Рішення № 110670580, 27.04.2023, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2/754/1122/23

Справа №754/9971/22

РІШЕННЯ

Іменем України

27 квітня 2023 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:

Головуючого судді - Галась І.А.

при секретарі - Париста А.

за участі: позивача - ОСОБА_1

представника позивача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради, 3-тя особа - Друга Київська державна нотаріальна контора про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулась до суду з позовом про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , про що Київським відділом реєстрації смерті Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) зроблено актовий запис № 25125, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 . Після смерті ОСОБА_3 залишилася квартира за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 56,7 кв. м., яка належала померлій, на підставі Свідоцтва про право власності на квартиру від 19 січня 1999 року серії ККВ № 26752. Батьками Позивача відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 30 червня 1974 року, являються мама - ОСОБА_3 та батько - ОСОБА_4 . Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадкова справа № 621/2022 на спадкове майно, в яке входить квартира за адресою: АДРЕСА_1 . За життя ОСОБА_3 заповіт не складала, а тому спадщина приймається за законом. Таким чином, спадкоємцем першої черги до майна померлої ОСОБА_3 є донька - Позивач. 24 лютого 2022 року у зв`язку із повномасштабним вторгнення російської федерації в Україну. Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року було запроваджено воєнний стан. У зв`язку зі смертю матері та початком повномасштабної війни, Позивач перебувала у шоковому стані та відчуваючи тривогу за своє життя, задля власної безпеки вирішила залишити столицю та поїхала шукати прихисток в інших, більш безпечних місцях, що у свою чергу призвело до того, що Позивач не змогла вчасно звернутися до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини. Після того як ситуація у столиці покращилася повернулася до Києва та 07 жовтня 2022 року звернулася до Другої Київської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. Постановою нотаріуса Другої Київської державної нотаріальної контори Самарською Ю.В. від 07 жовтня 2022 року Позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті її матері - ОСОБА_3 , у зв`язку з тим, що Позивачем пропущене встановлений законом шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини. Слід зазначити, що Позивачу не було відомо, що є певний проміжок часу для такого звернення, і що вона його пропустила, вважає, що саме вона є особою, яка прийняла спадщину як єдиний спадкоємець. Наголошує на тому, що спору щодо спадкування не має, спадщина не визнана відумерлою, отже вона є відкритою, тому вона має право її прийняття як спадкоємець. Беручи до уваги, що якби не війна, то Позивач завчасно би звернулася із заявою про прийняття спадщини. ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , то встановлений законом шестимісячний термін закінчується 08 травня 2022 року. Однак у зв`язку з війною, яка почалася 24 лютого 2022 року, з часу початку війни строки подачі заяв про прийняття спадщини - призупинені. Таким чином, час дії воєнного стану фактично не враховується у встановлені б місяців на прийняття спадщини. Тобто спадкоємець може прийняти спадщину протягом дії воєнного стану, незалежно від його тривалості, та додатково, після його відміни, у строк, що залишався станом на 24 лютого 2022 року із встановлених 6 місяців.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 01 листопада 2022 відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

01 грудня 2022 року до суду в порядку ст.. 178 ЦПК України надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого представник Київської міської ради просив розглянути справу за його відсутності та виріши спір згідно чинного законодавства.

На виконання вимог ухвали суду від 09 лютого 2023 року Другою Київською державною нотаріальною конторою надано копію спадкової справи № 621/2022 заведеної після смерті померлої ОСОБА_3 .

Протягом підготовчого розгляду позивачка, представник позивача вимоги позову підтримали в повному обсязі.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва 10.03.2023 року закрито підготовче судове засідання та призначено справу до розгляду в загальному порядку.

Протягом судового розгляду позивачка, представник позивача вимоги позову підтримали в повному обсязі. Представник відповідача, третьої особи до судового розгляду не з`являвся, про час та місце розгляду були повідомлені належним чином.

Протягом судового розгляду були допитані свідки ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , які пояснили, що вони є сусідами померлої протягом тривалого часу. Свідки засвідчили, що позивач постійно проживала з матір`ю до дня її смерті та турбувалась про неї, оскільки остання не могла забезпечувати себе самостійно, з ліжка не вставала, потребувала постійної турботи. Також, свідки засвідчили, що смерть матері позивачки викликала у ОСОБА_1 ряд хвороб, які не давали їй можливість виходити з квартири.

