Рішення № 110728731, 06.04.2023, Веселинівський районний суд Миколаївської області

Справа № 472/120/23

Провадження №2/472/74/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 квітня 2023 року смт. Веселинове

Миколаївської області

Веселинівський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді - Орленко Л.О.,

з участю секретаря

судового засідання - Горбаненка А.О.,

позивача - ОСОБА_1 ,

представника позивача - адвоката Чабанової А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №3 смт. Веселинове цивільну справу в порядку загального позовного провадження за позовом ОСОБА_1 до Веселинівської селищної ради Вознесенського району Миколаївської області про визнання права власності в порядку спадкування за законом,

ВСТАНОВИВ:

08 лютого 2023 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Веселинівської селищної ради Вознесенського району Миколаївської області про визнання права власності в порядку спадкування за законом.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її матір - ОСОБА_2 .

Після її смерті відкрилася спадщина, до складу якої відповідно до ст. 1218 ЦК України увійшли всі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок її смерті, зокрема: право власності на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 . За життя вона заповіту не склала, а тому спадкування здійснюється за законом.

У померлої був чоловік ОСОБА_3 - рідний батько позивача, який помер, коли позивачці було три роки, точної дати не пам`ятає. Інші спадкоємці відсутні.

Позивач прийняла спадщину, про що подала нотаріусу відповідну заяву.

Однак, їй було відмовлено нотаріусом у видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки відсутні документи, які підтверджують право власності спадкодавця на спадкове майно.

В зв`язку з цим, вона звернулася до суду за захистом своїх спадкових прав.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та представник позивача - адвокат Чабанова А.О. підтримали позовні вимоги в повному обсязі та просили їх задовольнити з підстав, викладених в позовній заяві, вказуючи, що позивач є спадкоємцем першої черги, прийняла спадщину, а тому має повне право на визнання її права власності на спадковий житловий будинок.

В судове засідання представник відповідача Веселинівської селищної ради не прибув, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином 16.03.2023 року, що підтверджується витягом з розносної книги суду. До суду 24 лютого 2023 року представник відповідача ОСОБА_4 надав заяву, в якій не заперечував щодо задоволення позовних вимог та просив розглядати справу без участі представника відповідача.

Заслухавши вступне слово позивача ОСОБА_1 та представника позивача - адвоката Чабанової А.О., дослідивши матеріали справи в межах заявлених вимог та зазначених і доведених обставин, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла матір позивача - ОСОБА_2 (далі - спадкодавець), що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 (а.с. 11).

Після її смерті відкрилася спадщина, до складу якої відповідно до ст. 1218 ЦК України увійшли всі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок її смерті, зокрема: право власності на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

За життя спадкодавець заповіту не склала, а тому право на спадкування за законом отримала позивач ОСОБА_1 як спадкоємець першої черги.

Факт родинних відносин позивача зі спадкодавцем ОСОБА_2 підтверджується свідоцтвом про народження позивача серії НОМЕР_2 (а.с. 10).

Спадщину позивач ОСОБА_1 прийняла після смерті своєї матері як спадкоємець першої черги за законом, яка постійно проживала із спадкодавцем на момент її смерті, про що 02 червня 2021 року подала до приватного нотаріуса Болгарчук О.Ф. відповідну заяву про прийняття спадшини. Тобто, позивач успадкувала право власності на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Чоловік спадкодавця та батько позивача - ОСОБА_3 помер, коли позивачці було три роки, точної дати позивач не пам`ятає. Інші спадкоємці, які б прийняли спадщину, відсутні, та судом таких не встановлено.

Вищевказані встановлені судом обставини також підтверджуються матеріалами спадкової справи №31/2021.

Позивач звернулася до нотаріуса за отриманням свідоцтва про право на спадщину - на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , однак їй було відмовлено нотаріусом у видачі свідоцтва про право на спащину, оскільки відсутні документи, які підтверджують право власності спадкодавця на спадкове майно.

Таким чином, в позасудовому порядку позивач позбавлена можливості оформити своє право власності на успадковане майно.

Відповідно до ст.16 ЦК України одним із способів захисту порушеного права чи інтересу може бути визнання права.

Спадщину позивач прийняла за законом.

Факт належності спадкового майна спадкодавцю ОСОБА_2 , а саме: житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами:

- довідкою Ставківського старостинського округу Веселинівської селищної ради від 23.01.2023 року №2 (а.с. 15), відповідно до якої домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , належить померлій ОСОБА_2 ;

- погосподарськими книгами Ставківської сільської ради за 1980-82, 1986-90, 1996-2000, 2001-2005, 2011-2015 роки (а.с. 16-21), відповідно до яких головою господарства була записана ОСОБА_2 ;

- довідкою Ставківського старостинського округу Веселинівської селищної ради від 23.01.2023 року (а.с. 22), відповідно до якої ОСОБА_2 , постійно проживала та була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . Номер вулиці було змінено з №4 на №9 на підставі рішення Ставківської сільської ради від 19.04.2016 року №15 (а.с. 27-28);

- технічним паспортом на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 29-34), відповідно до якого замовником технічної інвентаризації була ОСОБА_1 ;

- довідкою Веселинівської філії КП ММБТІ №2-133 від 15.07.2021 року (а.с. 25), відповідно до якої право власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 станом на 28.12.2012 року не зареєстровано;

- матеріалами інвентаризаційної справи №3036 на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , за змістом яких на замовлення ОСОБА_1 було проведено поточну технічну інвентаризацію будинку з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 та виготовлено технічний паспорт.

Відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Крім того, ст.1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Оскільки позивач прийняла спадщину за законом, то спадщина належить їй з часу її відкриття.

Таким чином, виходячи з вищевикладеного, враховуючи, що позивач прийняла спадщину у встановленому законом порядку, та що її право на спадщину ніким не оспорюється, то суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 12, 13, 19, 76, 77, 78, 79, 80, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Веселинівської селищної ради Вознесенського району Миколаївської області про визнання права власності в порядку спадкування за законом, - задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 , уродженкою с. Олексіївка Веселинівського району Миколавської області, яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , право власності на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті її матері - ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції - Миколаївського апеляційного суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Повний текст рішення суду виготовлено 14 квітня 2023 року.

Суддя Веселинівського районного суду

Миколаївської області Л.О. Орленко