Рішення № 110709520, 23.03.2023, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 285/6586/21

Провадження № 2/761/1735/2023

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2023 року Шевченківський районний суд м.Києва у складі:

головуючого судді: Савицького О.А.,

при секретарі: Габунії Н.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мілоан» про стягнення грошових коштів,

ВСТАНОВИВ:

06.06.2022 р. на адресу суду від Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області за підсудністю надійшла цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Мілоан» про стягнення грошових коштів, у якому просить стягнути з відповідача на свою користь надмірно сплачені грошові кошти у вигляді процентів за кредитними договорами в загальній сумі 34944,55 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 31.05.2020 р., 20.06.2020 р., 17.07.2020 р., 26.07.2020 р., 09.08.2020 р., 10.08.2020 р., 07.09.2020 р., 10.09.2020 р., 14.09.2020 р., 15.09.2020 р., 08.10.2020 р., 11.11.2020 р., 16.01.2021 р., 21.01.2021 р., 24.04.2021 р., 28.04.2021 р., 16.05.2021 р., 21.06.2021 р., 13.07.2021 р., 18.08.2021 р., 12.09.2021 р., 19.09.2021 р., 25.09.2021 р., 10.10.2021 р., 16.10.2021 р. між ним та відповідачем були укладені кредитні договори, за умовами яких відповідач надав йому грошові кошти, а він зобов`язався їх повернути та сплатити проценти за користування кредитом. Посилаючись на те, що нарахування відповідачем процентів за вказаними договорами є неправомірним, оскільки на нього, як військовослужбовця, під час проходження служби та дії особливого періоду, поширюється дія норми п.15 ст. 14 Закону України «Про соціальний та правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей», яка забороняє здійснювати таке нарахування, позивач вважає, що з відповідача на його користь підлягає стягненню надмірно сплачені грошові кошти у вигляді процентів за кредитними договорами в сумі 34944,55 грн., а тому звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 17.12.2021 р. відкрито провадження у справі, розгляд якої вирішено проводити у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначено судове засідання.

Ухвалою від 13.06.2022 р. прийнято до розгляду цивільну справі, розгляд якої вирішено проводити у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначено судове засідання.

Позивач в судове засідання не з`явився, однак на адресу суду надійшла письмова заява його представника, зі змісту якої вбачається, що останній позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити їх у повному обсязі, а також розглянути справу за його відсутності.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, однак на адресу суду надійшов його відзив на позов, у якому він виклав заперечення проти нього, просив відмовити в задоволенні позову, а також розглянути справу за його відсутності.

Дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Перевіряючи обставини справи, судом встановлено, що 31.05.2020 р. між позивачем та відповідачем було укладено кредитний договір № 1341825, відповідно до якого відповідач надав позивачу грошові кошти в сумі 2200,00 грн. строком до 15.06.2020 р., а позивач зобов`язався повернути їх та сплатити проценти в сумі 3,30 грн. за користування кредитом.

20.06.2020 р. між позивачем та відповідачем було укладено кредитний договір № 2529764, відповідно до якого відповідач надав позивачу грошові кошти в сумі 5500,00 грн. строком до 05.07.2020 р., а позивач зобов`язався повернути їх та сплатити проценти за користування кредитом в сумі 1155,00 грн. та комісію за надання кредиту в сумі 605,00 грн.

17.07.2020 р. між позивачем та відповідачем було укладено кредитний договір № 2965838, відповідно до якого відповідач надав позивачу грошові кошти в сумі 1900,00 грн. строком до 15.08.2020 р., а позивач зобов`язався повернути їх та сплатити проценти за користування кредитом в сумі 688,75 грн. та комісію за надання кредиту в сумі 190,00 грн.

26.07.2020 р. між позивачем та відповідачем було укладено кредитний договір № 2620420, відповідно до якого відповідач надав позивачу грошові кошти в сумі 5200,00 грн. строком до 14.08.2020 р., а позивач зобов`язався повернути їх та сплатити проценти за користування кредитом в сумі 1235,00 грн. та комісію за надання кредиту в сумі 520,00 грн.

09.08.2020 р. між позивачем та відповідачем було укладено кредитний договір № 2711062, відповідно до якого відповідач надав позивачу грошові кошти в сумі 3700,00 грн. строком до 24.08.2020 р., а позивач зобов`язався повернути їх та сплатити проценти за користування кредитом в сумі 693,75 грн. та комісію за надання кредиту в сумі 370,00 грн.

10.08.2020 р. між позивачем та відповідачем було укладено кредитний договір № 2321818, відповідно до якого відповідач надав позивачу грошові кошти в сумі 5000,00 грн. строком до 03.09.2020 р., а позивач зобов`язався повернути їх та сплатити проценти за користування кредитом в сумі 1500,00 грн. та комісію за надання кредиту в сумі 500,00 грн.

