Єдиний державний реєстр судових рішень
КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
про залишення позовної заяви без руху
05 травня 2023 року Київ № 320/14953/23
Суддя Київського окружного адміністративного суду Басай О.В., розглянувши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "МФ Аканта" до Головного управління ДПС у Київській області, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України та Державної податкової служби України про визнання протиправним і скасувати рішення, зобов`язання вчинити певні дії,
у с т а н о в и в:
До Київського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "МФ Аканта" з позовом до Головного управління ДПС у Київській області, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України та Державної податкової служби України, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Київській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 24.11.2022 №7703533/43017604 про відмову в реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної від 21.10.2022 №170, оформленої та поданої Товариством з обмеженою відповідальністю "МФ Аканта";
- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати у Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 21.10.2022 №170, подану Товариством з обмеженою відповідальністю "МФ Аканта", датою фактичного подання 25.10.2022;
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Київській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 08.12.2022 №7814759/43017604 про відмову в реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної від 02.11.2022 №178, оформленої та поданої Товариством з обмеженою відповідальністю "МФ Аканта";
- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати у Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 02.11.2022 №178, подану Товариством з обмеженою відповідальністю "МФ Аканта", датою фактичного подання 17.11.2022;
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Київській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 08.12.2022 №7814757/43017604 про відмову в реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної від 03.11.2022 №179, оформленої та поданої Товариством з обмеженою відповідальністю "МФ Аканта";
- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати у Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 03.11.2022 №179, подану Товариством з обмеженою відповідальністю "МФ Аканта", датою фактичного подання 18.11.2022;
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Київській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 08.12.2022 №7814755/43017604 про відмову в реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної від 04.11.2022 №180, оформленої та поданої Товариством з обмеженою відповідальністю "МФ Аканта";
- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати у Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 04.11.2022 №180, подану Товариством з обмеженою відповідальністю "МФ Аканта", датою фактичного подання 21.11.2022.
Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Вирішуючи питання про відкриття провадження в адміністративній справі за даним адміністративним позовом, суд зазначає таке.
Згідно з пунктом 5 частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Строк звернення до адміністративного суду це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. Відтак строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Загальні норми процедури судового оскарження в рамках розгляду публічно-правових спорів регулюються Кодексом адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно із частиною другою статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Разом з цим, за умови використання позивачем досудового порядку вирішення спору у випадках, коли законом передбачена така можливість або обов`язок, Кодексом адміністративного судочинства України встановлено скорочений строк звернення до суду.
Відповідно до частини четвертої статті 122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.
Для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. При цьому позивачу під час звернення до суду необхідно довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом визначеного законом строку звернення до суду від дати порушення його прав, свобод чи інтересів.
Суд зазначає, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів.
Рішенням Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Верховний Суд у постанові від 31.03.2021 у справі №240/12017/19 зазначив, що під час вирішення питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття дізнався та повинен був дізнатись.
Так, під поняттям дізнався необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушення її прав, свобод та інтересів.
З матеріалів справи суд встановив, що позивач скористався процедурою адміністративного оскарження та подав скаргу на рішення контролюючого органу від 24.11.2022 №7703533/43017604. За результатами розгляду скарги рішенням ДПС України від 12.12.2022 №71414/43017604/2 скаргу підприємства залишено без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.
Суд зазначає, що процедура адміністративного оскарження рішення контролюючого органу від 24.11.2022 №7703533/43017604 щодо податкової накладної від 21.10.2022 №170 завершилася днем прийняття контролюючим органом рішення про результати розгляду скарги 12.12.2022.
Таким чином, граничний трьохмісячний строк, протягом якого позивач міг реалізувати право на судовий захист і звернутися до суду щодо оскарження рішення контролюючого органу про відмову у реєстрації податкової накладної від 21.10.2022 №170 сплив 13.03.2023, однак до суду позивач звернувся 20.03.2023 (згідно з інформацією Укрпошти на конверті).
