Рішення № 110737369, 21.04.2023, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/616/23

21 квітня 2023 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Подлісної І.М. розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділу державного нагляду (контролю) у Тернопільській області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

До Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Відділу державного контролю у Тернопільській області Державної служби України з безпеки на транспорті (далі - відповідач), в якій позивач просить суд скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №324663 від 02.01.2023 до ОСОБА_1 .

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 02.01.2023 року начальником Відділу державного нагляду (контролю) у Тернопільській області Державної служби України з питань безпеки на транспорті Сушком В. була винесена постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу №324663, відповідно до якої постановлено стягнути з позивача штраф на суму 17000 гривень.

Винесення даної постанови відповідач мотивує тим, що позивач 02.11.2022 року 11 год 18 хв. А/Д Н-18 12 км. Івано-Франківськ-Тернопіль допущено порушення вимог ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» відповідальність, за яке передбачена абзацом 3 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», перевезення вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів визначених статтями 48 цього Закону. Представник позивача просив позов задовольнити.

Ухвалою суду від 02.03.2023 позовну заяву було залишено без руху та надано строк, достатній для усунення недоліків позовної заяви, із зазначенням способу їх усунення. Недоліки позовної заяви усунуто позивачем у строк, встановлений судом.

Ухвалою судді від 22.03.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідачем подано 03.04.2023 відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти задоволення позовних вимог та зазначає, що у державного нагляду (контролю) у Івано - Франківській області відповідно до Порядку №1567, при проведенні рейдової перевірки, 02.11.2022 на а.д. Н-18, 12 км, Івано-Франківська область, перевірено транспортний засіб марки IVEKO 59.12, реєстраційний номер НОМЕР_1 , (серія і номер свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_2 ), під керуванням водія ОСОБА_2 , посвідчення водія НОМЕР_3 . Автомобіль марки IVEKO 59.12 реєстраційний номер НОМЕР_1 згідно свідоцтва реєстрації транспортного засобу належить автомобільному перевізнику ОСОБА_1 . Даний транспортний засіб обладнаний аналоговим тахографом.

Водій ОСОБА_2 надав для перевірки посвідчення водія свідоцтво реєстрації транспортного засобу. Даним автомобілем перевозився вантаж, а саме бетонні конструкції для огорожі.

Встановлено, що у водія відсутні: протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, товарно-транспортна накладна на вантаж чи будь які інші визначні законодавством документи на вантаж.

У наявних матеріалах відеофіксації перевірки 02.11.2022 зафіксовано як старший державний інспектор Відділу державного нагляду (контролю) у Івано-Франківській1 області Савчин Роман Богданович у розмові з водієм ОСОБА_2 зазначає, що перевірка наявного у автомобілі тахографа проводиться раз у два роки, також старший державний інспектор Савчин Р.Б. зазначає, що у водія повинні бути наявні документи на вантаж. Також на даному відео зафіксована розмова по телефону на гучному зв`язку з особою, яка представилась як ОСОБА_1 , з цієї розмови слідує, що у водія відсутні документи на вантаж.

Про розгляд акту, позивача було інформовано листом-повідомленням №44656/39/24-22. Направлення даного повідомлення рекомендованим листом підтверджується фіскальним чеком АТ «Укрпошта» від 05.10.2022, відправлення 4602702916792.

Просить відмовити у задоволенні позову.

Також, відповідачем подано 03.04.2023 клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу.

Враховуючи відсутність перешкод для розгляду справи, з урахуванням встановлених обставин, суд дійшов висновку про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Суд, повно та всебічно розглянувши матеріали справи, проаналізувавши подані докази, встановив наступні факти.

Як випливає із матеріалів справи, інспекторами Відділу державного нагляду (контролю) у Тернопільській області, здійснювались заходи державного нагляду (контролю) на автомобільному транспорті, шляхом проведення рейдової перевірки 02.11.2022 на а.д. Н-18, 12 км, Івано-Франківська область, перевірено транспортний засіб марки IVEKO 59.12, реєстраційний номер НОМЕР_1 , (серія і номер свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_2 ), під керуванням водія ОСОБА_2 , посвідчення водія НОМЕР_3 . Автомобіль марки IVEKO 59.12 реєстраційний номер НОМЕР_1 згідно свідоцтва реєстрації транспортного засобу належить автомобільному перевізнику ОСОБА_1 .

Рейдова перевірка (перевірка на дорозі) здійснювалася на підставі направлення на рейдову перевірку №013365 від 31.10.2022 та графіка проведення рейдових перевірок Відділу державного нагляду (контролю) у Івано-Франківській області на період з 21.10.2022 по 06.11.2022.

За результатами проведення рейдової перевірки складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №324953 від 02.11.2022

В якому зазначено, що транспортним засобом IVEKO 59.12, реєстраційний номер НОМЕР_1 перевозили вантаж, а саме бетонні конструкції для огорожі. На момент перевірки у водія ОСОБА_2 відсутня товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж та протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу. Чим порушено вимоги Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженої Наказом Міністерства транпорту та зв`язку України від 24.06.2010 року № 385 та статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", відповідальність за яке передбачене абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт".

В акті проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №324953 від 02.11.2022 водій ОСОБА_2 не надав пояснення про причини порушення. В графі «Пояснення водія про причини порушень» посадовою особою Укртрансбезпеки зроблено запис про відмову водія надати пояснення та підписувати акт.

На підставі факту встановлення автомобільного перевізника як ОСОБА_1 , направлено на розгляд до Відділу державного нагляду (контролю) у Тернопільській області.

Про розгляд акту №324953 від 02.11.2022, позивача було інформовано листом- повідомленням №44656/39/24-22. Направлення даного повідомлення рекомендованим листом підтверджується фіскальним чеком АТ «Укрпошта» від 05.10.2022, відправлення 4602702916792.

Тож, за результатами розгляду акту №324953 від 02.11.2022, що відбувся 20.12.2022, (позивач з`явився). Розгляд акту було перенесено на 27.12.2022. Начальником Відділу державного нагляду (контролю) у Тернопільській області винесено постанову №324663 про застосування адміністративно - господарського штрафу до ОСОБА_3 , у сумі 17000 грн., за порушення вимог ст.48 ЗУ «Про автомобільний транспорт», відповідальність за яке передбачене абзацом 3 частиною 1 статі 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Не погодившись з правомірністю вказаної постанови, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 4 Порядку №1567 рейдові перевірки (перевірки на дорозі) на автомобільному транспорті проводяться посадовими особами Укртрансбезпеки та її територіальних органів (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) згідно з додатком 1-1, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку.

Згідно із пунктом 14 Порядку №1567 рейдовою перевіркою (перевіркою на дорозі) є перевірка транспортних засобів автомобільних перевізників на всіх видах автомобільних доріг на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, зони габаритно-вагового контролю, інші об`єкти, що використовуються автомобільними перевізниками для забезпечення діяльності автомобільного транспорту) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт.

Пунктом 15 Порядку №1567 передбачено, що під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно:

- наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом;

- додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону;

- додержання водієм вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР)( далі - Європейська угода);

- відповідність зовнішнього і внутрішнього спорядження (екіпірування) транспортного засобу встановленим вимогам;

- оснащення таксі справним таксометром;

- відповідність кількості пасажирів, що перевозяться, відомостям, зазначеним у реєстраційних документах, або нормам, передбаченим технічною характеристикою транспортного засобу;

- додержання водієм автобуса затвердженого розкладу та маршруту руху;

- наявність у всіх пасажирів квитків на проїзд та квитанцій на перевезення багажу, а у разі пільгового проїзду - відповідного посвідчення;

- додержання водієм режиму праці та відпочинку, а також вимоги щодо наявності в автобусі двох водіїв у разі перевезення пасажирів на відстань 500 і більше кілометрів або перевезення організованих груп дітей за маршрутом, який виходить за межі населеного пункту та має протяжність понад 250 кілометрів;

- виконання приписів щодо усунення порушень вимог законодавства про автомобільний транспорт, винесених за результатами розгляду справ про порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт, які можливо перевірити під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі);

- виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України "Про автомобільний транспорт" від 05.04.2001 №2344-111.

Відповідно до статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством (невичерпний перелік).

