Ухвала суду № 110699970, 04.05.2023, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

04 травня 2023 року м. Київ № 320/14821/23

Суддя Київського окружного адміністративного суду Щавінський В.Р., розглянувши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Рейкарц Хотел Менеджмент» до Центрального міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Рейкарц Хотел Менеджмент» звернулось до суду з позовом до Центрального міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків з вимогами:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Центрального міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків від 11.01.2023 №57/Ж10/31-00-07-05-02-24;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Центрального міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків від 11.01.2023 №60/Ж10/31-00-07-05-02-24;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Центрального міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків від 11.01.2023 №58/Ж10/31-00-07-05-02-24;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Центрального міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків від 11.01.2023 №59/Ж10/31-00-07-05-02-24.

Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.ст. 160, 161, 172 КАС України; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених КАС України.

Частиною 3 ст. 161 КАС України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (ч. 2 ст. 132 КАС України).

Положеннями абзацу 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI) визначено, що судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Частиною 3 ст. 4 Закону №3674-VI за подання до адміністративного суду суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем адміністративного позову майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною 1 ст. 4 Закону № 3674-VI передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Так, відповідно до Закону України Закону України «Про Державний бюджет на 2023 рік» установлено у 2023 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 01.01.2023 - 2684,00 грн.

Частинами 1 та 2 ст. 9 Закону № 3674-VI встановлено, що судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Позивач звернувся до суду з позовом, з вимогами визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Центрального міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків від 11.01.2023 №57/Ж10/31-00-07-05-02-24 на суму 391692,06 грн.; від 11.01.2023 №60/Ж10/31-00-07-05-02-24 на суму 4011010,96 грн.; від 11.01.2023 №58/Ж10/31-00-07-05-02-24 на суму 17000,00 грн.; від 11.01.2023 №59/Ж10/31-00-07-05-02-24 на суму 459000,00 грн., що свідчить про подання юридичною особою позову з 4 (чотирма) окремими вимогами майнового характеру.

Суддя зауважує, що кожне таке повідомлення-рішення є окремим предметом спору, то судовий збір у такому випадку не може бути меншим ніж його мінімальний розмір, передбачений Законом України «Про судовий збір» за подання позову майнового характеру, у зв`язку з чим фактично позивач повинен сплатити судовий збір не від загальної суми усіх податкових повідомлень-рішень, обрахованої шляхом простого складання сум, а за кожне повідомлення-рішення окремо.

Таким чином, при зверненні до суду з даним адміністративним позовом позивачу слід було сплатити судовий збір у розмірі 42284,38 грн. (за податкове повідомлення-рішення від 11.01.2023 №57/Ж10/31-00-07-05-02-24 на суму 391692,06 грн. - 5875,38 грн.; від 11.01.2023 №60/Ж10/31-00-07-05-02-24 на суму 4011010,96 грн. - 26840,00 грн.; від 11.01.2023 №58/Ж10/31-00-07-05-02-24 на суму 17000,00 грн. - 2684,00 грн.; від 11.01.2023 №59/Ж10/31-00-07-05-02-24 на суму 459000,00 грн. - 6885,00 грн.).

Як вбачається з матеріалів даного адміністративного позову, позивач подано до суду докази сплати судового збору у розмірі 26840,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією від 25.04.2023 №25732.

Проте, позивач всупереч вищенаведеним положенням чинного законодавства сплатив лише 26840,00 грн., що вбачається з доданої до позовної заяви платіжної інструкції від 25.04.2023 №25732.

З урахуванням сплаченої суми судового збору, позивачу необхідно доплатити та подати до суд докази про сплату судового збору у розмірі 15444,38 грн. (42284,38 грн. 26840,00 грн.).

Позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів) (ч. 4 ст. 161 КАС України).

Частинами 1 та 2 ст. 94 КАС України обумовлено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 94 КАС України, копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Згідно з ч. 5 ст. 94 КАС України, учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Однак, всупереч вимог вказаних норм КАС України, до позовної заяви додано копії документів, які не засвідчені, як це встановлено Національним стандартом України ДСТУ 4163-2020 «Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації». Зокрема, згідно з пунктом 5.26 Національного стандарту України ДСТУ 4163-2020 «Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації», затвердженого наказом від 01.07.2020 №144 Держспоживстандарту України, відмітку про засвідчення копії документа складають з таких елементів: слів "Згідно з оригіналом" (без лапок), найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії. Така відмітка проставляється на кожному аркуші засвідченої копії документа.

Висновок про те, що подання незасвідчених у передбачений законом спосіб ксерокопій документів є порушенням норм процесуального права, узгоджується з позицією Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладеною у постанові від 11.09.2018 у справі № 826/15414/17 (№ К/9901/58858/18).

Як встановив суддя, позивач до позовної заяви додав не засвідчені належним чином копії документів, що є доказами при розгляді даної адміністративної справи.

Зазначені вище обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Вказані недоліки повинні бути усунені протягом десяти днів з дня отримання копії даної ухвали, шляхом подання до суду заяви на усунення недоліків з посиланням на номер даної справи, з долученням:

- оригіналу документу про доплату судового збору за звернення до суду у розмірі 15444,38 грн.;

- належним чином засвідчених додатків, які поданні разом з адміністративним позовом, а також належним чином засвідчених додатків для відповідача.

Суд зауважує, що залишення позовної заяви без руху не є обмеженням у доступі до правосуддя. Так, згідно практики Європейського суду з прав людини, сформульовану, зокрема, в рішеннях від 20.05.2010 у справі «Пелевін проти України» (пункт 27), від 30.05.2013 у справі «Наталія Михайленко проти України» (пункт 31) зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою: регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема, у пункті 55 справи «Креуз проти Польщі», що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом першим статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти («Kreuz v. Poland» №28249/95).

Отже, встановлюючи конкретні вимоги до змісту та форми позовної заяви, а також до документів, які мають бути до неї додані, КАС України при цьому покладає обов`язок на суд перевірити виконання позивачем цих вимог та прийнятності позовної заяви на стадії вирішення питання про відкриття провадження по справі. Позаяк, законодавством чітко встановлено наслідки невиконання таких вимог, а саме постановлення судом ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст.ст. 161, 169, 171, 243, 248 КАС України, суддя -

у х в а л и в:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Рейкарц Хотел Менеджмент» до Центрального міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, - залишити без руху.

Встановити позивачеві десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.

Роз`яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Копію ухвали надіслати позивачу (його представнику), зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Щавінський В.Р.