Вирок № 110671189, 27.04.2023, Оболонський районний суд міста Києва

27.04.2023 Справа № 756/14469/21

№ 1-кп/756/613/23

№ 756/14469/21

В И Р О К

іменем України

27 квітня 2023 року Оболонський районний суд м. Києва

у складі головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю: секретарів - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ,

прокурорів - ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ,

захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_6 ,

обвинуваченого - ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальне провадження по обвинуваченню

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Чорнянка Каховського р-ну Херсонської обл., громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 201 КК України,

в с т а н о в и в:

24 лютого 2021 року у період часу з 14 год. 09 хв. по 14 год. 30 хв. ОСОБА_7 , будучи достовірно обізнаним про заборону переміщення культурних цінностей через митний кордон України, без відповідного на те дозволу, перебуваючи у будівлі відділення поштового зв?язку Київ-04159 АТ «УКРПОШТА», за адресою: м. Київ, вул. Петра Калнишевського 6, здійснив оформлення та відправку мешканцю Республіки Польща «ОСОБА_25» за адресою «АДРЕСА_5» поштового міжнародного відправлення із трековим номером - RF 041 616 812 UA.

У даній посилці знаходились 14 предметів старовини, у тому числі: перстень з круглим пласким щитком, III-IV ст. до н.е., зі сплаву золота, міді, заліза, паладію та срібла, масою 2,53 г., трьохнамистове скроневе кільце, XII-XIV ст., зі сплаву золота, міді, заліза, паладію та срібла, масою 4,11 г., дротяна сережка, що відноситься до прикрас черняхівської культури зі сплаву золота, міді, паладію та срібла, масою 0,84г., підвіска-ароматниця у вигляді відерця, яка відноситься до прикрас черняхівської культури, зі сплаву золота, міді, паладію та срібла, масою 1,26 г., підвіска-ароматниця у вигляді рогу, яка відноситься до прикрас черняхівської культури, виготовлена зі сплаву золота, міді, паладію та срібла, масою 0,70 г.

Згідно з висновком судової мистецтвознавчої експертизи № CE-19/111-21/12621-М3 від 26.04.2021, проведеної експертами Київського НДЕКЦ МВС України, вказані колекційні старовинні предмети відносяться до культурних цінностей з орієнтовною вартістю 15 414 грн.

Таким чином, ОСОБА_7 виконав усі дії, які вважав необхідними для переміщення через митний кордон України з приховуванням від митного контролю культурних цінностей.

Однак, 25.02.2021 у приміщенні кабінету № 707 Дирекції оброблення та перевезення пошти АТ «УКРПОШТА», співробітниками СБ України, під час огляду місця події, було вилучено міжнародне поштове відправлення № RF 041 616 812 UA, чим було припинено дії ОСОБА_7 .

Обвинувачений ОСОБА_7 у судовому засіданні свою винуватість у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 201 КК України, не визнав та, згідно ст. 63 Конституції України, давати показання відмовився.

Незважаючи на процесуальну позицію обвинуваченого ОСОБА_7 , щодо відмови давати показання та не визнання своєї вини у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 201 КК України, суд, дослідивши матеріали кримінального провадження встановив наступне.

Так, згідно листа від 16.02.2021 з додатками, головним управлінням БКОЗ СБ України у ході здійснення заходів з протидії незаконному переміщенню через митний кордон України культурних цінностей, отримано інформацію, щодо громадянина України ОСОБА_7 , який виношує намір здійснити контрабандне переміщення до Республіки Польща предметів, що ймовірно становлять культурну цінність (набір підвісок часів Скіфської культури, виготовлених з жовтого та білого золота) (том № 3 а.с. 16-27).

Відповідно до витягу з єдиного реєстру досудових розслідувань №20021000000000044 від 17.02.2021, внесено відомості щодо громадянина України ОСОБА_8 , який вчиняє дії направлені на незаконне переміщення через митний кордон України з приховуванням від митного контролю предметів, що можливо становлять культурну цінність (том 3 арк. 1).

Згідно протоколу огляду місця події, 25 лютого 2021 року, у приміщенні кабінету № 707 Дирекції оброблення та перевезення пошти АТ «Укрпошта», за адресою: м. Київ, вул. Георгія Кирпи 2, вилучено паперовий конверт із треком RF 041 616 812 UA, вагою 0,058, у якому містилося 14 предметів, які, відповідно до висновку спеціаліста, що брав участь у огляді, можуть відноситись до культурних цінностей. Згідно накладної на відправлену пошту форми 16 від 25.02.2021, зазначено адреси відправника (« ОСОБА_9 , АДРЕСА_2, т. НОМЕР_1 ) та отримувача («ОСОБА_25», «АДРЕСА_5»), а також вміст відправлення - нібито годинник (том № 3 а.с. 53-57, 59).

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_10 , працюючий на посаді інспектора Київського митного посту «Укрпошта» Київської митниці Державної митної служби України, що знаходиться за адресою м. Київ, вул. Георгія Кирпи 2, суду показав, що 25.02.2021 була виявлена посилка з культурними цінностями. По даній посилці попередньо було надано орієнтування працівниками Служби безпеки України.

Після виявлення даного відправлення, в процесі сканування, відбулось затримання відправки, повідомлено керівництво та правоохоронні органи. Дана посилка постійно знаходилась в зоні митного контролю. Свідок зазначив, що лише на час огляду даної посилки працівниками Служби безпеки України, ним було проведено митні процедури, щодо порушення митного контролю. У складі комісії складено акт митного огляду.

Під час допиту на досудовому розслідуванні свідком ОСОБА_10 було надано фотозображення рентгену МПВ RF 041616812 UA, згідно якого встановлено невідповідність вмісту із декларацією (том № 3 а.с. 66).

Відповідно до акту про проведення огляду (перегляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 25.02.2021, складеного державним інспектором ОСОБА_10 , під час митного огляду було виявлено невідповідність задекларованого вмісту Міжнародного поштового відправлення (надалі - МПВ) - годинник, його фактичного вмісту - пакунок з металевими предметами в кількості 14 штук (том № 3 а.с. 58).

Як вбачається з висновку мистецтвознавчої експертизи № СЕ-19/111-21/12621-МЗ від 26.04.2021, перстень з круглим пласким щитком, III-IV ст. до н.е., зі сплаву золота, міді, заліза, паладію та срібла, масою 2,53 г., трьохнамистове скроневе кільце, XII-XIV ст., зі сплаву золота, міді, заліза, паладію та срібла, масою 4,11 г., дротяна сережка, відноситься до прикрас черняхівської культури зі сплаву золота, міді, паладію та срібла, масою 0,84 г., підвіска-ароматниця у вигляді відерця, відноситься до прикрас черняхівської культури, зі сплаву золота, міді, паладію та срібла, масою 1,26 г., підвіска-ароматниця у вигляді рогу, відноситься до прикрас черняхівської культури, виготовлена зі сплаву золота, міді, паладію та срібла, масою 0,70 г., - відносяться до культурних цінностей з орієнтовною вартістю 15 414 грн (том № 5 а.с. 191-209).

Як вже вказувалося, згідно накладної на відправлену пошту форми 16 від 25.02.2021, зазначено адреси відправника (« ОСОБА_9 , АДРЕСА_2 , т. НОМЕР_1 ) та отримувача («ОСОБА_25», «АДРЕСА_5») (том № 3 а.с. 59).

Відповідно до висновку почеркознавчої експертизи № СЕ-19/111/21/11040-ПЧ від 22.04.2021, рукописні записи « ОСОБА_9, АДРЕСА_2, т. НОМЕР_1 , на конверті із трековим номером RF 041 616 812 UA, виконані ОСОБА_7 (том 5 а.с. 149-155).

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_11 суду показала, що вона працює оператором поштового зв`язку «Укрпошта» відділення № 159, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Петра Калнишевського 6. Станом на 24.02.2021 вона пропрацювала не більше двох місяців та в неї лише нещодавно закінчився термін стажування. Свідок зазначила, що в її обов`язки входило прийом платежів, відправлення та отримання посилок по Україні. Міжнародних відправлень станом на 24.02.2021 вона самостійно ще не здійснювала (лише під наглядом керівника чи заступника відділення). Всіх подій, які відбувались 24.02.2021 свідок не пам`ятає. Згадала лише те, що було створено відправлення в комп`ютерній програмі міжнародного відправлення та заповнено бланк декларації, в якому було вказано дані відправника та отримувача, вміст посилки. Бланк був приклеєний до бандеролю. Чому не перевірила вміст відправлення - свідок пояснити не змогла.

Також, допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_12 суду показала, що вона працює керівником поштового зв`язку «Укрпошта» відділення № 159, за адресою: м. Київ, вул. Петра Калнишевського 6. У її обов`язки входить контроль за роботою операторів, які готують посилки до відправлення. Іноді вона їм допомагає.

Свідок зазначила, що 24.02.2021 оператором працювала ОСОБА_13 , яка ще була не досвідченою. Вона повинна була оглянути вміст посилки, внести в базу дані отримувача та відправника, хоча і без перевірки паспортних даних відправника. Свідок вказала, що саму посилку та її вклад особисто не бачила. Чому цього не зробила свідок ОСОБА_13 , вона не знає.

Згідно відповіді АТ «Укрпошта», у відділенні поштового зв`язку Київ 04159 (вул. Петра Калнишевського, 6 м. Київ) було прийнято МПВ для пересилання (том 6 а.с.142-143).

Як вбачається з фотоматеріалів «Безпечне місто» від 24.02.2021, ОСОБА_7 пересувався автомобілем «Porche Cayenne» чорного кольору д.н.з. НОМЕР_2 , та на його шляху пересування знаходилось відділення «Укрпошти»-04159, зокрема з 14 год. 03 хв. по 14 год. 06 хв. його автомобіль зафіксований камерами на Мінській площі, перехресті вул. Богатирської та вул. Полярної, а наступні фіксації відбулись лише о 14:50 та 14:56 в напрямку Гостомельського шосе (том 6 а.с. 104-166).

Відповідно до реєстраційної картки транспортний засіб «Porche Cayenne» чорного кольору д.н.з. НОМЕР_3 зареєстрований на ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Згідно протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 08.06.2021, інформація, що наявна у оператора зв?язку ТОВ «Лайфсел» щодо номеру, яким користується ОСОБА_7 ( НОМЕР_4 ), підтверджує, що 24.02.2021 ОСОБА_7 в період часу з 14:19 по 14:46 перебував у зоні дії базових станцій, які використовує оператор зв?язку ТОВ «Лайфсел» за адресами: м. Київ, вул. Кондратюка, 8 (200 метрів від відділення Укрпошти 04159) та м. Київ, просп. Мінський 4 (1,3 км від відділення Укрпошти 04159) (том. 7 а.с. 9-17).

Відповідно до інформації, отриманою від ТОВ «Інвестбудгаличина» у відповідь на запит, щодо надання відеоматеріалів з камер відеоспостереження №16, розташованих на житловому будинку, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Петра Калнишевського 6, за період з 14:00 по 15:00 24.02.2021, а також протоколу огляду від 09.06.2021, 24.02.2021 о 14 год. 09 хв. біля будинку за адресою м. Київ, вул. Петра Калнишевського 6, з`являється автомобіль марки «Porche» чорного кольору (схожий на той, яким володіє обвинувачений). З автомобіля виходить особа схожа та ОСОБА_7 . Особа тримає у лівій руці пакунок білого кольору та попрямує в напрямок будівлі за адресою: м. Київ, вул. Петра Калнишевського 6. О 14:30 особа прямує до автомобіля «Porche» та о 14:31 їде з місця (том. 7 а.с. 25-38).

27.02.2021 було проведено обшук будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та на праві приватної власності належить ОСОБА_7 . Під час обшуку вилучено мобільний телефон «IPHONE 11 promax», в якому містяться фотознімки предметів вилучених під час огляду в кабінеті № 707 Дирекції оброблення та перевезення пошти АТ «УКРПОШТА»; фото декларації, на якій вказані адреси відправника та отримувача, фото самої коробки з написом «Амоксил» (том № 3 а.с. 88-113).

Також, було досліджено носій з відеозаписом проведення вказаного обшуку місця події. Вказаним відеозаписом підтверджено достовірність обставин та перелік майна, що виявлено під час обшуку (том № 3 а.с. 60-61).