07.09.2020 р. між позивачем та відповідачем було укладено кредитний договір № 2404435, відповідно до якого відповідач надав позивачу грошові кошти в сумі 6100,00 грн. строком до 07.10.2020 р., а позивач зобов`язався повернути їх та сплатити проценти за користування кредитом в сумі 2287,50 грн. та комісію за надання кредиту в сумі 610,00 грн.

10.09.2020 р. між позивачем та відповідачем було укладено кредитний договір № 2297864, відповідно до якого відповідач надав позивачу грошові кошти в сумі 6200,00 грн. строком до 08.10.2020 р., а позивач зобов`язався повернути їх та сплатити проценти за користування кредитом в сумі 2170,00 грн. та комісію за надання кредиту в сумі 620,00 грн.

14.09.2020 р. між позивачем та відповідачем було укладено кредитний договір № 2879009, відповідно до якого відповідач надав позивачу грошові кошти в сумі 5300,00 грн. строком до 14.10.2020 р., а позивач зобов`язався повернути їх та сплатити проценти за користування кредитом в сумі 1987,50 грн. та комісію за надання кредиту в сумі 530,00 грн.

15.09.2020 р. між позивачем та відповідачем було укладено кредитний договір № 2530992, відповідно до якого відповідач надав позивачу грошові кошти в сумі 3100,00 грн. строком до 15.10.2020 р., а позивач зобов`язався повернути їх та сплатити проценти за користування кредитом в сумі 1162,50 грн. та комісію за надання кредиту в сумі 310,00 грн.

08.10.2020 р. між позивачем та відповідачем було укладено кредитний договір № 2978898, відповідно до якого відповідач надав позивачу грошові кошти в сумі 8100,00 грн. строком до 07.11.2020 р., а позивач зобов`язався повернути їх та сплатити проценти за користування кредитом в сумі 3037,50 грн. та комісію за надання кредиту в сумі 810,00 грн.

11.11.2020 р. між позивачем та відповідачем було укладено кредитний договір № 3055434, відповідно до якого відповідач надав позивачу грошові кошти в сумі 11000,00 грн. строком до 11.12.2020 р., а позивач зобов`язався повернути їх та сплатити проценти за користування кредитом в сумі 4125,00 грн. та комісію за надання кредиту в сумі 1100,00 грн.

16.01.2021 р. між позивачем та відповідачем було укладено кредитний договір № 2520497, відповідно до якого відповідач надав позивачу грошові кошти в сумі 8500,00 грн. строком до 04.02.2021 р., а позивач зобов`язався повернути їх та сплатити проценти за користування кредитом в сумі 2018,75 грн. та комісію за надання кредиту в сумі 850,00 грн.

21.01.2021 р. між позивачем та відповідачем було укладено кредитний договір № 2842069, відповідно до якого відповідач надав позивачу грошові кошти в сумі 1500,00 грн. строком до 28.01.2021 р., а позивач зобов`язався повернути їх та сплатити проценти за користування кредитом в сумі 131,25 грн. та комісію за надання кредиту в сумі 150,00 грн.

24.04.2021 р. між позивачем та відповідачем було укладено кредитний договір № 4340911, відповідно до якого відповідач надав позивачу грошові кошти в сумі 3100,00 грн. строком до 09.05.2021 р., а позивач зобов`язався повернути їх та сплатити проценти за користування кредитом в сумі 581,25 грн. та комісію за надання кредиту в сумі 310,00 грн.

28.04.2021 р. між позивачем та відповідачем було укладено кредитний договір № 3398746, відповідно до якого відповідач надав позивачу грошові кошти в сумі 8600,00 грн. строком до 13.05.2021 р., а позивач зобов`язався повернути їх та сплатити проценти за користування кредитом в сумі 1612,50 грн. та комісію за надання кредиту в сумі 860,00 грн.

16.05.2021 р. між позивачем та відповідачем було укладено кредитний договір № 4035413, відповідно до якого відповідач надав позивачу грошові кошти в сумі 2000,00 грн. строком до 30.05.2021 р., а позивач зобов`язався повернути їх та сплатити проценти за користування кредитом в сумі 350,00 грн. та комісію за надання кредиту в сумі 200,00 грн.

21.06.2021 р. між позивачем та відповідачем було укладено кредитний договір № 4611061, відповідно до якого відповідач надав позивачу грошові кошти в сумі 2600,00 грн. строком до 06.07.2021 р., а позивач зобов`язався повернути їх та сплатити проценти за користування кредитом в сумі 487,50 грн. та комісію за надання кредиту в сумі 260,00 грн.

13.07.2021 р. між позивачем та відповідачем було укладено кредитний договір № 3495734, відповідно до якого відповідач надав позивачу грошові кошти в сумі 10100,00 грн. строком до 28.07.2021 р., а позивач зобов`язався повернути їх та сплатити проценти за користування кредитом в сумі 1893,75 грн. та комісію за надання кредиту в сумі 1010,00 грн.

18.08.2021 р. між позивачем та відповідачем було укладено кредитний договір № 3808600, відповідно до якого відповідач надав позивачу грошові кошти в сумі 8000,00 грн. строком до 30.08.2021 р., а позивач зобов`язався повернути їх та сплатити проценти за користування кредитом в сумі 1200,00 грн. та комісію за надання кредиту в сумі 800,00 грн.

12.09.2021 р. між позивачем та відповідачем було укладено кредитний договір № 3255144, відповідно до якого відповідач надав позивачу грошові кошти в сумі 3100,00 грн. строком до 12.10.2021 р., а позивач зобов`язався повернути їх та сплатити проценти за користування кредитом в сумі 1162,50 грн. та комісію за надання кредиту в сумі 310,00 грн.

19.09.2021 р. між позивачем та відповідачем було укладено кредитний договір № 4319446, відповідно до якого відповідач надав позивачу грошові кошти в сумі 5100,00 грн. строком до 02.10.2021 р., а позивач зобов`язався повернути їх та сплатити проценти за користування кредитом в сумі 828,75 грн. та комісію за надання кредиту в сумі 510,00 грн.

25.09.2021 р. між позивачем та відповідачем було укладено кредитний договір № 3109345, відповідно до якого відповідач надав позивачу грошові кошти в сумі 10100,00 грн. строком до 11.10.2021 р., а позивач зобов`язався повернути їх та сплатити проценти за користування кредитом в сумі 2020,00 грн. та комісію за надання кредиту в сумі 1010,00 грн.

10.10.2021 р. між позивачем та відповідачем було укладено кредитний договір № 3288843, відповідно до якого відповідач надав позивачу грошові кошти в сумі 7100,00 грн. строком до 25.10.2021 р., а позивач зобов`язався повернути їх та сплатити проценти за користування кредитом в сумі 1331,25 грн. та комісію за надання кредиту в сумі 710,00 грн.

16.10.2021 р. між позивачем та відповідачем було укладено кредитний договір № 3633709, відповідно до якого відповідач надав позивачу грошові кошти в сумі 4100,00 грн. строком до 10.11.2021 р., а позивач зобов`язався повернути їх та сплатити проценти за користування кредитом в сумі 1281,25 грн. та комісію за надання кредиту в сумі 410,00 грн.

Вказані обставини підтверджуються копіями відповідних договорів, графіками платежів кожному з них та паспортами споживчого кредиту.

Як вбачається з довідки від 10.11.2021 р. № 865, виданої командиром військової частини НОМЕР_1 , ОСОБА_1 перебуває на військовій службі з 03.05.2017 р. по теперішній час.

Представник позивача у досудовому порядку звертався до відповідача з вимогами про повернення сум сплачених позивачем процентів за кредитними договорами, однак вони були залишена без задоволення.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач, як на підставу для його задоволення, посилається на те, що нарахування відповідачем процентів за кредитними договорами є неправомірним, оскільки на нього, як військовослужбовця, під час проходження служби та дії особливого періоду, поширюється дія норми п.15 ст. 14 Закону України «Про соціальний та правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей», яка забороняє здійснювати таке нарахування, а тому вважає, що з відповідача на його користь підлягає стягненню надмірно сплачені грошові кошти у вигляді процентів за кредитними договорами в сумі 34944,55 грн.

Так, відповідно до підпункту 3 пункту 4 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення оборонно-мобілізаційних питань під час проведення мобілізації» від 20.05.2014 р. статтю 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» доповнено пунктом 15, згідно з яким військовослужбовцям з початку і до закінчення особливого періоду, а резервістам та військовозобов`язаним - з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються.

Пунктом 1 Розділу ІІ Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення оборонно-мобілізаційних питань під час проведення мобілізації» дію підпункту 3 пункту 4 цього Закону поширено на військовослужбовців з початку і до закінчення особливого періоду, а на резервістів та військовозобов`язаних - з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду, на час проходження військової служби.

Згідно з положеннями Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливим періодом є період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

В Україні особливий період розпочався з моменту оголошення Указу Президента України «Про часткову мобілізацію» від 17.03.2014 р. та триває по теперішній час.

За змістом статті 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливий період продовжується з моменту оголошення рішення про мобілізацію та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Мобілізацією, згідно з положеннями наведеної статті, є комплекс заходів, здійснюваних, серед іншого, з метою переведення Збройних Сил України на організацію і штати воєнного часу.

