Ухвала суду № 110674117, 04.05.2023, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 травня 2023 року Справа № 280/5710/22 Запорізький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Мінаєвої К.В., за участю секретаря судового засідання Поштаренко В.К., представника позивача Семенова М.В., представника відповідача Жовтоножка Д.Ф., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «НЕТ-СТРОЙ ГРУП» про стягнення судових витрат на правничу допомогу у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НЕТ-СТРОЙ ГРУП»

до Головного управління ДПС у Запорізькій області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Запорізький окружний адміністративний суд рішенням від 13.04.2023 у справі № 280/5710/22 частково задовольнив адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «НЕТ-СТРОЙ ГРУП» до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області від 23.02.2022 № 00032140701 в частині визначення податкового зобов`язання в сумі 17659650,00 грн (сімнадцять мільйонів шістсот п`ятдесят дев`ять тисяч шістсот п`ятдесят гривень 00 копійок).

Визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області від 23.02.2022 № 00032130701, яким збільшено податкове зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 26904 423,75 (двадцять шість мільйонів дев`ятсот чотири тисячі чотириста двадцять три гривні 75 копійок), в тому числі за основним зобов`язанням 21523539,00 грн (двадцять один мільйон п`ятсот двадцять три тисячі п`ятсот тридцять дев`ять гривень 00 копійок) та за штрафними (фінансовими) санкціями 5380884,75 грн (п`ять мільйонів триста вісімдесят тисяч вісімсот вісімдесят чотири гривні 75 копійок).

Визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області від 23.02.2022 № 00031890701, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції за платежем: адміністративні штрафи та інші санкції, в сумі 1020,00 грн (одна тисяча двадцять гривень 00 копійок).

Визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області від 23.02.2022 № 00031900701, яким застосовано штраф за платежем: податок на додану вартість, в сумі 3 400,00 грн (три тисячі чотириста гривень 00 копійок).

В іншій частині позовних вимог відмовив.

Крім того, ухвалив стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НЕТ-СТРОЙ ГРУП» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 23827,29 грн. (двадцять три тисячі вісімсот двадцять сім гривень 29 копійок).

19.04.2023 до суду надійшла заява представника позивача адвоката Семенова М.В. (вх.№ 16006), в якій останній просить вирішити питання в порядку статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) про розподіл судових витрат, понесених Товариством з обмеженою відповідальністю «НЕТ-СТРОЙ ГРУП» на правничу (правову) допомогу, надану Адвокатським об`єднанням «ЛЕГЕС» по справі № 280/5710/22 у суді першої інстанції, а саме стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НЕТ-СТРОЙ ГРУП» судові витрати на правничу допомогу адвоката у розмірі 27500,00 грн.

Ухвалою від 21.04.2023 суд, враховуючи перебування судді Мінаєвої К.В. у відпустці в період з 01.05.2023 по 03.05.2023 (довідка вих.№ 02-35/23/20 від 04.05.2023), призначив судове засідання для розгляду вказаної заяви на 04.05.2023 на 12:30.

Ухвалою від 28.04.2023 суд задовольнив клопотання представника Головного управління ДПС у Запорізькій області про участь у судовому засіданні для розгляду заяви в режимі відеоконференції.

02.05.2023 через підсистему «Електронний суд» від Головного управління ДПС у Запорізькій області надійшли заперечення на заяву щодо правничої допомоги. Представник відповідача вказує, що зазначені представником позивача суми витрат явно завищені та не є співмірними із складністю справи та часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг) та значення справи з огляду на те, що предмет спору та характер спірних відносин у справі не є складними, судова практика в цій категорії справ є сталою. Крім того, представник посилається на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 15.05.2018 у справі № 821/1594/17, відповідно до якої необхідно доведення відображення фахівцем у галузі права та адвокатом доходів, отриманих від незалежної професійної діяльності, як самозайнятої особи, шляхом надання доказів ведення книги обліку доходів і витрат, (якої позивачем не надано до суду) затвердженої наказом Міндоходів від 16.09.2013 № 481 «Про затвердження форми книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи-підприємці, і фізичні особи, які проводять незалежну професійну діяльність та порядку її ведення», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 01.10.2013 за № 1686/24218.

У судовому засіданні представник позивача підтримав заяву про стягнення судових витрат на правничу допомогу, натомість представник відповідача просив відмовити в задоволенні вказаної заяви.

Вирішуючи питання про судові витрати, суд виходить з того, що відповідно до пункту 3 частини першої статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати

Відповідно до частини третьої статті 252 КАС України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Частиною першою статті 132 КАС України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини третьої статті 132 КАС України).

За змістом частини другої статті 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

За приписами частини третьої статті 134 КАС України, для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною п`ятою статті 134 КАС України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вказаних вимог суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частини третьої статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

За приписами частини сьомої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Системний аналіз змісту вищевказаних норм дозволяє дійти висновку, що від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

При цьому розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Тобто питання розподілу судових витрат пов`язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).

Відповідно до усталеної практики Верховного Суду, визначаючись із відшкодуванням понесених витрат на правничу допомогу суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, усі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору з огляду на такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України», від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України», від 30.03.2004 у справі «Меріт проти України», заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Суд зазначає, що відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим. Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд, зокрема, у постановах від 04.06.2021 по справі №380/887/20, від 18.01.2022 у справі № 915/1473/20, від 18.01.2022 у справі № 910/2679/21, від 12.01.2022 у справі №918/548/21.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Представник позивача просить відшкодувати позивачу витрати на правничу допомогу адвоката в розмірі 27500,00 грн. В обґрунтування понесених витрат до суду надано такі письмові докази:

- Договір про надання правничої (правової) допомоги від 04.05.2020;

- Додаткова угода від 01.09.2022 до Договору про надання правничої (правової) допомоги від 04.05.2020;

- Додаткова угода від 30.12.2021 до Договору про надання правничої (правової) допомоги від 04.05.2020;

- рахунки № 13/09 від 20.09.2022 на суму 15000,00 грн, № 15/11 від 21.11.2022 на суму 2500,00 грн, № 19/11 від 23.11.2022 на суму 2500,00 грн, № 07/01 від 17.01.2023 на суму 2500,00 грн, № 27/01 від 28.03.2023 на суму 2500,00 грн, № 10/04 від 13.04.2023 на суму 2500,00 грн;

- платіжні доручення № 10144 від 22.09.2022 на суму 15000,00 грн, № 10425 від 28.11.2022 на суму 2500,00 грн; № 10424 від 28.11.2022 на суму 2500,00 грн; № 10618 від 26.01.2023 на суму 2500,00 грн; № 10393 від 04.04.2023 на суму 2500,00 грн; № 10432 від 14.04.2023 на суму 2500,00 грн;

- акти приймання-передачі послуг від 23.09.2022, від 21.11.2022, від 23.11.2022, від 17.01.2023, від 28.03.2023, від 13.04.2023.

Відповідно до умов Договору про надання правничої (правової) допомоги від 04.05.2020, укладеного між АО «ЛЕГЕС» (в особі голови Семенова Максима Вячеславовича) та ТОВ «НЕТ-СТРОЙ ГРУП», адвокатське об`єднання зобов`язується здійснити захист, представництво, а також надання клієнтові інших видів юридичних послуг та правничої (правової) допомоги.

За змістом Додаткової угоди від 01.09.2022 до Договору про надання правничої (правової) допомоги від 04.05.2020 адвокатське об`єднання зобов`язується надати додатково клієнту, а клієнт прийняти та оплатити правничу (правову) допомогу щодо визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДПС у Запорізькій області від 23.02.2022 № 00032140701, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток у розмірі: податкове зобов`язання 19497798,00 та штрафні санкції 0,00 грн; № 00032130701, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі: податкове зобов`язання 21523539,00 грн та штрафні санкції 5380884,75 грн; № 00031890701, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції за платежем адміністративні штрафи та інші санкції у сумі 1020,00 грн; № 00031900701, яким застосовано штраф за платежем податок на додану вартість у сумі 3400,00 грн. При цьому, сторони домовились, що гонорар за надання правничої (правової) допомоги, передбаченої цією Додатковою угодою, складається з вартості правничої (правової) допомоги у фіксованому розмірі та становить: підготовка тексту позовної заяви 15000,00 грн, участь в одному судовому засіданні у суді першої інстанції 2500 грн.

Пунктом 4.6 Договору від 04.05.2020 передбачено, що клієнт сплачує гонорар та фактичні витрати у безготівковому порядку шляхом перерахування на поточний (банківський) рахунок Адвокатського об`єднання, на підставі виставленого рахунку. Гонорар має бути сплачений протягом 5-ти банківських днів з моменту виставлення рахунку.

За пунктом 4.7 Договору від 04.05.2020 остаточний розмір та обсяг наданих послуг, а також остаточний розрахунок за надані послуги, а також розмір фактичних витрат, пов`язаних із наданням послуг, визначаються та здійснюються на підставі акту приймання-передачі послуг.

Так, представником позивача долучено рахунки на оплату № 13/09 від 20.09.2022 на суму 15 000,00 грн, № 15/11 від 21.11.2022 на суму 2 500,00 грн, № 19/11 від 23.11.2022 на суму 2 500,00 грн, № 07/01 від 17.01.2023 на суму 2 500,00 грн, № 27/01 від 28.03.2023 на суму 2 500,00 грн, № 10/04 від 13.04.2023 на суму 2 500,00 грн.

Відповідно до акта приймання-передачі послуг від 23.09.2022 адвокатським об`єднанням підготовлено текст позовної заяви та направлено до Запорізького окружного адміністративного суду про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДПС у Запорізькій області від 23.02.2022 № 00032140701, № 00032130701, № 00031890701, № 00031900701. Вартість вказаної послуги складає 15000,00 грн. Оплата зазначеної послуги підтверджується платіжним дорученням № 10144 від 22.09.2022.

Надані акти приймання-передачі послуг від 21.11.2022, від 23.11.2022, від 17.01.2023, від 28.03.2023, від 13.04.2023 підтверджують представництво інтересів позивача у судових засіданнях, призначених на 21.11.2022, 23.11.2022, 17.01.2023, 28.03.2023, 13.04.2023 відповідно у Запорізькому окружному адміністративному суді по справі № 280/5710/22. Оплата за участь у вказаних судових засіданнях підтверджується платіжними дорученнями № 10425 від 28.11.2022 на суму 2 500,00 грн, № 10424 від 28.11.2022 на суму 2 500,00 грн, № 10618 від 26.01.2023 на суму 2 500,00 грн, № 10393 від 04.04.2023 на суму 2 500,00 грн, № 10432 від 14.04.2023 на суму 2 500,00 грн.

Суд зазначає, що відповідач, заявляючи про те, що розмір гонорару адвоката з урахуванням категорії справи та витраченого часу адвокатом є завищеним, не надав жодного доказу на підтвердження вказаної позиції та належним чином її не обґрунтував.

Разом з тим, суд наголошує, що метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої прийняте рішення, витрачених коштів, але і в певному сенсі спонукання суб`єкта владних повноважень своєчасно вчиняти дії, необхідні для поновлення порушених прав та інтересів фізичних і юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин, про що зазначив Верховний Суд у постанові від 05.09.2019 по справі № 826/841/17.

Доводи представника відповідача про те, що в матеріалах справи відсутні докази оприбуткування адвокатом отриманої суми гонорару у книзі обліку доходів і витрат суд визнає безпідставними зважаючи на те, що предметом спірних правовідносин є фактичне понесення витрат на правову допомогу та їх відшкодування відповідною стороною у справі. Облік отриманих доходів адвокатом та в подальшому його оподаткування не є предметом спору та не повинно перевірятися при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат. Зазначене узгоджується з висновками Верховного Суду, наведеними у постановах від 01.10.2018 у справі № 569/17904/17, від 01.10.2019 у справі № 815/1479/18, від 29.10.2020 у справі № 686/5064/20.

Представник відповідача посилається на Порядок ведення книги обліку доходів і витрат затверджений наказом Міндоходів від 16.09.2013 №481 «Про затвердження форми Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та Порядку її ведення», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 01.10.2013 за № 1686/24218. За вказаним Порядком фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, та фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов`язані вести Книгу обліку доходів і витрат, у якій за підсумком робочого дня, протягом якого отримано дохід, на підставі первинних документів здійснюються записи про отримані доходи та документально підтверджені витрати.

В контексті викладеного суд звертає увагу, що відповідно до частини третьої статті 4 Закону України від 05.07.2012 № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» із змінами та доповненнями адвокатська діяльність може здійснюватися: фізичною особою індивідуально; у формі адвокатського бюро (адвокатське бюро є юридичною особою, створеною одним адвокатом, і діє на підставі статуту); у формі адвокатського об`єднання (адвокатське об`єднання є юридичною особою, створеною шляхом об`єднання двох або більше адвокатів (учасників), і діє на підставі статуту). Відповідно до матеріалів справи договір про надання правничої (правової) допомоги від 04.05.2020 укладений між ТОВ «НЕТ-СТРОЙ ГРУП» та адвокатським об`єднанням «ЛЕГЕС», а не адвокатом Семеновим М.В. як самозайнятою особою. Крім того, сума понесених витрат позивача на правничу (правову) допомогу саме адвокатського об`єднання «ЛЕГЕС» по цій справі підтверджується наданими рахунками та платіжними дорученнями.

За приписами частини дев`ятої статті 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Таким чином, зважаючи на предмет спору, кількість та об`єм наданих адвокатом послуг, кількість судових засідань у справі, суд дійшов висновку, що витрати на правничу допомогу (в частині підготовки відповіді на відзив) є неспівмірними зі складністю адміністративної справи та часом витраченим на надання правничої допомоги, у зв`язку з чим підлягають зменшенню до 15000,00 грн.

За таких обставин суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви про відшкодування витрат на правову допомогу.

Керуючись статтями 132, 134, 139, 143, 241-243, 248, 252, 255 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «НЕТ-СТРОЙ ГРУП» про стягнення судових витрат на правничу допомогу задовольнити частково.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НЕТ-СТРОЙ ГРУП» судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 15 000,00 грн (п`ятнадцять тисяч гривень 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області.

В іншій частині заяви відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 04.05.2023.

Суддя К.В.Мінаєва