Рішення № 110732864, 08.05.2023, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

08 травня 2023 року Справа № 280/1499/23 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Стрельнікової Н.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (письмового провадження) адміністративну справу

за позовом Головного управління ДПС у Запорізькій області

до ОСОБА_1

про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДПС у Запорізькій області (далі позивач) звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до ОСОБА_1 (далі- відповідач), в якому позивач просить стягнути з відповідача податковий борг у сумі 4699, 70грн.

Позовні вимоги обґрунтовує Податковим кодексом України та зазначає, що згідно облікової картки платника у відповідача наявна заборгованість по єдиному податку з фізичних осіб у розмірі 4699, 70грн., яка виникла в результаті несплати самостійно узгодженої суми податкового зобов`язання. Позивачем вживалися заходи щодо стягнення податкової заборгованості у встановленому законодавством порядку, проте борг у добровільному порядку відповідачем не сплачений, а тому підлягає примусовому стягненню у судовому порядку. На підставі викладеного, з урахуванням відповіді на відзив, просить стягнути з відповідача податковий борг.

На письмовий запит суду у відповідності до ч. 3 ст. 171 КАС України отримано витяг з реєстру територіальної громади міста Запоріжжя щодо місця проживання фізичної особи, згідно якого ОСОБА_1 зареєстрований за адресою : АДРЕСА_1 (а.с.21) .

Ухвалою судді від 20.03.2023 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без (повідомлення) виклику сторін та проведення судового засідання.

Відповідач відзив на адміністративний позов не надав. Копія ухвали суду про відкриття провадження у справі судом направлялася на адресу відповідача рекомендованим листом, яке отримано особисто 01.05.2023 (трек номер 6904109509947) (а.с. 30).

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

На підставі приписів ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Таким чином, суд визнав за доцільне вирішити справу за наявними в ній матеріалами, в порядку письмового провадження.

Розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд з`ясував наступне.

Судом встановлено, що згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_1 був зареєстрований як фізична особа- підприємець 26.01.2015. 03.09.2018 підприємницька діяльність відповідача припинена.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України.

Відповідно до даних інтегрованих (облікових) карток платника податків, станом на день розгляду справи, за відповідачем рахується податковий борг у сумі 4699,70 грн. із яких: 4672,96 гри. з єдиного податку з фізичних осіб та 26,74 грн з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування.

ОСОБА_1 , як фізична особа-підприємець перебував на спрощеній системі оподаткування, згідно заяви № 083115008910 від 27.01.2015, згідно якого обрана ставка єдиного податку при переході на спрощену систему оподаткування 20 відсотків до розміру мінімальної заробітної плати 2 групи (а.с. 6).

У відповідності до ст. 293 ПКУ ставка єдиного податку встановлюються у відсотках до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового звітного року та у відсотках до доходу.

Фіксовані ставки єдиного податку встановлюються для фізичних осіб-підприємців , які здійснюють господарську діяльність залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць для другої групи платників єдиного податку у межах від 2 до 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати. Відповідач відповідно до поданої ним заяви обрав для себе другу групу платника єдиного податку з 27.01.2015 зі ставкою єдиного податку 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.

Ставка єдиного податку у межах 20% до розміру мінімальної заробітної плати станом на 01.01.2017 року (3200,00 грн.) становить 640,00 грн. (3200,00 х 20% - 640,00 грн.)

Відповідачу нараховано єдиний податок за 4 місяці, а саме: за квітень-лииень 2017 року у розмірі 2560,00 грн. (640,00x4 місяці). Із даної суми сплачено 127,04 грн. і до стягнення підлягає 2432,96 грн.

Також контролюючим органом проведена камеральна перевірка платника єдиного податку фізичної особи-підприємця за результатами перевірки складено акт від 01.09.2018 № 3043/08-01-50-02/ НОМЕР_1 на підставі якого винесено податкове повідомлення-рішення від 22.10.2018 № 0140175007 на суму 2040,00 грн, які були направлені відповідачу за адресою реєстрації рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення та поштові відправлення повернуто позивачу із позначкою «за закінченням терміну зберігання (а.с. 7-8) \.

Відповідно до вимог п.42.2 ст.42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Згідно з абз.2 п.42.5 ст.42 ПК України у разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв`язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

З урахуванням зазначених вимог ПК України, податкове повідомлення-рішення від 22.10.2018 № 0140175007 вважається врученим відповідачу належним чином.

Дане податкове повідомлення-рішення ані в судовому ані в адміністративному порядку оскаржене не було і є узгодженим.

Заборгованість з податку па доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування виникла на підставі п. 129.1.2 п. 129.1 ст. 129 Податкового кодексу України , а саме нарахована пеня в розмірі 26,74 грн.

При вирішенні даного спору по суті суд виходить з наступного.

Статтею 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до пункту6.1 статті 6 Податкового кодексу України податком є обов`язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

За визначенням, наведеним у пункту 6.2 статті 6 Податкового кодексу України збором (платою, внеском) є обов`язковий платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників зборів, з умовою отримання ними спеціальної вигоди, у тому числі внаслідок вчинення на користь таких осіб державними органами, органами місцевого самоврядування, іншими уповноваженими органами та особами юридично значимих дій.