Суд вважає можливим розглядати справу у відсутності представника відповідача за наявних у справі матеріалів.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

Згідно ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оцінюючи аргументи, викладені в позовній заяві суд в тому числі керується прецедентною практикою Європейського суду з прав людини, який зазначав, що хоча п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. (рішення у справі «Руїз Торіха проти Іспанії» (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.94 р., Серія A, № 303-A, параграф 29).

Суд вважає зазначити, що відповідно до принципу диспозитивності цивільного процесу підставу та предмет позову може визначити виключно позивач. Суд не вправі визначити предмет, підставу (інше), сторін позову також у зв`язку із принципом змагальності цивільного процесу.

Виходячи з принципу процесуальної рівності сторін і враховуючи обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, судом досліджено кожний доказ, наданий сторонами, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів (п.27 постанови Пленуму Верховного суду України від 12.06.2009 року №2 «Про практику застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції»), при цьому жодна із сторін не була поставлена судом у менш сприятливе становище, порівняно з іншою стороною, на чому наголошується у практиці Європейського суду з прав людини.

Відповідно до статті 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

У частинах першої та другої статті 1220 ЦК України передбачено, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).

В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1 є донькою ОСОБА_3 , після смерті якої залишилась спадщина у вигляді квартири за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 56,7 кв. м., яка належала померлій, на підставі Свідоцтва про право власності на квартиру від 19 січня 1999 року серії ККВ № 26752

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , про що Київським відділом реєстрації смерті Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) зроблено актовий запис № 25125, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 .

З заявою про прийняття спадщини позивачка ОСОБА_1 звернулась до Другої Київської державної нотаріальної контори 07 жовтня 2022 року.

Постановою нотаріуса Другої Київської державної нотаріальної контори Самарською Ю.В. від 07 жовтня 2022 року Позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті її матері - ОСОБА_3 , у зв`язку з тим, що Позивачем пропущене встановлений законом шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини.

Згідно ч.1 ст.1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Статтею 1272 ЦК України встановлено, що у разі, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК. Зазначене положення застосовується до спадкоємців, в яких право на спадкування виникло з набранням чинності зазначеним Кодексом.

При розгляді цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину. За наявності у спадковій справі заяви спадкоємця про відмову від права на спадщину його вимоги про визначення додаткового строку для прийняття спадщини задоволенню не підлягають.

Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Згідно Правової позиції Верховного Суду України у справі № 6-85цс12, право на спадщину належить спадкоємцеві з моменту її відкриття й закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав із спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Правила ч. 3 ст. 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Якщо ж у спадкоємця перешкод не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини через відсутність інформації про спадкову масу, то положення ч. 3 ст. 1272 ЦК України не застосовуються.

Аналізуючи зібрані по справі докази в світлі наведених правових норм, суд вважає, що строк на звернення із заявою про прийняття спадщини пропущений з поважних причин, які не залежали від волі позивача. Оскільки судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 перебувала на амбулаторному стаціонарному (денний стаціонар) курсі лікування з 20 листопада 2021 року по 06 жовтня 2022 року з діагнозом - саматоформний стресовий розлад з частими панічними атаками, періодичною втратою орієнтації в часі та просторі.

Отже, на підставі вказаних доводів та письмових доказів, суд прийшов до висновку про те, що у позивача існували об`єктивні, непереборні, істотні труднощі у вчиненні ним дій по поданню до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини після смерті її матері. Причини пропуску строку на подання заяви до нотаріуса про прийняття спадщини наведені позивачем у позові судом приймаються як поважні.

Рішення повинно відповідати вимогам ст.ст. 213, 215 ЦПК України, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Виходячи з вище викладених обставин справи, які були встановлені у судовому засіданні, та нормативних положень Законів України, ураховуючи практику Європейського суду з прав людини та Верховного Суду України, суд вбачає за необхідне задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.3, 12, 263-265, 354, 355 ЦПК України, ст.ст.1270, 1272 ЦК України, суд -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до Київської міської ради, 3-тя особа - Друга Київська державна нотаріальна контора про визначення додаткового строку для прийняття спадщини задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянка України, АДРЕСА_2 ) додатковий строк для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 тривалістю один місяць з дня набрання рішення законної сили.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Повний текст рішення виготовлено 02 травня 2023 року.

Суддя: