Рішення № 110671601, 05.05.2023, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження № 2-а/760/562/22

Справа № 760/32703/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 травня 2023 року м. Київ

Солом`янський районний суд міста Києва в складі головуючого судді - Зуєвич Л.Л., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (участі) учасників справи (в письмовому провадженні) справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 /далі - ОСОБА_1 / (РНОКПП: НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ) до Управління патрульної поліції у місті Києві /далі - Управління поліції/ (адреса: 03151, м. Київ, вул. Народного Ополчення, 9), Департаменту патрульної поліції /далі - Департамент/ (код ЄДРПОУ: 40108646; адреса: 03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, 3) про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,

В С ТА Н О В И В:

Рух справи

06.12.2021 до Солом`янського районного суду міста Києва надійшов вказаний адміністративний позов, датований 30.11.2021, за підписом представника позивача та його представника - адвоката Шимко А.О. (діє на підставі ордеру), в якому позивач просить суд:

- постанову поліцейського батальйону № 3 роти № 1 в управлінні патрульної поліції у м. Києві, капрала поліції Турути Ольги Василівни серії ЕАО № 5083340 від 28.11.2021 у справі про адміністративне правопорушення за ч. 4 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 20 400,00 грн - скасувати;

- провадження у справі відносно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення за ч. 4 ст. 126 КУпАП закрити за відсутності в його діях складу правопорушення.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.12.2021 для розгляду зазначеного позову визначено суддю Зуєвич Л.Л. Справу фактично передано судді по реєстру 09.12.2021.

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 14.12.2021 відповідний позов прийнято до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (письмового провадження).

Оскільки розгляд справи відбувався в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, судове засідання в справі не проводилось та особи, які беруть участь у справі не викликались.

На підставі викладеного, судовий розгляд справи здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження на підставі наявних у суду матеріалів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу (ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України /далі - КАС України/).

Обґрунтування позову

В позові, зокрема, вказується, що 28.11.2021 року поліцейським батальйону № 3 роти № 1 в управлінні патрульної поліції у м. Києві, капралом поліції Турутой Ольгою Василівною відносно ОСОБА_1 було складено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксованого не в автоматичному режимі серії ЕАО № 5083340. Згідно тексту даної постанови, 28.11.2021 о 06 год 11 хв, у м. Києві на вул. Бориспільській 9/64 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом будучи позбавленим права керування рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 11.10.2021 у справі № 753/14804/21, чим порушив п. 2.1.а ПДР України, відповідальність за що передбачена ч. 4 ст. 126 КУпАП.

Позивач з даною постановою не згоден, вважає, що така постанова була винесена незаконно та підлягає скасуванню.

В позові вказується, що дійсно, постановою Дарницького районного суду м. Києва від 11.10.2021 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення за ст. 130 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу та позбавлення права керування на один рік, проте 12.10.2021 ОСОБА_1 було подано апеляційну скаргу на постанову Дарницького районного суду м. Києва від 11.10.2021 у справі № 753/14804/21. Дану апеляційну скаргу буду вручено 15.10.2021, а 18.10.2021 року на сайті суду було винесено відомості щодо подання апеляційної скарги.

Таким чином, наголошується, що постанова Дарницького районного суду м. Києва від 11.10.2021 якою ОСОБА_1 було позбавлено права керування транспортними засобами не набрала законної сили у зв`язку із її оскарженням у встановленому законом порядку.

Зауважується, що 28.11.2021, коли інспектором Турутой Ольгою Василівною було зупинено водія ОСОБА_1 , останній пояснив інспектору, що не позбавлений права керування оскільки оскаржив рішення суду. Однак, інспектор Турута О.В. не надавши жодних належних доказів того, що судове рішення на момент зупинки забрало законної сили, та всупереч пояснень ОСОБА_1 склала оскаржувану постанову ЕАО № 5083340.

