Постанова № 1106559, 25.10.2007, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

ПОСТАНОВА

25.10.07 Справа№ 12/250А

Суддя господарського суду Львівської області Запотічняк О.Д. при секретарі Джус Р. В. розглянула у відкритому судовому засіданні справу за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Юрок плюс” до відповідача 1 : Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова до відповідача 2 : Головного управління Державного казначейства України у Львівській області в особі Управління Державного казначейства у Шевченківському районі м. Львова про визнання нечинним податкового повідомлення –рішення № 0000892300/0/6338 від 19.03.2007 р. та стягнення з державного бюджету України зменшену суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 207681,24 грн.

За участю представників сторін:

Від позивача: Босак О.Є. (довіреність у справі)

Від відповідача1: Кінь А.В. (довіреність у справі)

Від відповідача2: Брич Н.В.(довіреність у справі)

Представникам сторін роз'яснено їх права та обов’язки, передбачені ст. 27,29,49,51 Кодексу адміністративного судочинства України. Від технічної фіксації судового процесу сторони відмовилися.

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю “Юрок плюс” звернулося з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова та до Головного управління Державного казначейства України у Львівській області в особі Управління Державного казначейства у Шевченківському районі м. Львова про визнання нечинним податкового повідомлення –рішення № 0000892300/0/6338 від 19.03.2007 р. та стягнення з державного бюджету України зменшену суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 207681,24 грн.

Обставини справи: Ухвалою суду від 27.08.2007 року відкрито провадження у адміністративній справі, та призначено попереднє засідання на 18.09.2007 року.

Ухвалою від 18.09.2007 р. суд закінчив розгляд справи в попередньому засіданні та призначив судовий розгляд на 16.10.2007 р.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав з підстав, наведених у позовній заяві, просить визнати нечинним податкове повідомлення –рішення № 0000892300/0/6338 від 19.03.2007 р. та стягнути з державного бюджету України зменшену суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 207681,24 грн.

Відповідач-1 позов не визнає з підстав і мотивів викладених у відзиві на позов.

Управління Державного казначейства у Шевченківському районі м.Львова у своєму відзиві повідомило, що не несе відповідальності за діяльність органів стягнення, уповноважених видавати розпорядчі документи на проведення стягнення з державного бюджету і здійснює відшкодування податку на додану вартість з бюджету за висновками податкових органів або за рішенням суду.

В судовому засіданні 16.10.2007 року оголошувалась перерва до 25.10.2007 року.

Повний текст рішення виготовлений , підписаний та оголошений 25.10.2007 року

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне.

В період з 07.03.2007 року по 15.03.2007 року ДПІ у Шевченківському районі м.Львова проводилась виїзна позапланова перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю “Юрок- плюс” з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок за період: січень 2007 року.

За результатами перевірки складено Акт 545/59/23-4/30994872 від 15.03.2007р. На підставі зазначеного Акту було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000892300/0/6338 від 19.03.2007 року, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 207681,24 грн.

Своє рішення податковий орган мотивує тим, що в порушення п.п. 7.7.1 п.п. 7.7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» ТзОВ „Юрок Плюс” в декларації за січень 2007р. завищило суму бюджетного відшкодування на 207681,24 грн.

ТзОВ „Юрок Плюс” не погоджується із зазначеним вище податковим повідомленням-рішенням, що стало підставою його оскарження в судовому порядку.

При прийнятті рішення, суд виходив з наступного :

Відповідно до п.п 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість”, податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв’язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Не підлягають включенню до податкового кредиту, згідно з п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 зазначеного Закону, суми сплаченого (нарахованого) податку у зв’язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Положеннями п.п.7.7.4 п.7.7. ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” передбачено, що платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається в податковій декларації. При цьому платник податку в п’ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру. До декларації додається розрахунок суми бюджетного відшкодування.

