумніви в неупередженості або об`єктивності судді.

Європейський суд з прав людини неодноразово висловлював свою позицію щодо презюмування неупередженості судді за відсутності доказів зворотного (у справах Киприану проти Кипру, Хаушальс проти Данії). Крім того, зазначав, що неупередженість повинна оцінюватися як за допомогою суб`єктивного критерію, який полягає у визначенні існування особистої упередженості у конкретного судді в справі, що ним розглядається, так і об`єктивного критерію, коли намагаються з`ясувати, чи забезпечив суддя достатні гарантії що виключають будь-які законні сумніви (Пескадор Валеро проти Іспанії).

З вищезазначеної заяви вбачається, що відвід судді Костромітіної О.О. ґрунтується на припущеннях щодо упередженості та необ`єктивності судді. Однак будь-яких доказів, які б підтверджували пряму чи опосередковану заінтересованість судді в результаті розгляду вказаної справи або наявність обставин, які викликають сумнів у її неупередженості чи об`єктивності при розгляді цієї справи, з матеріалів справи та доводів заяви про відвід не встановлено, а приватний виконавець виконавчого округу Донецької області Матвійчук Н.Є. не згодна з процесуальними діями судді у справі за її заявою про видачу дубліката виконавчого документа у справі №266/2423/15-ц.

Суд зазначає, що незгода учасника справи, яким є в цьому випадку приватний виконавець, з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу (ч. 4 ст. 36 ЦПК України).

Враховуючи вищенаведене, оскільки передбачені ст. ст. 36, 37 ЦПК України підстави для відводу судді відсутні, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу, тому заява приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Матвійчук Н.Є. про відвід судді Костромітіної О.О. не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 36-40, 260-261 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Костромітіної Оксани Олександрівни у цивільній справі за заявою приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Матвійчук Наталії Євгеніївни про видачу дубліката виконавчого документа у справі №266/2423/15-ц - відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя: Т.П. Терещенко

.