Вказаний у цій статті перелік документів не є вичерпним, тобто законодавцем передбачено можливість його доповнення іншими визначеними законодавством документами.

Статтею 2 Закону України «Про автомобільний транспорт» визначено, що законодавство про автомобільний транспорт складається із цього Закону, законів України «Про транспорт», «Про дорожній рух», чинних міжнародних договорів та інших нормативно-правових актів у сфері автомобільних перевезень.

Відповідно до статті 23 Закону України «Про автомобільний транспорт» слідує, що контроль технічного стану транспортних засобів включає: обов`язковий технічний контроль транспортних засобів; перевірку технічного стану транспортних засобів автомобільними перевізниками. При цьому порядок проведення обов`язкового технічного контролю транспортних засобів визначає Кабінет Міністрів України.

Статтею 35 Закону України «Про транспорт» від 30.06.2019 №3353-ХІІ передбачено:

частина 1 - транспортні засоби, що беруть участь у дорожньому русі та зареєстровані територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України, підлягають обов`язковому технічному контролю відповідно до цієї статті.

частина 8 - періодичність проходження обов`язкового технічного контролю становить:

для легкових автомобілів, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку, вантажних автомобілів (незалежно від форми власності) вантажопідйомністю до 3,5 тонни, причепів до них із строком експлуатації більше двох років - кожні два роки;

для вантажних автомобілів вантажопідйомністю більше 3,5 тонни, причепів до них та таксі незалежно від строку експлуатації - щороку;

для автобусів та спеціалізованих транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі, незалежно від строку експлуатації - двічі на рік.

На кожний транспортний засіб, що пройшов обов`язковий технічний контроль і визнаний технічно справним, суб`єкт проведення обов`язкового технічного контролю складає протокол перевірки його технічного стану, який видається водію транспортного засобу. У протоколі зазначається строк чергового проходження обов`язкового технічного контролю транспортного засобу відповідно до періодичності проходження, встановленої частиною восьмою цієї статті.

Порядок проведення обов`язкового технічного контролю та обсягів перевірки технічного стану транспортних засобів, технічного опису та зразка протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу, затверджений постановою Кабінету Міністрів України за № 137 від 30.01.2012.

Згідно пункту 1 Порядку № 137 Порядок проведення обов`язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів (надалі по тексту також - Порядок №137) визначає процедуру проведення обов`язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів, зареєстрованих уповноваженими органами МВС за результатами якої встановлюється їх придатність до експлуатації або неможливість експлуатації.

Пунктом 11-1 Порядку №137 визначено, що протокол перевірки технічного стану документ, із самоклейною міткою радіочастотної ідентифікації, що засвідчує позитивні результати проведення обов`язкового технічного контролю транспортного засобу і містить інформацію, необхідну для його ідентифікації.

Законом України № 1534-ІХ від 03.06.2021 «Про внесення змін до деяких законів України щодо окремих питань здійснення габаритно-вагового контролю» (набрання чинності з 01.10.2021), зокрема абзацу 3, частини 1 статі 60 ЗУ «Про автомобільний транспорт» викладено наступним чином: частина 1 за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за: абзац 3 перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Зокрема, суд зазначає, що спірним у даній справі є не наявність порушення, які зафіксовані в акті перевірки, а належності позивача до автомобільного перевізників в розумінні Закону №2344-III.

За визначеннями, наведеними у ст.1 Закону № 2344-III, автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами; вантажні перевезення - це перевезення вантажів вантажними автомобілями; водій - особа, яка керує транспортним засобом і має відповідне посвідчення встановленого зразка.

Автомобільним перевізником, що здійснює перевезення вантажів на договірних умовах, є суб`єкт господарювання, який відповідно до законодавства та одержаної ліцензії надає послугу згідно з договором про перевезення вантажу транспортним засобом, що використовують на законних підставах (ст.33 Закону № 2344-III).

Системний аналіз вищезазначених правових норм свідчить про те, що відповідальності за порушення вимог законодавства сфері автомобільного транспорту під час перевезення вантажів підлягають саме перевізники, а не інші особи (власники транспортних засобів, тощо).

Відповідно до ст.ст.908, 909 ЦК України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

За договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі.

Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Крім того, ст.50 Закону № 2344-III передбачено, що договір про перевезення вантажу автомобільним транспортом укладається відповідно до цивільного законодавства між замовником та виконавцем у письмовій формі (договір, накладна, квитанція тощо).

З матеріалів справи слідує, що Оскаржувана постанова винесена відповідачем на підставі Акту проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом № 324953 від 02.11.2022 року, складеного посадовими особами відділу державного нагляду (контролю) в Івано-Франківській області Державної служби України з безпеки на транспорті.

Відповідно до змісту даного акту «під час перевірки виявлено порушення ст.39 Закону України «Про автомобільний транспорт» перевезення вантажу (залізобетонні вироби) без товарно-транспортної накладної або іншого документа на вантаж, протокол повірки та адаптації тахографа до тз.

У тому числі порушення, відповідальність за які передбачена статтею 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» абзац 3 ч.І перевезення вантажу за відсутності на момент перевірки документів передбачених статтею 483акону України «Про автомобільний транспорт», а саме протокола перевірки та адаптації тахографа до тз, товарно-транспортної накладної або іншого документа на вантаж, порушено МТЗУ №340 від 07.08.20 та №385 від 24.06.20 р».

На підставі вищенаведеного акту відповідач вважає встановленим факт порушення позивачем абз.3 ч.І ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт, водночас ні у акті, ні у постанові не вказано про наявність жодних належних та допустимих доказів на підтвердження наявності порушення.

Відповідно до статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Відповідно до абзацу 3 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку, суб`єктів владних повноважень.

Згідно з частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

02.11.2022 року протягом всієї розмови з водієм транспортного засобу, що належить позивачу, посадові особи Державної служби України з безпеки на транспорті, що проводили рейдову перевірку не задавали жодних запитань щодо наявності документів на вантаж у водія транспортного засобу такі документи надати для ознайомлення, увага посадових осіб державного нагляду (Контролю) у Івано-Франківській області Державної служби України з безпеки на транспорті була зосереджена на документації щодо тахографу.

Справу ж розглядав Відповідач, тобто посадові особи відділу державного нагляду (контролю) Державної служби України з безпеки на транспорті іншої області, які виключно на підставі наявного акту винесли оскаржувану постанову, при тому, що в матеріалах справи був наявний відеозапис з нагрудних камер посадових осіб, що проводили перевірку. На вказаному відео відсутні будь-які вимоги надати документи на вантаж, зокрема товарно-транспортну накладну.

Обов`язок пред`явити посадовим особам, що уповноважені на проведення рейдової перевірки, відповідні документи у водія виникає з моменту, пред`явлення такої вимоги - порушення абз.3 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» в діях водія та безпосередньо перевізника не було.

Таким чином оскаржувана постанова є такою, що не відповідає критеріям правомірності, наведеним у частині 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, та такою, що видана необґрунтовано, тобто без з`ясування та урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дій), отже, це рішення є таким, що підлягає скасуванню судом як протиправне.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Відповідачем не доведено правомірність прийняття оскаржуваної позивачем постанови, а тому, зважаючи на наведені вище норми законодавства та встановлені судом обставини справи, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат здійснити в порядку ст. 139 КАС України.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову Відділу державного нагляду (контролю) у Тернопільській області Державної служби України з питань безпеки на транспорті про застосування адміністративно-господарського штрафу №324663 від 02.01.2023 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Відділу державного нагляду (контролю) у Тернопільській області Державної служби України з безпеки на транспорті в користь ОСОБА_1 понесені судові витрати у вигляді судового збору в сумі 1073 (одна тисяча сімдесят три) грн. 60 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 24 квітня 2023 року.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- ОСОБА_1 (місцезнаходження/місце проживання: АДРЕСА_1 код ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_4 );

відповідач:

- Відділ державного нагляду (контролю) у Тернопільській області Державної служби України з безпеки на транспорті (місцезнаходження/місце проживання: вул. Тролейбусна, 12,м. Тернопіль,46027 код ЄДРПОУ/РНОКПП 39816845) .

Головуючий суддяПодлісна І.М.