Рішення № 110742670, 26.04.2023, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"26" квітня 2023 р. Справа № 924/905/22

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Смаровоза М.В. при секретарі судового засідання Желіхівській О.О., розглянувши справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Фаворит-Авто"

до фізичної особи-підприємця Рааца Костянтина Валерійовича

про стягнення 466112,23 грн.

за участю представників:

позивача: Шевчук В.В.;

відповідача: Раац К.В., Куркевич О.В.

У судовому засіданні 26.04.2023р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

Позивач, з урахуванням прийнятих судом заяв від 19.01.2023р., 01.02.2023р., просить суд стягнути з відповідача існуючу станом на станом на 19.01.2023р. заборгованість у розмірі 466112,23 грн., а саме: 300000 грн. основного боргу, 141163,07 грн. інфляційних втрат, 24949,16 грн. 3% річних. Вимоги мотивує тим, що платіжними дорученнями № 1709 від 21.01.2020р., № 1710 від 21.01.2020р., № 2540 від 20.07.2020р. з рахунку позивача перераховано відповідачу 300000 грн. за послуги, проте будь-які документи, які б підтверджували реальність отриманих послуг та були підставою для перерахування 300000 грн., у товариства відсутні. Відтак, позивач просить суд стягнути вказані кошти на підставі ст. 1212 ЦК України, а також нараховані 3% річних та втрати від інфляції.

Як зазначив позивач, з метою з`ясування правових підстав перерахування для фізичної особи-підприємця Рааца Костянтина Валерійовича грошових коштів, виду вартості та характеру наданих послуг, 11.09.2022р. на ім`я Рааца К.В. та колишнього генерального директору товариства спрямовано листи-претензії, які проігноровано. Як зазначив позивач, окремі копії документів містять очевидні ознаки підробки, оскільки підписано сторонами не в час, зазначений в самому договорі. На думку позивача, таке складення документів відбулось лише після заявлення позивачем позову та з метою уникнення цивільно-правової відповідальності в частині повернення безпідставно набутого майна.

У поданій в порядку ч.3 ст.184 Господарського процесуального кодексу України заяві товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Фаворит-Авто" (у редакції від 21.03.2023р.) про визнання недійсним правочину позивач просить суд визнати недійсним правочин, що оформлений договором № 31/12/18 про надання юридичних послуг від 31.12.2018р., додатком №1 до договору № 31/12/18 про надання юридичних послуг від 31.12.2018р., додатковою угодою до договору № 31/12/18 від 31.12.2018р. про надання юридичних послуг від 28.02.2019р., актом приймання-передачі наданих послуг від 31.10.2019р., актом приймання-передачі наданих послуг від 31.12.2019р., та укладений між фізичною особою-підприємцем Раацом Костянтином Валерійовичем та товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Фаворит-Авто" в особі генерального директора ОСОБА_2.

Як вказав позивач, про наявність зазначеного правочину, що оформлений договором №31/12/18 про надання юридичних послуг від 31.12.2018р. та додатком №1 до договору №31/12/18 про надання юридичних послуг від 31.12.2018р., позивачу стало відомо виключно з відзиву на позовну заяву, що був отриманий 17.01.2023р.

Щодо обґрунтування підстав недійсності оспорюваного правочину, позивач зауважив, що правочин, який оформлений договором №31/12/18 про надання юридичних послуг від 31.12.2018р. та додатком №1 до договору №31/12/18 про надання юридичних послуг від 31.12.2018р., укладено з перевищенням повноважень представника сторони договору - ТОВ "Торговий Дім "Фаворит-Авто" та внаслідок зловмисної домовленості між ними, а сам правочин є фіктивним, враховуючи положення ст. ст. 202, 203, 215, 237, 232, 234, 239, 241, 901, 902 ЦК України, ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні". Зокрема, посилаючись на положення ст. 44 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", п. 7.26.1 статуту товариства, звертає увагу на укладення оспореного правочину генеральним директором товариства з перевищенням наданих повноважень, за відсутності рішення учасника товариства, що володіє 100% статутного капіталу, як це передбачено установчими документами. При цьому зазначає, що оспорений договір містить посилання щодо компетенції генерального директора товариства як такого, що діє на підставі статуту, а, отже, відповідач, проявивши розумну обачність, не міг не знати про обмеження повноважень генерального директора товариства щодо представництва, повною мірою усвідомлював особливості повноважень представника контрагента та, підписуючи договір, підтвердив це.

