Рішення № 110700805, 08.05.2023, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/2360/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 травня 2023 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Василяки Д.К., розглянувши в письмовому провадженні у порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 (адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65012, код ЄДРПОУ 20987385) про визнання протиправними дії, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, у якому позивач просить суд:

визнати протиправною бездіяльність відповідача, стосовно - невиплати пенсії позивачці через її особистий банківський рахунок № НОМЕР_2 відкритий в АТ КБ Приватбанк;

зобов`язати Відповідача здійснювати виплату пенсії позивачки, в тому числі суму недоотриманої пенсії, на визначений нею банківський рахунок № НОМЕР_2 , який відкрито в АТ КБ Приватбанк.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.02.2023 року справу №420/2360/23 передано на розгляд судді Глуханчуку О.В.

Ухвалою суду від 13.02.2023 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії - залишено без руху.

Через канцелярію суду представник позивача подав заяву про усунення недоліків.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08 березня 2023 року адміністративну справу № 420/2360/23 передано головуючому судді Василяці Д.К.

Ухвалою суду від 15.03.2023 відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

В обґрунтування позовних вимог позивач у позовній заяві зазначила, що 21.07.2022 року позивачка звернулась до відповідача листом з вимогою про добровільне виконання Рішення від 20.06.2022 року. У відповідь на лист позивачки від 21.07.2022 року, відповідач направив повідомлення №12382-10258/С-02/8-1500/22 від 04.08.2022 року, яке було отримано 05.08.2022 року в якому відповідач відмовив виплачувати пенсійні кошти позивачки на визначений нею банківський рахунок, оскільки для виплати пенсії через поточні рахунки в банках позивачці необхідно особисто подати Відповідачу заяву про виплату пенсії на її банківський рахунок.

Позивач вважає протиправну бездіяльність відповідача, у зв`язку із чим звернулась до суду з даним позовом.

31.03.2023 до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву у якому відповідач зазначив, що з позовними вимогами Головне управління не згодне та вважає їх такими, що не повідають дійсності, оскільки на виконання постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 20.06.2022 по справі № 420/21269/21 Головним управлінням з 07.10.2009 ОСОБА_1 поновлено виплату пенсії за віком згідно із Законом № 1058.

Нарахована сума на виконання рішення суду складає 20332,43 грн. та буде виплачена на розрахунковий рахунок позивачки. День виплати 11.04.2023.

На підтвердження зазначеного факту надається скріншот з бази ІКС ПФУ: Підсистема "Призначення та виплати пенсій (ППВП)".

Відтак, Головне управління не порушувало прав, свобод та інтересів позивача, а діяло лише на підставі норм діючого законодавства України та з урахуванням наведених доводів позивачем у позовній заяві, відсутні законі підстави для i задоволення, оскільки позовна вимога є передчасною, а тому задоволенню не підлягає.

Дослідивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення проти позову, докази, якими вони підтверджуються, суд встановив наступне: ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області та отримує пенсію на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Постановою П`ятого апеляційного суду від 20.06.2022 по справі 420/21269/21 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області - задоволено частково. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21 січня 2022 року скасовано. Ухвалено постанову про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 . Визнано протиправним і скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 02 вересня 2021 року, викладене в листі №1500-0305-8/109628 від 06.09.2021 року, про відмову ОСОБА_1 у поновленні пенсії. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду в Одеській області поновити та виплатити ОСОБА_1 пенсію з 07 жовтня 2009 року, відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 04.08.2022 повідомлено представника позивача, що на виконання постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 20.06.2022 по справі №420/21269/21 ОСОБА_1 з 07.10.2009 поновлено виплату пенсії за віком згідно із Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Для проведення виплати пенсії ОСОБА_1 необхідно особисто звернутись до будь-якого відділу обслуговування громадян або за місцем реєстрації в Україні з оригіналам наступних документів: паспортом громадянина України, реєстраційним номером облікової картки платника податків, трудовою книжкою та заявою з банківської установи про відкриття особового рахунку або зазначена заява приймається органом Пенсійного фонду від установи уповноваженого банку, за умови ідентифікації представником уповноваженого банку клієнта.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В Конституції України закріплено, що людина визнається найвищою соціальною цінністю в Україні в соціальній і правовій державі, в якій визнається і діє принцип верховенства права (статті 1, 3 та 8).

Право на соціальний захист відноситься до основоположних прав і свобод, які гарантуються державною і, за жодних умов не можуть бути скасовані, а їх обмеження не допускається, крім випадків, передбачених Конституцією України (статті 22 та 64).

