Рішення № 110678437, 04.05.2023, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

м. Хмельницький

"04" травня 2023 р. Справа № 924/194/23

Господарський суд Хмельницької області у складі

судді Крамара С.І., при секретарі судового засідання Загродській М.А., розглянувши матеріали

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОДІЛЛЯ МЕДФАРМ", м. Шепетівка Хмельницької області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницька перша аптека", с. Андрійківці Хмельницького району Хмельницької області

про стягнення 197 576,22грн, з яких: 105 000,00грн - заборгованості по орендній платі, 25 354,00грн - експлуатаційних витрат, 6 750,55грн - інфляційних втрат, 1 939,00грн - 3% річних, 28 532,67грн - пені, 30 000,00грн - моральної шкоди

Представники сторін:

від позивача: Побережний А.І. - згідно витягу з ЄДР;

від відповідача: Заболотний А.М. - згідно ордера серії ВХ №1043138 від 28.03.2023

В судовому засіданні, відповідно до ст. 240 ГПК України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Процесуальні дії по справі, стислий виклад позицій сторін.

17.02.2023 до суду області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОДІЛЛЯ МЕДФАРМ", м.Шепетівка Хмельницької області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницька перша аптека", с.Андрійківці Хмельницького району Хмельницької області про стягнення 197 576,22грн, з яких: 105 000,00грн - заборгованості по орендній платі, 25 354,00грн - експлуатаційних витрат, 6 750,55грн - інфляційних втрат, 1 939,00грн - 3% річних, 28 532,67грн - пені, 30 000,00грн - моральної шкоди у зв`язку із неналежним виконанням вимог договору суборенди від 08.11.2020 року.

Ухвалою суду області від 07.03.2023 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОДІЛЛЯ МЕДФАРМ", м.Шепетівка Хмельницької області прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі №924/194/23 в порядку розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Позивач наполягає на задоволенні позовних вимог. Посилається на те, що заборгованість у Товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницька перша аптека", с.Андрійківці Хмельницького району Хмельницької області існує перед ним за договором суборенди від 08.11.2020. Договір є чинним і у встановленому законодавством порядку не розірваний. Повідомлення, яке надійшло від відповідача про розірвання договору розцінює як односторонню відмову від договору суборенди. Зазначає, що своїми діями відповідач наніс серйозну шкоду діловій репутації Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОДІЛЛЯ МЕДФАРМ", м.Шепетівка Хмельницької області. Просить стягнути з відповідача 105 000,00грн - заборгованості по орендній платі за період з вересня 2022 по березень 2023, 25 354,00грн - експлуатаційних витрат, 6 750,55грн - інфляційних втрат, 1 939,00грн - 3% річних, 28 532,67грн - пені, 30 000,00грн - моральної шкоди.

Відповідач проти позовних вимог заперечує. Зазначає, що ним припинено всі договірні зобов`язання з 01.09.2022, що підтверджено здійсненим правочином і наступними діями. Повністю вивезено з приміщення, яке орендувалось - обладнання, лікарські засоби, передано позивачу приміщення. Не визнає обов`язку по сплаті орендної плати з 01.09.2022, оскільки не користується приміщенням. Зазначає, що підстави для стягнення з нього 105 000,00грн - заборгованості по орендній платі, 25 354,00грн - експлуатаційних витрат, 6 750,55грн - інфляційних втрат, 1 939,00грн - 3% річних, 28 532,67грн - пені, 30 000,00грн - моральної шкоди немає.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне.

08.11.2020 між ТОВ "Поділля Медфарм" (надалі - суборендодавець) та ТОВ "Хмельницька перша аптека" (надалі - суборендар) укладено договір суборенди, відповідно до п.1.1 якого суборендодавець передає, а суборендар бере у тимчасове володіння та користування нежитлове приміщення, розташоване за адресою: м.Славута, вул.Соборності, 17; площа приміщення складає: 115,9 м2.

Згідно пункту 2.1 договору приміщення передається в суборенду для розміщення аптеки.

Як погоджено у пункті 4.1 договору, строк суборенди складає 2 роки 11 місяців з моменту прийняття об`єкту, що орендується, за актом приймання і може бути скорочений або продовжений за згодою сторін.

Відповідно до п.5.1. договору суборендар сплачує орендну плату в розмірі 15 000,00грн за місяць.

Згідно п.5.2 договору суборендна плата сплачується в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок або готівкою за видатковим касовим ордером суборендодавцю не пізніше 1 числа кожного місяця.

Відповідно до п.5.3 договору, комунальні послуги (плата за опалення, водопостачання, вивезення сміття та електроенергія) сплачуються суборендарем додатково постачальникам послуг за окремими договорами.

Згідно п.9.1 цей договір розірванню в односторонньому порядку не підлягає, за винятком випадків, коли одна із сторін систематично порушує умови договору і свої зобов`язання.

Актом від 08.11.2020 відповідач прийняв в орендне користування нежитлове приміщення, розташоване за адресою: м.Славута, вул.Соборності, 17 площею 115,9 м2.

29.08.2022 ТОВ "Хмельницька перша аптека" повідомила позивача про розірвання договору суборенди №1 від 08.11.2020 в зв`язку з ситуацією в країні і неможливістю утримування об`єкта.

На підтвердження сплати орендної плати відповідач долучив до матеріалів справи наступні документи:

- Копію платіжного доручення №9821413 від 26.11.2020;

- Копію платіжного доручення №51 від 11.12.2021;

- Копію платіжного доручення №117722834 від 02.02.2021;

- Копію платіжного доручення №117722871 від 04.02.2021;

- Копію платіжного доручення №117723123 від 02.03.2021;

- Копію платіжного доручення №166485585 від 05.04.2021;

- Копію платіжного доручення №231147397 від 11.05.2021;

- Копію платіжного доручення №298892102 від 04.06.2022;

- Копію платіжного доручення №367382624 від 06.07.2021;

- Копію платіжного доручення №439024765 від 09.08.2021;

- Копію платіжного доручення №503023566 від 03.09.2021;

- Копію платіжного доручення №593897323 від 05.10.2021;

- Копію платіжного доручення №670548456 від 08.11.2021;

- Копію платіжного доручення №761950057 від 08.12.2021;

- Копію платіжного доручення №847694286 від 12.01.2022;

- Копію платіжного доручення №905322195 від 03.02.2022;

- Копію платіжного доручення №50 від 11.03.2022;

- Копію платіжного доручення №207 від 29.03.2022;

- Копію платіжного доручення №485 від 29.04.2022;

- Копію платіжного доручення №720 від 26.05.2022;

- Копію платіжного доручення № 967 від 21.06.2022;

- Копію платіжного доручення №1389 від 04.08.2022;

- Копію платіжного доручення №1753 від 30.08.2022.

На підтвердження сплати комунальних послуг та експлуатаційних витрат відповідачем долучені до матеріалів справи:

- Копію платіжного доручення №787401355 від 30.12.2021;

- Копію платіжного доручення №117723124 від 02.03.2021;

- Копію платіжного доручення №272876284 від 24.05.2021;

- Копію платіжного доручення №289795896 від 31.05.2021;

- Копію платіжного доручення №905322248 від 08.02.2022;

- Копію платіжного доручення №930437834 від 16.02.2022;

- Копію платіжного доручення №954811586 від 25.02.2022;

- Копію платіжного доручення №486 від 29.04.2022;

- Копію платіжного доручення №1284 від 25.07.2022.

Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 01.12.2022 у справі №924/670/22 відмовлено у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Поділля Медфарм" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницька перша аптека" про стягнення 180 000,00грн втраченої вигоди та визнання протиправним одностороннього розірвання договору.

Постановою Північно-Західного апеляційного господарського суду від 09.03.2023 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Поділля Медфарм" на рішення господарського суду Хмельницької області від 01.12.2022 у справі №924/670/22 залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

У постанові від 09.03.2023 зазначено, що позивач обґрунтовував виникнення 180 000,00грн втраченої вигоди неправомірним розірванням договору суборенди відповідачем.

Щодо листів відповідача про розірвання договору суборенди в односторонньому порядку, колегія суддів зазначила, що відповідно до ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як погоджено сторонами у п.9.1 договору суборенди, цей договір розірванню в односторонньому порядку не підлягає, за винятком випадків, коли одна із сторін систематично порушує умови договору і свої зобов`язання. Позивач заперечив проти розірвання договору, тобто встановлені умови договору щодо його розірвання не були дотримані.

З огляду на погоджену сторонами у пункті 9.1 договору заборону його розірвання в односторонньому порядку, відмову позивача щодо його розірвання та відсутність доказів систематично порушення умов договору позивачем, колегія суддів констатувала, що договір суборенди нежитлового приміщення №б/н від 08.11.2020 є чинним, а тому у суду першої інстанції були відсутні підстави для задоволення позовної вимоги про визнання протиправним його одностороннього розірвання.

Колегія суддів дійшла висновку, що оскільки договір суборенди не було розірвано та останній продовжує діяти, то відповідно і підстави для стягнення заявленої позивачем упущеної вигоди з посиланням на його розірвання - відсутні. В даному випадку має ставитись питання про стягнення заборгованості за чинним договором суборенди яка настала на момент звернення з позовом, а не упущеної вигоди, яка виникла б в майбутньому.

Аналізуючи докази, оцінюючи їх в сукупності, судом приймається до уваги наступне.

У відповідності до ратифікованої Законом України від 17.07.2007 року Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (п.1 ст.6) кожен має право на справедливий та публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Згідно ч.1 ст.173 ГК України Господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до частин 1, 2 статті 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України).

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Між ТОВ "Поділля Медфарм" та ТОВ "Хмельницька перша аптека" укладено договір суборенди нежитлового приміщення.

Відповідно до частини 1 статті 283 Господарського кодексу України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у володіння та користування майно для здійснення господарської діяльності.

До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч.5 ст.283 ГК України).

Згідно з частиною 1 статті 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.

До договору піднайму застосовуються положення про договір найму (ч.3 ст.774 ЦК України).

Частиною 1 статті 762 Цивільного кодексу України передбачено, що за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Плата за найм (оренду) майна вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (ч.5 ст.762 ЦК України).

Сторонами у пункті 4.1 договору погодили, що строк суборенди складає 2 роки 11 місяців з моменту прийняття об`єкту, що орендується, за актом приймання і може бути скорочений або продовжений за згодою сторін.

Відповідно до п.5.1. договору відповідач сплачує орендну плату в розмірі 15 000,00грн за місяць.

Згідно п.5.2 договору суборендна плата сплачується в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок або готівкою за видатковим касовим ордером позивачу не пізніше 1 числа кожного місяця.

Як вбачається із позовної заяви, позивач просить стягнути з ТОВ "Хмельницька перша аптека" 105 000,00грн - заборгованості по орендній платі за період з вересня 2022 по березень 2023 (за сім місяців).

Оскільки договір суборенди не було розірвано у встановленому законодавством порядку та останній продовжує діяти, а матеріали справи не містять та учасниками судового розгляду не надано доказів оплати суми оренди за зазначений період, суд приходить до висновку, що позовна вимога про стягнення 105 000,00грн - заборгованості по орендній платі є обґрунтованою.

Окрім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 28 532,67грн - пені, 6 750,55грн - інфляційних втрат, 1 939,00грн - 3% річних, 25 354,00грн - експлуатаційних витрат, 30 000,00грн - моральної шкоди у зв`язку із неналежним виконанням вимог договору суборенди від 08.11.2020 згідно поданих розрахунків.

За положеннями ч.1 ст.199 ГК України виконання господарських зобов`язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов`язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу. До відносин щодо забезпечення виконання зобов`язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України

У відповідності до приписів ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язань може забезпечуватись неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно з п.п.1, 2, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" (ст.1, ст.2) платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Як вбачається із укладеного між ТОВ "Поділля Медфарм" та ТОВ "Хмельницька перша аптека" 08.11.2020 договору суборенди, сторони не передбачили застосування пені за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань. При зазначених обставинах, у позові в частині стягнення з відповідача 28 532,67грн пені належить відмовити.

Посилання позивача у позові на вимоги ст.230, ст.231 ГК України судом не приймаються до уваги, оскільки даними нормами регулюються питання застосування штрафних санкцій у правовідносинах, в яких хоча б однією стороною є суб`єкт господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту.

