Рішення № 110689685, 08.05.2023, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"08" травня 2023 р. Справа № 924/405/23

м. Хмельницький

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Заверухи С.В., за участю секретаря судового засідання Тлустої У.О., розглянувши у залі судового засідання № 204 справу

за позовом фізичної особи-підприємця Мєрєуци Олександра Валерійович, с. Лісне, Тарутинський район, Одеська область

до товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Подільський Аграрій", м. Шепетівка Хмельницької області

про стягнення 152664,43 грн основного боргу, 22736,71 грн пені, 3089,97 грн інфляційних втрат, 1384,97 грн 3% річних,

представники сторін:

позивача: Нижник Г. І. - представник згідно ордеру;

відповідача: Оніщук Є.О. - представник згідно ордеру.

У судовому засіданні 08.05.2023 року відповідно до ст. 240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

Процесуальні дії по справі.

Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 14.04.2023р. відкрито провадження у справі № 924/405/23 в порядку розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.

Фізична особа-підприємець Мєрєуца О.В. звернувся з позовом до господарського суду про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Подільський Аграрій" 152664,43 грн основного боргу, 22736,71 грн пені, 3089,97 грн інфляційних втрат, 1384,97 грн 3% річних на підставі договору про надання транспортних послуг № 19/12 від 19.12.2022р. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неповне виконання відповідачем своїх зобов`язань щодо оплати наданих транспортних послуг.

Представником позивача 08.05.2023р. подано суду клопотання, у якому просить суд закрити провадження у даній справі в частині стягнення основного боргу у зв`язку із частковою відмовою позивача від позову та продовжити розгляд даної справи в частині стягнення з відповідача пені, інфляційних втрат, відсотків річних, судових витрат. У даному клопотанні позивач зазначив, що у відповідності до ч. 3 ст. 130 ГПК України, оскільки позивач не підтримує свої вимоги в частині стягнення суми основної заборгованості саме через задоволення їх відповідачем, тому саме на відповідача повинні бути покладені судові витрати, які були понесені позивачем у зв`язку із розглядом справи. Крім того, щодо стягнення штрафних санкцій позивач вважає, що саме з часу отримання, підписання сторонами акта здачі-приймання робіт (надання послуг) та спливу п`ятиденного строку виникає обов`язок зі сплати.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 46 ГПК України позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу.

Згідно ст. 191 ГПК України позивач, зокрема, може відмовитися від позову. До ухвалення судового рішення у зв`язку з відмовою позивача від позову, суд, зокрема, роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій. У разі відмови позивача від позову, суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі. Суд не приймає відмову позивача від позову у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.

Перевіривши, що клопотання позивача від 08.05.2023р. про відмову від позову в частині стягнення 152664,43 грн основного боргу підписане повноважним представником позивача, пересвідчившись, що відмова від позову в частині основного боргу не суперечать інтересам позивача, суд з урахуванням вказаних норм законодавства приймає вказану заяву про відмову від позову в частині стягнення основного боргу.

Представник відповідача подав до суду відзив на позов від 25.04.2023р., у якому просить: 1) відмовити у задоволенні позову про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 152664,43 грн; 2) здійснити перерахунок та зменшити розмір штрафних санкцій у зв`язку з невірним застосуванням позивачем строку, з якого у відповідача виникає обов`язок щодо сплати за надані послуги згідно умов договору; 3) відмовити у стягненні витрат на правову допомогу. В обґрунтування своїх заперечень відповідач вказує, що у відповідності до п. 3.2. договору обов`язок щодо сплати коштів за надані послуги у відповідача виникає з 24.01.2023р., відтак позивачем некоректно розраховано штрафні санкції. При цьому, зазначає, що 14.04.2023р. замовником було сплачено 152664,43 грн за надані послуги.

У задоволенні усного клопотання відповідача про зменшення розміру пені суд відмовляє, оскільки представником відповідача не вказано конкретних підстав для зменшення пені та жодним чином його не обґрунтовано із посиланням на норми законодавства.

Представники сторін в судовому засіданні підтримали доводи викладені в заявах по суті справи.

Перелік обставин, які є предметом доказування; та доказів, якими сторони підтверджують або спростовують наявність даних обставин.

19.12.2022р. між фізичною особою-підприємцем Мєрєуцою О.В. (замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Подільський Аграрій" (виконавець) укладено договір про надання транспортних послуг № 19/12, відповідно до п. 1.1. якого виконавець зобов`язується за завданням замовника виконати (надати) транспортні послуги в порядку та на умовах, визначених цим договором, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконавцю надані послуги.

Відповідно до п. 2.1. договору згідно цього договору виконавець надає замовнику наступні послуги: транспортні послуги.

Згідно п. 3.1. договору вартість послуг складає 1750,0 грн за 1 тонну в т.ч. ПДВ та визначається сторонами по факту їх надання по результатам кожного календарного дня, або окремо зазначеного обсягу роботи та фіксується в актах здачі-приймання робіт (наданих послуг).

У відповідності до п. 3.2. договору замовник зобов`язаний здійснити розрахунок з виконавцем наступним чином: перерахувати суму зазначену в акті здачі-приймання робіт (наданих послуг) протягом 5 (п`яти) банківських днів після отримання реєстру з порту про прийняття зерна та за умови отримання оригіналів документів від перевізника, а саме: рахунок на оплату, акт здачі-приймання-робіт (надання послуг), товарно-транспортні накладні. У випадку відсутності одного з вище наведених документів, оплата буде здійснена після їх отримання.

Як передбачено п. 4.2.2. договору, замовник зобов`язується після контролю за достовірністю актів про надання послуг виконавцем, підписувати ці акти в 5 денний термін з моменту одержання.

Відповідно до п. 4.2.3. замовник зобов`язується оплачувати послуги, на умовах та в порядок зазначеному в п. 3 цього договору.

Згідно п. 5.5. договору за недотримання строків сплати зазначених в п. 3.3. договору замовник сплачує виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення за кожний день прострочення.

Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.01.2023р., але не раніше моменту повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором (п. 6.1. договору).

Відповідно до підписаного сторонами акта здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000162 від 25.12.2022р. виконавцем були надані послуги з перевезення кукурудзи 3 кл. в кількості 144,38 т на суму 252664,43 грн.

Фізичною особою-підприємцем Мєрєуцою О.В. (перевізник) на замовлення ТОВ "Агрофірма "Подільський Аграрій" (вантажовідправник) поставлено ТОВ "ТІС-Міндобрива" (вантажоодержувач) кукурудзу 3-го класу 2021 року, що підтверджується товарно-транспортними накладними: № 13 від 22.12.2022р. в кількості 24680 кг; № 14 від 23.12.2022р. в кількості 24560 кг; № 15 від 22.12.2022р. в кількості 24340 кг; № 19 від 22.12.2022р. в кількості 23850 кг; № 16 від 22.12.2022р. в кількості 22860 кг; № 20 від 20.12.2022р. в кількості 24680 кг.

Згідно податкової накладної від 25.12.2022р. фізичною особою-підприємцем Мєрєуцою О.В. надано ТОВ "Агрофірма "Подільський Аграрій" послуги з перевезення кукурудзи 3-го класу на суму 252664,43 грн.

Фізичною особою-підприємцем Мєрєуцою О.В. виставлено ТОВ "Агрофірма "Подільський Аграрій" рахунок-фактуру № СФ-0000160 від 25.12.2022р. на суму 252664,43 грн за послуги з перевезення кукурудзи.

Відповідно до платіжного доручення № 4656 від 24.01.2023р. товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Подільський Аграрій" сплачено фізичній особі-підприємцю Мєрєуці О.В. 100000,00 грн згідно рахунку № СФ-0000160 від 25.12.2022р.

Згідно платіжної інструкції № 4893 від 14.04.2023р. товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Подільський Аграрій" сплачено фізичній особі-підприємцю Мєрєуці О.В. 152664,43 грн згідно рахунку № СФ-0000160 від 25.12.2022р.

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів (визнання більш вірогідними), аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Відповідно до ч. 2 п. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

З положень ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України вбачається, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Нормами ст. 627 ЦК України встановлено свободу договору, тобто відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Позивач зазначає про наявність заборгованості відповідача згідно договору про надання транспортних послуг № 19/12 від 19.12.2022р., відповідно до п. 1.1. якого виконавець зобов`язується за завданням замовника виконати (надати) транспортні послуги в порядку та на умовах, визначених цим договором, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконавцю надані послуги.

У ст. 901 ЦК України зазначено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення.

Загальні умови перевезення визначаються ЦК України, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та актами, що видаються відповідно до них (ч. 2 ст. 908 ЦК України).

Згідно з вимогами ст. 908 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами). Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору перевезення вантажу.

Відповідно до ст. 307 Господарського кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі.

Укладання договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Перевізники зобов`язані забезпечувати вантажовідправників бланками перевізних документів згідно з правилами відповідних перевезень.

Частиною 1 ст. 50 Закону України "Про автомобільний транспорт" передбачено, що договір про перевезення вантажу автомобільним транспортом укладається відповідно до цивільного законодавства між замовником та виконавцем у письмовій формі (договір, накладна, квитанція тощо). Істотними умовами договору перевезення вантажу автомобільним транспортом є: найменування та місцезнаходження сторін; найменування та кількість вантажу, його пакування; умови та термін перевезення; місце та час навантаження і розвантаження; вартість перевезення; інші умови, узгоджені сторонами.

Договір про перевезення вантажів - двостороння угода між перевізником, вантажовідправником чи вантажоодержувачем, що є юридичним документом, яким регламентуються обсяг, термін та умови перевезення вантажів, права, обов`язки та відповідальність сторін щодо їх додержання (п. 1 Правила перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджені наказом Міністерства транспорту України № 363 від 14.10.1997 р.).

Згідно зі ст. 193 ГК України, ст.ст. 525, 526 ЦК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом.

Статтею 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як встановлено судом, у п. 3.2. договору сторонами обумовлено, що замовник зобов`язаний здійснити розрахунок з виконавцем наступним чином: перерахувати суму зазначену в акті здачі-приймання робіт (наданих послуг) протягом 5 (п`яти) банківських днів після отримання реєстру з порту про прийняття зерна та за умови отримання оригіналів документів від перевізника, а саме: рахунок на оплату, акт здачі-приймання-робіт (надання послуг), товарно-транспортні накладні. У випадку відсутності одного з вище наведених документів, оплата буде здійснена після їх отримання.

Із наданої відповідачем експрес-накладної № 59000920360514 від 24.01.2023р. слідує, що товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Подільський Аграрій" (Дячук М.М.) було отримано від фізичної особи-підприємця Мєрєуци О.В. документи. В засіданні суду позивач не спростовував, жодними доказами факту передання відповідачу вказаною експрес-накладною документів визначених пунктом 3.2 договору.

Таким чином, із врахуванням умов п. 3.2. договору, експрес-накладної № 59000920360514 від 24.01.2023р., недоведеності матеріалами справи про існування між сторонами будь-яких інших правовідносин, або передання експрес-накладної № 59000920360514 від 24.01.2023р. будь-яких інших документів (ніж ті, що зазначені у пункті 3.2 договору), виконання відповідачем частково свого обов`язку з оплати наданих послуг з моменту отримання документів, а також позиції відповідача про виникнення у нього з 24.01.2023р. обов`язку з оплати транспортних послуг, суд дійшов висновку, що строк оплати у відповідача виник саме з 24.01.2023р.

Посилання представника позивача на постанову Верховного Суду від 18.02.2020р. у справі № 908/771/19 суд не бере до уваги, оскільки правовідносини у цій справі не є релевантними зі справою, яка розглядається (різний зміст п.п. 8.2., 8.4. договору у справі № 908/771/19 та п. 3.2. договору у справі № 924/405/23, який містив таку умову - у випадку відсутності одного з вище наведених документів, оплата буде здійснена після їх отримання (окрім того, іншого строку виконання зобов`язання умови договору не містять). Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

За приписами ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У силу вимог ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що фізичною особою-підприємцем Мєрєуцою О.В. надано відповідачу транспортні послуги з перевезення вантажу (кукурудзи 3-го класу) на загальну суму 252664,43 грн, що підтверджується підписаними сторонами актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000162 від 25.12.2022р., товарно-транспортними накладними: № 13 від 22.12.2022р, № 14 від 23.12.2022р., № 15 від 22.12.2022р., № 19 від 22.12.2022р., № 16 від 22.12.2022р., № 20 від 20.12.2022р. Однак, вказані послуги товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Подільський Аграрій" було оплачено частково у сумі 100000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 4656 від 24.01.2023р.

Однак, в подальшому, як встановлено судом та слідує із платіжної інструкції № 4893 від 14.04.2023р., відповідачем проведено оплату решти суми основної заборгованості, що виникла на підставі договору про надання транспортних послуг № 19/12 від 19.12.2022р., у розмірі 152664,43 грн.

Таким чином, враховуючи, що суму основного боргу в розмірі 152664,43 грн згідно платіжної інструкції № 4893 від 14.04.2023р. сплачено відповідачем після звернення позивача з позовом до суду, а також зважаючи на відмову позивача від позову в частині зазначеної суми, то провадження у справі в цій частині позовних вимог підлягає закриттю на підставі п.п. 2, 4 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

Згідно з ч. 3 ст. 231 ГПК України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Крім того, на суму невиконаного відповідачем зобов`язання з оплати вартості наданих послуг позивачем нараховано 22736,71 грн пені, 3089,97 грн інфляційних втрат та 1384,97 грн 3% річних за період з 01.01.2023р. по 03.04.2023р.

За положеннями ч. 1 ст. 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов`язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов`язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу. До відносин щодо забезпечення виконання зобов`язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України

У відповідності до приписів ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язань може забезпечуватись неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно з п.п. 1, 2, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Пунктом 1.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" передбачено, що день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення інфляційних нарахувань та пені.

Як передбачено п. 5.5. договору, за недотримання строків сплати зазначених в п. 3.3. договору замовник сплачує виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення за кожний день прострочення.

Судом здійснено перерахунок пені у системі "Законодавство" з урахуванням доказів отримання відповідачем від позивача документів згідно п. 3.2. договору та часткової оплати, відповідно до якого суд вважає підставним до стягнення суму пені в розмірі 14429,93 грн (на суму боргу 152664,43 грн за період з 25.01.2023р. по 03.04.2023р.). В задоволенні 8306,78 грн пені суд відмовляє з підстав необґрунтованості.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом здійснено перерахунок 3% річних у системі "Законодавство" з урахуванням доказів отримання відповідачем від позивача документів згідно п. 3.2. договору та часткової оплати, відповідно до якого суд вважає правомірною до стягнення суму 3% річних у розмірі 865,80 грн (на суму боргу 152664,43 грн за період з 25.01.2023р. по 03.04.2023р.). В задоволенні 519,17 грн 3% річних суд відмовляє з підстав необґрунтованості.

Згідно статті 3 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" індекс споживчих цін обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

У застосуванні індексації можуть враховуватися рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.1997 № 62-97р; цього листа вміщено в газеті "Бизнес" від 29.09.1997 № 39, а також в інформаційно-пошукових системах "Законодавство" і "Ліга" (п. 3.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошового зобов`язання" №14 від 17.12.2013 року).

При застосуванні індексу інфляції необхідно брати до уваги, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць; тому умовно необхідно рахувати, що сума, внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, наприклад травня, індексується з урахуванням травня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця - червня (лист Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.97 "Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ").

Суд, провівши в системі "Законодавство" перерахунок інфляційних втрат, враховуючи докази отримання відповідачем від позивача документів згідно п. 3.2. договору, часткову оплату, дійшов висновку, що підставною до стягнення є сума інфляційних втрат у розмірі 1068,65 грн (на суму боргу 152664,43 грн за лютий 2023 року). В задоволенні 2021,32 грн інфляційних втрат суд відмовляє з підстав необґрунтованості.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Згідно зі ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Положеннями ст.ст. 76, 77, 79 ГПК України визначено поняття належності, допустимості та вірогідності доказів.

Таким чином, з урахуванням наявних у матеріалах справи доказів та керуючись проведеними розрахунками, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову та стягнення з відповідача 14429,93 грн пені, 865,80 грн 3% річних, 1068,65 грн інфляційних втрат. У задоволенні 8306,78 грн пені, 519,17 грн 3% річних, 2021,32 грн інфляційних втрат суд відмовляє.

Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до ст.ст. 123, 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Також представник позивача у клопотанні від 08.05.2023р. просить вирішити питання про розподіл судових витрат після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Докази здійснення витрат на правову допомогу адвоката будуть надані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Керуючись ст.ст. 2, 20, 24, 73, 74, 129, 231, 232, 237, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов фізичної особи-підприємця Мєрєуци Олександра Валерійовича, с. Лісне, Тарутинський район, Одеська область до товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Подільський Аграрій", м. Шепетівка Хмельницької області про стягнення 152664,43 грн основного боргу, 22736,71 грн пені, 3089,97 грн інфляційних втрат, 1384,97 грн 3% річних задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Подільський Аграрій" (Хмельницька область, м. Шепетівка, Старокостянтинівське шосе, 13, ідентифікаційний код 41672418) на користь фізичної особи-підприємця Мєрєуци Олександра Валерійовича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) 14429,93 грн (чотирнадцять тисяч чотириста двадцять дев`ять гривень 93 коп.) пені, 865,80 грн (вісімсот шістдесят п`ять гривень 80 коп.) 3% річних, 1068,65 грн (одну тисячу шістдесят вісім гривень 65 коп.) інфляційних втрат, 245,45 грн (двісті сорок п`ять гривень 45 коп.) витрат по оплаті судового збору.

Видати наказ.

В решті позову в частині стягнення 8306,78 грн пені, 519,17 грн 3% річних, 2021,32 грн інфляційних втрат відмовити.

Провадження у справі № 924/405/23 в частині вимог про стягнення 152664,43 грн основного боргу закрити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 08.05.2023р.

Суддя С.В. Заверуха

Відрук.: 3 примірн.:

1 - до справи;

2 - позивачу (АДРЕСА_2

3 - відповідачу (30400, Хмельницька обл., м. Шепетівка, вул. Старокостянтинівське шосе, 13).

Всім рекоменд. з повідомл.

Електронні адреси:

позивача - ІНФОРМАЦІЯ_1

відповідача - olena.gordiychuk1992@.net