Рішення № 110724725, 28.04.2023, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 759/11529/20

Провадження № 2/752/787/23

Заочне Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

28 квітня 2023 року року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Плахотнюк К.Г.,

за участі секретаря судового засідання Сітайла В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві справу за позовом приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» до ОСОБА_1 про відшкодування страхового відшкодування в порядку регресу, -

в с т а н о в и в:

у липні 2020 року приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Арсенал Страхування» (далі - ПрАТ «Страхова компанія «Арсенал Страхування», позивач) звернулося до Святошинського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди у розмірі 18206,01 грн та судових витрат у розмірі 2 102,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 2 лютого 2018 року між ПАТ «Страхова компанія «Арсенал Страхування» та ОСОБА_2 було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту №229/18-Т/ЗП1, згідно з яким позивач взяв на себе зобов`язання компенсувати ОСОБА_2 будь-яке пошкодження або знищення автомобіля марки «Jaguar», д.н. НОМЕР_1 , його окремих складових частини чи додаткового обладнання внаслідок ДТП.

13.11.2018 року в м. Києві по вул. Антоновича сталася ДТП за участю автомобіля «Jaguar XJ», д.н. НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_2 та автомобіля «Nissan» д.н.з. НОМЕР_2 , яким керував відповідач ОСОБА_1 .

Відповідно до Європротоколу ДТП сталася з вини водія «Nissan» д.н.з. НОМЕР_2 , ОСОБА_1. Автомобілю «Jaguar», д.н. НОМЕР_1 були спричинені механічні пошкодження, а його власнику матеріальний збиток.

Відповідно до умов договору страхування від 02.02.2018 року ПАТ «Страхова компанія «Арсенал Страхування» здійснило виплату страхового відшкодування у розмірі 53766,48 грн.

Цивільно-правова відповідальність водія «Nissan» д.н.з. НОМЕР_2 на момент ДТП була застрахована полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АМ-1557968, виданого ПрАТ «СК «Брокбізнес».

ПрАТ «СК «Брокбізнес» добровільно здійснило виплату страхового відшкодування на користь ПрАТ «Страхова компанія «Арсенал Страхування» у розмірі 35467,47 грн.

Позивач вважає, що відповідач у порядку статті 1194 ЦК України має відшкодувати різницю між фактичним розміром шкоди - 53766,48 грн і виплаченим ПрАТ «СК «Брокбізнес» - 35467,47 грн страховим відшкодуванням, що складає 18 209 грн 01 коп.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 16 липня 2020 року цивільну справу № 759/11529/20 за позовними вимогами ПрАТ «Страхова компанія «Арсенал Страхування» передано до Голосіївського районного суду м. Києва за підсудністю.

25 січня 2022 року суддею Голосіївського районного суду м. Києва Плахотнюк К.Г. відкрито провадження за правилами спрощеного провадження, з повідомленням сторін.

У судове засідання сторони не з`явилися. Про час і місце слухання справи повідомлені належним чином. Виклик відповідача здійснено через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України.

У судовому засіданні сторони відсутні.

Відповідач ОСОБА_1 відзив на позовну заяву чи інших письмових пояснень суду не надав. Причини неявки не повідомив.

Враховуючи викладене, суд вважає за можливе розглянути справу без участі сторін на підставі доказів, які містяться в матеріалах справи, та ухвалити заочне рішення відповідно до ст. 280-281 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.

Відповідно ч.1 до ст. 988 Цивільного кодексу України, страховик зобов`язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату, у строк встановлений договором.

Судом встановлено, що між ПрАТ «Страхова компанія «Арсенал Страхування» та ОСОБА_2 02.02.2018 року укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту №229/18-Т/ЗП1, предметом якого є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать чинному закону, пов`язані з володінням, користуванням та/або розпорядженням транспортним засобом «Jaguar XJ», д.н. НОМЕР_1 та іншим майном, вказаними у розділах 5,6 цього Договору (застраховано обладнання, що не входить до комплектації заводської моделі ) (а.с. 7-15).