Згідно з частиною шостою статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, сформованої у постанові від 11.10.2019 у справі №640/20468/18 спеціальні строки для звернення до суду з позовом про скасування рішень контролюючих органів, що не пов`язані з нарахуванням грошових зобов`язань, зокрема рішення про відмову в реєстрації податкової накладної у ЄРПН та зобов`язання її зареєструвати, після проведення процедури адміністративного оскарження та отримання рішення про залишення скарги без задоволення, нормами ПК України не визначені. З прийняттям чинної редакції КАС України та відмінним правовим регулюванням, визначеним частиною четвертою статті 122 КАС України, інші рішення контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов`язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України), оскаржуються в судовому порядку в такі строки:
а) тримісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу;
б) шестимісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня звернення скаржника до контролюючого органу із відповідною скаргою на його рішення.
Варто зазначити, що між правовою природою матеріально-правового строку давності в податкових правовідносинах та процесуального строку звернення до адміністративного суду є сутнісна різниця, а тому помилковим є ототожнення їх призначення під час використання.
Суд зазначає, що частина четверта статті 122 КАС України прямо встановлює строк для звернення до суду у разі застосування платником податку досудового порядку оскарження рішення контролюючого органу, і цей строк становить три місяці з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду скарги на рішення суб`єкта владних повноважень.
Таким чином, звернувшись до суду 20.03.2023, позивач пропустив строк для звернення до суду (граничний строк для подання позовної заяви 13.03.2023), проте у позовній заяві не надано суду докази на підтвердження поважності причин пропуску позивачем строку звернення до суду з цією позовною заявою та/або обґрунтованого клопотання про поновлення пропущеного строку. Відтак позивач не обґрунтував власної пасивної поведінки щодо не реалізації права на звернення до суду в межах визначених процесуальних строків.
Згідно з частиною першою статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Таким чином, позивачу в порядку усунення недоліків позовної заяви необхідно надати суду докази на підтвердження поважності причин пропуску позивачем строку звернення до суду з цією позовною заявою у частині позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування оскаржуваного рішення від 24.11.2022 №7703533/43017604 та/або заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду.
Суд наголошує, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані ті обставини, що є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Також, відповідно до частини першої статті 161 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
Позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів) (частина четверта статті 161 КАС України).
Відповідно до частин першої і другої статті 94 КАС України встановлено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), що містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив, що позивач додав до позовної заяви нечитабельні копії документів, що унеможливлюють встановлення судом змісту відповідних документів (копії неналежної якості), а саме:
- статуту ТОВ "МФ Аканта";
- видаткових і прибуткових накладних;
- форма №20-ОПП від ФОП ОСОБА_1 та квитанція №2 про опрацювання документа;
- договір оренди виробничого приміщення від 02.01.2022 №2 та акт приймання-передачі до нього.
У зв`язку з чим, позивачу, у порядку усунення недоліків позовної заяви, необхідно надати суду належним чином засвідчені читабельні копії зазначених документів належної якості.
Згідно з частинами першої та другої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, що не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Зазначені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам процесуального законодавства, у зв`язку з чим суд, враховуючи положення статті 169 КАС України, вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху та встановити строк для усунення недоліків позовної заяви.
При цьому необхідно зазначити, що залишення позовної заяви без руху не є обмеженням у доступі до правосуддя. Так, згідно з практикою Європейського суду з прав людини, сформульовану, зокрема у рішеннях від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" (п. 27), від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України" (п. 31) зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою: регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства, суд
у х в а л и в:
Залишити без руху позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "МФ Аканта" до Головного управління ДПС у Київській області, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України та Державної податкової служби України про визнання протиправним і скасувати рішення, зобов`язання вчинити певні дії.
Встановити позивачу десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви, зазначених у мотивувальній частині ухвали.
Роз`яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили з дати її підписання суддею та не оскаржується. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
СуддяБасай О.В.
Судове рішення № 110673465, Київський окружний адміністративний суд було прийнято 05.05.2023. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 320/14953/23. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: