Ухвала суду № 110734818, 03.05.2023, Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/3417/22

Провадження № 1-в/346/34/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 травня 2023 р.м. Коломия

Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області, у складі головуючого - судді ОСОБА_1 , секретарка судового засідання: ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні, заяву засудженого ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ) про його звільнення від призначеного йому покарання з випробуванням,

по кримінальному провадженню №12020240010000291, в якому вироком Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 15 липня 2020 року його визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 185 Кримінального кодексу України та призначено покарання у виді 4 років позбавлення волі, із звільненням від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком: 2 роки,

сторони та інші учасники кримінального провадження: засуджений: ОСОБА_3 , його захисник: ОСОБА_4 , прокурор: ОСОБА_5 , представник персоналу органу пробації: ОСОБА_6 ,

в с т а н о в и в :

Аргументи учасників кримінального провадження.

Засуджений і його захисник. Просили задовольнити заяву ОСОБА_3 , оскільки під час іспитового строку засуджений виконав всі покладені на нього судом обов`язки без порушень та нового кримінального правопорушення не вчинив. Дійсно, є два кримінальні провадження, які стосуються засудженого, але в одному з них, він має статус свідка, а інше - в якому, він звинувачується у вчиненні злочину - зупинено, і вироку суду, яким він був би визнаний винуватим у вчиненні злочину не має.

Прокурор та представник персоналу органу пробації. Не заперечували проти задоволення заяви засудженого, вказували, що зібрані ним і його адвокатом докази дійсно доводять можливість звільнення засудженого від відбування покарання. Вказували також, що зважаючи на презумпцію невинуватості будь-якої людини і оскільки не має вироку суду, яким би засудженого було визнано винуватим у вчиненні злочину, і який би набрав законної сили, треба виходити з того, що він такого злочину не вчиняв.

Мотиви та оцінка суду щодо фактів.

Вироком Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 15 липня 2020 року, у даному кримінальному провадженні ОСОБА_3 було визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 185 КК України та призначено йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 4 роки. Але на підставі статті 75 КК України, ОСОБА_3 було звільнено від відбування призначеного покарання, з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки. При цьому суд поклав на нього наступні обов`язки: періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти цей орган про зміну місця проживання, роботи або навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації (а.с.2-3 особової справи засудженого - копія вироку).

Вирок суду набрав законної сили 17 серпня 2020 року (а.с.2-3 особової справи засудженого - копія вироку).

Також, зважаючи на частину 1 статті 165 Кримінально-виконавчого кодексу України (за якими, іспитовий строк обчислюється з моменту проголошення вироку суду), суд вважає встановленою і ту обставину, що іспитовий строк для ОСОБА_3 діяв у період з 15 липня 2020 року по 15 липня 2022 року, тобто два роки.

Вказаний вирок, на виконання, було прийнято 20 серпня 2020 року Коломийським міськрайонним відділом філії ДУ "Центр пробації" в Івано-Франківській області (а.с.4 особової справи - повідомлення), а 31 серпня 2020 року, ОСОБА_3 надав підписку про те, що йому було роз`яснено покладені на нього судом обов`язки (а.с.11 особової справи засудженого - підписка) і він був ознайомлений із постановою від 31 серпня 2020 року про встановлення днів явки на реєстрацію (перший та третій вівторок щомісяця), яка йому була оголошена (а.с.12 особової справи засудженого - постанова).

У грудні 2020 року, вказаний орган пробації, слідчим СВ Трускавецького ВП Дрогобицького ВП ГУНП у Львівській області було повідомлено про те, що у провадженні цього відділу перебувають матеріали кримінального провадження №12020140140000233 від 31 серпня 2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, до якого може бути причетний ОСОБА_3 (а.с.52 особової справи засудженого - лист слідчого).

Але суд одразу відзначає, що на момент розгляду заяви ОСОБА_3 , у вказаному провадженні він має статус свідка, досудове розслідування триває і про підозру нікому не повідомлено (а.с.116 судової справи - лист слідчого).