13.11.2018 року о 21 год. 58 хв. в м. Києві по вул. Антоновича сталася ДТП за участі автомобіля «Jaguar XJ», д.н. НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_2 та автомобіля «Nissan» д.н.з. НОМЕР_2 , яким керував відповідач ОСОБА_1 . В результаті зіткнення автомобіля «Nissan» д.н.з. НОМЕР_2 із задньою частиною автомобіля «Jaguar XJ», д.н. НОМЕР_1 під час руху в одному і тому ж напрямку та по одній і тій же смузі пошкоджено застрахований в ПрАТ «Страхова компанія «Арсенал Страхування» автомобіль.

Між водієм «Nissan» д.н.з. НОМЕР_2 та «Jaguar XJ», д.н. НОМЕР_1 було складено спільне повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (європротокол) від 13.11.2018 р. відповідно до якого, ОСОБА_1 визнав вину в ДТП, яка сталася 13.11.2018 р. (а.с.23).

Вказане також не спростовано сторонами в розрізі положень ст. ст. 76-81 ЦПК України.

За загальними правилами, зазначеними вище, тягар цивільної відповідальності у таких випадках має нести винна у завданні шкоди особа, якою є водій автомобіля чи особа, яка на відповідній правовій підставі керувала автомобілем та з вини якої сталась ДТП.

На момент ДТП цивільно-правова відповідальність власника автомобіля «Nissan» д.н.з. НОМЕР_2 була застрахована ПрАТ «СК «Брокбізнес» згідно полісу АМ №001557968; франшиза - 510 грн, ліміт за шкоду майну 100 000 грн (а.с. 38).

Згідно із ст. 1 Закону України «Про страхування» передбачено, що страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Згідно до ст. 25 Закону України «Про страхування» здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування або законодавством на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акту (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Відповідно до ст.8 Закону України «Про страхування» страхова компанія при настанні страхового випадку сплачує страхувальнику страхове відшкодування.

В наслідок дорожньо-транспортної пригоди було завдано шкоди автомобілю «Jaguar», д.н. НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію НОМЕР_3 (а.с. 22).

Потерпіла особа від вищезазначеної ДТП - ОСОБА_2 , водій автомобіля «Jaguar XJ», д.н. НОМЕР_1 , звернувся до позивача із заявою про настання події, що має ознаки страхового випадку і відшкодування страхового відшкодування від 15.11.2018 року (а.с. 21).

За приписами статті 6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Пунктом 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

За змістом ст. 28 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого - це шкода, пов`язана: з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу; з проведенням робіт, які необхідні для врятування потерпілих у результаті дорожньо-транспортної пригоди; з евакуацією транспортних засобів з місця дорожньо-транспортної пригоди.

Згідно із ст. 9 Закону України «Про страхування» страхова виплата - грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. Розмір страхової суми визначається договором страхування або чинним законодавством під час укладання договору страхування чи зміни договору страхування. Страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.

З метою визначення розміру збитку, завданого застрахованому транспортному засобу внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, позивачем, було проведено огляд транспортного засобу, про що складено Протокол огляду транспортного засобу від 16 листопада 2018 року (а.с. 31). Завдання майнової шкоди автомобілю «Jaguar XJ», д.н. НОМЕР_1 підтверджується також копіями фотокарток автомобіля (а.с. 37-44).

Відповідно до пункту 9 частини 2 статті 7 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" встановлено, що проведення оцінки майна є обов`язковим для визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом.

Норма частини 1 статті 22 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", яка передбачає відшкодування страховиком саме оціненої шкоди, не встановлює імперативного обов`язку щодо проведення такої оцінки саме суб`єктом оціночної діяльності відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", а отже, така оцінка може бути здійснена на підставі рахунку СТО чи акту виконаних робіт.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові у справі № 910/22886/16 від 01.02.2018 року.

ПрАТ «Страхова компанія «Арсенал Страхування» згідно з Договором страхування на підставі вказаної заяви ОСОБА_2 і страхових актів № 006.01601418-1 від 30.11.2018, №006.01601418-2 від 19.12.2018, 006.01601418-4 від 14.02.2019, виходячи з рахунків № 5000166 від 28 листопада 2018 року, № 6006686 від 16.01.2019, № СО00052916 від 19.11.2019, актів виконаних робіт № 6007728 від 13.02.2019 року, 6006686 від 16.01.2019 та враховуючи Звіт про визначення вартості відновлювального ремонту № 15616 від 19.12.2018 року, здійснило виплату страхового відшкодування в розмірі 53 766,48 грн, що підтверджується платіжними дорученнями № 9741693 від 03.12.2018, 9744860 від 27.12.2018, 8967486 від 18.02.2019 (а.с. 24-26, 27-30, 47-50, 51-53).

Відповідно до ст. 27 Закону України «Про страхування» та ст.993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

ПрАТ «СК «Брокбізнес» перерахувало на рахунок ПрАТ «Страхова компанія «Арсенал Страхування» виплату страхового відшкодування в розмірі 35467,47 грн.

Різниця між виплаченою позивачем особі, якій завдано шкоду, сумою 53766,48 грн та сумою, перерахованою ПрАТ «СК «Брокбізнес» - 35467,47 грн, становить 18 209,01 грн.

Верховний Суд у постанові від 4 грудня 2019 року в справі № 359/2309/17 вказав, що майнова шкода повинна бути відшкодована особою, яка завдала шкоду та застрахувала свою цивільно-правову відповідальність, лише у разі встановлення законодавчих обмежень щодо відшкодування шкоди страховиком.

Згідно зі статтями 29, 32 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого в порядку, встановленому законодавством. Шкоду, пов`язану з утратою товарної вартості транспортного засобу, страховик не відшкодовує.

Відповідно до ст.ст. 1166, 1187, 1188 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: 1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Матеріалами справи підтверджується завдання шкоди відповідачем та компенсація завданої шкоди позивачем постраждалій особі.

Відповідно до статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

У постанові від 02 грудня 2015 року у справі № 6-691цс15 Верховний Суд України дійшов висновку, що правильним є стягнення з винного водія різниці між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, оскільки в цьому випадку у страховика не виник обов`язок з відшкодування такої різниці незважаючи на те, що вказані збитки є меншими від страхового відшкодування (страхової виплати).

Вказаний висновок підтверджений Верховним Судом, зокрема і в постанові від 22 квітня 2021 року у справі № 759/7787/18.

Відшкодування шкоди особою, яка її завдала, можливе лише за умови, що згідно із Законом № 1961-IV у страховика (страховика) не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування, чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування. Покладання обов`язку з відшкодування шкоди в межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону № 1961-IV) (постанова Великої Палати Верховного Суду від 03 жовтня 2018 року у справі № 760/15471/15-ц з урахуванням постанови Великої Палати Верховного Суду від 09 листопада 2021 року у справі № 147/66/17).

З урахуванням викладеного суд вважає, що відповідач має нести цивільно-правову відповідальність перед позивачем у розмірі вказаному в позові.

Зважаючи на те, що обґрунтованість позовних вимог доводиться наявними у справі доказами, а також, враховуючи, що позивачу не відшкодоване в повній мірі виплачене страхове відшкодування, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.

Згідно вимог ст. ст. 76, 77, 79, 80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Таким чином, до стягнення з ОСОБА_1 на користь ПрАТ «Страхова компанія «Арсенал Страхування» підлягає сума грошових коштів у загальному розмірі 18206,01 грн.

В порядку ст. 141 ЦПК України судовий збір в сумі 2102,00 грн підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ЗУ «Про страхування», ст.ст 993, 1191 ЦК України, ст.ст. 3, 4, 5, 12, 13, 76-81, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

позов приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» до ОСОБА_1 про відшкодування страхового відшкодування в порядку регресу, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП не відомо, зареєстроване місце проживання не відоме) на користь приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» (місцезнаходження: 03056, м. Київ, вул. Борщагівська, 154, код ЄДРПОУ 33908322, АТ «ОТП Банк», IBAN НОМЕР_4 ) суму відшкодування шкоди у розмірі 18 206,01 грн та судовий збір у розмірі 2 102 грн, що разом складає належну до стягнення суму у розмірі 20 308 (двадцять тисяч триста вісім) гривень.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду, а в разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя К.Г. Плахотнюк