Рішення № 11072659, 03.09.2010, Вільногірський міський суд Дніпропетровської області

Справа №2-570/10

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2010 р. Вільногірський міський суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Болоніної М.Б.

при секретарі Шараповій О.О.

за участю представника позивача Тогоєвої О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Вільногірську цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Жилсервіс» Вільногірської міської ради Дніпропетровської області до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги,

В С Т А Н О В И В:

До суду звернулось КП «Жилсервіс» з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги, в якому зазначає, що квартира в АДРЕСА_1, де проживають відповідачі, знаходиться у приватній власності відповідача ОСОБА_2 і з нею 10.11.2003 р. КП «Виробниче обєднання житлово-комунального господарства м.Вільногірська» було укладено договір про участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території.

01.08.2009 р. було створено нове комунальне підприємство «Жилсервіс» Вільногірської міської ради Дніпропетровської області, яке є виконавцем житлово-комунальних послуг. Для укладення договору відповідачі до позивача не звернулись, запрошення позивача проігнорували.

Відповідно до ст.151 ЖК України власники квартири зобовязані забезпечувати схоронність житла, проводити його поточний і капітальний ремонт, утримувати у порядку прибудинкову територію. У ст.10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» вказано, що власники квартир багатоквартирних будинків є співвласниками допоміжних приміщень будинку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою і зобовязані брати участь у загальних витратах, повязаних з утриманням будинку і прибудинкової території відповідно до своєї частки у майні будинку.

Положеннями ч.4 ст.319 та ст.322 ЦК України встановлено, що власність зобовязує і власник зобовязаний утримувати належне йому майно. Згідно з п.5 ч.3 ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та п.7 Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992 р. №572 (із змінами та доповненнями), споживач зобовязаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг та оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Однак, відповідачі своїх обовязків щодо оплати не виконують, у звязку з чим станом на 01.02.2010 р. утворилась заборгованість за спожиті житлово-комунальні послуги в сумі 248,80грн., яка складається із заборгованості по оплаті житлово-комунальних послуг з утримання будинку і прибудинкової території. Позивач просить стягнути на свою користь з відповідачів у солідарному порядку заборгованість та відшкодувати за їх рахунок витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

У попередньому судовому засіданні представник позивача уточнила позовні вимоги, відмовившись від позовних вимог до ОСОБА_3, оскільки вона не є власником квартири.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримала повністю, суду пояснила, що на момент розгляду справи відповідачем ОСОБА_2 заборгованість по житлово-комунальних послугах не відшкодована.

Відповідач ОСОБА_2 до суду двічі не зявилась, про причини неявки суду не повідомила, про дату слухання справи повідомлена в належному порядку в матеріалах справи знаходяться підтвердження про вручення їй судових документів (ар.с.9,10,18,19). З урахуванням вимог ст.169 ЦПК України та думки представника позивача суд знайшов за можливе проводити судовий розгляд справи без участі відповідача.

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши та оцінивши в сукупності надані по справі докази, в тому числі договір про участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території, укладений 10.11.2003 р. між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 (ар.с.5), довідку про паспортну реєстрацію відповідача та склад її сімї (ар.с.6), витяг з особового рахунку НОМЕР_1 по нарахуванню за житлово-комунальні послуги на імя ОСОБА_2 (ар.с.7), суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно ст.ст.10,11 ЦПК України суд розглядає справу в межах заявлених позивачем вимог і на підставі доказів сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

В судовому засіданні з пояснень представника позивача та матеріалів справи встановлено, що відповідачу на праві приватної власності належить квартира, в порушення норм діючого законодавства та умов договору вона не оплачує житлово-комунальні послуги з утримання будинку і прибудинкової території, які надає підприємство позивача, заперечень проти позову не надала, суму заборгованості не оспорювала, тобто вимоги позивача про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги є законними та обґрунтованими.

Згідно до ст.88 ЦПК України за рахунок відповідача підлягають відшкодуванню судові витрати позивача по оплаті витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 30 грн., які підтверджені документально (ар.с.1), а також підлягає стягненню в доход держави судовий збір (державне мито) в сумі 51 грн.

Керуючись ст.ст.10,11,60,88,209,212,213,215,218 ЦПК України, ст.ст.319,322,325 ЦК України, п.7 Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992 р. №572 (із змінами та доповненнями), суд

В И Р І Ш И В:

Позов Комунального підприємства «Жилсервіс» Вільногірської міської ради Дніпропетровської області до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка мешкає у АДРЕСА_1 (відомості про місце народження, місце роботи та ідентифікаційний номер відсутні), на користь КП «Жилсервіс» Вільногірської міської ради (юридична адреса: 51700, м.Вільногірськ Дніпропетровської обл., вул.Лен.Комсомолу, буд.53, банківські реквізити: р/р 26002060243574 ДГРУ КБ «ПриватБанк», МФО 305299, ОКПО 36489096) заборгованість по оплаті житлово-комунальних послуг в сумі 248 грн. 80 коп. та у відшкодування судових витрат 30 грн., всього 278 грн. 80 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави державне мито в сумі 51 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Дніпропетровської області через Вільногірський міський суд протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Копію повного рішення направити відповідачу ОСОБА_2 в порядку ст.222 ЦПК України.

СУДДЯ М.Б.БОЛОНІНА