Згідно з висновком експертизи №369/1 від 10.09.2021, з об`єктивного змісту висловлювань, які відображені у відеозаписі обшуку від 27.02.2021 та зафіксовані у протоколі огляду від 11.03.2021, випливає, що ОСОБА_7 під час обшуку неодноразово демонструє обізнаність у старовинних предметах (том 5 а.с. 224-228).

Як вбачається з протоколу огляду мобільного телефону Iphone 11 promax, який відповідно до протоколу обшуку від 28.02.2021 належить та використовувався ОСОБА_7 , встановлено наступне:

на телефоні в розділі «Фото» виявлено фотознімки від 15.02.2021, на яких зображено 13 предметів із металу жовтого кольору та 1 з металу темного кольору, які були виявлені у МПВ під час огляду 25.02.2021;

також виявлено фотознімки MIIB RF 041 616 812 UA із назвою: «ОСОБА_25 АДРЕСА_6» та «ОСОБА_9 » зроблені барвником синього кольору, а також фотознімок «митної декларації CN22», які була вилучені під час огляду 25.02.2021, в тому самому вигляді;

також виявлено фотознімок паперової коробки з написом «Амоксил» з одного боку, а з іншого барвником синього кольору «ОСОБА_25 АДРЕСА_7» (том.3 а.с. 146-153).

Відповідно протоколу огляду від 20.04.2021 жорсткого диску 20033259-10-0101T625SE (копія телефону Iphone 11 promax), наявні текстові файли переписки у застосунку «Вайбер» та фотоматеріали (том 4 а.с.5-6).

Крім того, виявлено фото об`єктів, що відносяться до культурних цінностей, які були виявлені при огляді МПВ, а також інших речей, що виявлені під час обшуку у житлі ОСОБА_7 (том. 4 а.с. 7-32).

Також, виявлено переписку ОСОБА_7 , який використовував номер НОМЕР_4 та покупцем - особою, підписаною як ОСОБА_16 із номером НОМЕР_5 (відповідає оператору зв?язку у Польщі). Обвинувачений із ОСОБА_17 починають переписку 23.02.2021 о 10:36. Обвинувачений відомий ОСОБА_17 , оскільки йому порадив його попередній покупець. ОСОБА_16 питає чи буде проблемою, якщо відправити треба до Польщі. Обвинувачений відповідає - ні. Особи узгоджують порядок оплати та суму, яка в загальному складає 112600. Особи узгоджують відправку «Укрпоштою», оскільки «Нова пошта» відкриває посилки. Крім того зазначають про те, що документи не потрібні, лише дані відправника і отримувача на словах. ОСОБА_16 відправляє обвинуваченому текст «RE 041 616 812 UA від « ОСОБА_9 » на адресу «ОСОБА_25 АДРЕСА_6, що відповідає написам на МВП та паперовій коробці «Амоксил». Переписка продовжується і 24.02.21, зокрема о 14:37 обвинувачений переслав ОСОБА_17 зображення (том 4 а.с. 33-302).

Свідок ОСОБА_18 , який є власником та адміністратором сайту «Violity», суду показав: сайт «Violity» - це рекламний майданчик, який працює по типу «ОЛХ», а саме користувач сайту може виставити оголошення, інший користувач може запропонувати свою ціну за даний предмет. Категорія предметів продажу різна. Для реєстрації на сайті адміністратор запитує лише номер мобільного телефону та електронну адресу, інших особистих даних адміністратор не перевіряє, оскільки це робить «Нова пошта» при покупці, а саме клієнт на «Новій пошті» отримує конверт з чотирьох значним кодом, який він вводить в особистому кабінеті. Авторизуючись «Нова пошта» запитує останні цифри банківської карти, щоб уникнути можливих шахрайських дій. Крім того, при реєстрації клієнт обов`язково ознайомлюється з правилами сайту, і лише при погодженні проходить реєстрацію. Так само, як і при покупці клієнт обов`язково ознайомлюється з правилами роботи сайту. У даних правилах, крім інших, містяться пункти про контрабанду, про заборонені предмети продажу та те, що продавець є власним майном. Також свідок зазначив, що він, як адміністратор має право надати відповідь на запити правоохоронних органів та засвідчити інформацію своїм підписом. Свідок не вважає, що порушив правила конфіденційності користування сайту, коли надавав правоохоронним органам інформацію, щодо обвинуваченого, оскільки вказана інформація стосувалася протиправних дій, а саме контрабанди.

Згідно з архіву сайту «Violity» та протоколом його огляду від 17.05.2021, якими встановлено, що «ІНФОРМАЦІЯ_6» зареєстрований на вказаному сайті «28.07.2019» о «17 год. 43 хв.» та має «профіль» «ІНФОРМАЦІЯ_5».

Крім цього, при реєстрації вказано «ім`я» користувача, який здійснив реєстрацію, а саме: « ОСОБА_19 », « E-mail »: - « ІНФОРМАЦІЯ_3 » та мобільний телефон користувача - « НОМЕР_4 », також «зафіксовані» «ІР-адреси», які використовувались, а саме: «НОМЕР_14» з якого направлено «78» повідомлень, «НОМЕР_15» з якого направлено «5» повідомлень та «НОМЕР_16» з якого направлено «4» повідомлення. Крім цього, у документі зазначені «реквізити, які надавались користувачем для завершення угод» - « НОМЕР_6 ОСОБА_7 та «Нова почта - г. Буча №2» (том 6 а.с.189-192).

Згідно протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 08.06.2021, інформація, що наявна у оператора зв?язку ТОВ «Лайфсел» щодо номеру, яким користується ОСОБА_7 ( НОМЕР_4 ), підтверджує, що ОСОБА_7 протягом 2020-2021 років здійснював перехід на сайт VIOLITY (том. 7 а.с. 9-17).

Також, оглянуто переписку обвинуваченого, який використовує ім?я ІНФОРМАЦІЯ_6 із особою на ім?я ІНФОРМАЦІЯ_4 . У переписці обвинувачений повідомив IvanKrot, про те, що він виграв лот «Скифские серьги» та просить його сплатити за реквізитами Приват Банк НОМЕР_6 ОСОБА_7 , тел. НОМЕР_7 . 23.02.2021 об 16:33 ОСОБА_7 повідомляє про те, що гроші прийшли і він відправляє (том. 6 а.с. 175-188).

Агентством внутрішньої безпеки Польщі надано інформацію щодо Громадянина Польщі, зареєстрованого у АДРЕСА_4 , однак не має будь-якого рухомого чи нерухомого майна. Останній неодноразово перетинав польсько-український кордон із використанням паспорту НОМЕР_8 (том. 7 а.с. 40).

Згідно протоколу тимчасового доступу до речей і документів у АТ КБ «Приватбанк» від 11.06.2021, вилучено оптичний диск із матеріалами до карткового рахунку на карту, що належить ОСОБА_7 НОМЕР_6 (том. 7 а.с. 70).

В ході огляду вказаного оптичного носія встановлено, що між 14:56 по 16:00 на вказану картку здійснено 25 транзакцій з терміналу самообслуговування АТ КБ «Приватбанк» за адресою: м. Київ, вул. Паторжинського, 4, на загальну суму 112 400 грн, відправником яких вказано особу ОСОБА_21 .

Оцінюючи доводи захисту, щодо невинуватості ОСОБА_7 , а також щодо допущених, на думку захисту, порушень КПК України, суд зважає на наступне.

Під час підготовчого судового засідання сторона захисту заперечувала проти ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 26.02.2021 про надання дозволу на обшук житлового будинку, господарських будівель та споруд за адресою: АДРЕСА_1 , який на праві власності належить ОСОБА_7 , та ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 26.02.2021 про надання дозволу на обшук транспортного засобу PORSHE CAYENNE чорного кольору з д.н.з. НОМЕР_3 (VIN НОМЕР_9 ), який використовується ОСОБА_7 , а власником якого є громадянин України ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки слідчий подав клопотання, яке не відповідало вимогам КПК України, а слідчий суддя під час постановлення ухвали та надання дозволу на обшук не дотримався критерії законності, обґрунтованості та вмотивованості.

Судом встановлене наступне.

Згідно ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу.

Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Як було встановлено під час розгляду даної справи ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 26.02.2021, постановлені судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом.

Також, суд не бере до уваги і доводи сторони захисту про недопустимість протоколу обшуку, що був проведений в будинку обвинуваченого на підставі вказаної ухвали суду. Зокрема, захист посилається на проведення обшуку на підставі короткого тексту ухвали слідчого судді.

Суд звертає увагу, що у деяких випадках обшук є першочерговою та невідкладною слідчою дією спрямованою, у тому числі, на виявлення та фіксацію відомостей про обставини вчинення злочину. Для суду є очевидною та обставина, що надання прокурору чи слідчому лише короткого тексту ухвали може свідчити про невиконання слідчим суддею своїх обов`язків, однак ніяким чином не про неможливість проведення обшуку з метою невідкладного викриття злочинної діяльності обвинуваченого. Окрім цього, як короткий так і повний тексти ухвал мають рівнозначну юридичну силу та, згідно ст. 129-1 Конституції України, є обов`язковими до виконання.

Також, під час судового засідання сторона захисту заявила клопотання, в якому просила визнати недопустимими докази, які зібрані в межах кримінального провадження №22021000000000044, а саме:

-протокол огляду місця події від 25.02.2021;

-акт про проведення огляду (переогляду) товарів від 25.02.2021;

-накладну на відправлену пошту форми №16 від 25.02.2021;

-з?ємний носій інформації із відеозаписом слідчої дії - проведення огляду місця події від 25.02.2021;

-міжнародне поштове відправлення № RF 041 616 812 UA;

-митну декларацію CN 22, яка була прикріплена до поштового міжнародного відправлення № RF 041 616 812 UA, яка містить текст: « ОСОБА_9 , проживаючий за адресою АДРЕСА_2 , НОМЕР_17, отримувач ОСОБА_25, АДРЕСА_8.» Bara 0,058гр. «часи» «KLOK», «вартість і валюта 10уе.» дата заповнення 24.10.2021;

-предмети, які згідно з висновком судової мистецтвознавчої експертизи № CE-19/111-21/12621-М3 від 26.04.2021 проведеної експертами Київського НДЕКЦ МВС України, відносяться до культурних цінностей з орієнтовною вартістю 15 414,00 грн., які було вилучено 25.02.2021 під час проведення огляду місця події, і які перелічені в обвинувальному акті, а саме:

-перстень з круглим пласким щитком III-IV століття до нашої ери, зі сплаву золота, міді, заліза, паладію та срібла масою 2,53 г.,

- трьохнамистове скроневе кільце XII-XIV століття зі сплаву золота, міді, заліза, паладію та срібла масою 4,11 г.,

-дротяна сережка, відноситься до прикрас черняхівської культури, зі сплаву золота, міді, паладію та срібла масою 0.84 г.,

-підвіска ароматниця у вигляді відерця, відноситься до прикрас черняхівської культури зі сплаву золота, міді, паладію да срібла масою 1.26 г.,

-підвіска ароматниця у вигляді рогу відноситься до прикрас черняхівської культури, виготовлена зі сплаву золота, міді, паладію та срібла масою 0,70 г.

Сторона захисту посилається на відсутність дозволу слідчого судді на огляд приміщення за адресою м. Київ, вул. Георгія Кирпи 2, недотримання вимог процесуального закону під час залучення спеціаліста, порушення вимог інструкції під час оформлення вилучених речових доказів, порушення вимог процесуального закону під час проведення слідчої дії - огляду місця події у конкретному кримінальному провадженні, у своїй сукупності обумовлює недопустимість доказів, зібраних під час досудового розслідування, як таких, що зібрані слідчим під наглядом і процесуальним керівництвом прокурора (прокурорів). Беручи до уваги недопустимість доказу - огляду, сторона захисту просила визнати всі інші докази недопустимими з урахуванням доктрини «плодів отруйного дерева».

Згідно ст. 234 КПК України, обшук проводиться з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб.

Обшук проводиться на підставі ухвали слідчого судді місцевого загального суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, а у кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду (частина друга статті 234 в редакції Закону № 2367-VIII від 22.03.2018 із змінами, внесеними згідно із Законом № 187-IX від 04.10.2019 ).

Відповідно до ч. 2 ст. 237 КПК України, огляд житла чи іншого володіння особи здійснюється згідно з правилами цього Кодексу, передбаченими для обшуку житла чи іншого володіння особи.

Так, згідно ч.ч. 1, 2 ст. 30 Конституції України не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду. У невідкладних випадках, пов`язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину, можливий інший, встановлений законом, порядок проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду і обшуку.

Згідно ч.ч. 1, 3 ст. 233 КПК України, ніхто не має права проникнути до житла чи іншого володіння особи з будь-якою метою, інакше як лише за добровільною згодою особи, яка ними володіє, або на підставі ухвали слідчого судді, крім випадків, установлених частиною третьою цієї статті. Слідчий, дізнавач, прокурор має право до постановлення ухвали слідчого судді увійти до житла чи іншого володіння особи лише у невідкладних випадках, пов`язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні кримінального правопорушення. У такому разі прокурор, слідчий, дізнавач за погодженням із прокурором зобов`язаний невідкладно після здійснення таких дій звернутися до слідчого судді із клопотанням про проведення обшуку.

Як вбачається з відповіді АТ «Укрпошта», відповідно до правовстановлюючих документів форма власності приміщення де проводився огляд - приватна, власність АТ «Укрпошта». Кабінет 707 входить до складу адміністративно управлінського корпусу Б за адресою вул. Георгія Кирпи, 2. Кабінет підпорядковується до Цеху міжнародної пошти Дирекції оброблення та перевезення пошти АТ «Укрпошта» (том 8 арк. 97).

Як вбачається з витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, реєстраційний номер 241716180000, зареєстрованого приватним нотаріусом КМНО в м. Києві ОСОБА_22 власники будівлі за адресою вул. Георгія Кирпи 2, м. Київ - АТ «Укрпошта» (том 8 арк. 98-99).

Також, відповідно до листа АТ «Укрпошта», вказано, що в філії Дирекція оброблення перевезення пошти АТ «Укрпошта» (03035, м. Київ, вул. Г. Кірпи,2) журнал відвідувачів каб. № 707 не ведеться.

Відвідування вищезазначеного кабінету 25.02.2021 працівниками СБУ відбулось на підставі усного дозволу, наданого їм начальником відділу поштової безпеки ДОПП ОСОБА_23 , за усним зверненням представників СБУ щодо проведення слідчих (розшукових) дій у кримінальному впровадженні №22021000000000044 від 17.02. 2021 року (том 8 арк. 102).

Таким чином, судом встановлено, що дії слідчого під час проведення огляду місця події від 25.02.2021 цілком узгоджуються з вимогами ч. 1 ст. 233 КПК України, а отже посилання захисника на недопустимість огляду та, як наслідок, необхідність застосування судом доктрини «плодів отруйного дерева» є необґрунтованими.

Також, під час судового засідання сторона захисту заявила клопотання, в якому просила визнати недопустимими докази, які зібрані в межах кримінального провадження № 22021000000000044 від 17.02.2021, оскільки вони отримані в поза процесуальний спосіб, а саме:

-аpxiв сайту ІНФОРМАЦІЯ_7 на 100 арк.;

-листування користувача сайту ІНФОРМАЦІЯ_8 з нік-неймом ІНФОРМАЦІЯ_6;

-протокол огляду документів від 17.05.2021 - листування користувача сайту

ІНФОРМАЦІЯ_8 з нік-неймом ІНФОРМАЦІЯ_6;

-документальні та фото матеріали сервісу «Безпечне місто»;

-протокол огляду від 15.03.2021.

Сторона захисту посилається на грубі порушення вимог ст. 14-16, 159, 246 КПК України, ст. 31, 32 Конституції України, а саме: порушення права на таємницю спілкування, невтручання у приватне життя, недоторканість права власності, на загальні положення тимчасового доступу до речей і документів, та на підстави проведення негласних слідчих (розшукових) дій.

Сторона захисту вважає, що в даному випадку, необхідно було отримати тимчасовий доступ до речей і документів, а не отримувати вказані докази за запитом.

Судом встановлено наступне.

Конституційний суд України, своїм рішенням № 2-рп/2012 від 20.01.2012, яким даючи офіційне тлумачення положень частин першої, другої статті 32 Конституції України у системному зв`язку з частиною другою статті 34 цієї Конституції, дійшов висновку, що збирання, зберігання, використання та поширення державою, органами місцевого самоврядування, юридичними або фізичними особами конфіденційної інформації про особу без її згоди є втручанням в її особисте та сімейне життя, яке допускається винятково у визначених законом випадках і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Згідно ст. 93 КПК України, сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.

На виконання доручення слідчого, Головним управлінням по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю СБ України надано інформацію, відповідно якої зі змісту документальних та фотоматеріалів сервісу «Безпечне місто», згідно даних сервісу «Безпечне місто» встановлено маршрути слідування 24.02.2021 автомобіля PORSCHE CAYENNE з державним знаком НОМЕР_3 , яким користується ОСОБА_7 .

На вимогу запиту №14/4/2-2915 від 24.02.2021 Головного управління по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю СБ України, адміністратором сайту ІНФОРМАЦІЯ_8 - ОСОБА_18 надано особисту переписку, відповідно до якої ОСОБА_7 використовує ім`я ІНФОРМАЦІЯ_6 з користувачем сайту - особою на ім`я ОСОБА_24 .

Як вбачається з показань свідка ОСОБА_18 , він, як адміністратор сайту ІНФОРМАЦІЯ_8, має право надати відповідь на запити правоохоронних органів та засвідчити інформацію своїм підписом. Крім того, свідок не вважає, що порушив правила конфіденційності користування сайту, коли надавав правоохоронним органам інформацію щодо обвинуваченого, оскільки вказана інформація стосувалася незаконних дій, а саме контрабанди.

Згідно з ч. 2 ст. 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

Зокрема, Європейський суд з прав людини, неодноразово вказував, що втручання порушує статтю 8 за винятком випадків, коли воно здійснюється «згідно із законом», переслідує одну або декілька законних цілей, викладених у пункті 2 і, крім того, є «необхідними в демократичному суспільстві» для досягнення цих цілей (див., серед інших джерел, згадане рішення у справі «П. та С. проти Польщі» (P. And S. v. Poland), пункт 94, та рішення у справі «М.Н. та інші проти Сан-Марино» (M.N. and Others v. San Marino) , заява № 28005/12, пункт 71, від 07 липня 2015 року). Суд нагадує свою усталену практику, що формулювання «згідно із законом» вимагає, щоб оскаржуваний захід мав підґрунтя у національному законодавстві та був сумісним із принципом верховенства права, тобто доступним, передбачуваним та супроводжувався необхідними процесуальними гарантіями, спроможними забезпечити належний юридичний захист від свавільного застосування відповідних правових положень (див., серед інших джерел, згадані рішення у справах «С. і Марпер проти Сполученого Королівства» (BП) (S. and Marper v. the United Kingdom) (GC), пункт 95, та «М.Н. та інші проти Сан-Марино» (M.N. and Others v. San Marino), пункт 72).

Суд вважає, що в даному випадку не було порушено ст. 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки втручання в права ОСОБА_7 відбувалися згідно з законом - ст. 93 КПК України, переслідувало законну ціль - попередити чи розслідувати факт контрабанди, та не відбулося свавільно, оскільки не переслідувало будь-яких цілей спрямованих на розголошення приватного життя ОСОБА_7 .

З урахуванням викладених доказів, суд акцентує увагу на наступному.

Частиною 1 статті 201 КК України передбачена кримінальна відповідальність за контрабанду, тобто переміщення через митний кордон України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю, в тому числі культурних цінностей.

Пунктом 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 03.06.2005 року «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил» передбачає, що умисне незаконне переміщення через митний кордон України без спеціального дозволу, який надається в установленому відповідними нормативними актами порядку, історичних і культурних цінностей, є контрабандою і тягне кримінальну відповідальність незалежно від способу переміщення, вартості чи розміру предмета цього злочину.

Пункт 11 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей» визначає, що культурні цінності - об`єкти матеріальної та духовної культури, що мають художнє, історичне, етнографічне та наукове значення і підлягають збереженню, відтворенню та охороні відповідно до законодавства України, в тому числі: рідкісні прикраси та інші предмети колекціонування.

Зі змісту статей 12, 13 означеного Закону, рішення про можливість вивезення культурних цінностей приймає Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей за клопотанням власника культурних цінностей чи уповноваженої ним особи на підставі висновку державної експертизи. Про прийняте рішення власник культурних цінностей чи уповноважена ним особа письмово повідомляється в місячний термін від дня офіційного надходження клопотання. У разі прийняття центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей рішення про можливість вивезення (тимчасового вивезення) культурних цінностей власнику культурних цінностей чи уповноваженій ним особі видається свідоцтво встановленого зразка на право вивезення (тимчасового вивезення) культурних цінностей. Зразок свідоцтва на право вивезення (тимчасового вивезення) культурних цінностей затверджується Кабінетом Міністрів України. Свідоцтво на право вивезення (тимчасового вивезення) культурних цінностей є підставою для пропуску зазначених у ньому культурних цінностей за межі митної території України. Вивезення культурних цінностей без цього свідоцтва забороняється.

Здійснення цілеспрямованого, прихованого з корисним мотивом переміщення ОСОБА_7 культурних цінностей до Республіки Польща всупереч вимогам чинного законодавства, свідчить про наявність у нього прямого умислу на такі дії.

Надаючи оцінку зібраним по справі доказам суд не бере до уваги позицію обвинуваченого ОСОБА_7 , про відсутність у його діях складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 201 КК України, оскільки такі твердження обвинуваченого суперечать дослідженим доказам і розцінюються лише як спосіб уникнути кримінальної відповідальності за скоєне.

Таким чином, оцінка зібраних у справі доказів, які відповідають критеріям належності та допустимості, а також аналіз чинних нормативно-правових актів дають підстави для висновку про доведеність винуватості ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 201 КК України - вчинення закінченого замаху на контрабанду, тобто на переміщення через митний кордон України з приховуванням від митного контролю культурних цінностей.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_7 , суд, у відповідності до вимог ст. 65 КК України, враховує обставини справи, ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного, відсутність обставин, що пом`якшують чи обтяжують покарання.

Також, обираючи покарання обвинуваченому ОСОБА_7 , судом враховується те, що такий раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, виключно позитивно характеризується за місцем проживання, його стан здоров`я - на обліку в наркологічному та психоневрологічному диспансерах не перебуває.

Відповідно до правових орієнтирів, визначених у ст. ст. 50, 65 КК України, метою покарання є як кара, так і виправлення засуджених та запобігання вчинення нових злочинів.

Досягнення вказаної мети є однією з форм реалізації визначених у ч. 1 ст. 1 КК України, завдань Закону про кримінальну відповідальність, правового забезпечення охорони від злочинних посягань прав і свобод людини і громадянина, власності та інших охоронюваних законом цінностей, а також запобігання злочинам.

З урахуванням характеру і ступеня суспільної небезпеки скоєного кримінального правопорушення, а також інших обставин кримінального провадження в їх сукупності, суд визнає необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження вчинення ним нових злочинів призначення йому покарання у вигляді позбавлення волі на певний строк та у межах, встановлених санкцією статті Особливої частини Кримінального кодексу України, за якою він обвинувачується і яка передбачає відповідальність за вчинений злочин, так як відсутні умови і підстави призначення обвинуваченому більш м`якого покарання з огляду на суспільно-небезпечний характер вчиненого ним кримінального правопорушення, категорії злочинів, до якої він відноситься.

Разом з тим, відповідно до ч. 1 ст. 75 КК України якщо суд, крім випадків засудження за корупційний злочин, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

При цьому, суд наголошує, поняття судової дискреції (судового розсуду) у кримінальному судочинстві охоплює повноваження суду (права та обов`язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, та інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання тощо.

Дискреційні повноваження суду визнаються і Європейським судом з прав людини (зокрема справа «Довженко проти України»), який у своїх рішеннях зазначає лише про необхідність визначення законності, обсягу, способів і меж застосування свободи оцінювання представниками судових органів, виходячи із відповідності таких повноважень суду принципу верховенства права. Це забезпечується, зокрема, відповідним обґрунтуванням обраного рішення в процесуальному документі суду тощо.

Аналогічна позиція висвітлена у постанові від 17.10.2019 року за №205/7091/16-к Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного суду.

Тому, зважаючи на дані про особу обвинуваченого ОСОБА_7 , міцність його соціальних зав`язків, відсутність обставин, які обтяжують покарання, суд приходить до висновку, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_7 можливе без реального відбуття призначеного йому покарання, однак в умовах здійснення контролю за його поведінкою в період строку звільнення від покарання з покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

Також, суд зважає на те, що прокурор у судових дебатах не навів суду змістовні аргументи необхідності призначення ОСОБА_7 покарання без можливості застосування положень ст. 75 КК України.

Також, під час підготовчого судового засідання сторона захисту заявила клопотання, в якому просила скасувати арешт майна, який накладений ухвалою Шевченківського районного суду м. Києві від 15.06.2021, а саме на транспортний засіб марки Porsche Cayenne, чорного кольору, державний номерний знак НОМЕР_2 (VIN код НОМЕР_10 ), що належить на праві приватної власності ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Крім того, сторона захисту заявила клопотання, в якому просила скасувати арешт майна, що було вилучено під час проведення обшуку 28.02.2021 транспортного засобу марки Porsche Cayenne, чорного кольору, державний номерний знак НОМЕР_2 (VIN код НОМЕР_10 ), що належить на праві приватної власності ОСОБА_14 , який був накалдений ухвалою Шевченківського районного суду м. Києві від 09.03.2021, а саме на: металеві предмети темно-зеленого кольору, відповідно до фотознімку, що міститься в матеріалах справи (том 5 арк. 49), оскільки в застосуванні арешту майна відпала потреба.

Суд, вирішуючи дане клопотання, встановив наступне.

За правилами абзацу 2 ч. 1 ст. 174 КПК України, арешт майна скасовується у встановленому Кодексом порядку. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Так, відповідно ч. 1 ст. 174 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Згідно ч. 4 ст. 174 КПК України, суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

Таким чином, вказане майно не підлягає спеціальній конфіскації, оскільки непризначене покарання у виді конфіскації майна, тому заходи забезпечення у виді арешту, які накладені на підставі ухвали Шевченкіського районного суду м. Києва від 15.06.2021 та ухвали Шевченкіського районного суду м. Києва від 09.03.2021 підлягають скасуванню.

Долю речових доказів необхідно вирішити у відповідності до вимог ст.ст.96-1, 96-2, 100 КПК України.

Суд звертає увагу, що під час судових дебатів прокурор наголосив на тому, що окремі речі (глиняні, кам`яні статуетки), що були вилучені у ОСОБА_7 вдома, необхідно направити до Національного музею історії України для їх зберігання в державній частині Музейного фонду України до встановлення їх власника із врахуванням Закону України «Про охорону культурної спадщини».

При вирішенні вказаного питання суд зважає на наступне.

Так, згідно ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Посилання прокурора на необхідність встановлення власника майна є неспроможними, оскільки останнім жодним чином не доведено або ж не надано будь-який документів, що вказане майно не належить ОСОБА_7 . Голослівним і таким, що не підтверджується висновками експертів є і твердження прокурора, що вказані ним предмети є пам`ятками археології.

Водночас, зважаючи на вилучення майна у ОСОБА_7 , яке було у його користуванні, останній, на даний час, є його власником у розумінні положень Цивільного кодексу України, а тому майно підлягає поверненню ОСОБА_7 .

При цьому, суд наголошує, що за наявності сумнівів у праві власності на майно, підняте прокурором питання має бути вирішено з урахуванням розділу IV Закону України «Про охорону культурної спадщини».

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що по справі понесені процесуальні витрати за проведення експертиз у зв`язку із залученням стороною обвинувачення експертів спеціалізованої державної установи.

Враховуючи вимоги ст.ст. 124, 126 КПК України, вказані процесуальні витрати слід стягнути з обвинуваченого ОСОБА_7 на користь держави.

Клопотання прокурора щодо обрання обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжного заходу до набрання вироком законної сили до суду не надходило, а отже і суд не вбачає необхідності обрання такого.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд

у х в а л и в:

ОСОБА_7 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 201 КК України та призначити йому покарання у виді 4 років позбавлення волі.

Відповідно до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_7 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 2 роки, якщо він протягом встановленого іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки.

Відповідно до п.п. 1, 2 ч.1, п.2 ч.3 ст.76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_7 такі обов`язки:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Стягнути з ОСОБА_7 , на користь держави підтверджені витрати на проведення судових експертиз на суму 98 999 грн. 26 коп.

Скасувати арешт майна, який накладений ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 15.06.2021, а саме на транспортний засіб марки Porsche Cayenne, чорного кольору, державний номерний знак НОМЕР_2 (VIN код НОМЕР_10 ), що належить на праві приватної власності ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Скасувати арешт майна, що було вилучено під час проведення обшуку 28.02.2021 транспортного засобу марки Porsche Cayenne, чорного кольору, державний номерний знак НОМЕР_2 (VIN код НОМЕР_10 ), що належить на праві приватної власності ОСОБА_14 , який був накладений ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 09.03.2021, а саме на металеві предмети темно-зеленого кольору, відповідно до фотознімку, що міститься в матеріалах справи (том. 5 арк. 49).

Речові докази по справі, а саме:

-перстень з круглим пласким щитком, III-ІV ст. до н.е., з сплаву на основі золота (93,9%-97,8%), а також містить мідь, залізо, паладій та срібло, масою 2,53 г.; трьохнамистове скроневе кільце, III - XIV ст., виготовлене зі сплаву на основі золота (97,5%-99,2%), а також містить мідь, залізо, паладій та срібло, масою 4,11 г.; дротяна сережка, відноситься до прикрас черняхівської культури, виготовлена зі сплаву на основі золота (71,2% - 71,4%), а також містить мідь, паладій та срібло, масою 0,84 г.; підвіска-ароматниця у вигляді відерця, відноситься до прикрас черняхівської культури, виготовлена зі сплаву на основі золота (90,9% - 91,1%), а також містить мідь, паладій та срібло, масою 1,26 г.; підвіска-ароматниця у вигляді рогу, відноситься до прикрас черняхівської культури, виготовлена зі сплаву на основі золота (91,3% - 92,3%), а також містить мідь, паладій та срібло, масою 0,70 г., відносяться до культурних цінностей з орієнтовною вартістю 15 414 грн. (висновок експерта № CE-19/111-21/12621-М3 від 26.04.2021), - стягнути в дохід держави;

-паперову коробку з написом «Амоксил», клейку стрічку жовтого кольору, поліетиленовий пакет у якому містились 14 предметів, вироблених із металу, - зберігати при матеріалах кримінального провадження;

-обручку з клеймом «НЕIIА», виготовлену зі сплаву на основі золота (34,3%-34,4%), а також містить мідь, цинк, паладій та срібло, масою 2,97 г.; обручку для заручин, виготовлену у XIX ст. зі сплаву на основі міді, а також містить цинк, масою 1,28 г.; обручку для заручин, виготовлену у XIX ст. зі сплаву на основі золота (75,4%-77,0%), а також містить мідь, паладій та срібло, масою 1,90 г., комплект з 2 (двох) сережок, які виготовлені з наслідуванням сережок періоду еллінізму з сплаву на основі золота (86,4%-92,9%), а також містить мідь, паладій та срібло, масою 12,12 г та 11,90 г.; біконічну намистину, елемент прикраси, виготовлену зі сплаву на основі золота (70,5%), а також містить мідь, паладій та срібло, масою 0,14 г.; колодочку рясен, елемент металевих скроневих підвісок, виготовлену зі сплаву на основі золота (71,2% - 71,4%), а також містить мідь, паладій та срібло, масою 0,61 г.; пришивну бляшку для оздоблення одягу, виготовлену зі сплаву на основі золота (81,3%), а також містить мідь, паладій та срібло, масою 0.20 г.; пришивну бляшку для оздоблення одягу, виготовлену зі сплаву на основі золота (69,2%), а також містить мідь, паладій та срібло, масою 0,13 г., не відносяться до культурних цінностей, - повернути ОСОБА_7 ;

-статуетку жінки-богині родючості, яка виготовлена з глини, відноситься до дрібної антропоморфної пластики трипільської культури; люльку для паління, східного типу, кераміка, XVIII ст., відноситься до виробів ужиткового призначення; статуетку з глини, відноситься до ліпної дрібної антропоморфної пластики трипільської культури; антропоморфну статуетку з каменю, відносяться до об`єктів гліптики трипільської культури, відноситься до культурних цінностей (Висновок експерта від 18.06.2021, № СЕ- 19/11-21/13353-МЗ), - повернути ОСОБА_7 ;

-меч, виготовлений по типу мечів японських армійських офіцерських зразка 1938 року з складових частин заводського та саморобного виробництва,

кинджал кривий солдатський зразка 1907 року, виготовлений Златоустівською збройною фабрикою у 1911 році, багнет німецький зразка 1884/98 рр. нового типу, кортик німецький армійський офіцерський зразка 1935 року, шабля марокканська німча, яка відносяться до національної зброї народів північно-африканського регіону, виготовлена саморобним способом, XIX ст., шабля французька піхотна офіцерська зразка 1882 року з ефесом шаблі французької піхотної офіцерської зразка 1845 року, кинджал французький мисливський, виготовлений у XIX ст., (Висновок експерта від 07.05.2021, № CE-19/111-21/13351-М3), - повернути ОСОБА_7 ;

-шаблю довжиною 885 мм з хрестовиною та двома обіймицями, виготовлена за типом шабель карабела ХVII-ХVIII ст.; шаблю довжиною 945 мм з хрестовиною, виготовлена за типом аланських шабель VIII-ІХ ст.; шаблю довжиною 870 мм з хрестовиною, виготовлена за типом сарматських мечів ІV-Ш ст. до н.е.; меч довжиною 601 мм, виготовлений за типом скіфських мечів IV-III ст. до н.е.; меч довжиною 595 мм, виготовлений за типом синдо-меотських мечів IV-II ст. до н.е.; кинджал довжиною 377 мм, виготовлений за типом скіфських кинджалів VI-V ст. до н.е.; кинджал довжиною 308 мм, виготовлений за типом скіфських кинджалів VI-V ст. до н.е.; кинджал довжиною 295 мм, виготовлений за типом скіфських кинджалів VI-V ст. до н.е.; кинджал довжиною 285 мм, виготовлений за типом скіфських кинджалів VI-V ст. до н.е.; наконечник списа довжиною 290 мм, виготовлений за типом хазарських наконечників списів VIII-X ст.; наконечник списа довжиною 185 мм, виготовлений за типом скіфських наконечників списів VII-VI ст. до н.е.; (Висновок експерта від 25.06.2021 № СЕ-19/111-21/13325-М3), - повернути ОСОБА_7 ;

-один шолом з ламелярною бармицею, виготовлений за типом центрально-азіатських шоломів XVII -XVIII століть (Висновок експерта від 23.04.2021 № СЕ-19/111-21/13355-М3), монети різних розмірів у кількості 212 шт. (Висновок експерта від 12.07.2021 № СЕ-19/111-21/13341-ФХД), коврик синього кольору, - повернути ОСОБА_7 ;

-аркуш паперу із рукописними записами, у якому маються слова «14 февраля - 25 лотов виолити, продано»; два листи формату А4 із рукописними записами виробленими барвником синього кольору та починаються зі слів «Амулеты подвески» та «маузер +Наган 55000 », - зберігати при матеріалах кримінального провадження;

-транспортний засіб Porsche Cayenne чорного кольору з д.н.з. НОМЕР_3 (VIN код НОМЕР_12 ), власником якого є громадянин України ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , - повернути ОСОБА_7 ;

-мобільний телефон «Iphone 11 ProMax» (серійний номер НОМЕР_13 ),- повернути ОСОБА_7 ;

-флешнакопичувач, з маркуванням «DT 101 G2», з пам?яттю 8 (вісім) GB (червоного кольору); флешнакопичувач з маркуванням «Ledger» (чорно-сірого кольору); флешнакопичувач з маркуванням «Ledger» (чорно-сірого кольору), флешнакопичував з маркуванням «Transcend», з пам?яттю 16 GB (золотого кольору), - повернути ОСОБА_7 .

Вирок може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд міста Києва протягом 30 днів з моменту його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після його ухвалення.

Суддя ОСОБА_1