Рішення № 1107102, 22.10.2007, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Луганської області 91016, м.Луганськ пл.Героїв ВВВ 3а тел.55-17-32

ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ СУД Луганской области 91016, г.Луганск пл.Героев ВОВ 3а тел.55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.10.07 Справа № 11/601.

Господарський суд Луганської області у складі судді Москаленко М.О., при секретарі Мелеховій О.С., розглянувши матеріали справи за позовом

Акціонерного товариства закритого типу „Лисичанська птахофабрика”, смт. Малорязанцеве Попаснянського району Луганської області

до Малого приватного підприємства „Леді”, м. Луганськ

про стягнення 6987 грн. 17 коп.

в присутності представників сторін:

від позивача –Мошковська Є.М., дов. № 88 від 26.09.2007

від відповідача –не прибув

в с т а н о в и в:

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 6324 грн. 11 коп. заборгованості, що виникла внаслідок невиконання відповідачем умов укладеного з позивачем договору купівлі –продажу № 24 від 22.02.2007, а також 336 грн. 12 коп. пені за порушення виконання грошового зобов’язання, 61 грн. 33 коп. 3% річних, 265 грн. 61 коп. інфляційних нарахувань на суму заборгованості.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, причини неявки суду не повідомив, про час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином.

Позовні вимоги позивачем обґрунтовані наявністю укладеного сторонами договору № 24 від 22.02.2007, згідно з яким позивачем за відповідними накладними відповідачеві був переданий товар на суму 10130 грн. 40 коп. Заборгованість відповідачем була частково погашена шляхом поставки позивачу продуктів харчування. Сума заборгованості склала 4690 грн. 24 коп. Вказану суму позивач просить стягнути з відповідача. Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені за прострочку виконання грошового зобов’язання у розмірі 336 грн. 12 коп., 189 грн. 72 коп. 3% річних, 265 грн. 61 коп. інфляційних нарахувань на суму заборгованості.

Крім того, позивачем було заявлене клопотання про накладення арешту на майно, яке належить відповідачеві.

Відповідно до ч.2 ст. 66 Господарського процесуального кодексу України забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Вказане вище клопотання позивачем не конкретизоване (зокрема, на яке саме конкретне майно слід накласти арешт, докази належності цього майна саме відповідачеві), взагалі необґрунтоване ані нормативно, ані документально, тому у його задоволенні слід відмовити.

Відзив на позовну заяву та інші витребувані господарським судом матеріали відповідачем не надані, тому на підставі приписів ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними матеріалами.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, вислухавши представника позивача, суд встановив таке.

22.02.2007 сторонами у справі було укладено договір № 24 (далі за текстом –договір), у відповідності з умовами пункту 1.1 якого Постачальник (позивач у справі) був зобов’язаний поставити Покупцеві (відповідачу у справі) товар у відповідності з товарними накладними, що є невід’ємною частиною договору, а Покупець –прийняти товар та оплатити його вартість в порядку та на умовах, встановлених договором.

У відповідності з умовами пункту 5.1 договору Покупець оплачує товар протягом 15 днів з моменту поставки кожної партії.

Пунктом 5.2 договору сторони встановили, що у випадку прострочення виконання зобов’язань за договором винна сторона сплачує пеню у розмірі 0,2% за кожен день прострочення від суми простроченого платежу.

Факт поставки позивачем відповідачеві товару підтверджений матеріалами справи, зокрема, витратними накладними № 544 від 01.03.2007 на суму 1382 грн. 40 коп., № 721 від 19.03.2007 на суму 3888 грн. 00 коп., № 829 від 29.03.2007 на суму 1620 грн. 00 коп. та відповідною довіреністю на отримання товарно –матеріальних цінностей.

Зустрічна поставка продукції на суму 3806 грн. 29 коп., зарахована позивачем у справі як часткове погашення заборгованості за договором, підтверджується накладною № 462 від 17.04.2007.

18.07.2007 сторонами у справі був складений та підписаний акт взаємного звірення розрахунків, у відповідності з яким сума заборгованості відповідача за договором склала 6343 грн. 12 коп.

На підставі пункту 5.2 договору позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача пеню у сумі 336 грн. 12 коп.

Розрахунок пені, наявний у матеріалах справи, зроблений позивачем обґрунтовано та з урахуванням приписів чинного законодавства, зокрема, ч. 6 ст. 232 Господарського процесуального кодексу України.

У відповідності зі ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Крім суми основної заборгованості за договором позивачем до стягнення з відповідача заявлені інфляційні нарахування на суму основного боргу у розмірі 265 грн. 61 коп., 3% річних у сумі 61 грн. 33 коп.

Розрахунок інфляційних нарахувань на суму боргу та 3% річних зроблений позивачем у справі з урахуванням вимог чинного законодавства та є обґрунтованим.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання не допускається, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору , інших актів цивільного законодавства.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З урахуванням викладеного вище позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та її обставинами, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі з віднесенням на відповідача судових витрат у справі згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст.ст. 22, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Малого приватного підприємства «Леді», м. Луганськ, вул. Лутугинська, 133, код 20163908, на користь Акціонерного товариства закритого типу „Лисичанська птахофабрика”, смт. Малорязанцеве Попаснянського району Луганської області, вул. Новосадова, 1а, код 00851459, заборгованість у сумі 6324 грн. 11 коп., 336 грн. 12 коп. пені, 61 грн. 33 коп. 3% річних, 265 грн. 61 коп. інфляційних нарахувань на суму заборгованості, витрати зі сплати державного мита у сумі 102 грн. 38 коп., витрати на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн. 00 коп., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Дата підписання рішення –29.10.2007.

Суддя М.О. Москаленко