Частина 1 статті 9 Конституції України встановлює, що чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Європейська соціальна хартія (переглянута) від 03 травня 1996 року, ратифікована Законом України від 14 вересня 2006 року № 137-V, яка набрала чинності з 01 лютого 2007 року (далі - Хартія), визначає, що кожна особа похилого віку має право на соціальний захист (пункт 23 частини І). Ратифікувавши Хартію, Україна взяла на себе міжнародне зобов`язання запроваджувати усіма відповідними засобами досягнення умов, за яких можуть ефективно здійснюватися права та принципи, що закріплені у частині І Хартії.

Отже, право особи на отримання пенсії як складова частина права на соціальний захист є її конституційним правом, яке гарантується, в тому числі, міжнародними зобов`язаннями України.

Особливою формою здійснення права на пенсію є пенсійні правовідносини, які водночас виступають як один із видів суспільних відносин. Пенсійні правовідносини розглядаються як особлива форма соціальної взаємодії, що об`єктивно виникає в суспільстві відповідно до закону, учасники якої мають взаємні кореспондуючі права та обов`язки і реалізують їх з метою задоволення своїх потреб та інтересів в особливому порядку, який не заборонений державою чи гарантований і охороняється нею в особі певних органів.

Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.

Згідно з пунктом 2 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 липня 2014 року № 280, Пенсійний фонд України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.8 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування право на отримання пенсій мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку.

Згідно з ч.1 ст.47 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування пенсія виплачується щомісяця, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, або через установи банків у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.7 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування загальнообов`язкове державне пенсійне страхування здійснюється, зокрема, за принципом рівноправності застрахованих осіб щодо отримання пенсійних виплат та виконання обов`язків стосовно сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Згідно з ч.1 ст.46 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми неотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії.

Відповідно до ч.2 ст.46 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. Компенсація втрати частини пенсії у зв`язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.

Згідно з ч.1 ст.49 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: 1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; 2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України; 3) у разі смерті пенсіонера; 4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; 5) в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до ч.2 ст.49 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з`ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати. Виплата пенсії поновлюється в порядку, передбаченому частиною третьою статті 35 та статтею 46 цього Закону.

Після того, як рішенням Конституційного Суду України № 25-рп/2009 від 07.10.2009 року із Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування були виключені норми п.2 ч.1 ст.49 та друге речення ст.51, які забороняли виплату пенсій особам, що виїхали на місце постійного проживання за кордон, в Законі України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування не міститься жодної норми, яка б скасовувала право пенсіонера на отримання ним пенсії в результаті того, що він проживає не в Україні.

Питання виплати пенсій та грошової допомоги, що нараховуються відповідно органами Пенсійного фонду та органами праці та соціального захисту населення і фінансуються за рахунок коштів Пенсійного фонду та відповідних бюджетів, за згодою пенсіонерів та одержувачів допомоги через їх вклади до запитання (поточні рахунки) в установах уповноважених банків врегульовано постановою Кабінету Міністрів України №1596 від 30.08.1999, якою затверджено Порядок виплати пенсій та грошової допомоги за згодою пенсіонерів та одержувачів допомоги через їх поточні рахунки у банках.

Пунктом другим вказаного Порядку передбачено, що виплата пенсій та грошової допомоги згідно з цим Порядком здійснюється через поточні рахунки, що відкриваються у банках, з якими Пенсійний фонд та Мінсоцполітики за результатами конкурсу укладають відповідні угоди з визначенням санкцій за недотримання ними договору перед одержувачами.

Згідно з п. 6 Порядку виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.1999 року № 1596, одержувачі самостійно вибирають уповноважений банк для відкриття поточного рахунка.

Відповідно до п.п.8-9 Порядку виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.1999 року № 1596, поточні рахунки одержувачам відкриваються уповноваженими банками згідно з вимогами, встановленими нормативно-правовими актами Національного банку, що регулюють порядок відкриття рахунків у національній та іноземній валюті.

Між уповноваженим банком і одержувачем укладається договір банківського рахунка. Положеннями договору не можуть погіршуватися умови виплати пенсій та грошової допомоги, встановлені цим Порядком. Умови договору повинні передбачати можливість його розірвання за ініціативою однієї із сторін.

Згідно з п.10 Порядку виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.1999 року № 1596, заява про виплату пенсії або грошової допомоги подається одержувачем особисто до органу Пенсійного фонду чи органу соціального захисту населення за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання одержувача в населеному пункті у межах України або приймається органом Пенсійного фонду чи органом соціального захисту населення від установи уповноваженого банку. Заяви приймаються за умови пред`явлення паспорта громадянина України або іншого документа, що посвідчує особу і підтверджує її вік, та документа, визначеного законодавством, для з`ясування місця її проживання, і реєструються в установленому порядку.

