Рішення № 110721724, 08.05.2023, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/14896/21

Провадження № 2/369/983/23

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.05.2023 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Ковальчук Л.М.,

за участі секретаря Магеррамової Н.З.,

розглянувши матеріали цивільної справи за правилами спрощеного позовного провадження за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Альфа Страхування» до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди,-

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2021 року ПАТ «Страхова компанія «Альфа Страхування»звернулись до суду із позовом до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 11.06.2019 року між ПрАТ «СК «Альфа Страхування» та ТОВ «Автомобільні Інновації» було укладено Договір добровільного страхування ризиків, пов`язаних з експлуатацією наземного транспортного засобу №340.0000022.522.9246. Предметом даного Договору є страхування транспортного засобу «Citroen Grand C4 Picasso», д.н.з. НОМЕР_1 .

17.08.2019 року в м. Києві на вул. Щусєва, 44/2 відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобілів «Citroen Grand C4 Picasso», д.н.з. НОМЕР_1 та «Renault Master», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 , в результаті якого було пошкоджено вказані транспортні засоби.

Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 11.10.2019 року ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні ДТП.

На підставі Договору страхування, водій автомобіля «Citroen Grand C4 Picasso», д.н.з. НОМЕР_1 звернувся до ПрАТ «СК «Альфа Страхування» із заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування.

З метою визначення вартості відновлюваного ремонту пошкодженого автомобіля було проведено його огляд, про що складено акт огляду ТЗ, а також отримано рахунок № НОМЕР_3 від 03.09.2019 року, згідно якого вартість ремонту пошкодженого автомобіля «Citroen Grand C4 Picasso», д.н.з. НОМЕР_1 складає 152683,16 грн.

ПрАТ «СК «Альфа Страхування» складено страховий акт з розрахунком страхового відшкодування №0961.206.19.01 від 28.10.2019 року на суму 116146,53 грн. та на підставі заяви страхувальника ТЗ щодо напрямку виплати страхового відшкодування, проведено залік взаємних однорідних вимог, про що 28.10.2019 року складено довідку.

Отже, оскільки розмір витрат позивача на виплату страхового відшкодування складає 116146,53 грн., то розмір збитку, що підлягає стягнення з відповідача складає 116146,53 грн.

Оскільки позивачу в повному обсязі не відшкодована матеріальна шкода в порядку регресу (суброгації), останній звернувся до суду за захистом свої порушених прав.

Ухвалою від 01.11.2021 року було відкрито провадження в цивільній справі за вказаним позовом, розгляд якої вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, надав до суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав, проти заочного розгляду справи не заперечував.

Відповідач в судове засідання не з`явилася, про день, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином.

Відповідно до положень ч. 1ст. 280 Цивільного процесуального кодексу України(надалі -ЦПК України) у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи наявність в справі достатніх матеріалів про права та обов`язки сторін та те, що позивач проти заочного розгляду справи не заперечувала, суд, на підставі ч. 1 ст. 280 та відповідно до ч. 1ст. 281 ЦПК України, постановив ухвалу про заочний розгляд справи.

Суд, розглянувши подані сторонами документи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 11.06.2019 року між ПрАТ «СК «Альфа Страхування» та ТОВ «Автомобільні Інновації» було укладено Договір добровільного страхування ризиків, пов`язаних з експлуатацією наземного транспортного засобу №340.0000022.522.9246. Предметом даного Договору є страхування транспортного засобу «Citroen Grand C4 Picasso», д.н.з. НОМЕР_1 .

17.08.2019 року в м. Києві на вул. Щусєва, 44/2 відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобілів «Citroen Grand C4 Picasso», д.н.з. НОМЕР_1 та «Renault Master», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 , в результаті якого було пошкоджено вказані транспортні засоби.

Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 11.10.2019 року ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні ДТП.

Постанова набрала законної сили.

Відповідно до положень ч. 6ст. 82 ЦПК Українивирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Власник автомобіля «Citroen Grand C4 Picasso», д.н.з. НОМЕР_1 звернувся до позивача із заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування.

Позивач визнав випадок страховим та здійснив виплату страхового відшкодування в загальній сумі 116146,53 грн.

Відповідно достатті 979 ЦК Україниза договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до частини першоїстатті 1166 ЦК Українимайнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до частини першоїстатті 1191 ЦК Україниособа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Стаття 38 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів"передбачає право страховика, а у випадках, передбачених цим Законом, - Страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позовдо страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду:а) якщо він керував транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції; б) якщо він керував транспортним засобом без права на керування транспортним засобом відповідної категорії;в) якщо він після дорожньо-транспортної пригоди за його участю самовільно залишив місце пригоди чи відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду щодо стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, або вжив алкоголь, наркотики чи лікарські препарати, виготовлені на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником); г) якщо дорожньо-транспортна пригода визначена в установленому порядку безпосереднім наслідком невідповідності технічного стану та обладнання транспортного засобу існуючим вимогамПравил дорожнього руху; ґ) якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2 пункту 33.1статті 33 цього Закону; д) якщо страховий випадок настав з використанням забезпеченого транспортного засобу в період, не передбачений договором внутрішнього страхування (при укладенні договору страхування з умовою використання транспортного засобу в період, передбачений договором страхування);а також до підприємства, установи, організації, що відповідає за стан дороги, якщо заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди шкода виникла з їх винита до особи, яка заподіяла шкоду навмисно.

Згідно зістаттею 27 Закону України "Про страхування"тастаттею 993 ЦК Українидо страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Отжестаття 1191 ЦК Українитастаття 38 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", з одного боку, істаття 993 ЦК Українитастаття 27 Закону України "Про страхування", з іншого боку, регулюють різні за змістом правовідносини (аналогічний висновок викладено у пункті 68 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 755/18006/15-ц).

Тому під час розгляду справи не слід ототожнювати правовідносини регресу, регулювання яких здійснюєтьсястаттею 1191 ЦК Українитастаттею 38 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", з правовідносинами суброгації, які регулюютьсястаттею 993 ЦК Українитастаттею 27 Закону України "Про страхування".

Суброгація (від лат. "subrogare" - заміщення, обрання взамін) є одним із видів уступки права, який полягає в тому, що до нового кредитора, який реально виконав зобов`язання у вигляді сплати грошей, переходить право вимагати відповідного відшкодування від особи, відповідальної за завдану шкоду.

Згідно зістаттями 993 ЦК Українита 27Закону України "Про страхування"до страховика потерпілого переходить право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов`язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Після такої виплати деліктне зобов`язання не припиняється. У ньому відбувається заміна кредитора: до страховика потерпілого переходить право вимоги, що належало цьому потерпілому у деліктному зобов`язанні, у межах виплаченого йому страхового відшкодування. Такий перехід права вимоги є суброгацією (див. пункт 70 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 755/18006/15-ц).

Під час суброгації нового зобов`язання із відшкодування збитків не виникає - відбувається заміна кредитора: потерпілий передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. Тобто у таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика. Страховик виступає замість потерпілого.

Водночас регресом (з лат. "regressus" - зворотній рух) є право особи, яка здійснила відшкодування шкоди, заподіяної не її діями, звернутися з вимогою про повернення виплаченого до боржника, з вини якого заподіяно шкоду. При регресі основне (деліктне) зобов`язання припиняється та виникає нове (регресне) зобов`язання, в межах якого у кредитора (третьої особи, що виконала обов`язок замість винної особи перед потерпілим) виникає право регресної вимоги до такої винної особи. Це виходить із змісту статей 559 та 1191ЦК України, згідно яких зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином; особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Зважаючи на зміст наведених нормЦК України, право зворотної вимоги (регресу) не переходить від однієї особи до іншої, як у випадку заміни сторони (кредитора) у вже існуючому зобов`язанні (при суброгації у страхових відносинах). При регресі право регресної вимоги виникає, тобто є новим правом кредитора за новим в даному випадку регресним зобов`язанням, що виникло внаслідок припинення основного (деліктного) зобов`язання шляхом виконання обов`язку боржника (винної особи) у такому деліктному зобов`язанні третьою особою (див. пункти 44-46 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 910/2603/17).

Під час регресу право вимоги (регресу) виникає у третьої особи після виконання такою особою обов`язку боржника та, відповідно, припинення основного (деліктного) зобов`язання та виникнення нового (регресного) зобов`язання.

Аналогічний висновок викладено упостанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 22 жовтня 2020 у справі №910/18279/19.

Згідно із частинами першою, другоюстатті 1187 ЦК Україниджерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (пункт 1 частини першоїстатті 1188 ЦК України).

За таких обставин, суд вважає, що ПрАТ «Страхова компанія «Альфа Страхування» правомірно пред`явило вимоги до ОСОБА_1 , як особи, винної у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідно до частин першої, третьоїстатті 13 ЦПК Українисуд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно із частиною першоюстатті 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно достатті 89 ЦПК Українисуд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума виплаченого страхового відшкодування, яка становить 116146,53 грн.

Відповідно до вимогстатті 141 ЦПК Україниз відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений позивачем судовий збір у розмірі 2270,00 грн.

Керуючись ст.ст.9,10,12,13,200,259,263-265,354,355 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Альфа Страхування» до ОСОБА_1 провідшкодування матеріальноїшкоди- задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Альфа Страхування» відшкодування матеріальноїшкодив розмірі 116146,53 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Альфа Страхування» витрати на оплату судового збору в розмірі 2270,00 грн.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Реквізити сторін:

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Альфа Страхування»: м. Київ, вул.Рибальська, 22, код ЄДРПОУ 30968986,

ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 .

СУДДЯ Л.М.КОВАЛЬЧУК