Ухвала суду № 110720044, 09.05.2023, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

09.05.2023 Єдиний унікальний номер 205/3642/23

Провадження № 2/205/1755/23

У Х В А Л А

09 травня 2023 року Ленінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді - Терещенко Т.П.,

за участю секретаря судового засідання Кривозуб О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження у м. Дніпрі клопотання відповідача ОСОБА_1 про залишення позовної заяви без руху у справі за позовною заявою Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

06 квітня 2023 року представник позивача ОСОБА_2 засобами поштового зв`язку «Текс» направив до суду вищевказану позовну заяву, яка надійшла до канцелярії суду 10 квітня 2023 року.

Ухвалою судді Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 11 квітня 2023 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

08 травня 2023 року відповідачем було подано до суду клопотання про залишення позовної заяви без руху. В обґрунтування клопотання зазначено, що всі додані позивачем АТ КБ «Приватбанк» до позовної заяви аркуші формату А-4, які містять певну інформацію, не відповідають вимогам ДСТУ 4163-2003, оскільки не мають жодного з трьох елементів, наявність яких обов`язкова для легітимності відміток посвідчення копій документів (відсутні слова «згідно з оригіналом»; відсутні назва посади, прізвище, ініціали та підпис особи, яка засвідчила відповідність цих аркушів оригіналам документів; відсутня дата засвідчення цих аркушів). Вказує, що жодна долучена до позовної заяви копія письмового доказу, що містить два і більше аркушів, не прошита, не пронумерована і не засвідчена компетентною особою на звороті останнього аркушу із зазначенням кількості прошитих аркушів, та на сторонах одного й того ж аркушу позивач розміщує два різних письмових докази, що позбавляє його можливості визначити та перевірити згідно додатку до позовної заяви як загальну кількість аркушів з копіями письмових доказів, так і кількість аркушів конкретного письмового доказу. Крім того, вказує, що позивач замість належним чином завірених копій письмових доказів долучив до позовної заяви копії відповідачу - аркуші справи формату А-4 без ознак копій документів, а «виписка по рахункам та меморіальним ордерам на видачу кредиту» та «графік погашення кредиту» розпечатані настільки малим шрифтом, що він не може їх навіть прочитати, що позбавляє його можливості вивчення, аналізу доданих до позовної заяви матеріалів та можливості підготовки надання відзиву.

Сторони у судове засідання не з`явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, про причини неявки не повідомили.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ч. 11 ст. 187 ЦПК України суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Згідно із ч. 1 ст. 177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.

Частинами 1, 2 статті 95 ЦПК України передбачено, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Крім того, ч. 1 та п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України визначено, що у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Позивачем на підтвердження позовних вимог долучено виписки по рахункам та меморіальним ордерам на видачу кредиту (а. с. 5-9) та графіку погашення кредиту (а. с. 25-28), які виконані неналежним шрифтом, що ускладнює їх дослідження.

Суд зазначає, що 01 вересня 2021 року набув чинності новий стандарт на заміну ДСТУ 4163-2003, який регулює порядок оформлення організаційно-розпорядчих документів - Національний стандарт України Державна уніфікована система документації «Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів» ДСТУ 4163:2020, затверджений наказом Державного підприємства «Український науководослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» (ДП «УкрНДНЦ») від 01 липня 2020 року №144.

Суд звертаєувагу позивачана те, що вимоги до оформлення документів встановлюються до документів, які скеровуються до державних органів, в тому числі і до суду, та готуючи документи різних видів, слід дотримуватися єдиних вимог до їхнього оформлення, структури та змісту, які встановлюються нормативними актами (державними стандартами), у вказаному випадку Вимогами до оформлення документів ДСТУ 4163:2020, затвердженим наказом ДП «УКРНДНЦ» від 01 липня 2020 року №144.

Згідно з п. 5.20 Національних стандартів України «Вимоги до оформлювання документів» ДСТУ 4163-2020 текст документу повинен містити інформацію, заради зафіксування якої було створено документ, відповідно до п. 4.1. цього стандарту, документ повинен містити (п.п. 20) - текст документа, який є головним елементом документу. Іншими словами, документ, що надається, повинен мати текст, який можливо дослідити та який несе певний зміст.

Також правилами ЄСПЛ встановлено певні вимоги до документів, зокрема, відповідно до Пояснювальної нотатки для осіб, які бажають звернутися до Європейського суду з прав людини, вимоги до поданих копій: текст повинен бути зрозумілим і читабельним; копії повинні бути повними (всього документу).

Отже, текст документа повинен бути зрозумілим і читабельним, щоб можливо було вільно читати.

Пунктом 7.2 Національного стандарту ДСТУ 4163:2020 передбачено, що для друкування текстів документів потрібно використовувати гарнітуру Times New Roman та шрифт розміром 12-14 друкарських пунктів.

Відповідно до Порядку засвідчення копій документів, визначеного пунктами 5.26, 5.27 Національного стандарту України Державної уніфікованої системи документації, Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації «Вимоги до оформлювання документів» (ДСТУ 4163-2020) відмітка про засвідчення копії документа складається з таких елементів: слів «Згідно з оригіналом» (без лапок), особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії. Зазначеним вище способом повинна засвідчуватись кожна сторінка документа. Разом з тим, якщо копія документа охоплює декілька сторінок, позивач має право прошити та пронумерувати його копію та засвідчити належним чином лише останню його сторінку, зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду №761/5894/17.

Судом встановлено, що вищевказані вимоги позивачем дотримані не в повному обсязі, до матеріалів справи позивачем долучені копії додатків до позовної заяви, які належним чином не посвідчені, та копії документів наданих позивачем до копії позовної заяви для інших учасників справи, на підтвердження обставин викладених у позові, не засвідчені належним чином в порядку, встановленому чинним законодавством.

Суд враховує практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа «Стаббігс та інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії»).

У рішенні Європейського суду з прав людини від 18.11.2010 р. у справі «Мушта проти України» зазначено, що право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Залишення позову без руху з зазначених вище підстав не є по своїй суті обмеженням права на доступ до суду, оскільки відповідає вимогам закону і основним засадам цивільного судочинства, та є необхідним для справедливого, неупередженого і своєчасного розгляду та вирішення справи.

Згідно із ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

За такихобставин,дослідивши змістподаної позовноїзаяви тадодані донеї документи,та врахувавшиклопотання відповідача,суд вважає,що позовназаява АТКБ «Приватбанк»підлягає залишеннюбез руху відповідно до ст. 185 ЦПК України та надати позивачу строк для усунення недоліків, зазначених в мотивувальній частині ухвали, у зв`язку з чим задовольнити клопотання відповідача.

Керуючись ст. ст. 175, 177, 185, 187. 260 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання відповідача ОСОБА_1 прозалишення позовноїзаяви безруху у справі за позовною заявою Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Позовну заяву Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків, який не перевищує п`яти днів з дня отримання ним копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Попередити позивача, що відповідно до положень: ч. 13ст. 187 ЦПК Українита п. 8 ч. 1ст.257ЦПК України у разі не виконання позивачем ухвали суду у встановлені строки, позовна заява підлягатиме залишенню без розгляду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: Т.П. Терещенко

.