Ухвала суду № 110700836, 08.05.2023, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/19371/21

УХВАЛА

08 травня 2023 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Самойлюк Г.П., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника позивача в порядку ст.382 КАС України про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення по справі №420/19371/21,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебувала справа №420/19371/21.

Рішенням суду від 03.02.2022 року позов ОСОБА_1 до Одеської митниці Держмитслужби про визнання протиправною бездіяльності у наданні дозволу на внесення змін до митної декларації, зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково.

Визнано протиправними дії Одеської митниці Держмитслужби щодо відмови у задоволенні звернення ОСОБА_1 від 05.08.2021р. про надання дозволу на внесення змін до митної декларації UA500030/2021/011584 від 10.02.2021 р. Зобов`язано Одеську митницю Держмитслужби внести зміни до митної декларації UA500030/2021/011584 від 10.02.2021 р. відповідно до поданого позивачем звернення від 05.08.2021р. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

03.04.2023 року (вх. №102723/23) до суду від представника позивача надійшла заява про встановлення контролю за виконанням рішення суду, в якій він просить зобов`язати відповідача подати звіт про виконання рішення суду від 03.02.2022 року по справі №420/19371/21.

В обґрунтування заяви зазначено, що 09.08.2022 року Відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області було відкрито виконавче провадження №69597070 щодо примусового виконання вищевказаного рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03.02.2022 по справі №420/19371/21.

При цьому, по аналогічній справі №420/16922/21 відповідач надав аркуш коригування, копія якого надається, як приклад, з інформаційною метою. Тобто відповідач, як зазначає заявник, демонструє подвійні стандарти.

Дослідивши подані матеріали, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно з ч.ч.1-2 ст.370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Частиною 1 статті 382 КАС України встановлено, що суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Тобто, з аналізу наведених норм вбачається, що встановлення судового контролю є правом, а не обов`язком суду.

Зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду, яке має застосовуватися у виключних випадках.

Разом з цим, позивач не навів обставин та не надав доказів, які підтверджують необхідність встановлювати судовий контроль за виконанням судового рішення в адміністративній справі.

Відповідно до ч.4 ст.372 КАС України примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.

Згідно з ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

З огляду на вищенаведені норми законодавства, рішення суду, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи. Це забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України «Про виконавче провадження».

Судом встановлено, що 09.08.2022 року відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №420/19371/21, виданого 09.06.2022 року Одеським окружним адміністративним судом.

Суд зазначає, що незважаючи на існування інституту судового контролю, саме виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження і примусового виконання судових рішень.

Законом України «Про виконавче провадження» визначені заходи примусового виконання рішень суду, які орган виконавчої служби застосовує у випадку невиконання рішення суду у добровільному порядку.

Крім того, частиною 8 КАС України визначено, що судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється також у порядку, встановленому статтею 287 цього Кодексу, відповідно до якого учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Разом з тим, позивач не навів обставин та не надав доказів, того, що примусовий порядок виконання судового рішення не дав очікуваного результату, або що відповідач створює перешкоди для виконання такого рішення.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, а тому заява представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Заяву про встановлення судового контролю розглянуто одразу після виходу судді з відпустки.

Керуючись ст.167, 248, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви представника ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в порядку ст. 382 КАС України по справі №420/19371/21.

Ухвала набирає законної сили у строки, визначені ст.256 КАС України.

Ухвала може бути оскаржена у порядку та строки встановлені ст.ст.295-297 КАС України.

Суддя Г.П. Самойлюк