Ухвала суду № 110716710, 08.05.2023, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

Єдиний унікальний номер 205/4264/23

Провадження № 1-кп/205/ 706/23

У Х В А Л А

08 травня 2023 року м. Дніпро

Ленінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1

при секретарі - ОСОБА_2

за участю учасників судового провадження:

прокурора ОСОБА_3

захисника адвоката ОСОБА_4 (в режимі відеоконференції)

обвинуваченого ОСОБА_5

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро кримінальне провадження № 12023041690000346 від 14.03.2023 року за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Жовті Води, Дніпропетровської області, громадянина України, українця, освіта неповна середня, одруженого, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимий,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Ленінського районного суду м. Дніпропетровська перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України.

У підготовчомусудовому засіданніпрокурором ОСОБА_3 було заявленоклопотання прозастосування запобіжногозаходу увигляді триманняпід вартоюдо обвинуваченого ОСОБА_5 у якомупрокурор зазначив,що найого думкунаявні ризики,передбачені п.1,5ч.1ст.177КПК України,в обґрунтуванняп.1ч.1ст.177КПК Українивказав,що обвинувачений ОСОБА_5 ризик п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України обвинувачений ОСОБА_5 під загрозою застосування покарання за злочин може переховуватися від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності. Даний ризик обґрунтовується тим, що обвинувачений вчинив тяжкий злочин, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі від 5 до 8 років, вчинив новий корисливий злочин під час іспитового строку призначеного за вироком Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 08.12.2023, не має постійного офіційного місця роботи, тобто відсутні соціальні важелі впливу, що зможуть утримати обвинуваченого за місцем мешкання та від вчинення дій, передбачених зазначеною статтею. Існування ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, підтверджується тим, що обвинувачений ОСОБА_5 може продовжувати вчиняти нові корисливі злочини, оскільки офіційно не працевлаштований, тобто постійного джерела доходу не має, та вчинював раніше однорідні злочини, а також вчинив новий корисливий злочин під час дії іспитового строку.

Обвинувачений ОСОБА_5 у судовому засіданні заперечував проти обрання йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просив змінити запобіжний захід на домашній арешт.

Захисник адвокат ОСОБА_4 у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання прокурора та заявив клопотання про зміну обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, посилаючи на те, що обвинувачений має стійкі соціальні зв`язки.

Суд, дослідивши клопотання про продовження запобіжного заходу та додані до нього матеріали, вислухавши доводи прокурора, заслухавши думку обвинуваченого, захисника, приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.

З контексту ст. 177 КПК України випливає, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що обвинувачений, може здійснити такі дії: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно ч. 1ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є зокрема, ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя.

При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій її переслідують та міжнародними контактами.

Так, у рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 року ЄСПЛ вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем ймовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.

Суд приходить до висновку про доведеність ризиків переховування обвинуваченого від суду, оскільки ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, та під загрозою можливого застосування покарання, у разі визнання винуватим у вчиненні злочину, може переховуватися від суду. Також, судом встановлено, що ОСОБА_5 одружений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей.

Також, суд вважає доведеним ризик вчинення обвинуваченим інших кримінальних правопорушень, оскільки встановлено, що останній є раніше засудженим за вчинення злочинів проти власності, має не зняту та не погашену у встановленому порядку судимість, належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став та під час випробувального терміну, знов, повторно вчинив нові злочини проти власності.

Суд не бере до уваги доводи сторони захисту щодо необхідності зміни ОСОБА_5 запобіжного заходу на домашній арешт.

Окрім того, відповідно до ст.178 КПК України, при вирішенні питання про обрання або продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, суд враховує у сукупності всі обставини, а саме вік обвинуваченого, стан його здоров`я, відсутність у нього соціальних зв`язків та родини.

На підставі викладеного суд приходить до висновку про обґрунтованість та доведеність зазначених у клопотанні прокурора ризиків, а саме ризику переховування від суду, ризику вчинення інших кримінальних правопорушень, що унеможливлює застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту. Інші, більш м`які запобіжні заходи, на думку суду, не спроможні забезпечити належне виконання ОСОБА_5 процесуальних обов`язків обвинуваченого у кримінальному провадженні.

У задоволенні клопотання захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_6 про застосування альтернативного запобіжного заходу у виді домашнього арешту відмовити.

Керуючись ст.ст.110, 177, 178, 183, 314, 315, 316, 369, 371, 372 КПК України, суд-

У Х В А Л И В :

У клопотанні захисника адвоката ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту відмовити.

Клопотання прокурора про застосування до обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити.

Обрати обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 05 липня 2023 року включно.

На ухвалу про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Суддя: ОСОБА_1