Постанова № 1106563, 30.10.2007, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №

за адміністративним позовом за позовом: Прокурора Врадіївського району Миколаївської області (56301, Миколаївська обл., смт.Врадіївка, вул.Героїв Врадіївщини, 122) в інтересах держави в особі Нововасилівської сільської ради Врадіївського району

(56332, Миколаївська обл., Врадіївський р-н, с.Нововасилівка)

до відповідача: Приватного підприємства “Виробничо-комерціного підприємства “Каро”

(56300, Миколаївська обл., смт.Врадіївка, вул.Кооперативна, 21),

Суддя Василяка К.Л.

при секретарі судового засідання Заболотній І.В.

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

від позивача:

від відповідача:

в засіданні приймає участь представник прокуратури Волкожа С.В.

СУТЬ СПОРУ: звільнення земельної ділянки

Прокурор Врадіївського району Миколаївської області в інтересах держави в особі Нововасилівської сільської ради Врадіївського району звернувся до суду з позовом про звільнення виробничо-комерційним підприємством “Каро” самовільно зайнятої земельної ділянки площею 23 га, розташованої на території Нововасилівської сільської ради.

Відповідач у відзиві повідомив суд про відмову від користування спірною земельною ділянкою та повернення її сільській раді, подав клопотання про розгляд справи без його участі.

Представник позивача у судове засідання не з’явився, незважаючи на те, що був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

На підставі ст.75 ГПК України суд вважає можливим розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши представника прокуратури, вивчивши матеріали справи, суд –

в с т а н о в и в:

15.01.2007р. державним інспектором з контролю за використанням і охороною земель м.Миколаєва було складено акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері регулювання земельних відносин, використання та охорони земель, яким встановлено, що земельна ділянка площею 23 га земель запасу Нововасилівської сільської ради використовується ПП “ВКФ “Каро” самовільно, без наявності документів, що підтверджують право власності або користування, що є порушенням ст.ст.125, 126 Земельного кодексу України.

Того ж дня державним інспектором з контролю за використанням і охороною земель м.Миколаєва було складено протокол про адміністративне правопорушення №1 та припис №1, яким відповідача було зобов’язано повернути Нововасилівській сільській раді самовільно зайняту земельну ділянку. В матеріалах справи містяться докази отримання відповідачем вказаного припису (а.с.19).

Станом на 20.02.2007р. вимоги викладені у приписі відповідачем не були виконані, що стало підставою для складання акту перевірки від 20.02.2007р., протоколу про адміністративне правопорушення №6 від 20.02.2007р. та припису №9 від 20.02.2007р., з повторною вимогою про повернення Нововасилівській сільській раді самовільно зайнятої земельної ділянки площею 23 га. В матеріалах справи також містяться докази отримання відповідачем вказаного припису (а.с.20).

20.03.2007р. державним інспектором з контролю за використанням і охороною земель м.Миколаєва вкотре було складено акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері регулювання земельних відносин, використання та охорони земель, яким встановлено, що ПП “ВКФ “Каро” продовжує самовільно використовувати земельну ділянку площею 23 га земель запасу Нововасилівської сільської ради, без наявності документів, що підтверджують право власності або користування, тобто виявлене порушення земельного законодавства з боку ПП “ВКФ “Каро” не усунено.

Згідно ст.1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель»будь-які дії особи, які свідчать про фактичне використання не наданої їй земельної ділянки чи намір використовувати земельну ділянку до встановлення її меж у натурі (на місцевості), до одержання документа, що посвідчу є право на неї, та до його державної реєстрації є самовільним зайняттям земельних ділянок.

Згідно ст.125 Земельного кодексу України приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.

Згідно ст.12 Земельного кодексу України повноваження щодо розпорядження земельною ділянкою, що є предметом спору, від імені держави здійснює Миколаївська міська рада.

Відповідно до ст.ст.2,29 Закону України “Про внесення змін до Арбітражного процесуального кодексу України”, рішення Конституційного Суду України № 3-рп/99 від 08.04.99р., роз’яснень Вищого господарського суду України № 04-5/570 від 22.05.2002р. визначено, що прокурор представляє інтереси держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, який і набуває статусу позивача. Поняття органу визначене у п.2 резолютивної частини рішення КСУ: “Орган державної влади, чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади”. При цьому прокурор самостійно визначає та мотивує в позовні заяві, в чому саме полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту.

Оскільки використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів порушує інтереси держави у сфері реалізації права власності на землю та завдає шкоди навколишньому середовищу, вказані обставини зумовили звернення прокурора до суду в інтересах держави в особі Миколаївської міської ради.

На момент розгляду справи, відділом земельних ресурсів у Врадіївському районі Миколаївської області надано довідку №47 від 29.10.2007р., з якої вбачається, що ПП “ВКФ “Каро” продовжує користуватись спірною земельною ділянкою, на даний час земельна ділянка засіяна.

Відповідачем, в підтвердження своєї заяви про повернення земельної ділянки Нововасиліській сільській раді, відповідних доказів не надано, як не надано і доказів оформлення правовстановлюючого документу на спірну земельну ділянку.

Розглянувши позовні вимоги, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані у відповідності з діючим законодавством, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 87, 94, 98, 160-163, 167, 254 КАСУ суд, -

ПОСТАНОВИВ :

1. Позов задовольнити в повному обсязі.

2. Приватному підприємству “Виробничо-комерційне підприємство ”Каро”, 56300, Миколаївська обл., смт.Врадіївка, вул.Кооперативна, 21 (р/р 26006650060571 в Ольвіопольській філії АКБ “Укрсоцбанк” м.Первомайська, МФО 326018, код ЄДРПОУ 20892727) звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 23 га розташовану на території Нововасилівської сільської ради Врадіївського району Миколаївської області.

Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановлюється ухвала.