Рішення № 110731289, 09.05.2023, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 травня 2023 року Справа № 160/4289/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді: Букіної Л.Є., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

У С Т А Н О В И В:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення відповідача від 15.02.2023 року № 0406030866 та зобов`язання останнього з 31.12.2022 року призначити пенсії за вислугу років на підставі п. «а» ч.1 ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» виходячи з вислуги років 26 років 02 місяці 03 дні.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що має достатню кількість років вислуги у пільговому обчисленні, однак відповідачем незаконно відмовлено у призначенні бажаної пенсії з підстав недостатньої календарної вислуги років.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.03.2023 р. відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників процесу. Тією ж ухвалою суду запропоновано відповідачу надати відзив на позовну заяву.

Відповідач скористався наданим правом та надіслав на адресу суду відзив на позовну заяву, в якому указав про відсутність підстав для задоволення позовних вимог з огляду на їх необгрунтованість. Зазначає, що для призначення пенсії за вислугу років, відповідно до пункту «а» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» необхідно 25 календарних роки і більше, яких позивач не має.

Дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, проаналізувавши відповідні норми чинного законодавства, суд виходить із такого.

Судом встановлено, що наказом від 30.12.2022 року № 224/ОС-22 позивача з 30,.12.2022 року звільнено з органів кримінально-виконавчої служби за частиною 5 статті 23 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» та пунктом 7 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію) за власним бажанням.

Згідно із вищезазначеного наказу вислуга років позивача станом на 30.12.2022 становить: календарна: 20 роки 04 місяців 16 днів; пільгова: 26 років 02 місяці 03 дні.

13.01.2023 позивач звернувся до відповідача з заявою, в якій просив підготувати та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області документи для призначення пенсії.

Південно Східним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних показань та пробації Міністерства юстиції на адресу відповідача направлено подання за № 9880 від 26.01.2023 р. та матеріали про призначення пенсії позивачеві.

Утім, оскарженим рішення, відповідач у її призначенні відмовив у зв`язку з відсутністю необхідної календарної вислуги років, зокрема, 25 років і більше при наявності лише 20 роки 04 місяців 16 днів.

Указані обставини й слугували підставою для звернення до суду із цим позовом.

При вирішені спору суд виходить із того, що статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» передбачено, що «Пенсія за вислугу років призначається: а) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах "б"-"д", "ж" статті 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби:

по 30 вересня 2011 року і на день звільнення мають вислугу 20 років і більше;

з 1 жовтня 2011 року по 30 вересня 2012 року і на день звільнення мають вислугу 20 календарних років та 6 місяців і більше;

з 1 жовтня 2012 року по 30 вересня 2013 року і на день звільнення мають вислугу 21 календарний рік і більше;

з 1 жовтня 2013 року по 30 вересня 2014 року і на день звільнення мають вислугу 21 календарний рік та 6 місяців і більше;

з 1 жовтня 2014 року по 30 вересня 2015 року і на день звільнення мають вислугу 22 календарних роки і більше;

з 1 жовтня 2015 року по 30 вересня 2016 року і на день звільнення мають вислугу 22 календарних роки та 6 місяців і більше;

з 1 жовтня 2016 року по 30 вересня 2017 року і на день звільнення мають вислугу 23 календарних роки і більше;

з 1 жовтня 2017 року по 30 вересня 2018 року і на день звільнення мають вислугу 23 календарних роки та 6 місяців і більше;

з 1 жовтня 2018 року по 30 вересня 2019 року і на день звільнення мають вислугу 24 календарних роки і більше;

з 1 жовтня 2019 року по 30 вересня 2020 року і на день звільнення мають вислугу 24 календарних роки та 6 місяців і більше;

з 1 жовтня 2020 року або після цієї дати і на день звільнення мають вислугу 25 календарних років і більше.

До календарної вислуги років зараховується також період, зазначений у частині другій статті 17 цього Закону».

Таким чином, судом встановлено, що зміст наведених норм визначає загальні умови призначення пенсії на пільгових умовах, тобто наявність певної вислуги календарних років, що обраховується з урахуванням спеціального законодавства та можливого врахування додаткових окремих періодів, відповідно правил, визначених ст. 17 даного Закону.

Крім того, суд зазначає, що статтею 17-1 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» встановлено, що «Порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України».

Так, відповідно «Порядку обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їхніх сімей», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 393 від 17.07.1992 встановлено, що « 3. До вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах: …г) один місяць служби за сорок днів:…час проходження служби особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби;…».

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що визначальною підставою у питанні можливості пільгового обчислення періоду проходження військової служби для зарахування його до стажу роботи, який дає право на пенсію за вислугу років, є наявність законодавчого регулювання, що передбачає включення зазначеного періоду (строку) до стажу роботи працівників певної категорії для реалізації права на призначення різних видів пенсій і основним актом, на підставі чого здійснюється таке регулювання є Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Можливість пільгового обчислення періоду проходження військової служби є похідною від визначальної підстави і повинно пов`язуватися не з категорією працівників, а зі спеціальним статусом, якого особа набула після проходження військової служби у визначений період часу, і така можливість передбачена постановою КМУ № 393.

Таким чином, судом встановлено, що окрім актів правового регулювання умов і порядку призначення пенсій за вислугу років належать і ті акти, що передбачають пільгове обчислення періоду проходження військової служби для зарахування до стажу роботи, що дає право на призначення різних видів пенсій.

Ця правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 27.06.2018 р. по справі № 750/9775/16-а.

Ураховуючи, що станом на момент звільнення позивача зі служби, його вислуга років у пільговому обчисленні складала більш ніж необхідних 25 років, суд дійшов висновку, що приймаючи оскаржене рішення відповідач діяв не у спосіб, передбачений законодавством України.

Розподіл судових витрат здійснюється за правилами статті 139 КАС України.

Керуючись ст. 241-246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 15.02.2023 року № 0406030866 щодо відмови в призначенні пенсії.

Зобов`язати Головне управління пенсійного фонду України у Дніпропетровській області призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років на підставі п. «а» ч.1 ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з 31.12.2022 р., виходячи з вислуги років - 26 років 02 місяці 03 дні.

Стягнути на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три), 60 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, у разі якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного перегляду справи.

Рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Л.Є. Букіна