У частині 4 статті 3 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» зазначено, що зміст мобілізації становить переведення національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій, а також адміністративно-територіальних одиниць України на роботу в умовах особливого періоду.

Таким чином, закінчення періоду мобілізації не є самостійною підставою для припинення особливого періоду. Законом не визначено чіткого порядку припинення особливого періоду.

Статтею 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» надано визначення поняттю демобілізації як комплексу заходів, спрямованих, серед іншого, на планомірне переведення Збройних Сил України, інших військових формувань, на організацію і штати мирного часу.

Вирішуючи питання щодо меж дії особливого періоду в розумінні Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Велика Палата Верховного Суду в постанові від 26.08.2020 р. у справі № 813/402/17 дійшла висновку про те, що за змістом наведених вище визначень, навіть за невведення у країні воєнного стану, особливий період, початок якого пов`язаний з моментом оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової чи прихованої), хоч і охоплює час мобілізації, однак не може вважатися закінченим лише зі спливом строку, протягом якого підлягали виконанню визначені у відповідному рішенні про мобілізацію заходи.

Відповідно до пункту 13 статті 14 Закону України «Про соціальний та правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей» особам, які мають право на пільги, гарантії та компенсації, передбачені цим Законом, видаються посвідчення.

Аналіз статті 14 Закону України «Про соціальний та правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей» дає підстави зробити висновок, що перелік пільг військовослужбовців та членів їх сімей закріплений у пунктах 1-12 цього Закону та право на отримання саме цих пільг потребує наявність відповідного посвідчення.

Разом з цим пункт 15 статті 14 Закону України «Про соціальний та правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей» є самостійною нормою і будь-якого посилання про можливість застосування вказаного пункту лише при наявності у військовослужбовця відповідного статусу (учасника бойових дій) закон не передбачає. Крім цього, дія зазначеної норми поширюється на всіх військовослужбовців без виключення (правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 26.12.2018 р. у справі № 522/12270/15-ц).

Таким чином, судом встановлено, що під час проходження військової служби ОСОБА_1 як військовослужбовцю Збройних Сил України не повинні були нараховуватися проценти за кредитними договорами, оскільки на нього поширюються пільги, передбачені пунктом 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Разом з тим, не зважаючи на вказану обставину позивачу здійснювалось нарахування процентів за кредитним договорами у період часу з 31.05.2020 р. по 10.11.2021 р. в загальній сумі 34944,55 грн., що підтверджується графіками платежів до кредитних договорів.

Як вбачається з матеріалів справи, під час визначення загального розміру надмірно сплачених грошових коштів у вигляді процентів за кредитними договорами в сумі 34944,55 грн., позивач виходив зі змісту кредитних договорів, де зазначено виключно про здійснення нарахування процентів та їх розмір, приймаючи до уваги надані відповідачем довідки про виконання зобов`язань за кредитними договорами та припинення у зв`язку з цим їх дії.

Однак, відповідно до наданих відповідачем відомостей про нарахування і погашення по кожному з кредитних договорів та меморіальних ордерів, ОСОБА_1 за укладеними з ТОВ «Мілоан» кредитними договорами фактично сплатив проценти у загальній розмірі 17301,83 грн., що, як встановлено судом, є меншим у порівнянні із заявленою сумою, оскільки ОСОБА_1 здійснював погашення кредитів достроково, а тому суд вважає, що саме ця сума підлягає стягненню на його користь.

Враховуючи, що позивач є військовослужбовцем, на якого поширюються пільги, передбачені пунктом 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», зокрема щодо ненарахування процентів за кредитними договорами, однак не зважаючи на це відповідача здійснював таке нарахування у період, що охоплюється існуючим в Україні особливим періодом, однак позивачем внаслідок дострокового погашення кредитів фактично сплачено тільки частина нарахованих відсотків, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, а тому вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача надмірно сплачені грошові кошти у вигляді процентів за кредитними договорами в сумі 17301,83 грн.

Крім того в порядку, визначеному ст.ст. 133, 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави пропорційно розміру задоволених позовних вимог судовий збір в сумі 449,55 грн.

Керуючись ст.ст. 3, 4, 12, 13, 76-81, 133, 141, 259, 263-265, 268, 273, 352-355 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мілоан» про стягнення грошових коштів - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Мілоан» на користь ОСОБА_1 надмірно сплачені грошові кошти у вигляді процентів за кредитними договорами в сумі 17301 (сімнадцять тисяч триста одна) грн. 83 коп.

В решті вимог позов задоволенню не підлягає.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Мілоан» на користь держави судовий збір в сумі 449 (чотириста сорок дев`ять) грн. 55 коп.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано, або після перегляду рішення в апеляційному порядку, якщо його не скасовано.

Суддя: