Рішення № 110671550, 31.12.2021, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження № 2/760/8710/21

Справа № 753/6522/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

31 грудня 2021 року м. Київ

Суддя Солом`янського районного суду м. Києва Козленко Г.О., розглянувши позовну заяву Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу, -

в с т а н о в и в :

Моторне (транспортне) страхове бюро України, через свого представника, звернулось до Дарницького районного суду міста Києва з позовом та просило стягнути з відповідача на користь позивача завдану шкоду в порядку регресу в розмірі 100 820 грн. та 2 270 грн судового збору.

В обґрунтування позову зазначено, що 06.12.2017 сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки «Volvo» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 та автомобіля марки «Geely» державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження.

Відповідно до постанови Солом`янського районного суду міста Києва від 07.03.2018 вказана дорожньо-транспортна пригода сталася з вини відповідача.

Позивач посилається на те, що на момент ДТП відповідач не мав чинного договору страхування цивільно-правової відповідальності, у зв`язку з чим МТСБУ сплатило на користь потерпілої особи, регламентну виплату (відшкодування майнової шкоди) в сумі 100 000 грн. Крім того, позивачем були понесені додаткові витрати на проведення експертизи та встановлення розміру матеріального збитку в розмірі 820 грн.

З метою досудового врегулювання спору, відповідачеві було направлено претензію про відшкодування збитків в порядку регресу, проте відповіді позивачем так і не було отримано, а шкода не була відшкодована.

Враховуючи, що МТСБУ відповідно до Закону здійснило відшкодування шкоди потерпілій особі за водія транспортного засобу, який спричинив ДТП і не мав договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, то після виплати суми страхового відшкодування на користь потерпілої особи, у позивача виникло право вимоги до відповідача щодо відшкодування завданої шкоди в порядку регресу, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з позовом.

Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 15.04.2021 позовну заяву Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу передано за підсудністю до Солом`янського районного суду м. Києва.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, 14.07.2021 цивільна справа за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу передана в провадження судді Солом`янського районного суду м. Києва Козленко Г.О.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 01.09.2021, відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін в цивільній справі за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу.

Відповідачем у справі суду не було подано відзив на позов або будь-які інші заяви чи клопотання з процесуальних питань.

Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, особи, які беруть участь у справі, не викликались.

Суд, відповідно до ст.ст.223, 280ЦПК України вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних у ній матеріалів у відсутності відповідача, котрий належним чином повідомлявся про розгляд справи, при цьому його неявка не перешкоджає ухваленню заочного рішення, проти чого не заперечував представник позивача.

Враховуючи наявність в справі достатніх матеріалів про права та обов`язки сторін та те, що представник позивача проти заочного розгляду справи не заперечує, суд, на підставі ч.1 ст.280 та відповідно до ч.1 ст.281 ЦПК України, постановив ухвалу про заочний розгляд справи.

Вивчивши матеріали справи, письмові докази, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин справи, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного рішення, приходить до наступного висновку.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч.1 ст.16 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частиною 1 ст.2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно ч.3 ст.12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з вимогами п.п.1, 2, 3 ч.1 ст.264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.

Судом встановлено, що 06.12.2017 о 18 год. 25 хв. в м. Києві по просп. В. Лобановського, 98, керуючи транспортним засобом марки «Volvo», д.н.з. НОМЕР_3 , водій ОСОБА_1 не врахував дорожньої обстановки, не вибрав безпечної швидкості та дистанції, та здійснив наїзд на транспортний засіб «Geely», д.н.з. НОМЕР_4 , після чого останній, не керованим автомобілем, здійснив зіткнення з транспортним засобом «Renault», д.н.з. НОМЕР_5 , а потім з транспортним засобом «Daewoo», д.н.з. НОМЕР_6 , в результаті чого всі автомобілі отримали механічні пошкодження, чим порушив вимоги п.п.2.3б, 12.1, 13.1 ПДР, тобто вчинив правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП.

Постановою Солом`янського районного суду міста Києва від 07.03.2018 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП. Провадження в справі про адміністративне правопорушення закрито у зв`язку з закінченням строків накладення адміністративного стягнення.

Постановою Пленуму Верховного Суду України за №14 від 18.12.2009 року «Про судове рішення» (з наступними змінами) передбачено, що відповідно до принципу безпосередності судового розгляду рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в тому судовому засіданні, в якому ухвалюється рішення.

Згідно з положеннями ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом, а отже, виходячи з даних правил, постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, якою встановлена вина притягнутої до адміністративної відповідальності особи, є обов`язковою для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову, з питань щодо того, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Таким чином, вина ОСОБА_1 встановлена та в порядку ст. 82 ЦПК України доказуванню не підлягає.

З матеріалів справи вбачається, що у результаті дорожньо-транспортної пригоди був пошкоджений автомобіль марки «Geely Emgrand 7» д.р.н.. НОМЕР_4 , який належить ОСОБА_3 згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_7 , цивільно-правова відповідальність якого була застрахована в ПрАТ «Страхова компанія «Вусо», на підставі полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АК/3374619, терміном дії з 03.03.2017 по 02.03.2018 включно.

Відповідно до Звіту № 2490 від 23.01.2018 про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу марки «Geely Emgrand 7» д.р.н. НОМЕР_4 , дата оцінки 15 січня 2018 року, вартість відновлювального ремонту КТЗ Geely Emgrand 7 д.р.н. НОМЕР_4 , визначена за витратним підходом складає 248 488,92 грн, ринкова вартість КТЗ Geely Emgrand 7 д.р.н. НОМЕР_4 , визначена за порівняльним підходом, може складати: 233 195,09. На підставі виконаних досліджень та рекомендацій, зроблено висновок, що вартість матеріального збитку, заподіяного власнику після аварійного пошкодження КТЗ Geely Emgrand 7 д.р.н. НОМЕР_4 станом на 15.01.2018 дорівнює без урахування ВТВ - 233 195,09 грн.

На дату скоєння ДТП водій ОСОБА_1 не мав чинного договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Встановлено, що 07.12.2017 потерпілий ОСОБА_3 повідомив МТСБУ про дорожньо-транспортну пригоду (страховий випадок), а 23.03.2018 звернувся із заявою про отримання відшкодування завданої шкоди.

Відповідно до розрахунку вартості КТЗ марки «Geely Emgrand 7» з номерним знаком НОМЕР_4 після ДТП та розміру регламентної виплати, з врахуванням Звіту №2490 від 23.01.2018 про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу, розмір регламентної виплати становить 100 000 грн.

Згідно ст.22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик або МТСБУ відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю та майну третьої особи.

Доказів того, що відповідачем на користь потерпілої особи були відшкодовані збитки, завдані внаслідок вказаної вище дорожньо-транспортної пригоди, відповідачем не надано.

Відповідно до ст.39 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ є єдиним об`єднанням страховиків, які здійснюють обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам.

Основним завданням МТСБУ є здійснення виплат із централізованих страхових резервних фондів компенсацій та відшкодувань на умовах, передбачених Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Відповідно до підпункту «а» п.41.1 ст.41 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» Моторне (транспортне) страхове бюро України за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

Як вбачається з матеріалів справи, у зв`язку з настанням події, передбаченої ст.41 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», МТСБУ прийняло рішення (Наказ № 5525 від 11.06.2018) про виплату ОСОБА_3 відшкодування шкоди в розмірі 100 000 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 908972 від 11.06.2018.

Крім того, МТСБУ було сплачено ТОВ «Експертно Асистуюча компанія «Фаворит» грошові кошти за надання послуг з огляду пошкодженого ТЗ із фотографічною фіксацією (підготовку звіту №2490 від 23.01.2018) в сумі 820 грн, що підтверджується платіжним дорученням №902157 від 23.02.2018.

Таким чином, загальний розмір витрат МТСБУ з урахуванням витрат на визначення розміру шкоди складає: 100 820 грн.

Згідно п.41.4 ст.41 Закону, МТСБУ за рахунок коштів відповідного централізованого страхового резервного фонду здійснює оплату послуг осіб, залучених для встановлення причин, обставин подій, за якими може бути проведена регламентна виплата, та розміру заподіяної внаслідок них шкоди.

Згідно приписів ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Згідно з ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з п.4 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» №4 від 01 березня 2013 року, розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1166, 1187 ЦК шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов`язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.

Відповідно до ч.3 ст.1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно п.1 ч.1 ст.1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки одній особі, з вини іншої особи відшкодовується винною особою.

Відповідно до ст.1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.

Відповідно до ч.1 ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Обставини наведені в позовній заяві та додані до неї докази не спростовані відповідачем, який не скористався своїм процесуальним правом подати відзив (заперечення) на позовну заяву та докази на спростування заявлених позовних вимог.

Відповідно до пункту 38.2.1 ст.38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім осіб, зазначених у пункті 13.1 статті 13 цього Закону.

Таким чином, оскільки МТСБУ відповідно до вищезазначеного Закону здійснило відшкодування шкоди за водія транспортного засобу, який спричинив ДТП і не мав договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, то після виплати суми страхового відшкодування на користь потерпілої особи, у позивача виникло право вимоги до відповідача про відшкодування завданої шкоди в порядку регресу на відшкодування понесених збитків.

Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача, а тому позовна заява Моторного (транспортного) страхового бюро України підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України, судовий збір у розмірі 2 270 грн підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.ст. 16, 22, 1166, 1187, 1188, 1191 ЦК України, ст.ст. 2, 10, 12, 13, 76-82, 89, 141, 247, 258, 263-265, 273, 280, 284, 289, 354 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина Російської Федерації, адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (ЄДРПОУ: 21647131, місцезнаходження: 02154, м. Київ, бульвар Русанівський, 8) суму сплаченого страхового відшкодування у розмірі 100 000 грн, суму витрат на визначення розміру шкоди в розмірі 820 грн та судовий збір в розмірі 2270 грн, а всього стягнути 103 090 (сто три тисячі дев`яносто) гривень.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, який його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя - Г.О. Козленко