Рішення № 110688817, 08.05.2023, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

08.05.2023Справа № 910/3116/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Гулевець О.В. розглянувши матеріали господарської справи у спрощеному позовному провадженні без проведення судового засідання

за позовом Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕРРАФУД»

про стягнення 1 144 017,60 грн

Без повідомлення (виклику) учасників справи

РОЗГЛЯД СПРАВИ СУДОМ

Короткий зміст і підстави позовних вимог

Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕРРАФУД» про стягнення 1 144 017,60 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором поставки №717/В33-2022 від 03.11.2022.

Процесуальні дії у справі

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.03.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд справи поставлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).

У відповідності до ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Частинною третьою статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

03.04.2023 через відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив на позов та клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій.

10.04.2023 через відділ діловодства суду від відповідача надійшла відповідь на відзив.

Згідно із частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Позиція позивача

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що в порушення умов договору поставки товару № 717/ВЗЗ-2022 від 03.11.2022 відповідач поставив позивачу товар відповідно до видаткових накладних: № TF0TP-2203 від 20.12.2022, № TF0TP-2387 від 26.12.2022, з порушенням встановлених строків поставки.

У зв`язку із простроченням відповідачем поставки товару позивачем нараховані: пеня у сумі 416 006,40 грн та штраф у сумі 728 011,20 грн.

У відповіді на відзив позивач посилався на те, що відповідачем не надано жодного доказу на підтвердження своїх доводів щодо направлення листа позивачу про виникнення обставин непереборної сили.

Позиція відповідача

В обґрунтування своїх заперечень відповідач посилався на те, що застосування відповідних штрафних санкцій є надмірно завищеними, оскільки прострочення виконання зобов`язань з поставки було на 2-3 календарних дні, водночас сум 7% штрафу нарахована у сумі 728 011,2 грн; позивачу не було завдано шкоди внаслідок відповідних 2-3 днів прострочення товару. Також відповідач звертає увагу, що позивач не зазначив якої саме шкоди було завдано у даному випадку при застосуванні штрафу у розмірі 7% від вартості товару.

Крім того, відповідач просив зменшити розмір штрафних санкцій на 70%, а саме до 343 205,28 грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

03.11.2022 між Військовою частиною НОМЕР_1 Національної гвардії України (замовник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТЕРРАФУД» (постачальник, відповідач) укладено договір №717/ВЗЗ-2022 (далі - договір), відповідно до умов якого постачальник зобов`язується поставити замовникові якісні товари, зазначені в специфікації, яка є невід`ємною частиною цього договору, а замовник - прийняти й оплатити такі товари (пункт 1.1. договору).

Пунктом 1.2. договору передбачено, що найменування, номенклатура, асортимент та кількість товару зазначена в Додатку № 1 до цього договору. Код ДК 021:2015-15530000-2 Вершкове масло.

Відповідно до Специфікації, яка є Додатком № 1 до договору та пункту 4.1. договору визначено, що кількість товару складає 50 000 кг на загальну вартість 13 000 000,00 грн, у тому числі податок на додану вартість 20 % - 2 166 666,67 грн.

Згідно із п. 5.1. договору визначено, що розрахунки за товар, що поставляється, замовником проводяться шляхом оплати за фактично поставлену кількість товару (партію товару) з відстрочкою платежу до 30 календарних днів або до 10 календарних днів у випадку поставки продовольчого товару вітчизняного виробництва (згідно вимог постанови Кабінету Міністрів України від 26.02.2022 № 160 «Щодо забезпечення стабільної роботи виробників продовольства е умовах воєнного стану»), з дати прийняття товару на склад замовника та/або на склади військових частин Національної гвардії України (товароодержувачів), факт чого засвідчується підписами уповноважених на це осіб постачальника та замовника (товароодержувача) не відповідній видатковій накладній.

Пунктом 6.1. договору визначено, що дата та місце поставки товару зазначається у письмовій заявці замовника, яка вручається під особистий підпис постачальнику (представнику постачальника) або у разі не прибуття вищезазначених осіб, надсилається постачальнику рекомендованим листом із Повідомленням про вручення або цінним листом з описом вкладеною, направленим на адресу постачальника, зазначену в розділі 14 договору. У заявці зазначається найменування товару, місце поставки товару, кількість товару та інша необхідна інформація для поставки товару. Постачальник (представник постачальника) завчасно прибуває до замовника для отримання письмової заявки. У випадку корегування інформації яка зазначена у заявці, замовник має право здійснити таке корегування засобами зв`язку з обов`язковим письмовим підтвердженням в подальшому. В разі відсутності письмового підтвердження таке корегування вважається не дійсним.

Пунктами 6.2. та 6.3. договору сторони узгодили, що передача (приймання-здача) товару здійснюється в пункті відвантаження замовника за адресою: м. Київ, вул. Нижньоюрківська, 8-А та/або в пунктах відвантаження військових частин Національної гвардії України (товароодержувачі), визначених заявкою замовника. Поставка товару здійснюється постачальником власними силами та засобами.

Відповідно до пункту 8.3. договору визначено, що за порушення строку поставки товару, зазначеного у письмовій заявці замовника, постачальник сплачує замовнику пеню у розмірі 0,1 % вартості товару, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення. За прострочення поставки понад 30 календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вартості непоставленого товару. У випадку порушення строку поставки понад 30 календарних днів замовник має право в односторонньому порядку відмовитись від цього договору в повному обсязі.

Договір набирає чинності з дня його підписання сторонами і діє до завершення воєнного стану, оголошеного Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та Продовженого Указами Президента України від 14.03.2022 № 133/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», від 18.04.2022 № 259/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», від 17.05.2022 № 341/2022 «Про продовження строку дії воєнного станув Україні» та від 12.08.2022 № 573/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», а в частині оплати за поставлений товар - до повного виконання сторонами узятих на себе зобов`язань. Строк дії договору може бути продовжений за згодою сторін у разі продовження строку дії воєнного стану в Україні понад період, визначений Указом Президента України від 12.08.2022 № 573/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», але не довше ніж до 31.12.2022 (п. 11.1 договору).

На виконання умов договору, 14.11.2022 позивач надав керівнику ТОВ «ТЕРРАФУД» Волошину О.М. під підпис, зроблений власноруч, заявку від 14.11.2022 № 78/8/2-1975/1 про необхідність поставки товару за адресою: м. Київ, вул. Нижньоюрківська, 8-А, а саме:

в кількості 20 000 кг. у строк до 17.11.2022, з подальшим транспортуванням до кінцевого товароодержувача за адресою: м. Вінниця, вул. Некрасова, 72;

в кількості 20 000 кг. у строк до 22.11.2022, з подальшим транспортуванням до кінцевого товароодержувача за адресою: м. Вінниця, вул. Некрасова, 72;

в кількості 10 000 кг. у строк до 25.11.2022, з подальшим транспортуванням до кінцевого товароодержувача за адресою: м. Вінниця, вул. Некрасова, 72.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що товар визначений заявкою від 14.11.2022 № 78/8/2-1975/1 був поставлений відповідачем з порушенням строку, а саме:

згідно видаткової накладної № TF0TP-2203 від 20.12.2022 у кількості 20 000 кг товару вартістю 5 200 080,00 грн. з подальшим транспортуванням до кінцевого товаро-одержувача за адресою: м. Вінниця, вул. Некрасова, 72;

згідно видаткової накладної № TF0TP-2387 від 26.12.2022 у кількості 30 000 кг. товару вартістю 7 799 760,00 грн. з подальшим транспортуванням до кінцевого товаро-одержувача за адресою: м. Вінниця, вул. Некрасова, 72.

