Ухвала суду № 110665831, 26.04.2023, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/9044/23

1-кс/760/4155/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2023 року слідчий суддя Солом`янського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , розглянувши в м. Києві матеріали клопотання представника цивільного позивача товариства з обмеженою відповідальністю «Комерційна фірма «АЛЬЯНС УКРАЇНА» - адвоката ОСОБА_2 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №12023100090001033 від 01.04.2023 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

До Солом`янського районного суду м. Києва надійшло клопотання представника цивільного позивача товариства з обмеженою відповідальністю «Комерційна фірма «АЛЬЯНС УКРАЇНА» - адвоката ОСОБА_2 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №12023100090001033 від 01.04.2023 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

Дане клопотання обґрунтоване тим, що слідчим відділом Солом`янського УП ГУ НП у місті Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12023100090001033 від 01.04.2023 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що злочинними діями, які виразилися у заволодінні чужим майном шляхом обману, зловживання довірою та зловживанням службовим становищем, службовими особами ПрАТ «Київський маргариновий завод» (код 00333581) заподіяно матеріальну шкоду ТОВ «Комерційна фірма «АЛЬЯНС УКРАЇНА» (код 41692188) на загальну суму 1028733, 46 грн.

04.04.2023 року ТОВ «Комерційна фірма «АЛЬЯНС УКРАЇНА» визнано потерпілим у кримінальному провадженні №12023100090001033 від 01.04.2023 р. та подано цивільний позов про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням на суму заподіяних матеріальних збитків 1028733, 46 грн.

Факт завдання шкоди службовими особами ПрАТ «Київський маргариновий завод» підтверджується показаннями представника потерпілого ОСОБА_2 , свідків: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , договором поставки №06/01/112022 від 01.11.2022, видатковими накладними №№32997, 33014, 33017, товаро-транспортними накладними №№Р33014, Р33017 від 01.03.2023, оборотно-сальдовою відомістю по рахунку №361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями» за період з 01.11.2022по 30.03.2023 та актом звірки взаєморозрахунків за період з 01.11.2022 по 30.03.2023, а також наявними у слідчого іншими матеріалами кримінального провадження №12023100090001033 від 01.04.2023 р.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ПрАТ «КМЗ» належать на праві власності об`єкти рухомого та нерухомого майна, загальна сукупна вартість якого під час досудового розслідування не встановлювалася.

З метою забезпечення цивільного позову, запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження майна особами, які причетні до вчинення кримінального правопорушення, та уникнення настання інших наслідків, які можуть перешкоджати розслідуванню кримінального провадження, з метою встановлення обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, існує необхідність в накладенні арешту на майно, що належить на праві власності ПрАТ «КМЗ».

Перевіривши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 131 КПК України заходами забезпечення кримінального провадження, зокрема, є арешт майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. ч. 4, 6 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України. Арешт накладається на майно третьої особи, якщо вона набула його безоплатно або за ціною, вищою чи нижчою за ринкову вартість, і знала або повинна була знати, що таке майно відповідає будь-якій з ознак, передбачених пунктами 1-4 частини першої статті 96-2 Кримінального кодексу України.

У випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження. У разі задоволення цивільного позову або стягнення з юридичної особи розміру отриманої неправомірної вигоди суд за клопотанням прокурора, цивільного позивача може вирішити питання про арешт майна для забезпечення цивільного позову або стягнення з юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, доведеного розміру отриманої неправомірної вигоди до набрання судовим рішенням законної сили, якщо таких заходів не було вжито раніше.

Згідно ч. 2 ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; перелік і види майна, що належить арештувати; документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.

До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Однак, представником цивільного позивача не наведено обґрунтування співмірності між вартістю майна, яке належить арештувати з метою забезпечення цивільного позову та розміром шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, не зазначено обставини, які підтверджують, що незастосування арешту призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Крім того, за правилами ч. 6 ст. 170 КПК України арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження.

Відповідно до ч. 8 ст. 214 КПК України відомості про юридичну особу, щодо якої можуть застосовуватися заходи кримінально-правового характеру, вносяться слідчим або прокурором до Єдиного реєстру досудових розслідувань негайно після вручення особі повідомлення про підозру у вчиненні від імені та в інтересах такої юридичної особи будь-якого із злочинів, передбачених статтями 109, 110, 113, 146, 147, 160, 209, 260, 262, 306, частинами першою і другою статті 368-3, частинами першою і другою статті 368-4, статтями 369, 369-2, 436, 437, 438, 442, 444, 447 Кримінального кодексу України, або будь-якого із кримінальних правопорушень, передбачених статтями 151-2-156-1, 301-1-303 Кримінального кодексу України (у разі їх вчинення стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи), або від імені такої юридичної особи будь-якого із злочинів, передбачених статтями 258-258-5 Кримінального кодексу України. Про внесення відомостей слідчий або прокурор не пізніше наступного робочого дня письмово повідомляє юридичну особу. Провадження щодо юридичної особи здійснюється одночасно з відповідним кримінальним провадженням, у якому особі повідомлено про підозру.

Водночас, до клопотання не долучено документів, які свідчать про те, що ПрАТ «КМЗ» несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння або є юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження, за ознаками будь-якого кримінального правопорушення, передбаченого ст.96-3 КК України.

Частиною 3 статті 172 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.

З урахуванням наведеного, слідчий суддя встановивши невідповідність поданого клопотання вимогам ст. 171 КПК України, приходить до висновку про необхідність його повернення цивільному позивачу для усунення недоліків.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 170, 171, 172, 309 КПК України,-

У Х В А Л И В :

Клопотання представника цивільного позивача товариства з обмеженою відповідальністю «Комерційна фірма «АЛЬЯНС УКРАЇНА» - адвоката ОСОБА_2 про накладення арешту на майно повернути цивільному позивачу.

Встановити строк в сімдесят дві години для усунення недоліків.

Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1