Рішення № 1106516, 05.11.2007, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

05.11.07 Справа № 17/275-07

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Благодар"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Карідан"

про стягнення 139 655,03 грн

Суддя Суховий В.Г.

Представники:

позивача: Ручка О.А.;

відповідача: не з’явився.

СУТЬ СПОРУ:

В господарський суд Київської області звернулося з позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія Благодар" (далі –Позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Карідан" (далі –Відповідач) про стягнення 139 655,03 грн заборгованості.

Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань по Договору поставки № 6 від 01.01.2007р. щодо оплати отриманого товару та просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість в розмірі 139 655,03 грн, з яких 131 177,35 грн –основний борг та 8 477,68 грн –пеня.

Ухвалою господарського суду Київської області від 27.08.2007р. порушено провадження у справі № 17/275-07 та призначено до розгляду на 17.09.2007р.

У зв’язку з нез’явленням в судове засідання представника відповідача та неподанням ним витребуваних документів, суд відклав розгляд справи на 05.11.2007р.

Позивач позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач свого представника в судове засідання 05.11.2007р. вдруге не направив, про причини неявки суд не повідомив, витребувані документи суду не надав, хоча про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином ухвалами суду від 27.08.2007р. за двома адресами (08140, Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Білогородка, вул. Щорса, 98 та 02091, м. Київ, Харківське шосе, 168-ж) та ухвалою суду від 17.09.2007р. за адресою: 08140, Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Білогородка, вул. Щорса, 98).

Ухвали суду від 27.09.2007р. та від 17.09.2007р. були повернуті поштовим відділенням зв’язку з відмітками на конвертах: “організація вибула” та “за закінченням терміну зберігання”.

Відповідно до п.4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році” № 01-8/1228 від 02.06.2006, до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Таким чином відповідач вважається належним чином повідомлений про час та місце судового засідання.

Відповідно до ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд в с т а н о в и в:

1 січня 2007р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія Благодар" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Карідан" було укладено Договір поставки № 6 (далі - Договір). Відповідно до умов Договору (п. 1.1) постачальник зобов'язується передати у власність покупцю товар згідно заявок покупця, а покупець зобов'язується прийняти товар і оплатити його на умовах цього Договору.

Відповідно до п. 3.6 Договору право власності на товар переходить від постачальника до покупця з моменту підписання уповноваженими представниками сторін накладної, яка підтверджує факт передачі покупцю товару у кількості, якості та асортименті згідно прийнятої заявки.

Відповідно до п.п. 5.1, 5.2 Договору постачальник передає у власність покупця товар за договірними цінами, які вказані у національній валюті України у накладних на товар. Ціна товару вважається узгодженою з моменту підписання сторонами накладної.

Відповідно до п.п. 7.1, 7.2 Договору оплата за отриманий товар здійснюється покупцем по мірі реалізації, кожні 3 дні. В будь-якому випадку покупець зобов'язаний оплатити повну вартість партії товару не пізніше 5 днів від дати її поставки згідно накладних.

Отже зазначений Договір є підставою для виникнення у його сторін зобов’язань.

На підставі Договору поставки № 6 від 01.01.2007р. позивачем поставлено відповідачу товар на загальну суму 135 273,17 грн, що підтверджується видатковими накладними: № 000000420 від 13.02.2007р., № 000000421 від 14.02.2007р., № 000000422 від 15.02.2007р., № 000000423 від 16.02.07р., № 000000323 від 16.02.2007р., № 000000524 від 21.02.2007р., № 000000554 від 27.02.2007р., № 000000517 від 01.03.2007р., № 000000734 від 19.03.2007р., № 000000783 від 26.03.2007р. № 000000784 від 27.03.2007р., № 000000914 від 13.04.2007р., № 000000927 від 16.04.2007р., № 000001080 від 03.05.2007р. та № 000001167 від 04.05.2007р. які підписані сторонами Договору та завірені їх печатками (належним чином завірені копії в матеріалах справи).

Проте, в порушення своїх договірних зобов’язань відповідач за отриманий товар розрахувався частково, про що позивач зазначив у позовній заяві.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений товар по Договору поставки № 6 від 01.01.2007р. станом на 01.07.2007р. становить 140 211,90 грн, що підтверджується актом звіряння розрахунків підписаний між Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія Благодар" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Карідан".

Після підписання вище зазначеного акту звіряння розрахунків відповідач здійснив оплату в рахунок своєї заборгованості в сумі – 4 920 грн, що підтверджується випискою банку за 02.07.2007р. та в сумі - 2 300 грн, що підтверджується випискою банку за 25.07.2007р.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений товар по Договору поставки № 6 від 01.01.2007р. станом на подання позову до господарського суду Київської області становить 131 177,35 грн –основний борг.

Згідно зі статтею 173 ГК України господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

За змістом положень частини першої та частини сьомої статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно з ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Аналогічна норма записана і в ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за одержаний товар в сумі 131 177,17 грн є обґрунтованими, документально підтверджуються, тому підлягають задоволенню.

Згідно з ч. 2 ст. 218 ГК України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов’язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб’єкт господарювання за порушення господарського зобов’язання несе господарсько-правову відповідальність.

Відповідно до ч. 1. ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 ГК України застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч. 6 ст. 231 ГК України).

Відповідно до п. 9.2 Договору № 6 від 01.01.2007 за несплату товару у строк встановлений в п. 7.2 цього Договору покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки та в п'яти денний термін з моменту вимоги відшкодовує збитки в повній сумі.

З урахуванням наведеного, господарський суд задовольняє позовні вимоги позивача в частині стягнення пені згідно поданого розрахунку у розмірі 8 477,68 грн.

На підставі ст. 49 ГПК України судові (господарські) витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Карідан" (код 30886338) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Благодар" (код 34289923) 131 177,35 грн - основного боргу та 8 477,68 грн –пені, а також судові витрати: держмито у розмірі 1 396,55 грн та 118 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Суддя Суховий В. Г.