Ухвала суду № 110653352, 05.05.2023, Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/1085/23

Провадження № 1-кп/466/464/23

У Х В А Л А

01 травня 2023 року Шевченківський районний суд м. Львова

у складі колегії суддів :

головуючого - судді ОСОБА_1

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

за участю секретаря ОСОБА_4

прокурора ОСОБА_5

обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9

ОСОБА_10 , ОСОБА_11

захисників ОСОБА_12 , ОСОБА_13 ,

ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого за ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 307 КК України ОСОБА_11 ,-

в с т а н о в и в :

На розгляді Шевченківського районного суду м. Львова перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12022140000000081 про обвинувачення ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень , передбачених ч. 5 ст. 255, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 307 КК України , ОСОБА_10 , ОСОБА_6 , ОСОБА_11 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень , передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 307 КК України.

26.04.2023р. прокурор звернувся до суду з клопотанням про обрання обвинуваченому ОСОБА_11 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, без альтернативи внесення застави, строком на 60 днів.

В обгрунтування клопотання зазначає, що на даний час, ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 01.03.2023 р., ОСОБА_11 тимчасово залишено в ЛУВП № 19 УДПТСУ у Львівській області , на період розгляду судом даного кримінального провадження, проте не довше ніж на визначений строк відбування покарання за вироком суду, що набрав законної сили. Згідно довідки по особовій справі обвинуваченого, останній підлягає звільненню від відбування покарання 08.05.2023р. Між тим , у даному судовому провадженні існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, що ОСОБА_11 може скриватись від суду. Без обрання щодо нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою неможливо забезпечити належну процесуальну поведінку особи , адже ОСОБА_11 раніше судимий, обвинувачується у вчиненні особливо тяжких кримінальних правопорушень, його вік та стан здоров`я дозволяють застосування до нього запобіжного заходу з позбавленням волі. Останній не працює, не має офіційного джерела доходів, у нього відсутні міцні соціальні зв`язки.

Прокурор ОСОБА_18 в судовому засіданні підтримав заявлене клопотання, зіславшись на викладені в ньому обставини.

Обвинувачений ОСОБА_11 та його захисник в судовому засіданні просили відмовити у задоволенні клопотання та обрати більш м`який запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою. Зазначили, що ОСОБА_11 не має наміру скриватись від суду, на його утриманні є неповнолітні діти.

Суд, заслухавши думку учасників судового процесу з приводу заявленого клопотання, дійшов наступного висновку.

У відповідності до ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Відповідно до вимог ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до вимог ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 КПК України, і на які вказує прокурор, недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання таким ризикам.

Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу. (ч.1 ст. 183 КПК України).

Вирішуючи питання доцільності обрання обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою суд застосовує вимоги п.п. 3,4,5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно із якими обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

На даний час ОСОБА_11 відбуває покарання за вироком Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 21.02.22, який його визнано винуватим за ч. 1 ст. 70, ч. 1 ст. 71, ч.2 ст. 15 ч.2 ст. 185, ч. 2ст. 185 КК України. Наведене свідчить про його схильність до вчинення кримінальних правопорушень та небажання стати на шлях виправлення.

За матеріалами даного судового провадження ОСОБА_11 обвинувачується у вчиненні особливо тяжких кримінальних правопорушень у період перебування в ДУ « Личаківська ВК № 30 « , за які передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 12 років з конфіскацією майна. В розпорядження суду не представлено жодних доказів на підтвердження того, що у обвинуваченого є міцні соціальні зв`язки , джерело доходів. Також , на думку суду, ОСОБА_11 може впливати на свідків , оскільки такі не допитані в судовому засіданні. Враховуючи недостатність застосування до обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу для запобігання вказаних ризиків, суд приходить до висновку про необхідність обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Окрім того, суд враховує, що ОСОБА_11 раніше вчиняв ряд злочинів, однак на шлях виправлення не став, та знову обвинувачується у вчиненні нових особливо тяжких злочинів, що пов`язані з незаконним обігом наркотичних засобів та психотропних речовин, що у свою чергу дає підстави вважати, що останній може знову вчинити новий злочин. А тяжкість інкримінованого правопорушення та усвідомлення можливості засудження до тривалого терміну позбавлення волі самі по собі можуть бути підставою для переховування обвинуваченого ОСОБА_11 від слідства та суду.

Згідно ст. 3 Загальної декларації прав людини, ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, п. 3 постанови Пленуму ВСУ від 25 квітня 2003 року № 4 «Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строку тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства», запобіжний захід у вигляді взяття під варту обирається лише тоді, коли на підставі наявних у справі фактичних даних із певною вірогідністю можна стверджувати, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки підозрюваного, обвинуваченого.

Так, суд, перевіривши доводи прокурора, викладені у клопотанні, доводи сторони захисту, належно з`ясувавши усі обставини, які мають значення для вирішення цих питань, не встановив переконливих відомостей про застереження, які б унеможливлювали перебування обвинуваченого ОСОБА_11 під вартою.

Задовільняючи клопотання , суд вважає за необхідне , у відповідності до вимог ст. 183 КПК України визначити обвинуваченому розмір застави, а також покласти на нього обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, необхідність покладення яких вбачається з мотивів наведеного в клопотанні обґрунтування. Враховуючи тяжкість злочину, обставини кримінального правопорушення, майновий та сімейний стан особи, суд вважає за належне призначити розмір застави, що становить 466 020 грн, що становить 180 прожиткових мінімуми для працездатних осіб.

Керуючись ст. 376 КПК України, суд , -

п о с т а н о в и в :

Клопотання прокурора задовольнити.

Обрати з 08.05.2023 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинуваченому за ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 307 КК України ОСОБА_11 з визначенням розміру застави в 180 прожиткових мінімуми для працездатних осіб, що становить 466 020( чотириста шістдесят шість тисяч двадцять ) грн., строком на 60 діб, до 29 червня 2023 року включно.

разі внесення застави у вищевказаному розмірі покласти на обвинуваченого ОСОБА_11 наступні обов`язки :

- прибувати на кожну вимогу суду для участі в судових засіданнях ;

- не відлучатись за межі Львівської області без дозволу суду ;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання чи роботи ;

- утримуватись від спілкування зі свідками та іншими обвинуваченими у даному кримінальному провадженні ;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений вважатиметься таким , щодо якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

У разі невиконання даних обов`язків, застава звертається в дохід держави.

Скерувати ухвалу для виконання.

На ухвалу протягом семи днів з дня її проголошення може бути подано апеляційну скаргу до Львівського апеляційного суду

Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Повний текст ухвали виготовлено та оголошено 05.05.2023 року .

Судді ОСОБА_1 ОСОБА_3 ОСОБА_2