Ухвала суду № 110689602, 08.05.2023, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

УХВАЛА

08 травня 2023 року м. ХарківСправа № 922/2530/22

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Новікової Н. А.

без повідомлення (виклику) учасників справи

розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціалізована механізована колона № 23" про відвід судді Новікової Н. А. (вх. № 11181/23 від 04.05.2023)

по справі № 922/2530/22 за позовом Комунального підрядного спеціалізованого підприємства по ремонту і будівництву автошляхів м. Харкова "ШЛЯХРЕМБУД" (код ЄДРПОУ 03359182, адреса: 61004, м. Харків, вул. Москалівська, буд. 20, тел. (057)733-18-41, (057)733-17-41, електронна пошта: drs_city@ukr.net)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціалізована механізована колона № 23" (код ЄДРПОУ 35329851, адреса: 08161, Київська область, Києво-Святошинський район, село Тарасівка(з), вул. Київська, буд. 1, офіс 4, тел. (055)246-05-57, електронна пошта: не відома/ представник відповідача - адвокат Сонько Валерій Вікторович, адреса: 73001, м. Херсон, шосе В.Чорновола, 17-а, тимчасова адреса для листування з представником: АДРЕСА_1, тел. НОМЕР_1 , електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1)

про стягнення 133.424,26 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підрядне спеціалізоване підприємство по ремонту і будівництву автошляхів м. Харкова "ШЛЯХРЕМБУД" (позивач по справі) звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до ТОВ "Спеціалізована механізована колона № 23" (відповідач по справі), в якій просить суд стягнути з відповідача заборгованість за договором № 21/05-4 від 21.05.2018 в розмірі 133.424,26 грн., а саме: основну суму заборгованості 87.266,40 грн.; пеню в розмірі 15.882,48 грн.; штраф в розмірі 6.108,64 грн.; 3% річних в розмірі 2.481,71 грн.; інфляційне збільшення в розмірі 21.685,03 грн.; а також просить вирішити питання про розподіл судових витрат.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 13.02.2023 поновлено відповідачу ТОВ «СМК № 23» строк на подання відзиву на позовну заяву у справі № 922/2530/22, відзив відповідача на позовну заяву від 01.02.2023 б/н у справі № 922/2530/22 прийнято до розгляду, заяву відповідача із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження від 01.02.2023 б/н (вх. № 2947 від 08.02.2023) задоволено, розгляд справи № 922/2530/22 вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження зі стадії відкриття провадження у справі.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 05.04.2023 в задоволенні клопотання відповідача про витребування доказів (вх. № 7888/23 від 31.03.2023) відмовлено. Також протокольною ухвалою від 05.04.2023 суд відмовив в задоволенні клопотання відповідача про недостовірність доказів (вх. 7898/23).

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 26.04.2023 в задоволенні клопотання відповідача про призначення судової будівельно-технічної експертизи (вх. № 4988/23 від 01.03.2023) відмовлено. Протокольною ухвалою суду від 26.04.2023 року призначене підготовче судове засідання по справі на 10.05.2023.

04.05.2023 на адресу Господарського суду Харківської області надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціалізована механізована колона № 23" (відповідач по справі) про відвід судді Новікової Н. А. (вх. № 11181/23), в якій директор ТОВ «СМК № 23» просить задовольнити заяву про відвід судді Новікової Н. А. по справі № 922/2530/22, розгляд заяви про відвід судді Новікової Н. А. здійснити суддею, який не входить до складу суду, що розглядає дану справу, передавши розгляд справи іншому судді Господарського суду Харківської області, визначеного в порядку, передбаченому ст. 32 ГПК України.

В обгрунтування заяви про відвід судді відповідач по справі посилається на те, що суддя Новікова Н. А. упереджено знехтувала правом відповідача на проведення судової будівельно-технічної експертизи, маючи в матеріалах справи докази будівельних порушень позивача та чинні судові рішення (прецедентне право) по пов`язаним з даною справою справам № 922/2527/22 (суддя Ємельянова О.О.), № 922/2529/22 (суддя Лаврова Л.С.) і № 922/2528/22 (суддя Прохоров С.А.) та № 922/2530/22 по одному і тому же будівельному об`єкту. Крім того, відповідач вважає, що суддя Новікова Н. А. неправомірно відмовила у задоволенні клопотань відповідача про витребування доказів від позивача (виконавчої документації за переліком) та в заяві про фальшивість (визнання доказів недостовірними) актів КБ-2В від 01.06.2020 за червень 2020. Також відповідач вказує на недотримання судом основних засад господарського судочинства, а саме, верховенства права, рівності усіх учасників судового процесу, всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього дослідження усіх наявних у справі доказів, що мають значення для правильного вирішення спору.

Зазначені обставини, на думку відповідача по справі, свідчать про порушення суддею Новіковою Н. А. імперативних норм ст. 55, ст. 59, ст. 129 Конституції України та упередженість судді на користь позивача у справі і є підставою для відводу судді на підставі ст. 35, 39, 40 ГПК України.

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціалізована механізована колона № 23" про відвід судді Новікової Н. А., суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 Конституції України громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплені основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її цивільного позову в національному суді, серед яких - розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.

Кожен суддя об`єктивно, безсторонньо, неупереджено, незалежно, справедливо та кваліфіковано здійснює правосуддя, керуючись принципом верховенства права, підкоряючись лише закону, чесно і сумлінно здійснює повноваження та виконує обов`язки судді, дотримуючись етичних принципів і правил поведінки.

Європейський суд з прав людини в пункті 66 рішення у справі "Бочан проти України" від 03.05.2007 (заява № 7577/02) зазначив, що "безсторонність, в сенсі п. 1 ст. 6 Конвенції, має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об`єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі".

Також у п. 105 рішення ЄСПЛ у справі "Олександр Волков проти України" від 09.01.2013 (заява № 21722/11) суд дійшов висновку про те, що: "між суб`єктивною та об`єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об`єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об`єктивний критерій), а й може бути пов`язана з питанням його або її особистих переконань (суб`єктивний критерій). Отже, у деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб`єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об`єктивної безсторонності".

Як визначають Бангалорські принципи поведінки суддів, схвалені резолюцією Економічної і Соціальної Ради ООН № 2006/23 від 27.07.2006, "об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття".

Наведе свідчить про те, що підстави для відводу судді можуть бути оціночною категорією, що з одного боку дає змогу реалізувати конституційну засаду незалежного розгляду справи суддею, а з іншого боку, є площиною для зловживань з боку недобросовісних учасників.

За змістом ч. 3 ст. 38 ГПК України, відвід повинен бути вмотивованим.

Тобто відвід повинен бути підтверджений фактичними обставинами та ґрунтуватись на певних конкретних доказах.

Отже особа, яка подає заяву про відвід судді, повинна довести на підставі доказів факт упередженості судді у розгляді справи. Водночас, відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу.

За приписами ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ст. 74 ГПК України).

Право подавати заяву про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об`єктивності та неупередженості розгляду справи.

Відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участі у конкретній справі. Відвід судді в господарському процесі як правова категорія - це висловлена в письмовій формі недовіра колегії господарського суду на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі внаслідок виявлення будь-якої особистої прихильності чи упередженості, заявлена учасником розгляду конкретної справи.

Інститут відводу заінтересованих в результаті справи суддів є гарантією об`єктивності дослідження фактичних обставин справи та вчинення інших процесуальних дій.

Частиною 1 статті 35 ГПК України визначено виключний перелік випадків, в яких суддя підлягає відводу, а саме:

1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Також в пункті 10 постанови Пленуму Верховного суду України №8 від 13.06.2007 "Про незалежність судової влади" зазначено, що відповідно до частини п`ятої статті 124 Конституції України судові рішення є обов`язковими до виконання на всій території України і тому вважаються законними, доки вони не скасовані в апеляційному чи касаційному порядку або не переглянуті компетентним судом в іншому порядку, визначеному процесуальним законом, в межах провадження справи, в якій вони ухвалені. Виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством. Оскарження у будь-який спосіб судових рішень, діяльності судів і суддів щодо розгляду та вирішення справи поза передбаченим процесуальним законом порядком у справі не допускається.

При цьому незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Слід особливо зауважити також, що підставами для відводу судді можуть бути лише конкретні обставини, які викликають обґрунтований сумнів в неупередженості такого судді. Так, у рішенні по справі "Білуха проти України" від 09.11.2006 (Заява № 33949/02) Європейський суд з прав людини зауважив, що стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного; стосовно об`єктивного критерію слід визначити чи існували переконливі факти, які б могли свідчити про його безсторонність - це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.

Згідно частини першої статті 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. При здійснені правосуддя судді незалежні і підкоряються лише закону. Однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення, крім випадків, установлених законом (статті 126, 129 Конституції України).

Як зазначив Конституційний суд України в своєму рішенні від 23.05.2001 №6-рп\2001, судоустрій і судочинство визначаються винятково законом України. Порядок здійснення правосуддя регламентується відповідно процесуальним законодавством України. Процесуальні акти і дії суддів, які стосуються вирішення розгляду справи у першій інстанції та прийняття по них судових рішень, належить до сфери правосуддя і можуть бути оскаржені лише в судовому порядку відповідно до процесуального законодавства України. Позасудовий порядок оскарження актів і дій суддів, які стосуються здійснення правосуддя, неможливий.

Розглядаючи конкретну судову справу (здійснюючи правосуддя) судді самостійно визначають коло законодавства, що регулює спірні правовідносини, застосовують його, здійснюють його тлумачення, вирішують питання про розгляд заяв та клопотань учасників судового процесу та надають правову оцінку обставинам справи на підставі саме внутрішнього переконання, що ґрунтується на приписах закону.

Як свідчить подана заява про відвід судді Новікової Н. А., в обґрунтування заяви про відвід судді Товариство з обмеженою відповідальністю "Спеціалізована механізована колона № 23" посилається на нібито наявність обставин, які викликають сумнів у неупередженості та об`єктивності судді під час розгляду даної справи, зокрема, заявник зазначає, що суддею Новіковою Н. А. необґрунтовано відмовлено в задоволенні ряду клопотаннь відповідача, зокрема, відмовлено в задоволенні клопотання про витребування доказів, клопотання про недостовірність доказів та клопотання про призначення по справі судової експертизи.

Щодо відмови в призначенні по справі судової будівельно-технічної експертизи суд в ухвалі суду від 26.04.2023 виходив з того, що відповідачем не доведено наявності сукупності умов, передбачених статтею 90 ГПК України, які можуть слугувати підставою для призначення експертизи, оскільки спір у даній справі стосується наявності чи відсутності обов`язку сплати вартості виконаних та прийнятих робіт за договором № 21/05-4 (що не потребує спеціальних знань), а не виник з приводу недоліків виконаних робіт за договором між замовником та підрядником. Тобто дослідження якості проведених робіт не входить до предмету доказування у даній справі; водночас, відповідач, звертаючись з вказаним клопотанням, фактично намагається встановити та довести факт наявності прихованих недоліків висновком експерта, проте жодним чином не вказує та не обґрунтовує, як ці факти вплинуть на обсяг його зобов`язання по оплаті прийнятих робіт, виходячи з умов договору та норм чинного законодавства. У зв`язку з викладеним суд дійшов висновку про відсутність підстав для призначення судової будівельно-технічної експертизи по справі, а відтак відмовив в задоволенні клопотання відповідача.

Щодо відмови у задоволенні клопотань відповідача про витребування доказів від позивача (виконавчої документації за переліком) суд в ухвалі суду від 05.04.2023 виходив з того, що відповідачем не вказано обставин, які можуть підтвердити витребувані докази, або аргументи, які він може спростувати; підстав, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно; докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу та причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання; клопотання подане до суду з порушенням встановленого процесуальним законом строку; безпосередній перелік витребуваних документів не надає можливості виокремити певні конкретні документи, що безпосередньо відносяться до предмету спору по даній конкретній господарській справі, а самі листи-вимоги, які фактично покладені в основу мотивування поданого клопотання, не містять посилання на відповідні акти КБ-2 за укладеним стронами договором, в зв`язку із чим суд дійшов переконливого висновку про те, що заявлене клопотання не відповідає вимогам ст. 81 ГПК України, а тому вважав подане клопотання необґрунтованим та безпідставним, відтак відмовив в його задоволенні. Відносно визнання доказів недостовірними суд в протокольною ухвалою відмовив в задоволенні клопотання відповідача з огляду на те, що в силу приписів статті 80 ГПК України якщо доданий до справи або поданий до суду учасником справи для ознайомлення документ викликає сумнів з приводу його достовірності або є підробленим, особа, яка подала цей документ, може просити суд до закінчення підготовчого засідання виключити його з числа доказів і розглядати справу на підставі інших доказів. Відтак поданий позивачем доказ (актів КБ-2В від 01.06.2020 за червень 2020) не може бути виключений з числа доказів за клопотанням відповідача в силу наведеної імперативної норми процесуального закону.

Таким чином, фактичні та правові підстави для відмови в задоволенні клопотання про витребування доказів, клопотання про недостовірність доказів та клопотання про призначення по справі судової експертизи детально викладені судом у відповідних окремих ухвалах суду та водночас не можуть у будь-якому випадку бути підставою для відводу судді в розумінні ст. 35 ГПК України.

Щодо доводів відповідача про недотримання судом основних засад господарського судочинства, а саме, верховенства права, рівності усіх учасників судового процесу, всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього дослідження усіх наявних у справі доказів, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ч.1 ст.2 ГПК України завданнями господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Згідно з ч.1 ст.7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним і справедливим судом, утвореним відповідно до закону.

Згідно з пп.10,11 ч.3 ст.2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, розумність строків розгляду справи судом та неприпустимість зловживання процесуальними правами.

Згідно з ст.7 ГПК України правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин; рівності всіх фізичних осіб незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного і соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак; рівності фізичних та юридичних осіб незалежно від будь-яких ознак чи обставин.

Суд зазначає, що правова позиція сторін, з`ясування обставин справи, дослідження доказів має розглядатись судом на стадії розгляду справи по суті, відповідно до вимог ГПК України. Отже на стадії підготовчого провадження судом у даній справі не досліджувалися докази, не з`ясовувалися обставини справи щодо суті позовних вимог та заперечень проти них тощо.

Таким чином, твердження відповідача, що суддя, всупереч принципу верховенства права і ухилення від здійснення судочинства за принципами повного, всебічного і об`єктивного розгляду справи, не забезпечив права відповідача стосовно доведеності будівельних порушень, тобто вини позивача, упереджено знехтував правом відповідача на проведення експертизи, маючи при цьому в матеріалах справи докази будівельних порушень позивача, не відповідають дійсності.

Щодо тверджень відповідача відносно обов`язкового врахування суддею прецедентного права та рішень (ухвал) Господарського суду Харківської області з аналогічного спору, суд зазначає, що до прецедентного права належать не усі рішення та не усіх судових органів, а лише ті рішення верховних судів, які містять прецедентні норми права, тобто обов`язкові судові прецеденти, відтак прецедентне право не охоплює судові судів першої інстанції. Відтак ухвали суду першої інстанції про призначення по іншим справам судових експертиз, на які посилається відповідач, не мають обов`язкової сили для застосування наведених в них обставин іншими суддями, та їх незастосування не може розцінюватися як порушення вимог чинного законодавства.

Суд констатує, що згідно з ч. 4 ст. 35 ГПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання, не може бути підставою для відводу, відтак незгода Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціалізована механізована колона № 23" з відмовою в задоволенні клопотань відповідача по справі в сил вимог процесуального закону не може бути підставою для задоволення заявленого відводу судді Новіковій Н. А.

Такими чином подана Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціалізована механізована колона № 23" заява про відвід судді Новікової Н. А. у справі № 922/2530/22 за своєю суттю фактично зводиться виключно до незгоди відповідача з процесуальною діяльністю суду в цій справі та не може бути підставою для відводу, про що законодавцем прямо унормовано в частині четвертій статті 35 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи те, що відповідачем не наведено жодної з підстав для відводу судді Новікової Н. А., які містяться у статтях 35, 36 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає заявлений Товариством з обмеженою відповідальністю "Спеціалізована механізована колона № 23" відвід є необґрунтованим.

Відповідно до частини третьої статті 39 Господарського процесуального кодексу України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Враховуючи, що розгляд даної справи № 922/2530/22 в підготовчому засіданні було призначено на 10.05.2023, а заява про відвід судді надійшла до господарського суду 04.05.2023, з метою уникнення сумнівів у неупередженості судді Новікової Н. А., суд вважає за необхідне передати заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціалізована механізована колона № 23" (вх. № 11181/23 від 04.05.2023) про відвід судді Новікової Н. А. у справі № 922/2530/22 на автоматизований розподіл у порядку, визначеному частиною першою статті 32 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 32, 35, 38, 39, 232 - 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціалізована механізована колона № 23" (вх. № 11181/23 від 04.05.2023) про відвід судді Новікової Н. А. у справі № 922/2530/22 визнати необґрунтованою та передати на розгляд іншому судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу № 922/2530/22, якого буде визначено у порядку, встановленому частиною першою статті 32 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду в порядку, передбаченому ГПК України.

Ухвалу складено та підписано 08.05.2023.

Суддя Н.А. Новікова