У квітні 2021 року, вказаний орган пробації, слідчим СВ ВП №5 (м.Тлумач) Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області було повідомлено про те, що у провадженні цього відділу перебувають матеріали кримінального провадження №12021090240000016 від 05 лютого 2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, щодо ОСОБА_3 (а.с.69,76 особової справи засудженого - лист слідчого та витяг з ЄРДР).

Але і тут суд відзначає, що на момент розгляду заяви ОСОБА_3 , у вказаному провадженні він має статус обвинуваченого, але судове провадження зупинено (а.с.116 судової справи - лист судді-головуючого у справі).

З огляду на листок реєстрації, ОСОБА_3 у період з 01 вересня 2020 року по 01 березня 2022 року, з 'являвся на реєстрацію кожен перший та третій вівторок щомісяця (а.с.13 особової справи засудженого - листок реєстрації).

З 01 березня 2022 року, йому було змінено дні явок на реєстрацію, зокрема: кожен перший вівторок, про що ОСОБА_3 розписався (а.с.138 особової справи засудженого - постанова).

Проте судом встановлено, що ОСОБА_3 не з`явився на реєстрацію 05.04.2022, 03.05.2022, 07.06.2022 та 05.07.2022 (а.с.139 особової справи засудженого - листок реєстрації), тобто 4 рази, але вочевидь, з поважної та об`єктивної обставини, зокрема через те, що з 04 березня 2022 року його було призвано по мобілізації у військову частину НОМЕР_1 (а.с.146 особової справи засудженого - лист в.о.начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ), про що ОСОБА_3 заздалегіть повідомив інспектора органу пробації засобами телефонного зв`язку, з надсиланням повістки (а.с.141-142 особової справи засудженого - рапорт працівника пробації та копія повістки).

При цьому тут суд враховує, що в силу положень підпункту 2 пункту 3 Розділу ІХ "Порядку здійснення нагляду та проведення соціально-виховної роботи із засудженими до покарань, не пов`язаних з позбавленням волі", що затверджений Наказом Міністерства юстиції України від 29 січня 2019 року за №272/5, невиконанням обов`язків вважається, якщо звільнений з випробуванням не виконав хоча б один з обов`язків за відсутності об`єктивних обставин, що фактично позбавляють його можливості їх виконувати (документально підтверджених).

Через, що суд відзначає, що невиконання ОСОБА_3 свого обов`язку щодо явки для реєстрації у центр пробації 05.04.2022, 03.05.2022, 07.06.2022 та 05.07.2022 - через виконання ОСОБА_3 свого конституційного обов`язку із захисту територіальної цілісності держави за призовом під час мобілізації, що підтверджується документально, ще й у період військового стану в Україні, суд оцінює саме як не виконання обов`язку щодо явки на реєстрацію за наявності об`єктивної обставини, що фактично позбавила його виконати такий обов`язок. Позаяк, з 04 березня 2022 року його було призвано по мобілізації у військову частину НОМЕР_1 де він і проходить військову службу нині - що також підтверджується документально. Отже, зважаючи на вказані нормативно-правові приписи, ОСОБА_3 , оскільки в інший період (до мобілізації) він свої обов`язки щодо реєстрації виконував беззаперечно, він вважається таким, що протягом іспитового строку виконав свої обов`язки щодо реєстрації в органі пробації належним чином, позаяк невиконання обов`язку щодо реєстрації, у розумінні підпункту 2 пункту 3 Розділу ІХ - не мало місце.

А про те, що ОСОБА_3 був засуджений, перебуває на обліку у центрі пробації та на нього судом було покладено обов`язки, в тому числі і щодо реєстрації, командир військової частини НОМЕР_1 повідомлявся листом за підписом інспектора центру пробації з наданням копії вироку та розпорядження (а.с.155 особової справи засудженого - лист інспектора).

Разом з цим суд констатує, що з огляду на дані особової справи засудженого та судової справи, зокрема: довідок з прикордонної служби та довідок з поліції, ОСОБА_3 , у період з 15 липня 2020 року по 15 липня 2022 року, тобто у період іспитового строку, до адміністративної чи кримінальної відповідальності - він не притягувався, за межі України - він не виїжджав (а.с. особової справи засудженого: 25,50,61,74,104,122,134,147,158,169,172 - довідки щодо адміністративної відповідальності; 28-29,47-48,59-60,72-73,86-87,102-103,123-124,135-136,148,159-160,167-168,173-174 - довідки щодо кримінальної відповідальності; 51,58,81,105,125,132,144,157 - довідки щодо перетину кордону України; а.с. судової справи засудженого: 118 - довідка щодо адміністративної відповідальності; 119-120 - довідка щодо кримінальної відповідальності; 121- довідки щодо перетину кордону).

Тож зважаючи на викладене, суд констатує, що у період іспитового строку, ОСОБА_3 , покладені на нього судом обов`язки дійсно виконав без порушень.

З 04 березня 2022 року, ОСОБА_3 продовжує проходити військову службу у військовій частині НОМЕР_1 (а.с.149 особової справи засудженого - довідки командира військової частини). І за час проходження служби він характеризується виключно позитивно (а.с.114 судової справи - характеристика).

Що стосується двох кримінальних проваджень, відомості про які є у розпорядженні суду та зазначені вище, то тут суд виходить із презумпції невинуватості будь-якої людини, яка гарантується статтею 62 Конституції України за якою, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

А будь-яких вироків, яким була би встановлена вина ОСОБА_3 у вчиненні злочину, суду не надано.

Мотиви та оцінка суду по суті заяви.

Положення частини 1 статті 75 КК України передбачають, що після закінчення іспитового строку засуджений, який виконав покладені на нього обов`язки та не вчинив нового кримінального правопорушення, звільняється судом від призначеного покарання. А частина 2 статті 75 КК України встановлює, що якщо засуджений не виконує покладені на нього обов`язки або систематично вчинює правопорушення, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, суд направляє засудженого для відбування призначеного покарання.

При цьому положення частини 3 статті 166 КВК України уточнюють, що систематичним вчиненням правопорушень, що тягнуть за собою адміністративні стягнення і свідчать про небажання стати на шлях виправлення, є вчинення засудженим протягом іспитового строку трьох і більше таких правопорушень.

Разом з цим, суд враховує і положення статті 78 КК України за якими: після закінчення іспитового строку засуджений, який виконав покладені на нього обов`язки та не вчинив нового кримінального правопорушення, звільняється судом від призначеного йому покарання (ч.1); якщо засуджений не виконує покладені на нього обов`язки або систематично вчинює правопорушення, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, суд направляє засудженого для відбування призначеного покарання (ч.2); у разі вчинення засудженим протягом іспитового строку нового кримінального правопорушення суд призначає йому покарання за правилами, передбаченими в статтях 71, 72 цього Кодексу (ч.3).

Отже, з огляду на встановлені судом обставини і норми закону, що викладені судом вище, та оскільки засуджений ОСОБА_3 протягом іспитового строку призначеного судом виконав покладені на нього обов`язки, а докази вчинення ним нового кримінального правопорушення суду не надані, як і докази того, що ОСОБА_3 у період іспитового строку вчинив правопорушення, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, суд вважає, що засудженого дійсно слід звільнити від призначеного йому покарання.

Що стосується питання про наявність інших кримінальних проваджень, в одному з яких він є свідком, а в іншому - обвинуваченим, то постановлення судом обвинувального вироку у таких провадженнях щодо ОСОБА_3 , за певних умов, може бути підставою для перегляду даної ухвали за нововиявленими обставинами.

Отже, заяву ОСОБА_3 слід задовольнити.

Таким чином, керуючись статтями 1-37,42-83,113-117,133-137,318-380,395,532-533,537-539 Кримінального процесуального кодексу України, суд

п о с т а н о в и в :

Заяву засудженого ОСОБА_3 про його звільнення від призначеного йому покарання, з випробуванням - задовольнити.

Звільнити засудженого ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ) від призначеного йому вироком Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 15 липня 2020 року покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області протягом 7 (семи) днів з дня її проголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. А у разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.

Суддя: ОСОБА_1