Відповідно до пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Підпунктом14.1.175 пункту14.1статті14 Податкового кодексу України визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Згідно із пункту58.3 статті 58 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.

Відповідно до пп.60.1.5 п.60.1 ст.60 Податкового кодексу України, податкове повідомлення- рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо рішенням суду, що набрало законної сили, зменшується сума грошового зобов`язання, визначена у податковому повідомленні-рішенні контролюючого органу, або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі.

Так, судом встановлено, що податкове повідомлення - рішення ані в судовому ані в адміністративному порядку оскаржено не було, відповідачем доказів зворотнього (оскарження) суду не надано, а тому воно є узгодженими сумами грошового зобов`язання.

Підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України встановлено, що грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом, вважається податковим боргом.

У зазначені строки грошове зобов`язання відповідачем не сплачено (зазначена обставина відповідачем не спростована), а тому у відповідності до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України вважається сумою податкового боргу.

У зв`язку з несплатою платником податків узгоджених сум податкових зобов`язань, позивачем вживалися заходи щодо стягнення податкової заборгованості у встановленому законодавством порядку, а саме, згідно п.59.1 ст.59 ПК України, де визначено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 59.3 ст. 59 ПК України встановлено, що податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання.

Позивачем вживалися заходи щодо стягнення податкової заборгованості у встановленому законодавством порядку, а саме згідно з положеннями статті 59 Податкового кодексу України податковим органом відповідачу рекомендованим листом з повідомлення була направлена податкова вимога (форми «Ф») № 152-17 від 12.01.2017, яка була направлена на адресу відповідача, рекомендованим листом з повідомленням про вручення, та вручена члену сім`ї відповідача (мама), про що свідчить підпис на повідомлені про вручення поштового відправлення (а.с. 5).

Відповідно до ч. 99 Постанови Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 р. N 270 «Про затвердження Правил надання послуг поштового зв`язку» рекомендовані поштові відправлення (крім рекомендованих листів з позначкою «Судова повістка»), рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, поштових переказів, адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою або під час видачі у приміщенні об`єкта поштового зв`язку вручаються адресату, а у разі його відсутності будь-кому з повнолітніх членів сім`ї, який проживає разом з ним.

Відповідно до п. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу, у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

Таким чином, Кодексом не передбачено надіслання податкових вимог на кожну суму боргу, а тому податкові вимоги на борг, що утворився після надіслання вимоги не надсилались.

Відповідно до пп. 19-1.1.1 п. 19-1.1 ст. 19-1 Податкового кодексу України контролюючі органи здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів.

Відповідно до пп. 65.10.8 п. 65.10 ст. 65 Податкового кодексу України державна реєстрація (реєстрація) припинення підприємницької чи незалежної професійної діяльності фізичної особи або внесення до Державного реєстру запису про припинення такої діяльності фізичною особою не припиняє її зобов`язань, що виникли під час провадження підприємницької чи незалежної професійної діяльності, та не змінює строків, порядків виконання таких зобов`язань та застосування санкцій за їх невиконання.

Згідно п. 97.1 ст. 97 ПК України під ліквідацією платника податків розуміється ліквідація платника податків як юридичної особи або державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи чи реєстрація у відповідному уповноваженому органі припинення незалежної професійної діяльності фізичної особи (якщо така реєстрація була умовою ведення незалежної професійної діяльності), внаслідок якої відбувається закриття їх рахунків та/або втрата їх статусу як платника податків відповідно до законодавства.

Згідно ч.2 п. 97.3 ст. 97 ПК України у разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи чи реєстрації у відповідному уповноваженому органі припинення незалежної професійної діяльності фізичної особи (якщо така реєстрація була умовою ведення незалежної професійної діяльності), погашення грошових зобов`язань та/або податкового боргу здійснюється за рахунок майна зазначеної особи.

Заборгованість відповідачем не сплачена, що підтверджується витягом з інтегрованої картки платника, і складає 4699, 70 грн.

Згідно із п.п. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до ч. 1 п. 87.1 ст. 87 Податкового кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Згідно із п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

При цьому відповідно до п. 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Відповідно до п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до п. 95.4 ст.95 Податкового Кодексу - контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України, від 29.12.2010 р. № 1244 «Про Деякі питання реалізації статті 95 Податкового кодексу України» встановлений Порядок, яким визначений механізм стягнення готівки, яка належить платникові податків, у рахунок погашення його податкового боргу.

Зважаючи на вищевикладене, погашення податкового боргу згідно чинного законодавства здійснюється за рішенням суду, як з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника так і за рахунок готівки.

Як встановлено судом, на момент розгляду справи в суді, заявлену до стягнення суму податкового боргу відповідачем не сплачено, заборгованість перед бюджетом не погашена, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

На підставі викладеного суд дійшов висновку, що позов Головного управління ДПС у Запорізькій області є доведеним, обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до приписів п.2 ст.139 КАС України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Такі витрати позивач у даній справі не поніс.

Керуючись статтями 2, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, код ЄДРПОУ ВП 44118663) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення податкового боргу - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь бюджету податкову заборгованість у сумі 4699,70 грн., із яких: 4672, 96 грн. з єдиного податку з фізичних осіб та 26, 74 грн. податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Стрельнікова