Рішення № 110724734, 11.04.2023, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/455/22

Провадження № 2-а/752/129/23

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

11 квітня 2023 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Плахотнюк К.Г.

за участі секретаря судового засідання Сітайла В.М.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні Голосіївського районного суду м. Києва справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора роти № 1 батальйону № 2 полку № 1 управління поліції у м. Києві Сергієнка Михайла Валерійовича, командира взводу № 2 полку № 1 Управління патрульної поліції у м. Києві Горбаль Дмитра Івановича, Департаменту патрульної поліції про визнання дій протиправними, скасування постанови та закриття справи про адміністративне правопорушення,-

в с т а н о в и в:

у січні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до інспектора роти № 1 батальйону № 2 полку № 1 управління поліції у м. Києві Сергієнка М.В., командира взводу № 2 полку № 1 Управління патрульної поліції у м. Києві Горбаль Д.І., в якому просив скасувати постанову серії ГАБ № 332447 від 27.12.2021 в справі про адміністративне правопорушення, винесену відносно нього, а провадження у справі - закрити.

Позовні вимоги обґрунтував тим, що 27 грудня 2021 року інспектором управління поліції у м. Києві Сергієнком М.В. його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 175-1 КУпАП, а саме: за паління тютюнових виробів в громадському місці, де відповідно до ст. 13 Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення» куріння заборонено. Відносно позивача поліцейським було винесено постанову серії ГАБ №332447 від 27.12.2021 року, якою накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 170,00гривень. Позивач у свою чергу вважає, що вказана постанова є незаконною та підлягає скасуванню, оскільки прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права: поліцейський не законно позбавив позивача можливості скористатися правами, передбаченими ст. 268 КУпАП. До того ж, поліцейським порушено вимоги процедури розгляду справи, встановлені ст.ст. 278, 279 КУпАП.

Вказав, що ОСОБА_1 27 грудня 2021 року близько 3.00 години перебував на тротуарі поблизу поїзної частині біля будинку № 73-а по вул. Ломоносова в м. Києві і це місце не відноситься до переліку громадських об`єктів, а тому поліцейський не вірно кваліфікував місце перебування позивача.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 29 листопада 2022 року відкрито провадження у справі з проведенням розгляду в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні, з повідомленням сторін (а.с. 41).

Відповідач у встановлений судом строк подав відзив на позов. Просив у позові відмовити в повному обсязі за його безпідставністю та недоведеністю.

Зазначив, що постановою про адміністративне правопорушення від 27.12.2021 року № ГАБ № 332447 на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення за паління тютюнових виробів в місцях де, це заборонено законом.

Вказав, що оскаржувана постанова винесена у спосіб та у прядку, встановлені чинним законодавством України.

Суд, у порядку спрощеного позовного провадження, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов висновку про задоволення позову з наступних підстав.

Відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ст. 7 КАС України про адміністративні правопорушення ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань: вживає заходів для забезпечення публічної безпеки і порядку на вулицях, площах, у парках, скверах, на стадіонах, вокзалах, в аеропортах, морських та річкових портах, інших публічних місцях.

Відповідно до ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення про порушення громадського порядку, передбачені статтею 175-1 (за винятком порушень, вчинених у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради).

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди, перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дій).

З оскаржуваної постанови серії ГАБ №332447 від 07.12.2021 року вбачається, що позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.175-1 КУпАП, за те, що 27.12.2021 року останній курив тютюнові вироби за адресою: м. Київ, вул. Ломоносова, 73-А, де відповідно до ст. 13 Закону «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення» куріння заборонено (а.с. 9).

Так, відповідно до диспозиції ст. 175-1 КУпАП, адміністративна відповідальність особи настає у разі паління тютюнових виробів у місцях, де це заборонено законом, а також в інших місцях, визначених рішенням відповідної сільської селищної, міської ради, тягне за собою попередження або накладення штрафу від трьох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно ст. 1 Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення», тютюнові вироби це сигарети з фільтром або без фільтру, цигарки, сигари, сигарили, а також люльковий, нюхальний, смоктальний, жувальний тютюн, махорка та інші вироби з тютюну чи його замінників для куріння, нюхання, смоктання чи жування.

Замінниками тютюну є засоби, які за своєю дією на здоров`я людини відповідають тютюну, але не містять тютюну.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення» заборонено куріння електронних сигарет як і тютюнових, але диспозицією ст. 175-1 КУпАП передбачено саме паління тютюнових виробів у місцях де це заборонено законом.

Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно зі ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Тобто, з вищевикладеного вбачається, що особа може бути притягнута судом до адміністративної відповідальності за ст. 175-1 КУпАП лише у разі, якщо в матеріалах справи міститимуться докази про те, що зазначена особа у забороненому місці палила вироби з тютюну чи його замінників, які є засобами, що за своєю дією на здоров`я людини відповідає тютюну.

Обов`язок довести вказані обставини покладається на особу, уповноважену на складання постанови про адміністративне правопорушення.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем під час розгляду справи не надано доказів в підтвердження вчинення позивачем адміністративного правопорушення, склад якого передбачено ст. 175-1 КУпАП.

При цьому, жодних доказів під час розгляду справи поліцейським не досліджувалося, що підтверджується самою оскарженою постановою, яка не містить відомостей про докази.

Сама ж по собі наявність постанови про притягнення до адміністративної відповідальності не підтверджує факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення. Наявні у справі докази, зокрема, постанова, не дають суду підстав зробити висновок про те, що позивач вчинив правопорушення, оскільки лише описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом учинення особою такого порушення. Постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за своєю правовою природою є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.

Окрім оскарженої позивачем постанови, жодних інших доказів, які б свідчили про вчинення останнім адміністративного правопорушення, відповідачем не надано.

Відповідно до ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Між тим, відповідач зазначеного обов`язку не виконав та не надав до суду доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення, склад якого передбачено ст. 175-1 КУпАП.

Юридична природа адміністративної відповідальності за своєю суттю є аналогічною кримінальній, оскільки також є публічною, пов`язана із застосуванням державного примусу, ініціюється органами, які наділені владними повноваження, а застосовувані санкції можуть бути доволі суттєвими для особи, включаючи позбавлення волі.

У п. 21 рішення ЄСПЛ у справі «Надточій проти України» від 15.05.2008 року зазначено, що Уряд України визнав карний кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Обов`язок дотримання принципу презумпції невинуватості відноситься не тільки до судових органів, але й до інших державних установ, таких як поліція (Рішення ЄСПЛ у справі «Дактарас проти Литви» від 24.11.2000 року).

Крім того, Конституційний Суд України в рішенні від 22.12.2010 року № 23-рп/2010 дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правовій презумпції, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні (п. 4.1).

В рекомендації № R (91)1 Комітету Європи Державам-членам стосовно адміністративних санкцій від 13.02.1991 року рекомендовано урядам держав-членів керуватися у своєму праві та практиці принципом, згідно з яким обов`язок забезпечення доказів покладається на адміністративний орган влади (принцип 7).

З урахуванням цього, при вирішенні даної справи суд виходить з принципу презумпції невинуватості особи, яка притягається до відповідальності.

Таким чином, суд вважає, що відповідач, який є суб`єктом владних повноважень, всупереч вимогам ч. 2 ст. 77 КАС України, не надав суду жодних належних і допустимих у розумінні ст. 72 КАС України доказів, які б підтверджували правомірність винесення ним оскаржуваної постанови про адміністративне правопорушення, не спростував тверджень позивача щодо відсутності в її діях складу саме правопорушення, за яке її притягнуто до адміністративної відповідальності.

У відповідності до ч. 3 ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь

Враховуючи те, що відповідач не надав докази правомірності прийняття оскаржуваної постанови, суд надходить до висновку щодо необхідності скасування постанови від 27.12.2021 року серії ГАБ № 332447 як протиправної, оскільки матеріали справи не містять жодних доказів щодо вчинення позивачем адміністративного порушення, відповідальність за яке передбачена ст. 175-1 КУпАП.

Згідно зі ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

При цьому, відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1)Залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2)Скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3)Скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4)Змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про від повільність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посиленою

З огляду на викладене вище, суд приходить до висновку, що постанова по справі про адміністративне правопорушення серії ГАБ № 332447 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 175-1 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 170,00 грн. підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення - закриттю.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 8, 19 Конституції України, ст. ст. 1, 9, 1751, 222, 258, 265-2, 268, 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст. ст. 2, 72, 77, 78, 242-246, 250, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

у х в а л и в:

позов ОСОБА_1 до інспектора роти № 1 батальйону № 2 полку № 1 управління поліції у м. Києві Сергієнка Михайла Валерійовича, командира взводу № 2 полку № 1 Управління патрульної поліції в м. Києві Горбаль Дмитра Івановича, Департаменту патрульної поліції про визнання дій протиправними, скасування постанови та закриття справи про адміністративне правопорушення,- задовольнити.

Скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ГАБ № 332447 від 27 грудня 2021 року, винесену інспектором 1 роти 2 батальйону 1 полку управління патрульної поліції в м. Києві Сергієнком Михайлом Валерійовичем, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 175-1 КУпАП та закрити справу про адміністративне правопорушення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано, або після перегляду рішення в апеляційному порядку, якщо його не скасовано.

Рішення може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Голосіївський районний суд м.Києва.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених ч. 2 ст. 299 КАС України.

Суддя К.Г. Плахотнюк