Відповідно до п.п.12-13 Порядку виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.1999 року № 1596, органи Пенсійного фонду та органи соціального захисту населення на підставі заяв, передбачених пунктом 10 цього Порядку, складають: списки на зарахування пенсій та грошової допомоги на поточні рахунки у двох примірниках; опис списків на зарахування пенсій та грошової допомоги на поточні рахунки у трьох примірниках.

Списки та описи складаються окремо за пенсіями та грошовою допомогою, що фінансуються за рахунок коштів Пенсійного фонду України, і за грошовою допомогою та іншими грошовими виплатами, що фінансуються органами соціального захисту населення за рахунок відповідних бюджетів. Перший примірник списків формується за датою виплати в порядку зростання номерів поточних рахунків, другий - за датою виплати в порядку зростання номерів пенсійних (особових) справ. Дати і виплатний період визначаються органами Пенсійного фонду та органами соціального захисту населення. Списки у двох примірниках за один день до початку кожного виплатного періоду, за який виплачується пенсія та грошова допомога, подаються органами Пенсійного фонду та органами соціального захисту населення відповідним установам уповноважених банків разом з двома примірниками описів.

З урахуванням зазначеного, підставою для виплати пенсії через поточні рахунки в банках є заява про виплату пенсії або грошової допомоги, яка може бути подана пенсійному органу відповідно до п.10 Порядку виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.1999 року № 1596, двома шляхами: особисто пенсіонером до органу Пенсійного фонду або від установи уповноваженого банку.

Відносно доводів відповідача про те, що особа, яка звертається за пенсією повинна особисто звернутись до органів ПФУ, суд зазначає наступне.

Відповідно до абз.1 п.2.9 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), особа, яка звертається за пенсією (незалежно від виду пенсії), повинна пред`явити паспорт (або інший документ, що засвідчує цю особу, місце її проживання (реєстрації) та вік).

Як було зазначено вище, п. 10 Порядку виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 1999 р. № 1596, в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2016 р. № 662), передбачено, що заява про виплату пенсії або грошової допомоги може прийматися органом Пенсійного фонду України або органом соціального захисту населення через установи уповноваженого банку.

Абзацом 2 пункт 10 Порядку встановлено, що заява приймається за умови пред`явлення паспорта громадянина України або іншого документа, що посвідчує особу та підтверджує її вік, і визначеного законодавством документа, необхідного для з`ясування місця її проживання, та реєструється в установленому порядку.

Однак, цей обов`язок покладається на особу при зверненні за призначенням пенсії, в даному випадку позивачу вже була призначена та поновлена виплата пенсії.

З матеріалів справи вбачається, що представник позивача звернувся до Пенсійного фонду із заявою від 15.07.2022 про виплату пенсії на банківський рахунок № НОМЕР_3 , з реквізитами IBAN та про виплату належних сум пенсії на особистий рахунок позивачки зазначеного в доданій заяві про виплату пенсії. В заяві також зазначено, що позивач уповноважує працівника банку передати від його імені цю заяву до відповідного органу Пенсійного фонду або органу соціального захисту населення. Крім того, в заяві вказано, що працівником банку підтверджено ідентифікацію клієнта під час відкриття рахунка, в тому числі із обов`язковим пред`явленням паспорта громадянина України або іншого документа, що посвідчує особу.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню шляхом визнання протиправною бездіяльність відповідача, стосовно - невиплати пенсії позивачці через її особистий банківський рахунок № НОМЕР_2 відкритий в АТ КБ Приватбанк; зобов`язання відповідача здійснювати виплату пенсії позивачки, в тому числі суму недоотриманої пенсії, на визначений нею банківський рахунок № НОМЕР_2 , який відкрито в АТ КБ Приватбанк.

Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, суд вважає, що адміністративний позов позивача підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. ст. 6, 14, 90, 139, 243-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 (адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65012, код ЄДРПОУ 20987385) про визнання протиправними дії, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, стосовно - невиплати пенсії ОСОБА_1 через її особистий банківський рахунок № НОМЕР_2 відкритий в АТ КБ Приватбанк.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснювати виплату пенсії ОСОБА_1 , в тому числі суму недоотриманої пенсії, на визначений нею банківський рахунок № НОМЕР_2 , який відкрито в АТ КБ Приватбанк.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 858,88 грн.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та строки, встановлені ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Д.К. Василяка