Ухвала суду № 110674738, 03.04.2023, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/12720/23-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2023 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисників ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

підозрюваного ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду в м. Києві клопотання старшого слідчого в ОВС ГСУ Національної поліції України майора поліції ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного у кримінальному провадженні № 12022100040001708 від 04.07.2022, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , -

ВСТАНОВИВ:

03.04.2023 до провадження старшого слідчого в ОВС ГСУ Національної поліції України майора поліції ОСОБА_7 , за погодженням прокурора першого відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного у кримінальному провадженні № 12022100040001708 від 04.07.2022 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування клопотання прокурор зазначає, що у провадженні Головного слідчого управління Національної поліції України, перебувають матеріали кримінального провадження № 12022100040001708 від 04.07.2022 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 311 КК України.

Мотивуючи клопотання, слідчий посилається на те, що у порушення вимог законодавства, за невстановлених обставин та у невстановлений в ході досудового розслідування час, однак не пізніше 04 липня 2022 року, ОСОБА_8 , яка володіє якостями лідера та організаторськими здібностями, керуючись корисливим мотивом і прагненням до наживи, маючи надійний канал постачання прекурсору, обіг якого обмежено і стосовно якого встановлюються заходи контролю - псевдоефедрин, який міститься у складі таблеток медичних препаратів іноземного виробництва, вирішила створити та очолити організовану групу, діяльність якої буде пов`язана з систематичним вчиненням незаконного придбання, зберігання, перевезення, пересилання з метою збуту, а також незаконного збуту вказаного прекурсору у великих та особливо великих розмірах на території різних регіонів України.

ОСОБА_8 розуміючи, що вказана діяльність є протиправною, має високий ступінь суспільної небезпеки, зумовлена тяжкими наслідками не лише для здоров`я конкретної особи, а й для здоров`я населення в цілому, у зв`язку з чим потребує чітких та узгоджених дій значної кількості людей, маючи намір здійснювати такі дії протягом тривалого періоду часу, спланувала досягнути поставленої мети за рахунок створення і керування організованою групою, до складу якої в різний невстановлений досудовим розслідуванням проміжок часу, ОСОБА_8 залучила своїх знайомих: ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також інших невстановлених досудовим розслідуванням на даний час, осіб.

Так, вищевказані особи умисно і добровільно, усвідомлюючи наслідки своїх суспільно небезпечних дій, об`єдналися в організовану групу для вчинення злочинів у сфері незаконного обігу прекурсорів, склавши при цьому єдиний план злочинних дій, відомий усім учасникам, з розподілом функцій кожного учасника, спрямованих на реалізацію цього плану, підкорюючись під час злочинної діяльності ОСОБА_8 , як керівнику організованої групи, свідомо виконуючи її вказівки.

При цьому, у відповідності до розробленого ОСОБА_8 , плану злочинної діяльності, з метою пошуку та охоплення якомога більшого числа осіб, які бажали б придбавати прекурсор, обіг якого обмежено і стосовно якого встановлюються заходи контролю - псевдоефедрин (прекурсор наркотичного засобу метамфетаміну), ОСОБА_8 організувала діяльність Інтернет сайту ІНФОРМАЦІЯ_3 , на якому розмістила рекламу незареєстрованих на території України медичних препаратів у таблетованій формі, іноземного виробництва «Acatar», «Actifed», «RINASEK», «Decancit SR», «Cirrus», «Respidina» та інших, що містять у своєму складі прекурсор, обіг якого обмежено і відносно якого встановлюються заходи контролю - псевдоефедрин.

З метою безперешкодного отримання незаконного прибутку в результаті збуту вказаного прекурсору та прикриття вказаної злочинної діяльності, ОСОБА_8 вирішила використовувати банківські рахунки відкриті на фізичних осіб-підприємців, зареєстрованих виключно з цією метою.

З метою конспірації дій учасників організованої групи, у відповідності до розробленого плану безпосередні виконавці злочинів під час своєї незаконної діяльності мали використовувати вигадані анкетні дані для здійснення поштових відправлень таблеток, які містять у своєму складі прекурсор.

Для полегшення злочинної діяльності ОСОБА_8 , розподілила між учасниками групи злочинні ролі та функції, зокрема:

ОСОБА_8 відповідала за розробку плану злочинної діяльності; залучення співучасників та керування їх діями; забезпечення функціонування інтернет-сайту за допомогою якого здійснювався незаконний збут; прийом «замовлень» від осіб, які бажають придбати таблетки, що містить у своєму складі прекурсор, обіг якого обмежено і відносно якого встановлюються заходи контролю - псевдоефедрин, організація надходження таблеток, що містять у своєму складі прекурсор; контроль та розподіл коштів, отриманих в результаті здійснення вказаної злочинної діяльності та подальше її фінансування, тощо.

ОСОБА_9 та ОСОБА_6 , підпорядковувалися ОСОБА_8 та виконували функцію безпосередніх виконавців злочинів.

У злочинні функції вказаних осіб, визначених організатором, входило незаконне придбання, подальше перевезення та зберігання з метою збуту таблеток, що містять у своєму складі прекурсор, обіг якого обмежено і відносно якого встановлюються заходи контролю - псевдоефедрин, фасування таблеток, що містять прекурсор у кількості відповідно до замовлення, а також їхній незаконний збут, шляхом здійснення пересилання поштовими сервісами з використанням вигаданих анкетних даних, отримання внаслідок незаконного збуту прекурсорів грошових коштів на банківські картки.

Таким чином, ОСОБА_6 підозрюється у незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту та збуті прекурсорів, вчиненому повторно, організованою групою, в особливо великих розмірах, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 311 КК України.

01.04.2023 о 16:20 год. ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 311 КК України.

Обґрунтовуючи клопотання слідчий вважає наявними підстави для застосування до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Крім того, слідчий у клопотанні обґрунтовує ризики, передбачені п.п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст.177 КПК України, а саме:

- переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

- знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

- незаконно впливати на свідків чи інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні;

- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

- вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Обставини встановлені під час досудового розслідування на думку слідчого, виправдовують тримання підозрюваного під вартою, так як тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_6 у разі визнання його винним, у сукупності із даними про особу підозрюваного та з огляду на наявність у кримінальному провадженні ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, унеможливлюють застосування до підозрюваного менш суворого запобіжного заходу, оскільки, з урахуванням обґрунтованості підозри та фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, його тяжкості, орган досудового розслідування приходить до висновку, що для досягнення цілей, визначених ст. 177 КПК України, відносно підозрюваного має бути обраний запобіжний захід у виді тримання під вартою, оскільки жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищезазначеним ризикам.

Прокурор в судовому засіданні доводи клопотання підтримав, просив клопотання задовольнити, зазначив, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є єдиним можливим заходом, а відтак інші, більш м`які запобіжні заходи не можуть забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного.

Захисники в судовому засіданні просили відмовити в задоволенні клопотання та застосовувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, посилаючись на необґрунтованість ризиків вказаних в клопотанні, а також зазначили, що підозрюваний має на утриманні матір та є інвалідом другою групи, однак на підтвердження своєї позиції не надали відповідних документів. Разом з тим, вказали що розмір застави є непомірним та не обґрунтованим.

Підозрюваний в судовому засіданні підтримав своїх захисників.

Вивчивши клопотання, заслухавши пояснення учасників провадження, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, дійшов наступного висновку.

У провадженні Головного слідчого управління Національної поліції України, перебувають матеріали кримінального провадження № 12022100040001708 від 04.07.2022 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 311 КК України.

01.04.2023 о 16:20 год. ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 311 КК України.

Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), слідчий суддя приймає до уваги, що згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Феррарі-Браво проти Італії» не можна ставити питання про те, що арешт є виправданим тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки останнє є завданням попереднього розслідування.

Європейський Суд з прав людини у справі «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» зазначив, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя, вважає, що дані які вказують на обґрунтовану підозру, які навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів, підтверджується долученими до матеріалів клопотання доказами.

Приймаючи таке рішення, слідчий суддя виходить з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні слідчого та доданих матеріалах.

Слідчий суддя на даному етапі провадженні не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.

З огляду на наведені у клопотанні слідчого дані у слідчого судді є всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінальних правопорушень, інкримінованих йому стороною обвинувачення.

Відповідно до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочинну діяльність.

У відповідності до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваного, розмір майнової шкоди, в заподіянні якого підозрюється особа.

Слідчий суддя враховує не тільки положення, які передбачені КПК, а й вимоги пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою законом процедурою. При цьому ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення.

Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі Клоот проти Бельгії (Cloot v. Belgium, § 40) серйозність обвинувачення може служити для суду підставою для постановлення рішення про поміщення та утримання підозрюваного під вартою з метою запобігання спробі вчинення подальших порушень. Однак необхідно, щоб небезпека була явною, а запобіжний захід необхідний в світлі обставин справи і, зокрема, біографії та характеристики особи, про яку йдеться.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини, яке згідно ч. 5 сг. 9 КПК України, які є джерелом законодавства, у справі «Бойченко проти Молдови» № 41088/05, рішення від 11 липня 2006 року - «одне тільки посилання судів на відповідну норму закону без вказівки підстав з яких вони вважають обґрунтованими твердження про те, що ніби заявник може перешкоджати провадженню в справі, переховуватися від правосуддя або скоювати нові злочини, не є достатнім для ухвалення рішення про обрання запобіжного заходу».

Разом з тим, варто зазначити, що ризик перешкоджати встановленню істини у кримінальному правопорушенні доводиться з огляду на початкову стадію досудового розслідування (рішення ЄСПЛ у справі Яжинський проти Польщі (Jarzynski v. Poland, § 43)).

Слідчий суддя вважає доведеними ризики, з урахуванням характеру вчиненого кримінального правопорушення та особи підозрюваного, що останній може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, що повністю підтверджується матеріалами кримінального провадження і саме обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_9 забезпечить виконання останнім покладених на нього процесуальних обов`язків та надасть можливість досягти органу досудового розслідування завдань, передбачених ст. 2 КПК України, а саме: захист особи від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування з тим, щоб кожний хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини.

Слід також зазначити, що ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від таких осіб та дослідження їх судом.

Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України).

Ризик незаконного впливу на свідків у даному кримінальному провадженні підтверджується тим, що досудове розслідування у даному кримінальному провадженні ще не завершено, що вказує на те, що свідки у справі не допитані у судовому засіданні, а тому підозрюваний в разі зміни запобіжного заходу на менш обтяжливий, може здійснювати на них незаконний вплив, шляхом вмовлянь або погроз, з метою зміни їх показів задля уникнення кримінальної відповідальності.

Про наявність зазначених ризиків свідчить і той факт, що ОСОБА_6 підозрюється у злочині, що вчинений за попередньою змовою з іншими особами, на яких підозрюваний може впливати або вчиняти дії, спрямовані на укриття (знищення) доказів щодо його зв`язку з ними.

Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу тримання під вартою, слідчий суддя також враховує тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_6 , суворість покарання як визначальний елемент при оцінці ризику переховування від правосуддя, дані, які характеризують останнього, як особу, та враховує те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, та приходить висновку, що докази та обставини, на які посилається сторона обвинувачення у клопотанні, дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків чи інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, а для запобігання ризиків, які зазначені у клопотанні та наведено у судовому засіданні вважає недостатньою застосування більш м`якого запобіжного заходу, як на тому наполягала сторона захисту.

Варто зазначити, що застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_6 у вигляді тримання під вартою є пропорційним легітимній меті, яка ставиться до застосування запобіжних заходів, а відтак приходить до висновку про задоволення клопотання, та не приймає доводи сторони захисту з підстав, викладених в мотивувальній частині ухвали вище.

Питання доведеності вини підозрюваного у скоєнні інкримінованих злочинів і правильності кваліфікації його дій, з чим сторона захисту не погоджується, слідчим суддею під час розгляду зазначеного клопотання не вирішувалися, оскільки це є предметом дослідження досудового розслідування і судового розгляду справи по суті.

Між тим, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави, а також покласти на підозрюваного обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, необхідність покладення яких вбачається з наведеного в обґрунтування даного клопотання.

Відповідно до рішень ЄСПЛ у справі «В. проти Швейцарії» (W. V. Switzerland), 14379/88, 26 січня 1993 року, у справі «Мангурас проти Іспанії» (Mangouras v. Spain), 12050/04, 8 січня 2009 року розмір застави повинен бути належною гарантією того, що заявник вирішить не зникати через побоювання втратити цю заставу, при визначенні розміру застави виправданим є врахування серйозності обставин справи.

При визначенні ОСОБА_6 альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, слідчий суддя наряду з положеннями ст.ст. 182,183 КПК України враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні.

Враховуючи обставини кримінальних правопорушень, тяжкість правопорушення, у якому він підозрюється, слідчий суддя вважає, що застава у сумі 2 000 000 грн. з покладенням обов`язків передбачених частиною п`ятою статті 194 Кримінального процесуального кодексу України, зможе забезпечити виконання ОСОБА_6 покладених на нього обов`язків.

Керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 176, 177, 178, 181, 183, 184, 193, 194, 196, 202, 205, 309, 532, 534 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання - задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 30.05.2023 включно, у межах строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12022100040001708 від 04.07.2022.

Одночасно визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, розмір якої визначити у межах 745,15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає у сумі 2 000 000 гривень, зобов`язавши підозрюванго ОСОБА_6 виконувати процесуальні обов`язки, визначені частиною п`ятою статті 194 Кримінального процесуального кодексу України, а саме:

- прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою;

- не відлучатись із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

- утримуватися від спілкування зі свідками, підозрюваними та іншими особами з приводу обставин вчиненого ним кримінального правопорушення;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- носити електронний засіб контролю.

Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як підозрюваним так й іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в м. Києві:

Отримувач: ТУ ДСАУ в м. Києві

ЄДРПОУ: 26268059

МФО: 820172

Банк: Державна казначейська служба України м. Київ

р/р UA128201720355259002001012089

Призначення платежу: Застава за …(П.І.П., дата народження особи за яку вноситься застава), згідно ухвали … (назва суду), від …(дата ухвали), по справі № …, внесені …(П.І.П. особи, що вносить заставу).

Підозрюваний ОСОБА_6 зобов`язаний не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу внести кошти на вищевказаний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду. З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо ОСОБА_6 в тому числі до фактичного внесення коштів на зазначений рахунок, підозрюваний та заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Роз`яснити заставодавцю обов`язок із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Слідчий суддя ОСОБА_1