Рішення № 110661592, 24.04.2023, Золочівський районний суд Львівської області

Справа № 445/220/23

провадження № 2/445/276/23

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2023 року Золочівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Сивака В. М.

секретаря судового засідання Захарчук Н.Я.

з участю представника прокуратури Левицької В.Р.

відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Золочеві Львівської області цивільну справу за позовом першого заступника керівника Золочівської окружної прокуратури Львівської області в інтересах держави в особі Золочівської міської ради Золочівського району Львівської області до ОСОБА_1 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору Державна екологічна інспекція у Львівській області про відшкодування шкоди завданої внаслідок порушення встановлених правил охорони надр,-

в с т а н о в и в:

Золочівська окружна прокуратура Львівської області в інтересах держави в особі Золочівської міської ради Золочівського району Львівської області звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди завданої внаслідок порушення встановлених правил охорони надр. В обгрунтування позову зазначає, що 15.06.2021 Державною екологічноюінспекцією уЛьвівській області при проведенні позапланового заходу державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог природоохоронного законодавства встановлено, що ОСОБА_1 допустив самовільне надрокористування, зокрема самовільний забір піску на землях водного фонду (в межах прибережної смуги р. Бужок) поруч із ділянкою з кадастровим номером 4621886400:02:010:0054 на території с. Сасів Золочівського району Львівської області. Державною екологічноюінспекцією уЛьвівській області встановлено, що ОСОБА_1 самовільно зайнято земельну ділянку площею 0,0130 га (розмірами 26*5м, глибина канави 1,9 м, з них товщина верхнього шару 0,3 м) із земель водного фонду (прибережна смуга р.Бужок) в с.Сасів Золочівського району, на території Золочівської міської ради, на якій облаштовано канаву, видобуто надра, знято верхній шар ґрунту, та яка використовується для скиду води із власної території (із земельної ділянки за кадастровим номером 4621886400:02:010:0051), де проводяться земляні роботи та облаштовується ставок, чим також порушується природоохоронний режим території. Об`єм самовільно видобутих надр (піску) становить 51,2411 м.куб., а загальна сума збитків, завданих державі внаслідок самовільного користування надрами становить 51651 грн. 03 коп., які відповідачем в добровільному порядку не відшкодовано.

В судовому засіданні представник прокуратури позовні вимоги підтримала та просила позов задовольнити.

Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги визнав в повному обсязі.

Представник третьої особи - Державної екологічної інспекції у Львівській області підтримав позовні вимоги з підстав вказаних у позовній заяві та просив задовольнити позов в повному обсязі.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали цивільної справи, надані по справі докази, з`ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до висновку про задоволення позову з наступних підстав.

Згідно актуДЕІ уЛьвівській області №402/02/577 від 15.06.2021 встановлено, що ОСОБА_1 самовільно зайнято земельну ділянку площею 0,0130 га (розмірами 26*5м, глибина канави 1,9 м, з них товщина верхнього шару 0,3 м) із земель водного фонду (прибережна смуга р.Бужок) в с.Сасів Золочівського району, на території Золочівської міської ради, на якій облаштовано канаву, видобуто надра, знято верхній шар ґрунту та яка використовується для скиду води із власної території (із земельної ділянки за кадастровим номером 4621886400:02:010:0051), де проводяться земляні роботи та облаштовується ставок, чим також порушується природоохоронний режим території.

З допомогою програмного забезпечення Digitals (ключ №156752116-06488-252) створено триангуляційну модель рельєфу та визначено площу та об`єм самовільно видобутих надр - піску, а саме встановлено, що площа поверхні землі, на якій ОСОБА_1 проведено видобуток надр, становить 81м.кв. (0,0081га), товщина знятого верхнього шару грунту 0,3м, об`єм знятого верхнього шару грунту становить 24,3м.куб (81м.кв. х 0,3м), загальний об`єм виїмки (куди входить незаконно видобутий пісок та верхній шар грунту) становить 75,541 м.куб. Таким чином, об`єм самовільно видобутих надр (піску) становить різницю між загальним об`ємом виїмки та об`ємом знятого верхнього шару грунту та відповідно становить 51,2411 м.куб. (75,5411-24,3м.куб.).

Отже, встановлено, що поруч із ділянкою з кадастровим номером 4621886400:02:010:0054 об`єм самовільно видобутих надр (піску) становить 51,2411 м.куб.

У відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України від 12.12.1994 № 827 «Про затвердження переліків корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення», пісок належить до корисних копалин місцевого значення.

Згідно пункту 3.2 Методики, розмір збитків (3), встановлених за фактом самовільного користування надрами (об`ємом 51,2411 м.куб.) ОСОБА_1 на самовільно зайнятій земельній ділянці, із земель комунальної власності (не наданої у власність чи користування) площею 0,0081га (81м.кв.), шляхом облаштування канави на землях водного фонду (в межах прибережної смути р.Бужок) в с.Сасів Золочівського району, на території Золочівської міської ради становить 51651 грн. 03 коп. (п`ятдесят одна тисяча шістсот п`ятдесять одна гривня три копійки)

На підставі ст. 15 Кодексу України про надра, надра надаються у постійне або тимчасове користування. Постійним визнається користування надрами без заздалегідь встановленого строку. Тимчасове користування може бути короткостроковим (до 5 років) і довгостроковим (до 50 років). У разі необхідності строки тимчасового користування надрами може бути продовжено. Перебіг строку користування надрами починається з дня одержання спеціального дозволу (ліцензії) на користування надрами, якщо в ньому не передбачено інше, а в разі укладення угоди про розподіл продукції - з дня, зазначеного в такій угоді.

Приписами ч. 3 ст.16Кодексу Українипро надра встановлено, що надання спеціальних дозволів на користування надрами, крім випадків користування надрами на умовах угод про розподіл продукції, укладених відповідно до Закону України «Про угоди про розподіл продукції», здійснюється після попереднього погодження з відповідною радою питання про надання земельної ділянки для зазначених потреб, крім випадків, коли у наданні земельної ділянки немає потреби.

Надання земельних ділянок для потреб, пов?язаних з користуванням надрами, провадиться в порядку, встановленому земельним законодавством України (ч.1 ст.18 Кодексу України про надра).

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Кодексу України про надра, надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр. Право на користування надрами засвідчується актом про надання гірничого відводу

Згідно частини третьої вказаної статті користування надрами здійснюється без надання гірничого відводу чи спеціального дозволу у випадках, передбачених цим Кодексом.

У той же час, відповідно до ч.1 ст. 23 Кодексу України про надра, землевласники і землекористувачі в межах наданих їм земельних ділянок мають право без спеціальних дозволів та гірничого відводу видобувати корисні копалини місцевого значення і торф загальною глибиною розробки до двох метрів, а також підземні води (крім мінеральних) для всіх потреб, крім виробництва фасованої питної води, за умови, що обсяг видобування підземних вод із кожного з водозаборів не перевищує 300 кубічних метрів на добу.

Згідно з ч. 1 ст. 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Згідно з ч.2 ст.65 Кодексу України про надра, відповідальність за порушення законодавства про охорону надр несуть особи, винні, зокрема, у самовільному видобутку і використанні надр.

Стаття 41Закону України«Про охоронунавколишнього природногосередовища» встановлює економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища, зокрема відшкодування збитків, завданих порушенням цього законодавства.

Загальне положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди втілено у ст.1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Згідно із ст.33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», одним із повноважень виконавчого органу міської ради у галузі охорони навколишнього природного середовища є здійснення контролю за додержанням природоохоронного законодавства, використанням і охороною природних ресурсів загальнодержавного та місцевого значення.

Приписами ч.3 ст.29, ч.1 ст.69? Бюджетного кодексу України визначено, що грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, сплачуються на рахунки спеціальних фондів Державного, обласних та місцевих бюджетів в розмірах 30, 20 та 50 відсотків відповідно.

Зазначена норма означає, що завдані природним ресурсам збитки сплачуються на єдиний розподільчий казначейський рахунок відповідної місцевої ради в користь зведеного бюджету, із якого місцевим органом Державної казначейської служби в подальшому розподіляються конкретні суми коштів до Державного, обласного та місцевого бюджетів у вищевказаному співвідношенні.

На підставі викладеного, органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у даних спірних правовідносинах, є Золочівська міська рада Золочівського району Львівської області.

Як встановлено судом із відповіді Золочівської міської ради Золочівського району Львівської області №163 від 18.01.2023 року, орган місцевого самоврядування не звертався та не буде звертатись з позовом про стягнення шкоди ОСОБА_1 , внаслідок самовільного забору піску на землях водного фонду, у зв`язку з великим навантаженням на відділ юридичного забезпечення та кадрової політики міської ради.

На органи прокуратури, відповідно до ст. 1311 Конституції України та ст.56 ЦПК України покладено представництво інтересів держави в суді.

Підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу (ч.2ст.23 Закону України «Про прокуратуру»).

За приписами ст.24 Закону України «Про прокуратуру» право подання позовної заяви (заяви, подання) в порядку цивільного, адміністративного, господарського судочинства надається Генеральному прокурору України, його першому заступнику та заступникам, керівникам регіональних та місцевих прокуратур, їх першим заступникам та заступникам.

Таким чином, оскільки інтереси держави залишаються порушеними, прокурор правомірно звернувся до суду з метою захисту інтересів держави внаслідок порушення встановлених правил охорони надр.

Відповідно до ч.1, 4 ст. 200 ЦПК України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Встановивши обставини справи, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, оцінивши такі в їх сукупності, а також з врахуванням того, що відповідач в судовому засіданні позов визинав і таке визнання позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є підставними та підлягають до задоволення.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь Львівської обласної прокуратури слід стягнути судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2684,00 грн.

Керуючись ст. 2, 45, 11, 13, 141, 200, 246, 258, 259, 263-265, 272, 273 ЦПК України, ЗУ «Про охорону навколишнього природного середовища», ст.1166 Цивільного кодексу України, Кодексу України про надра, суд,-

у х в а л и в:

позов першогозаступника керівникаЗолочівської окружноїпрокуратури Львівськоїобласті вінтересах державив особіЗолочівської міськоїради Золочівськогорайону Львівськоїобласті до ОСОБА_1 ,третя особа,що незаявляє самостійнихвимог напредмет спору-Державна екологічнаінспекція уЛьвівській областіпро відшкодуванняшкоди завданоївнаслідок порушеннявстановлених правилохорони надр-задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Золочівської міської ради Золочівського району Львівської області ( UA608999980333109331000013879, банк отримувача - Казначейство України, отримувач - ГУК Львів/Золочівська ТГ/24062100, код ЄДРПОУ 38008294) до місцевого бюджету 51651,03 грн. (п`ятдесят одна тисяча шістсот п`ятдесят одна гривня 03 коп.) збитків заподіяних внаслідок самовільного користування надрами.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Львівської обласної прокуратури (код ЄДРПОУ 02910031, рахунок UA138201720343140001000000774 в ДКСУ у м. Києві, МФО 820172) судовий збір в розмірі 2684,00 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Рішення судунабираєзаконноїсили післязакінченнястрокуподання апеляційноїскаргивсімаучасниками справи,якщоапеляційнускаргу небулоподано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В. М. Сивак