Позивач також стверджує, що правочин вчинено внаслідок зловмисної домовленості обох сторін правочину, про що свідчить значне завищення вартості наданих послуг, відсутність детальних документів про їх виконання, приховування таких документів від позивача; придбані послуги не є такими, що належать до господарської дальності товариства, не спричинили реальні зміни майнового стану товариства. Крім того, позивач, посилаючись на ч. ч. 1, 2 ст. 234 ЦК України, вважає, що оспорений правочин також містить ознаки фіктивного правочину, так як не був спрямований на реальне настання обумовлених ним правових наслідків, оскільки відсутні належно оформлені первинні документи, що в повній мірі відображають такі операції, посвідчують мету, об`єктивну необхідність, економічну доцільність отримання відповідних послуг та послуги відповідачем не надавались.

Повноважний представник позивача під час судового розгляду позов підтримав, наполягає на його задоволенні, а також на задоволенні поданої в порядку ч.3 ст.184 Господарського процесуального кодексу України заяви товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Фаворит-Авто" (у редакції від 21.03.2023р.) про визнання недійсним правочину.

Відповідач та його представник в судовому засіданні та у наданому відзиві на позов вважають вимоги позивача необґрунтованими. Зазначають, що позивачем надумано позовні вимоги, викладені в позовній заяві обставини не відповідають дійсності; позивачем не вжито належних заходів для набуття права пред`явлення цього позову як в частині основної суми боргу, так і заявлених штрафних санкцій, оскільки не дотримано порядку, визначеного ч. 2 т. 530 ЦК України. Зокрема, вказав відповідач, спірні кошти було перераховано відповідачу на підставі договору № 31/12/18 про надання юридичних послуг від 31.12.2018р., додатку №1 до договору № 31/12/18 про надання юридичних послуг від 31.12.2018р., додаткової угоди до договору № 31/12/18 від 31.12.2018р. про надання юридичних послуг від 28.02.2019р., укладених між фізичною особою-підприємцем Раацом Костянтином Валерійовичем та товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Фаворит-Авто", за якими ФОП Раац К.В. надавав юридичні послуги. За результатами надання таких послуг складено акти приймання-передачі наданих послуг від 31.10.2019р., 31.12.2019р. на суму 300000 грн., яка й була перерахована позивачем. Окрім того, отримані кошти було відображено відповідачем у фінансовій звітності витрат, вказав відповідач. Додатково стверджується про ненадання доказів пред`явлення вимоги в розумінні ст. 530 ЦК України, оскільки до відповідача жодних поштових відправлень щодо сплати коштів не надходило. Також відповідач звертає увагу суду і на безпідставність нарахування штрафних санкцій.

Також, як стверджує відповідач, застосування до спірних правовідносин такого способу захисту права як повернення безпідставно набутого майна виключає можливість дослідження та встановлення обставин дійсності/недійсності правочину.