З огляду на викладене позивач вважає, що зміст постанови по справі про адміністративне правопорушення не відповідає вимогам, передбаченим статтею 283 КУпАП оскільки в постанові по справі про адміністративне правопорушення будь-яких доказів, які б свідчили про вчинення позивачем порушення правил дорожнього руху при винесенні оскаржуваної постанови не надано. У оскаржуваній постанові інспектор не навів жодних належних та допустимих доказів, відповідно до яких на позивача було накладено адміністративне стягнення.

Відтак, на думку позивача, оскаржувана постанова про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності винесена з порушенням вимог КУпАП, що полягає у тому, що єдиним доказом вчинення позивачем адміністративного правопорушення є сама оскаржувана постанова по справі про адміністративне правопорушення, в якій зафіксовано порушення водієм правил дорожнього руху, однак, зазначена постанова не може розглядатися як доказ за відсутності інших доказів на підтвердження обставин вказаних в оскаржуваній постанові.

Щодо правової позиції відповідачів

03.05.2023 до суду надійшов відзив на позовну заяву в якому Департамент просить у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування таких вимог Департамент, зокрема, вказує, що твердження позивача, викладенні у позові, є хибними, а позовні вимоги безпідставними та необґрунтованими.

У відзиві вказується, що згідно постанови 28.11.2021 о 06 год. 11 хв., водій, ОСОБА_1 в м. Києві, пр. Бориспільська, 9/64, керував транспортним засобом DAEWOO LАNОS, нз НОМЕР_2 , будучи позбавленим права керування рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 11.10.2021 строком на один рік, чим порушив пункт 2.1 .а Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (далі - ПДР), за яке частиною четвертою статті 126 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність. Внаслідок вказаного позивач був притягнутий до адміністративної відповідальності шляхом накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 20 400 (двадцять тисяч чотириста) грн 00 коп.

У відзиві наголошується, що згідно п. 2.4.а ПДР на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також, пред`явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1 ПДР. Пунктом 2.1.а ПДР встановлено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Частиною четвертою статті 126 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами - що тягне за собою накладення штрафу в розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Зауважується, що 28.11.2022 під час виконання службових обов`язків, перебуваючи на патрулюванні, в м. Києві по вул. Бориспільська, інспектором було виявлено автомобіль DAEWOO LАNОS, нз НОМЕР_2 , під керуванням позивача, який керував транспортним засобом, будучи позбавленим права керування. Після зупинення автомобіля, підійшовши до водія, інспектор, назвав своє прізвище та ім`я, посаду та спеціальне звання. При перевірці документів водій не пред`явив посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, так як був позбавлений відповідного права керування транспортним засобом строком на один рік Дарницьким районним судом міста Києва у справі № 753/14804/21 від 11.10.2021, чим порушив п. 2.1.а ПДР.

Разом з тим, звертається увага на те, що позивачем не оспорюється факт ненадання для перевірки документів чи керування транспортним засобом, а оспорюється порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення та складання оскаржуваної постанови, а також наголошується на тому, що вказана постанова Деснянського районного суду міста Києва оскаржена в апеляційній інстанції.

При цьому, зазначається, що відповідно до постанови Київського апеляційного суду від 21.12.2021 у справі № 753/14804/21, апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а постанову Дарницького районного суду м. Києва від 11.10.2021 - без змін.

На думку відповідача, вказані обставини свідчать про дотримання інспектором процедури розгляду справи та притягнення позивача до адміністративної відповідальності та правомірне винесення оскаржуваної постанови на місці вчинення правопорушення.

Таким чином, відповідач вважає, що розглядаючи дану адміністративну справу, інспектор діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією, КУпАП та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідач підсумовує, що оскільки постанова винесена уповноваженою особою, яка мала право розглядати справу про адміністративне правопорушення з дотриманням правил чинного законодавства, то немає підстав для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з`ясувавши обставини справи, оцінивши докази на підтвердження таких обставин в їх сукупності, суд встановив наступне.

28.11.2021 інспектором поліції Управління патрульної поліції в місті Києві Турута Ольгою Василівною складено постанову серії ЕАО № 5083340 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі (а.с. 6), за змістом якої 28.11.2021 о 06:11 в м. Київ, вул. Бориспільська, 9/64, водій ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керував транспортним засобом LАNОS, нз НОМЕР_2 , будучи позбавленим права керування рішенням Дарницького суду 753/14804/21 від 11.10.2021 чим порушив п. 2.1 а ПДР - керування т/з особою, позбавленою права керування т/з.

У зв`язку з зазначеним ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП України та на нього накладено штраф у розмірі 20 400,00 грн.

Мотиви, з яких виходить суд при розгляді цієї справи та застосовані ним норми права

Згідно з ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Частиною 2 цієї статті визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже законодавчо встановлено презумпцію вини суб`єкта владних повноважень, рішення, дії чи бездіяльність якого оскаржується.

Це означає, що повідомлені позивачем обставини справи про рішення, дії чи бездіяльність відповідача - суб`єкта владних повноважень відповідають дійсності, доки відповідач не спростує їх.

Суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави (ч. 1 ст. 6 КАС України).

Верховенство права є найважливішим принципом правової держави. Змістом цього принципу є пріоритет (тобто верховенство) людини, її прав та свобод, які визнаються найвищою соціальною цінністю в Україні. Цей принцип закріплено у ст. 3 Конституції України.

Стаття 62 Конституції України встановлює, що вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до п. 43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), п. 282), доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом. Розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду всіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення.

Висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.

Визначення доказів в справі про адміністративне правопорушення та їх перелік регламентований ст. 251 КУпАП, а саме: доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Стаття 69 КАС України передбачає, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

В постанові Верховного Суду від 27.06.2019 у справі № 560/751/17, яка відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України є обов`язковою для врахування судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, звертається увага на те, що обов`язок доказування правомірності накладення адміністративного стягнення на позивача в даній категорій справ, відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України покладений на відповідача, - суб`єкта владних повноважень.

Даючи оцінку правомірності оскаржуваної постанови суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про Національну поліцію» поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 23 вказаного Закону поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Частиною 4 статті 126 КУпАП встановлено, що керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Разом з тим, ч. 1 ст. 126 КУпАП передбачено, що керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), або не пред`явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Оскарженою постановою позивача притягнуто до відповідальності саме за ч. 4 ст. 126 КУпАП та накладено штраф у розмірі 20 400,00 грн.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Особливості розгляду справ про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-8 цього Кодексу.

Судом встановлено, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення.

Так, вбачається, що 12.10.2021 на постанову Дарницького районного суду міста Києва від 11.10.2021, на яку йде посилання в оскаржуваній постанові, було подано апеляційну скаргу (а.с. 10-14).

За змістом ст. 265-1 КУпАП у разі наявності підстав вважати, що водієм вчинено порушення, за яке відповідно до цього Кодексу може бути накладено адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами, поліцейський тимчасово вилучає посвідчення водія до набрання законної сили постановою у справі про адміністративне правопорушення, але не більше ніж на три місяці з моменту такого вилучення, і видає тимчасовий дозвіл на право керування транспортними засобами. Про тимчасове вилучення посвідчення водія робиться запис у протоколі про адміністративне правопорушення. Після закінчення тримісячного строку тимчасового вилучення посвідчення водія, у випадках, якщо судом не прийнято рішення щодо позбавлення водія права керування транспортним засобом або якщо с права про адміністративне правопорушення не розглянута у встановлений законом строк, особа має право звернутися за отриманням вилученого документа, а в разі вчинення правопорушення, передбаченого статтею 130 цього Кодексу, - за продовженням строку тимчасового дозволу на право керування транспортними засобами на новий тримісячний строк. Після закінчення річного строку тимчасового вилучення посвідчення водія, у випадках, якщо судом не прийнято рішення щодо позбавлення водія права керування транспортним засобом або якщо с права про адміністративне правопорушення не розглянута в установлений законом строк, особа має право звернутися за отриманням вилученого документа. Такі звернення особи є обов`язковими для виконання незалежно від стадії вирішення справи про адміністративне правопорушення.

Згідно з ч. 4 ст. 291 КУпАП постанова про позбавлення права керування транспортним засобом набирає чинності з наступного дня після закінчення строку на її оскарження, визначеного цим Кодексом, а у випадку такого оскарження - з дня набрання законної сили рішенням за результатами такого оскарження, яке винесено за наслідками розгляду справи по суті.

Як вказує позивач, постанова у справі № 753/14804/21 Київським апеляційним судом винесена 21.12.2021.

Відповідно до ч. 2 ст. 317-1 КУпАП особа вважається позбавленою права керування транспортним засобом після набрання законної сили рішенням суду про позбавлення цього права.

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що станом на день винесення оскарженої постанови (28.11.2021) рішення суду щодо позбавлення права керування транспортним засобом позивача не набрала законної сили (набрала законної сили 21.12.2021).

Стаття 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

При цьому провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.

Рішення суб`єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.

Враховуючи викладене, відсутність доказів правомірності дій з боку інспектора патрульної поліції, встановлені судом обставини, не спростовані відповідачем, суд приходить висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача щодо скасування оскаржуваної постанови.

При цьому суд зазначає, що належним відповідачем в даній категорії справ є саме Департамент патрульної поліції.

Так, як зазначено у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у справі № 742/2298/17 від 17.09.2020 належним відповідачем у справах про скасування постанов про накладення адміністративного стягнення є орган який таке стягнення застосував, а не конкретна посадова особа вказаного органу.

Щодо вимоги про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення

Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Водночас, суд звертає увагу на те, що виключний перелік органів, уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення міститься в статті 213 КУпАП, до яких відносяться як суди, так і органи Національної поліції. Проте, розмежування підвідомчості спорів між даними органами зазначене у статтях 221-222 КУпАП.

Згідно з приписами ст. 222 КУпАП, розгляд справ про адміністративне правопорушення, передбачених ч. 4 ст. 126 КУпАП, відноситься до компетенції органів Національної поліції та не передбачає повноваження судів розглядати дані справи в розумінні глави 22 КУпАП.

За результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 126 КУпАП, органи Національної поліції виносять постанову (ч. 1 ст. 283 КУпАП). Відповідно до ч. 1 ст. 284 КУпАП, по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: 1) про накладення адміністративного стягнення; 2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу; 3) про закриття справи.

Таким чином, виключне право виносити одну із вказаних постанов по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 126 КУпАП належить органам Національної поліції та належить до дискреційних повноважень останніх.

Тому, суд, розглядаючи спір у порядку адміністративного судочинства, у справах, про адміністративні правопорушення, перелік яких зазначений у ст. 222 КУпАП, не вправі перебирати на себе повноваження органів Національної поліції з вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу та виносити одну з постанов, визначених ст. 284 КУпАП замість вказаного суб`єкта владних повноважень, що виключатиме втручання суду у дискреційні повноваження останнього.

Відповідна правова позиція викладена у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 13.02.2020 у справі № 2301/243/17.

На підставі наведеного, суд відмовляє в задоволені вимоги позивача в частині закриття справи щодо позивача про вчинення адміністративного порушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП.

Висновок суду

Скасувати постанову серії ЕАО № 5083340 від 28.11.2021 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, складену інспектором поліції Управління патрульної поліції в місті Києві Турута Ольгою Василівною відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП.

Щодо судового збору

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, з урахуванням задоволення позову на користь позивача підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції судовий збір у розмірі 454,00 грн, сплачений позивачем за подання позову у даній справі (а.с. 5).

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 2, 6, 9, 72-78, 90, 139, 241-246, 255, 257, 269, 286 КАС України, ст.ст. 7, 9, 18, 251, 256, 268, 276, 287-289, 293 КУпАП, ст. 62 Конституції України, суд

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у місті Києві, Департаменту патрульної поліції про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, - задовольнити частково в частині належного відповідача - Департаменту патрульної поліції.

Скасувати постанову серії ЕАО № 5083340 від 28.11.2021 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, складену інспектором поліції Управління патрульної поліції в місті Києві Турута Ольгою Василівною відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП.

В задоволенні інших позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції (код ЄДРПОУ: 40108646; адреса: 03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, 3) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ) 454,00 грн (чотириста п`ятдесят чотири гривні) судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Л. Л. Зуєвич