У зв`язку із порушення відповідачем умов договору № 717/ВЗЗ-2022 від 03.11.2022 на підставі п. 8.3. договору, позивач звернувся з позов до суду про стягнення з відповідача пені у сумі 416 006,40 грн та штрафу у сумі 728 011,20 грн за порушення строків поставки товару, визначених заявкою від 14.11.2022 № 78/8/2-1975/1.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно із ст. 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 669 Цивільного кодексу України кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні.

За змістом п. 6.1. договору сторонами погоджено, що дата та місце поставки товару зазначається у письмовій заявці замовника, яка вручається під особистий підпис постачальнику (представнику постачальника) або у разі не прибуття вищезазначених осіб, надсилається постачальнику рекомендованим листом із Повідомленням про вручення або цінним листом з описом вкладеною, направленим на адресу постачальника, зазначену в розділі 14 договору. У заявці зазначається найменування товару, місце поставки товару, кількість товару та інша необхідна інформація для поставки товару. Постачальник (представник постачальника) завчасно прибуває до замовника для отримання письмової заявки. У випадку корегування інформації яка зазначена у заявці, замовник має право здійснити таке корегування засобами зв`язку з обов`язковим письмовим підтвердженням в подальшому. В разі відсутності письмового підтвердження таке корегування вважається не дійсним.

Відповідно до заявки від 14.11.2022 № 78/8/2-1975/1 відповідач зобов`язаний поставити товар у строки:

в кількості 20 000 кг. у строк до 17.11.2022, з подальшим транспортуванням до кінцевого товароодержувача за адресою: м. Вінниця, вул. Некрасова, 72;

в кількості 20 000 кг. у строк до 22.11.2022, з подальшим транспортуванням до кінцевого товароодержувача за адресою: м. Вінниця, вул. Некрасова, 72;

в кількості 10 000 кг. у строк до 25.11.2022, з подальшим транспортуванням до кінцевого товароодержувача за адресою: м. Вінниця, вул. Некрасова, 72.

Згідно із п. 6.2 договору визначено, що передача (приймання-здача) товару здійснюється в пункті відвантаження замовника за адресою: м. Київ, вул. Нижньоюрківська, 8-А та/або в пунктах відвантаження військових частин Національної гвардії України (товароодержувачі), визначених заявкою замовника.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач поставив позивачу товар:

відповідно до видаткової накладної № TF0TP-2203, відповідачем було поставлено товар 20.12.2022 у кількості 20 000 кг товару вартістю 5 200 080,00 грн. з подальшим транспортуванням до кінцевого товаро-одержувача за адресою: м. Вінниця, вул. Некрасова, 72; поставлено з порушенням строків визначених заявкою від 14.11.2022 № 78/8/2-1975/1;

відповідно до видаткової накладної № TF0TP-2387 від 26.12.2022 у кількості 30 000 кг. товару вартістю 7 799 760,00 грн. з подальшим транспортуванням до кінцевого товаро-одержувача за адресою: м. Вінниця, вул. Некрасова, 72, поставлено з порушенням строків визначених заявкою від 14.11.2022 № 78/8/2-1975/1.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З огляду на викладене, враховуючи п. 6.1. договору, відповідач мав здійснити поставку продукції в термін вказаний в заявках.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, відповідач в порушення умов договору поставку товару не здійснив у строк визначений заявкою, тобто до 17.11.2022, 22.11.2022, 25.11.2022.

Приписами частини 1 статі 216 Господарського кодексу України визначено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставі і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За змістом з ч. 2 ст. 217 ГК України одним з видів господарських санкцій є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (ч. 1 ст. 230 ГК України).

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (ч. 1 ст. 230 ГК України).

У пункті 8.3. договору сторони погодили, що за порушення строку поставки товару, зазначеного у письмовій заявці замовника, постачальник сплачує замовнику пеню у розмірі 0,1 % вартості товару, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення. За прострочення поставки понад 30 календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вартості непоставленого товару.

Перевіривши розрахунок пені, судом встановлено, що пеня за видатковою накладною № TF0TP-2387 від 26.12.2022 у кількості 10 000 кг. поставленого товару становить 77 990,40 грн, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня у загальному розмірі 415 995,60 грн, у зв`язку із чим вимоги підлягають частковому задоволенню.

Як підтверджено матеріалами справи, мало місце прострочення поставки товару понад 30 календарних днів, у зв`язку із чим, відповідач зобов`язаний сплатити позивачу штраф у розмірі 7% від вартості непоставленого товару. Розрахунок штрафу у сумі 728 011,20 грн є арифметично вірним, а тому вимоги у цій частині підлягають задоволенню повністю.

Водночас, відповідачем заявлено про зменшення розміру штрафних санкцій на 70%, а саме до 343 205,28 грн, суд зазначає наступне.

У зазначеній заяві відповідач посилається на настанням форс-мажорної обставини у грудні 2022 року, а саме протягом листопада-грудня 2022 відбувались масовані ракетні обстріли України, в наслідок яких відбувалося позапланове відключення електроенергії. Відповідач зазначає, Що змушений був призупиняти виготовлення/поставку продукції із-за знеструмлення обладнання та заводу, що стало основною причиною несвоєчасної поставки продукції за договором.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Положенням ст. 233 Господарського кодексу України встановлено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Визначені наведеними нормами положення з урахуванням приписів Господарського процесуального кодексу України щодо загальних засад господарського судочинства та щодо обов`язку суду сприяти учасникам судового процесу в реалізації їхніх прав дає право суду зменшити розмір штрафних санкцій за умови, що він значно перевищує розмір завданих допущеним порушенням збитків.

Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду України від 03.09.2014 №6-100цс14.

Статтею 546 Цивільного кодексу України неустойка (штраф, пеня) віднесена до переліку видів забезпечення виконання зобов`язань.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання (ч. 1 ст. 549 ЦК України).

Згідно з приписами частини 1 ст. 230 ГК України неустойка є штрафною санкцією, яка застосовується до учасника господарських відносин у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Отже, неустойка має подвійну правову природу, є водночас способом забезпечення виконання зобов`язання та мірою відповідальності за порушення виконання зобов`язання, завданням якого є захист прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов`язання боржником.

Завданням неустойки як способу забезпечення виконання зобов`язання та міри відповідальності є одночасно дисциплінування боржника (спонукання до належного виконання зобов`язання) та захист майнових прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов`язання шляхом компенсації можливих втрат, у тому числі у вигляді недосягнення очікуваних результатів господарської діяльності внаслідок порушення зобов`язання.

Метою застосування неустойки є в першу чергу захист інтересів кредитора, однак не застосування до боржника заходів, які при цьому можуть призвести до настання негативних для нього наслідків як суб`єкта господарської діяльності.

Отже, застосування неустойки має здійснюватися із дотриманням принципу розумності та справедливості.

Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Зі змісту наведених норм вбачається, що при вирішенні питання про можливість зменшення неустойки, суд має дати належну оцінку правовідносинам сторін з точки зору винятковості випадку. Крім цього, зменшення розміру штрафних санкцій не є обов`язком суду, а його правом і виключно у виняткових випадках.

На підтвердження своїх доводів відповідач надав Сертифікат № 3200-23-1502 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) від 28.03.2023 за вих. № 205/03.23, виданий Київською обласною (регіональною) Торгово-промисловою палатою; Акт простою обладнання з 01.12.2022 до 31.12.2022 та службову записку щодо простою обладнання; Акт простою обладнання з 01.12.2022 по 31.12.2022 яким зафіксовано знеструмлення електроенергії у Крижопільській філії ТОВ «ТЕРРАФУД», у зв`язку з військовими діями та ракетними обстрілами; листа АТ «ВІННИЦЯОБЛЕНЕРГО» №05.28-4175 від 06.03.2023 щодо інформації фактичного відключення.