Щодо заявленої позивачем до стягнення 25 354,00грн - експлуатаційних витрат судом враховується, що у відповідності до п.5.3 договору, комунальні послуги (плата за опалення, водопостачання, вивезення сміття та електроенергія) сплачуються суборендарем додатково постачальникам послуг за окремими договорами.

Позивач даній справі не є постачальником комунальних послуг. Ним не подано суду будь-яких доказів понесення ним за окремими договорами експлуатаційних витрат, які б мали бути відшкодовані відповідачем у відповідності до п.5.3 договору від 08.11.2020.

У позові ТОВ "Поділля Медфарм" до ТОВ "Хмельницька перша аптека" в частині стягнення 25 354,00грн - експлуатаційних витрат належить відмовити.

Щодо стягнення 1 939,00грн - 3% річних за період з 01.09.2022 по 01.03.2023 та 6 750,55грн - інфляційних втрат за період з вересня 2022 по лютий 2023 судом враховано таке.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Відповідно до п.5.2 договору суборендна плата сплачується в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок або готівкою за видатковим касовим ордером позивачу не пізніше 1 числа кожного місяця.

Згідно ст. 253 ЦК України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язаний його початок.

Таким чином, грошове зобов`язання зі сплати суборендної плати виникає у відповідача з 2 числа кожного місяця.

Під час перерахунку заявлених до стягнення 3% річних, суд встановив, що позивачем не вірно визначено початок перебігу виникнення зобов`язання відповідно до умов договору суборенди від 08.11.2020. Крім того, нарахування здійснено на загальну суму 130 354,00грн (105 000,00грн - суборендна плата + 25 354,00грн - експлуатаційні витрати) одразу за весь період заборгованості з 01.09.2022 по 01.03.2023 без врахування того, що суборендна плата - це періодичні платежі, які сплачуються помісячно.

Таким чином, суд, зважаючи на умови договору суборенди (зокрема п.5.2), а також відмову в стягненні 25 354,00грн - експлуатаційних витрат, здійснивши перерахунок (за допомогою системи „Законодавство), беручи до уваги визначений самим позивачем період закінчення нарахування річних (01.03.2023), прийшов до висновку, що арифметично вірними та обґрунтованими 3% річних будуть в розмірі 775,49грн, а саме:

- 36,99грн (суборенда за вересень 2022 на суму 15 000,00грн за період з 02.09.2022 по 01.10.2022);

- 76,44грн (суборенда за жовтень 2022 на суму 30 000,00грн за період з 02.10.2022 по 01.11.2022);

- 110,96грн (суборенда за листопад 2022 на суму 45 000,00грн за період з 02.11.2022 по 01.12.2022);

- 152,88грн (суборенда за грудень 2022 на суму 60 000,00грн за період з 02.12.2022 по 01.01.2023);

- 191,10грн (суборенда за січень 2023 на суму 75 000,00грн за період з 02.01.2023 по 01.02.2023);

- 207,12грн (суборенда за лютий 2023 на суму 90 000,00грн за період з 02.02.2023 по 01.03.2023).

В решті стягнення 3% річних слід відмовити.

Стосовно нарахувань втрат від інфляції в сумі 6 750,55грн на вказані позивачем в розрахунку періоди, судом враховано наступне.

Індекс інфляції, який характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, визначається Держкомстатом за період, який становить один місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому до розрахунку мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція). Така ж, правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 13.02.2019р. по справі №924/312/18.

Судом враховано, правову позицію Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19 щодо застосуванням механізму розрахунку інфляційних втрат у порядку частини 2 статті 625 ЦК України у разі, якщо прострочення виконання грошового зобов`язання становить неповний місяць.