Суд приходить до висновку, що вказані норми були повністю дотримані позивачем: декларація з ПДВ із зазначенням суми бюджетного відшкодування за січень 2007 р. була подана до податкового органу з розрахунком відшкодування.

Зокрема, як вбачається з матеріалів справи ТзОВ „Юрок Плюс” подало до ДПІ у Шевченківському районі м.Львова податкову декларацію з ПДВ за січень 2007р. в якій вказало суму ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню на банківський рахунок підприємства у розмірі 320960,00грн.

Підпунктом 7.7.5. п.7.7. ст. 7 Закону „Про податок на додану вартість” передбачено обов’язок податкового органу провести перевірку даних, зазначених платником у декларації та у п’ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми , що підлягає відшкодуванню з бюджету.

В результаті проведеної ДПІ у Шевченківському районі м.Львова позапланової виїзної перевірки ТзОВ „Юрок Плюс” з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок за період: січень 2007 р., податковою інспекцією встановлено порушення позивачем пп..7.7.1 пп.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України '' Про податок на додану вартість " від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР (із змінами та доповненнями) якими передбачено, що бюджетному відшкодуванню підлягає частина від'ємного значення, розрахованого згідно з підпунктом 7.7.1 вищевказаного Закону, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг). На думку податкової інспекції, ТзОВ „Юрок Плюс” в декларації за січень 2007 року завищило суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку в розмірі 207681,25грн. включивши в рядок 25.1 (сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку) суму 320960,00 грн. яка фактично сплачена отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді, не враховуючи розміру суми податкового кредиту попереднього податкового періоду.

Доводи податкової інспекції необґрунтовані і не заслуговують на увагу суду, оскільки

в акті перевірки (а.с. 15) Відповідач стверджує, що згідно документів представлених до перевірки сума податкового кредиту за грудень 2006 р. оплачена в грудні 2006 р. складає 113278,76 грн. а не 320960,00 грн. як це зазначив платник у декларації за січень 2007 р., тому ТзОВ “Юрок Плюс” зайво включено до складу бюджетного відшкодування в декларації за січень 2007 р. суму 207681,24 грн. На думку відповідача дані суми повинні бути віднесені до залишку від’ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного періоду. Однак дані твердження не беруться до уваги судом враховуючи наступне:

Як вбачається з матеріалів справи позивачем за грудень 2006 р. була подана податкова декларація по податку на додану вартість з від’ємним значенням (а.с.83-85 ).

Протягом грудня 2006р. ТзОВ „Юрок Плюс” шляхом перерахування коштів на поточні рахунки фактично сплатив своїм контрагентам у ціні придбаних товарів і послуг ПДВ у сумі 398561,52грн., що підтверджується виписками з банківського рахунку позивача, (а.с. 91-104 ).

А отже дві необхідні умови для бюджетного відшкодування позивачем були дотримані, а саме:

Згідно з п. 7.7.2 Закону України “про податок на додану вартість якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Тобто відємне значення попереднього звітного періоду та фактична сплата податку у попередньому звітному періоді постачальникам послуг дали право ТзОВ “Юрок Плюс” заявити до бюджетного відшкодування суму 320960,00 грн.

З огляду на викладене суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення.

Згідно ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення.

Судові витрати покласти на позивача.

На підставі наведеного, керуючись ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”, ст. ст. 21, 69, 70, 71,160-163, 167 КАС України, суд:

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги задоволити повністю.

2. Визнати нечинним податкове повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі м.Львова № 0000892300/0/6338 від 19.03.2007 р.

3. Стягнути з державного бюджету України через Управління Державного казначейства у Шевченківському районі м. Львова на користь ТзОВ „Юрок Плюс” суму бюджетної заборгованості з податку на додану вартість в розмірі 207681,24 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Главою І “Апеляційне провадження” Розділу IV Кодексу адміністративного судочинства України. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви на апеляційне оскарження.

Суддя Запотічняк О.Д.