Так, Указом Президента України № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого відповідним Законом України від 24.02.2022, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, в Україні із 24.02.2022 введено воєнний стан.

Згідно п. 9.1. та п. 9.2. договору передбачено, що сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за договором у разі виникнення обставин непереборної сили, які не існували під час укладання договору та виникли поза волею сторін (аварці, катастрофа, стихійне лихо, епідемія, епізоотія, війна, інша небезпечна подія).

Сторона, що не може виконувати зобов`язання за цим договором унаслідок дії обставин непереборної сили, повинна не пізніше ніж протягом 3 (трьох) календарних днів з моменту їх виникнення повідомити про це іншу сторону у письмовій формі.

Доказом виникнення обставин непереборної сили та строку їх дії є сертифікат який видається Торгово-промисловою палатою України або регіональними торгово-промисловими палатами.

Під обставинами непереборної сили в даному договорі розуміються випадки, непереборна сила, а також інші обставини як підстава для звільнення від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим договором (п. 9.5. договору).

Відповідно до 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно. Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Статтею 617 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Так, форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов`язання. Доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов`язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору.

Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 15.06.2018 у справі № 915/531/17, від 26.05.2020 у справі № 918/289/19, від 17.12.2020 у справі № 913/785/17, від 30.11.2021 у справі № 913/785/17.

Судом встановлено, що відповідачем на підтвердження настання форс-мажорних обставин надав Сертифікат № 3200-23-1502 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) від 28.03.2023 за вих. № 205/03.23, виданий Київською обласною (регіональною) Торгово-промисловою палатою.

Водночас, суд зауважує, що у Сертифікаті № 3200-23-1502 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) від 28.03.2023 за вих. № 205/03.23 встановлено період дії форс-мажорних обставин: з 01.12.2022 по 31.12.2022, однак відповідач мав виконати свої зобов`язання з поставки товару до 17.11.2022, 22.11.2022, 25.11.2022, а отже у відповідача відсутні правові підстави посилатись на зазначені обставини.

Також сторонами у пункті 9.2. договору передбачено порядок повідомлення сторони у разі неможливості виконання своїх зобов`язань через настання форс-мажорних обставин.

Однак, відповідачем не надано доказів повідомлення позивача про неспроможність виконати зобов`язання щодо поставки товару.

Крім того, відповідачем на підтвердження неможливості виконання зобов`язання надано Акт простою обладнання з 01.12.2022 по 31.12.2022 та лист АТ «ВІННИЦЯОБЛЕНЕРГО» щодо фактичного відключення.

Водночас, судом також враховано, що строк прострочення виконання відповідачем своїх зобов`язань почався до настання обставин, на які посилається відповідач у відзиві на позов та наданих доказів (до 01.12.2022).

Оцінюючи наявні у матеріалах справи докази та доводи відповідача, суд зазначає, що відповідачем не надано суду жодних належних, допустимих та достовірних доказів в розумінні ст.ст. 76, 77, 78, 79, 91 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження наявності поважності причин неналежного виконання зобов`язань з поставки товару у строк до 17.11.2022, 22.11.2022, 25.11.2022, а тому клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій суд залишає без задоволення.

Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

ВИСНОВКИ СУДУ

Враховуючи встановлені вище обставини, суд дійшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕРРАФУД».

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

У відповідності до п. 2 ч. 1. ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір за розгляд справи покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись статтями 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕРРАФУД» (03037, місто Київ, вулиця ЗЕЛЕНОГІРСЬКА, будинок 8, ідентифікаційний код 36867724) на користь Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) пеню у розмірі 415 995,60 грн, штраф у розмірі 728 011,20 грн та судовий збір у сумі 17 160,10 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано: 08.05.2023.

Суддя О.В. Гулевець