Зважаючи на викладене, суд, здійснивши власний перерахунок (за допомогою програми „Законодавство") вважає, що відповідно до заявленого позивачем періоду - з вересня 2022 по лютий 2023, зважаючи на відмову в стягненні 25 354,00грн - експлуатаційних витрат, а також враховуючи періодичність сплати суборендної плати, арифметично вірними та правомірними будуть інфляційні втрати в розмірі 3 000,00грн, які підлягають задоволенню, а саме:

- 285,00грн (суборендна плата вересня 2022 на суму 15 000,00грн за період вересень 2022);

- 750,00грн (суборендна плата жовтня 2022 на суму 30 000,00грн за період жовтень 2022);

- 315,00грн (суборендна плата листопада 2022 на суму 45 000,00грн за період листопад 2022);

- 420,00грн (суборендна плата грудня 2022 на суму 60 000,00грн за період грудень 2022);

- 600,00грн (суборендна плата січня 2023 на суму 75 000,00грн за період січень 2023);

- 630,00грн (суборендна плата лютого 2023 на суму 90 000,00грн за період лютий 2023).

В стягненні решти інфляційних втрат слід відмовити.

Щодо заявленої позивачем до стягнення 30 000,00грн - моральної шкоди у зв`язку із неналежним виконанням вимог договору суборенди судом враховується наступне.

У відповідності до ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає:

1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я;

2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів;

3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна;

4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

3. Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

4. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

5. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення моральної шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, моральна шкода, причинний зв`язок між протиправною поведінкою боржника та шкодою, вина боржника.

Відсутність хоча б одного із вказаних елементів, що утворюють склад правопорушення, не дає підстави кваліфікувати поведінку боржника як правопорушення та, відповідно, не може бути підставою застосування відповідальності у вигляді стягнення шкоди.

В свою чергу, на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди, протиправність поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок між поведінкою та заподіяною шкодою.

Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином щоб задовольнити стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним.

Отже, твердження позивача щодо наявності підстав для стягнення моральної шкоди, зокрема в контексті наявності шкоди та її розміру, протиправності поведінки заподіювача шкоди та існування причинного зв`язку між поведінкою та заподіяною шкодою, ураховуючи принципи змагальності, диспозитивності, рівності усіх учасників судового процесу, підлягає доведенню позивачем перед судом.

На підтвердження вимог щодо стягнення моральної шкоди позивачем не подано будь-яких доказів, які би свідчили про приниження відповідачем ділової репутації Товариства з обмеженою відповідальністю "Поділля Медфарм", які були пов`язані з невиконанням останнім зобов`язань перед постачальниками послуг, власником приміщення, що призвело до конфліктної ситуації, необхідності сплати неустойки. Позивачем також не подано суду обґрунтованого розрахунку суми моральної шкоди.

У позові ТОВ "Поділля Медфарм" до ТОВ "Хмельницька перша аптека" в частині стягнення 30 000,00грн - моральної шкоди у зв`язку із неналежним виконанням вимог договору суборенди належить відмовити.

Відповідно до ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

В силу положень ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати по оплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 73, 74, 86, 123, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницька перша аптека" (31355, Хмельницька область, Хмельницький район, село Андрійківці, вул. Центральна, буд. 18; код ЄДРПОУ 38232378) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОДІЛЛЯ МЕДФАРМ" (30405, Хмельницька область, м. Шепетівка, вул. Героїв Небесної Сотні, 95; код ЄДРПОУ 39105249) 105 000,00грн (сто п`ять тисяч гривень 00 коп.) заборгованості по орендній платі, 3 000,00грн (три тисячі гривень 00 коп.) інфляційних втрат, 775,49грн (сімсот сімдесят п`ять гривень 49 коп.) 3% річних, 1 631,13 грн (одну тисячу шістсот тридцять одну гривню 13 коп.) витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Порядок подання апеляційної скарги визначений ст.257 та пп.17.5 п.17 Розділу ХІ „Перехідні положення" ГПК України.

Повний текст рішення написано 05.05.2023.

Суддя С.І. Крамар

Віддрук. 3 прим.:

1- до справи;

2 - позивачу ТОВ "ПОДІЛЛЯ МЕДФАРМ" (30405, Хмельницька обл., м. Шепетівка, вул. Героїв Небесної Сотні, 95) - надісл. реком. з повідом. та надісл. на адресу е-пошти ІНФОРМАЦІЯ_2

3 - відповідачу ТОВ "Хмельницька перша аптека" (31355, Хмельницька обл., Хмельницький район, село Андрійківці, вул. Центральна, буд. 18) - надісл. реком. з повідом. та надісл. на ел. пошту ІНФОРМАЦІЯ_1