При цьому, посилаючись на положення ч.3 ст.237 Господарського процесуального кодексу України, відповідач відзначив, що жодних обгрунтувань неможливості включення відповідної вимоги до позовної заяви із незалежних від нього причин позивач не наводить у своїй заяві. Разом з тим, відповідач звертає увагу на те, що твердження позивача про те, що про наявність зазначеного правочину позивачу стало відомо виключно із відзиву на позовну заяву, що був отриманий 17.01.2023р., не відповідає дійсності, оскільки на договорі про надання послуг юридичних послуг №31/12/18 від 31.12.2018р., додатку №1 до договору, акті приймання-передачі наданих послуг від 31.12.2019р. стоїть підпис генерального директора та печатка ТОВ "Торговий дім "Фаворит-Авто", а в самому договорі (п. 7.8. договору визначено, що цей договір складено українською мовою в двох екземплярах однакової юридичної сили, по одному для кожної сторони) та акті приймання-передачі послуг (в пункті 4 вказаного акту) зазначено, що акт підписано у двох примірниках українською мовою, по одному примірнику - для кожної сторони. Крім того, в нотаріально засвідченій заяві генерального директора (на момент укладення та виконання договору про надання юридичних послуг №31/12/18 від 31.12.2018р.) ОСОБА_2 було засвідчено, що фізичною особою-підприємцем Раацом Костянтином Валерійовичем були надані послуги згідно договору про надання юридичних послуг №31/12/18 від 31.12.2018р., про що був складений акт приймання-передачі наданих послуг від 31.12.2019р. Зазначене свідчить про обізнаність юридичної особи - ТОВ "Торговий дім "Фаворит-Авто" та її посадових осіб про укладення та виконання договору про надання юридичних послуг №31/12/18 від 31.12.2018р., вважає відповідач.

Крім того, відповідач вважає безпідставною заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Фаворит-Авто" (у редакції від 21.03.2023р.) про визнання недійсним правочину. Зокрема, щодо наявності підстав перевищення повноважень директором при підписанні оспореного договору, зазначив, що наданий позивачем примірник статуту в редакції 2019р. не може слугувати підставою для висновку про те, що генеральним директором у 2018р. порушено вимог щодо вчинення значних правочинів. При цьому повідомляє, що обидві сторони господарської операції з надання послуг належним чином відобразили це у своїй бухгалтерській та фінансовій звітності.

Крім того, відповідач звертає увагу на відсутність ознак та доказів існування зловмисної домовленості між генеральним директором товариства та відповідачем, а посилання позивача на фіктивність правочину відповідач вважає такими, що не заслуговують на увагу, адже договором були визначені умови виникнення, зміни та припинення цивільних прав та обов`язків, волевиявлення обох сторін правочину збігалось з їх внутрішньою волею, сторони договору мали намір та виконали його умови, про що складено первинні бухгалтерські документи.

За таких обставин, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову та заяви товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Фаворит-Авто" (у редакції від 21.03.2023р.) про визнання недійсним правочину.

Розглядом матеріалів справи встановлено таке.

31.12.2018р. між фізичною особою-підприємцем Раацом Костянтином Валерійовичем (виконавцем) та товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Фаворит-Авто" в особі генерального директора ОСОБА_2 (замовником) укладено, скріплено підписами та печаткою замовника договір про надання юридичних послуг № 31/12/18 (далі - договір), відповідно до п. 1.1. якого замовник доручає, а виконавець зобов`язується надати замовнику юридичні послуги, вказані в додатку №1 до цього договору, в обсязі та на умовах, передбачених даним договором.

Згідно з п. 2.1. договору виконавець надає замовнику юридичні послуги вказані в додатках до цього договору.

Як передбачено п. 2.2. договору, виконавець надає замовнику юридичні послуги в строк до 31.12.2019р.

Відповідно до п. 3.1. договору виконавець зобов`язаний, зокрема: надати замовнику юридичні послуги на умовах, визначених у цьому договорі.

В свою чергу, замовник зобов`язаний, зокрема: протягом двох робочих днів оплатити розраховані виконавцем будь-які обов`язкові платежі, що виникли в межах надання юридичних послуг виконавцем; зобов`язаний оплатити надані юридичні послуги на умовах і в порядку, визначених цим договором (п. 3.2.).

Згідно із п. 4.1. договору вартість юридичних послуг, що надаються замовнику виконавцем узгоджується сторонами та зазначається в додатках до цього договору.

Як передбачено п. 4.3. договору факт наданих послуг підтверджується актом приймання-передачі наданих послуг.

Відповідно до п. 4.4. договору підставою для оплати юридичних послуг наданих виконавцем є рахунок.

Згідно із п. 4.5. договору замовник оплачує юридичні послуги протягом 30 календарних днів з моменту надання виконавцем рахунку на оплату.

Як передбачено п. 5.1. договору, у випадку порушення своїх зобов`язань за цим договором, сторони несуть відповідальність згідно з законодавством України і положень цього договору.

Відповідно до п. 5.3. договору за прострочення оплати наданих юридичних послуг, замовник, сплачує на користь виконавця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен календарний день такого прострочення, а у разі прострочення оплати наданих юридичних послуг на більш ніж 30 календарних днів, штраф в розмірі 20% від вартості наданих юридичних послуг.

Цей договір набирає юридичної сили з моменту підписання його сторонами (п. 7.1.).

Договір набуває чинності з 01.01.2019р. і діє до 31.12.2019р., але не раніше ніж до повного виконання сторонами своїх зобов`язань (п. 7.2.).

31.12.2018р. між фізичною особою-підприємцем Раацом Костянтином Валерійовичем (виконавцем) та товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Фаворит-Авто" в особі генерального директора ОСОБА_2 (замовником) укладено, скріплено підписами та печаткою замовника додаток № 1 до договору, відповідно до якого сторони погодили наступний прейсукарант за надання послуг: юридичний супровід діяльності підприємства з 01.01.2019р. по 31.12.2019р., вартістю 15000 грн. за 1 місяць, всього 180000 грн.

28.02.2019р. між фізичною особою-підприємцем Раацом Костянтином Валерійовичем (виконавцем) та товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Фаворит-Авто" в особі генерального директора ОСОБА_2 (замовником) укладено, скріплено підписами та печаткою замовника додаткову угоду до договору про надання юридичних послуг, відповідно до якої сторони вирішили з 01.03.2019р. розширити перелік послуг, що надаються виконавцем замовнику. Враховуючи зазначене, сторони узгодили вести зміни до додатку № 1 до договору в частині видів юридичних послуг і викласти його у новій редакції: юридичний супровід діяльності підприємства з 01.01.2019р. по 31.12.2019р., вартістю 15000 грн. за 1 місяць; аналіз та редагування проектів кредитних договорів з банківськими установами, вартістю 20000 грн. за 1 процедуру підписання; ведення переговорів та претензійної роботи щодо стягнення дебіторської заборгованості з контрагентами підприємства, вартістю 3000 грн. за 1 контрагента.

Фізичною особою-підприємцем Раацом Костянтином Валерійовичем (виконавцем) виписано рахунок № 31/10Р-6 від 31.10.2019р. товариству з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Фаворит-Авто" (замовнику) на суму 270000 грн. (за юридичні послуги).

31.10.2019р. фізичною особою-підприємцем Раацом Костянтином Валерійовичем (виконавцем) та товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Фаворит-Авто" в особі генерального директора ОСОБА_2 (замовником) підписано та скріплено печаткою замовника акт приймання-передачі наданих послуг, відповідно до п. 1 якого виконавець з 01.11.2019р. по 31.12.2019р. надав замовнику послуги відповідно до договору про надання юридичних послуг № 31/12/18 від 31.12.2018р., а замовник прийняв надані послуги (п. 1 акту).

Згідно з п. 2 акту вартість послуг за період, вказаний в п. 1 цього акту, становить 270000 грн., що складається з юридичних послуг, вказаних в додатку №1 до договору про надання юридичних послуг №31/12/18 від 31.12.2018р.: юридичний супровід діяльності підприємства з 01.01.2019р. по 31.10.2019р., вартістю 150000 грн. за 10 місяців; аналіз та редагування проектів кредитних договорів з банківськими установами, вартістю 60000 грн. за 3 процедуру підписання; ведення переговорів та претензійної роботи щодо стягнення дебіторської заборгованості з контрагентами підприємства, вартістю 60000 грн. за 20 контрагентів.

Як передбачено п. 3 акту жодних претензій по якості, повноті, строках та обсягу в цілому послуг замовник до виконавця не має.

Фізичною особою-підприємцем Раацом Костянтином Валерійовичем (виконавцем) виписано рахунок № 21/11Р-6 від 21.11.2019р. товариству з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Фаворит-Авто" (замовнику) на суму 30000 грн. (за юридичні послуги).

31.12.2019р. між фізичною особою-підприємцем Раацом Костянтином Валерійовичем (виконавцем) та товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Фаворит-Авто" в особі генерального директора ОСОБА_2 (замовником) підписано та скріплено печаткою замовника акт приймання-предачі наданих послуг, відповідно до якого виконавець з 01.11.2019р. по 31.12.2019р. надав замовнику послуги відповідно до договору про надання юридичних послуг №31/12/18 від 31.12.2018р., а замовник прийняв надані послуги (п. 1 акту).

Згідно із п. 2 акту вартість послуг за період, вказаний в п. 1 цього акту, становить 30000 грн., що складається з юридичних послуг, вказаних в додатку №1 до договору про надання юридичних послуг №31/12/18 від 31.12.2018р.

Як передбачено п. 3 акту жодних претензій по якості, повноті, строках та обсягу в цілому послуг замовник до виконавця не має.

Відповідно до платіжного доручення № 1709 від 21.01.2020р. товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Фаворит-Авто" було перераховано фізичній особі-підприємцю Раацу Костянтину Валерійовичу 30000 грн. за юридичні послуги згідно рахунку № 21/11Р-6 від 21.11.2019р.

Згідно з платіжним дорученням № 1710 від 21.01.2020р. товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Фаворит-Авто" було перераховано фізичній особі-підприємцю Раац Костянтину Валерійовичу 135000 грн. за юридичні послуги згідно рахунку № 31/10Р-6 від 31.10.2019р.

Відповідно до платіжного доручення № 2540 від 20.07.2020р. товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Фаворит-Авто" було перераховано фізичній особі-підприємцю Раац Костянтину Валерійовичу 135000 грн. за юридичні послуги згідно рахунку № 31/10Р-6 від 31.10.2019р.

Відповідно до рішення власника (учасника) товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Фаворит-Авто" № 1/2022 від 15.07.2022р. вирішено, зокрема: припинити повноваження та звільнити з посади генерального директора товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім "Фаворит-Авто" ОСОБА_2, в порядку, передбаченому чинним законодавством з 15.07.2022р. та позбавити його права підпису без довіреності; призначити з 16.07.2022р. генеральним директором товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Фаворит-Авто" - ОСОБА_1.

Відповідно до наказу № 1507/1/-К від 15.07.2022р. учасника товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Фаворит-Авто" - ОСОБА_1 вирішено, зокрема: звільнити ОСОБА_2 з посади генерального директора товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім "Фаворит-Авто" (припинити трудовий договір (контракт) із ним) у зв`язку із припиненням його повноважень 15.07.2022р. на підставі пункту 5 частин першої статті 41 Кодексу законів про працю України. Підстава: рішення учасника товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім "Фаворит-Авто" № 1/2022 від 15.07.2022р.

Відповідно до наказу генерального директора товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Фаворит-Авто" ОСОБА_3 № 2908/2/-К від 28.08.2022р. вирішено призначити ОСОБА_1 на посаду першого заступника генерального диреткора товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Фаворит-Авто", з 30.08.2022р. за контрактом.

У претензіях № 1/РКВ від 11.09.2022р., №2/РКВ від 11.09.2022р., № 3/РКВ від 11.09.2022р., адресованих фізичній особі-підприємцю Раацу Костянтину Валерійовичу, за підписом першого заступника генерального директора товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Фаворит-Авто", позивач вимагав не пізніше ніж у триденний строк з моменту отримання даної претензії, повернути на рахунок товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Фаворит-Авто" кошти у загальній сумі 300000 грн., що були безпідставно, як вказано позивачем, перераховані відповідачеві..

У заяві ОСОБА_2, зареєстрованої в реєстрі за № 208 та посвідченої приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу 13.01.2023р. повідомлено про те, що ОСОБА_2 перебував на посаді генерального директора товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім "Фаворит-Авто" в період з 13.04.2007р. по 15.07.2022р.

Також, повідомлено про те, що фізичною особою-підприємцем Раацом Костянтином Валерійовичем були надані послуги згідно договору про надання юридичних послуг № 31/12/18 від 31.12.2018р., про що був складений акт приймання-передачі наданих послуг від 31.12.2019р. За вказані послуги товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Фаворит-Авто" було проведено розрахунок з фізичною особою-підприємцем Раацом Костянтином Валерійовичем на підставі рахунку № 21/11Р-6 від 21.11.2019р. в сумі 30000 грн. 21.01.2020р.

На підтвердження надання правової допомоги відповідачем надано копії: ордеру на надання правничої допомоги серія ВХ № 1029648 від 10.02.2023р.; договору про надання правової допомоги від 12.01.2023р.; акту приймання-передачі наданої правової допомоги згідно договору про надання правової допомоги від 11.04.2023р. загальною вартістю наданих послуг 20000 грн.

В матеріалах справи також наявні копії: судових рішень, статуту товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Фаворит-Авто", затвердженого рішенням учасника товариства № 07/05/19 від 07.05.2019р.; Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 412863383769 від 21.07.2022р.; Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 13.01.2023р.; податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця за І квартал 2020 року фізичної особи-підприємця Раац Костянтина Валерійовича; податкового розрахунку сум доходу, нарахованого на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Фаворит-Авто"; квитанції № 2; свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серія Хм № 000305 від 06.02.2020р.; ордеру на надання правничої допомоги серія ВХ № 1029648 від 13.01.2023р.; заяв першого заступника генерального директора товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Фаворит-Авто" від 21.11.2022р. та від 23.12.2022р. тощо.

Досліджуючи надані докази, оцінюючи їх в сукупності, судом береться до уваги наступне.

Як встановлено судом, у поданій в порядку ч.3 ст.184 Господарського процесуального кодексу України заяві товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Фаворит-Авто" (у редакції від 21.03.2023р.) про визнання недійсним правочину позивач просить суд визнати недійсним правочин, що оформлений договором № 31/12/18 про надання юридичних послуг від 31.12.2018р., додатком №1 до договору № 31/12/18 про надання юридичних послуг від 31.12.2018р., додатковою угодою до договору № 31/12/18 від 31.12.2018р. про надання юридичних послуг від 28.02.2019р., актом приймання-передачі наданих послуг від 31.10.2019р., актом приймання-передачі наданих послуг від 31.12.2019р., та укладений між фізичною особою-підприємцем Раацом Костянтином Валерійовичем та товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Фаворит-Авто" в особі генерального директора ОСОБА_2.

Судом відзначається, що відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Цивільний кодекс України визначає правочин як дію особи, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ст. 202 ЦК України). Згідно зі ст. 627 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У статті 203 ЦК України визначені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, а саме: 1) зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; 2) особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; 3) волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; 4) правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; 5) правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; 6) правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Згідно з частиною першою статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно з частиною третьою статті 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний) правочин.

Статтею 204 ЦК України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

З аналізу положень ст. ст. 2, 80, 91, 92 ЦК України вбачається, що юридична особа є учасником цивільних відносин і наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю. При цьому, особливістю цивільної дієздатності юридичної особи є те, що така особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону (частина перша статті 92 ЦК України).

У частині другій статті 65 Господарського кодексу України закріплено, що власник здійснює свої права щодо управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи відповідно до статуту підприємства чи інших установчих документів.

Відповідно до частини другої статті 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Частиною третьою статті 92 ЦК України передбачено, що орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов`язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень. У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.

Разом з тим, відповідно до ч.3 ст.237 Господарського процесуального кодексу України, ухвалюючи рішення у справі, суд за заявою позивача, поданою до закінчення підготовчого провадження, може визнати недійсним повністю чи у певній частині пов`язаний з предметом спору правочин, який суперечить закону, якщо позивач доведе, що він не міг включити відповідну вимогу до позовної заяви із незалежних від нього причин.

Таким чином, момент з`ясування доведеності обставин щодо неможливості включення вимоги про визнання недійсним правочину до позовної заяви з незалежних від позивача причин визначено часом ухвалення рішення.

Судом з`ясовано, що, на думку відповідача, жодних обгрунтувань неможливості включення відповідної вимоги до позовної заяви із незалежних від нього причин позивач не наводить у своїй заяві. Разом з тим, відповідач звертає увагу на те, що твердження позивача про те, що про наявність зазначеного правочину позивачу стало відомо виключно із відзиву на позовну заяву, що був отриманий 17.01.2023р., не відповідає дійсності, оскільки на договорі про надання послуг юридичних послуг №31/12/18 від 31.12.2018р., додатку №1 до договору, акті приймання-передачі наданих послуг від 31.12.2019р. стоїть підпис генерального директора та печатка ТОВ "Торговий дім "Фаворит-Авто", а в самому договорі (п. 7.8. договору визначено, що цей договір складено українською мовою в двох екземплярах однакової юридичної сили, по одному для кожної сторони) та акті приймання-передачі послуг (в пункті 4 вказаного акту) зазначено, що акт підписано у двох примірниках українською мовою, по одному примірнику - для кожної сторони. Крім того, в нотаріально засвідченій заяві генерального директора (на момент укладення та виконання договору про надання юридичних послуг №31/12/18 від 31.12.2018р.) ОСОБА_2 було засвідчено, що фізичною особою-підприємцем Раацом Костянтином Валерійовичем були надані послуги згідно договору про надання юридичних послуг №31/12/18 від 31.12.2018р., про що був складений акт приймання-передачі наданих послуг від 31.12.2019р. Зазначене свідчить про обізнаність юридичної особи - ТОВ "Торговий дім "Фаворит-Авто" та її посадових осіб про укладення та виконання договору про надання юридичних послуг №31/12/18 від 31.12.2018р., вважає відповідач. Вищенаведені твердження відповідача не спростовано позивачем.

Крім того, судом зауважується, що у претензіях № 1/РКВ від 11.09.2022р., №2/РКВ від 11.09.2022р., № 3/РКВ від 11.09.2022р., адресованих фізичній особі-підприємцю Раацу Костянтину Валерійовичу, за підписом першого заступника генерального директора товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Фаворит-Авто", позивач вимагав не пізніше ніж у триденний строк з моменту отримання даної претензії, повернути на рахунок товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Фаворит-Авто" кошти у загальній сумі 300000 грн., що були безпідставно, як вказано позивачем, перераховані відповідачеві. Водночас, як у наведених претензіях від 11.09.2022р. (у яких стверджується безпідставність отримання коштів відповідачем та необхідність їх повернення), так і в інших матеріалах справи відсутні звернення до відповідача (перед поданням позову) щодо необхідності отримання у Рааца К.В. інформації (з документальним підтвердженням) стосовно наявності в нього правових підстав для отримання вищевказаних коштів.

Відтак, суд констатує, що позивач не довів, що саме з незалежних від нього причин він не міг включити вимогу про визнання недійсним правочину до позовної заяви.

За таких обставин, незалежно від змісту доводів учасників справи щодо наявності чи відсутності підстав для визнання недійсним правочину, зважаючи на те, що позивач не довів, що саме з незалежних від нього причин він не міг включити вимогу про визнання недійсним правочину до позовної заяви, відповідно до ч.3 ст.237 Господарського процесуального кодексу України відсутні підстави для задоволення поданої в порядку ч.3 ст.184 Господарського процесуального кодексу України заяви товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Фаворит-Авто" (у редакції від 21.03.2023р.) про визнання недійсним правочину. При цьому, судом взято до уваги, що Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (справа "Руїс Торіха проти Іспанії").

Також судом звертається увага на таке.

Стаття 1212 ЦК України регулює випадки набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав. Предметом регулювання інституту безпідставного набуття чи збереження майна є відносини, які виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Так, відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3)повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Об`єктивними умовами виникнення зобов`язань з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави виступають: 1) набуття або збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); 2) шкода у вигляді зменшення або незбільшення майна в іншої особи (потерпілого); 3) обумовленість збільшення або збереження майна з боку набувача шляхом зменшення або відсутності збільшення на стороні потерпілого; 4) відсутність правової підстави для вказаної зміни майнового стану цих осіб (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).

Набуття однією зі сторін зобов`язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов`язання не вважається безпідставним. Тобто в разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, положення ст.1212 ЦК України можна застосовувати тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.

Ознаки, характерні для кондикції, передбачають, що пред`явлення кондиційної вимоги можна визнати належним самостійним способом захисту порушеного права власності, якщо: 1) річ є такою, що визначена родовими ознаками, в тому числі грошові кошти; 2) потерпілий домагається повернення йому речі, визначеної родовими ознаками (грошових коштів) від тієї особи (набувача), з якою він не пов`язаний договірними правовідносинами щодо речі. Отже, кондикція - це позадоговірний зобов`язальний спосіб захисту права власності або іншого права, який може бути застосований самостійно.

У даній справі позивач, звертаючись до суду із позовом, вказує про відсутність будь - яких підстав для перерахування відповідачу коштів в сумі 300000 грн. та відсутність документів на підтвердження реальності отримання послуг на зазначену суму.

Однак, зважаючи на встановлені судом обставини, відмову судом у задоволенні заяви позивача про визнання недійсним правочину, що оформлений договором № 31/12/18 про надання юридичних послуг від 31.12.2018р., додатком №1 до договору № 31/12/18 про надання юридичних послуг від 31.12.2018р., додатковою угодою до договору № 31/12/18 від 31.12.2018р. про надання юридичних послуг від 28.02.2019р., актом приймання-передачі наданих послуг від 31.10.2019р., актом приймання-передачі наданих послуг від 31.12.2019р., та укладений між фізичною особою-підприємцем Раацом Костянтином Валерійовичем та товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Фаворит-Авто", суд констатує, що кошти в сумі 300000 грн., що були перераховані відповідачу згідно з платіжними дорученнями № 1709 від 21.01.2020р., № 1710 від 21.01.2020р., № 2540 від 20.07.2020р., є оплатою за надані відповідачем послуги відповідно до договору № 31/12/18 про надання юридичних послуг від 31.12.2018р.

Водночас, договірний характер правовідносин, що існували між сторонами і на підставі яких здійснювалась сплата спірних коштів, виключає можливість застосування до них положень ст.ст. 1212, 1213 ЦК України. При цьому суд враховує, що за приписами ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Таким чином, відсутні підстави для задоволення вимог про стягнення як 300000 грн. безпідставно отриманих коштів, так і нарахованих на вказану суму на підставі ст.625 ЦК України 3 % річних та інфляційних втрат.

Беручи до уваги вищезазначені положення законодавства та встановлені обставини справи, у позові слід відмовити. Судові витрати згідно зі ст.ст.126, 129 ГПК України підлягають покладенню на позивача у зв`язку з відмовою в позові.

Керуючись ст.ст. 2, 20, 24, 73, 74, 129, 232, 237, 238, 240, 241, 244 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні поданої в порядку ч.3 ст.184 Господарського процесуального кодексу України заяви товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Фаворит-Авто" (у редакції від 21.03.2023р.) про визнання недійсним правочину відмовити.

У позові відмовити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Фаворит - Авто" (м.Хмельницький, проспект Миру, буд. 101/2, ідентифікаційний код 35092210) на користь фізичної особи - підприємця Рааца Костянтина Валерійовича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) 20000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).

Апеляційна скарга подається в порядку, передбаченому ст. 257 ГПК України..

Повний текст рішення складено 08.05.2023 року

Суддя М.В. Смаровоз

Віддруков. 3 прим. (рек. з пов. про вруч.): 1 - до справи; 2 - позивачу - 29000, м. Хмельницький, проспект Миру, буд. 101/2; 3 - відповідачу - АДРЕСА_2 .

Ел. адреси:

позивачу ІНФОРМАЦІЯ_3

ІНФОРМАЦІЯ_2

відповідачу ІНФОРМАЦІЯ_1