Рішення № 110650273, 02.05.2023, Долинський районний суд Івано-Франківської області

Справа №: 343/429/23

Провадження №: 2-а/0343/20/23

РІШЕННЯ

I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 травня 2023 року м. Долина

Долинський районний суд Iвано-Франкiвської областi в складi:

головуючого суддi Тураша В. А.,

секретаря Лукань О.З.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Долинського районного суду справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області, поліцейського ВП №1 (м.Долина) Фринишин В.В. про скасування постанови ГАБІ №809395 про адміністративне правопорушення від 14.02.2023 -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 , звернувся до Долинського районного суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області, поліцейського ВП №1 (м.Долина) Фринишин В.В. про скасування постанови ГАБІ №809395 про адміністративне правопорушення від 14.02.2023, в якомупросить:

скасувати постанову серії ГАБІ №809395 від 14.02.2023 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 183 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у розмірі 1700 грн, а справу закрити за відсутністю складу правопорушення .

Свої вимогимотивує тим,що 14 лютого 2023 року лейтенантом поліції ВП № 1 (м. Долина) Калуського РВП ГУНП старшим сержантом поліції Франишин В.В. винесено постанову № 809395 від 14.02.2023, відповідно до якої на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді накладення штрафу в розмірі 1700 гривень за порушення ст. 183 КУпАП «Завідомо неправдивий виклик спеціальних служб».

Відповідних протиправних дій він не вчиняв.

Поліцейський ВП №1 (м. Долина) Калуського РВП ГУНП в Івано-Франківській області старший сержант поліції Франишин В.В., не перевірив та не надав оцінку обставинам ,які змусили його зателефонувати на лінію «102», тобто не вивчив фактичні обставини справи та виніс оскаржувану постанову, якою наклав на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1700 грн. Він не погоджувався із вказаною постановою, вважає її незаконною, оскільки виклик поліції не був неправдивий, у зв`язку з тим, що відносно нього дійсно вчинялися протиправні дії з боку сусіда по гаражу громадянина ОСОБА_2 , а саме: останній показував йому непристойні знаки, коли він зробив йому зауваження з приводу того, що останній здійснює ремонт автомобілів в гаражному приміщенні та забруднює навколишню територію переробкою від масел та іншими мастильними матеріалами. Тому працівники поліції, які прибули за викликом, повинні були його захистити, натомість винесли постанову про притягнення саме його до адміністративної відповідальності за ст. 183 КУпАП.

Також слід зазначити, що оскаржувана постанова була винесена відповідачем без урахування конкретної обстановки, яка змусила його здійснити виклик поліції, крім цього, поліцейськими не було виявлено та опитано свідків, тобто факт вчинення адміністративного правопорушення, нібито вчиненого ним, оснований на припущенні, що є порушенням законодавства. В той же час, 14.02.2023 не було складено протокол про адміністративне правопорушення відносно нього , не було відібрано пояснення, будь-які додатки до оскаржуваної постанови відсутні.

Згідно з вимогами ст. ст. 251, 280 КУпАП у винесеній поліцейським ВП №1 (м. Долина) Калуського РВП ГУНП в Івано-Франківській області старшим лейтенантом поліції Фринишин В.В., постанові про адміністративне правопорушення серії ГАБІ №809395 від 14.02.2023 відсутні дані про свідків правопорушення. У відповідності до ст. 251 КУпАП, пояснення цих осіб є доказами по справі. Відповідальність за ст. 183 КУпАП настає у разі завідомо неправдивого виклику поліції, в той час як він здійснив такий виклик з приводу неправомірних дій з боку гром. ОСОБА_2 , а тому вважає, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 183 КУпАП.

Таким чином, поліцейський ВП №1 (м. Долина) Калуського РВП ГУНП в Івано-Франківській області старший лейтенант поліції Фринишин В.В., при винесені оскаржуваної постанови діяв незаконно та не у спосіб, визначений Законом та Конституцією України, у зв`язку з чим він й звернувся до суду з цим позовом, в якому просить скасувати постанову серії ГАБІ №809395 від 14.02.2023 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 183 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у розмірі 1700 грн.

В мотивувальній частині постанови у справі про адміністративне правопорушення відсутні посилання на докази, якими обґрунтовуються рішення поліцейського про накладення адміністративного стягнення на нього за вчинення адміністративного правопорушення у вигляді штрафу.

Таким чином, вважає, що не надано належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт скоєння ним адміністративного правопорушення , передбаченого ст.183 КУпАП .

Ухвалою Долинськогорайонного судуІвано-Франківськоїобласті від 24.02.2023, відкрито провадження у справі № 343/429/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області, поліцейського ВП №1, (м.Долина) Фринишин В.В. про скасування постанови ГАБІ №809395 про адміністративне правопорушення від 14.02.2023 . Призначено підготовче судове засідання. Відповідачам в строк до 17.03.2023 запропоновано подати відзив на позов (а.с.10).

Ухвалою Долинського районного суду Івано-Франківської області від 17.03.2023 закрито підготовче провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Головногоуправління Національноїполіції вІвано-Франківськійобласті,поліцейського ВП№1,(м.Долина) Фринишин В.В. проскасування постановиГАБІ №809395про адміністративнеправопорушення від14.02.2023 та призначено справу до судового розгляду по суті (а.с.17).

Позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Коваленко О.В. (доручення для надання безоплатної вторинної правової допомоги №000-0000027 від 22.02.2023 а.с.15), в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі, зіславшись на вищевикладені обставини. Просили позов задоволити . Позивач додатково пояснив, що з сусідом по гаражу ОСОБА_3 у нього давні кофлікти, через те, що останній здійснює ремонт автомобілів ( замінює масла, миє мотори), через що забруднює навколишню територію. Черговий конфлікт відбувся зранку 14.02.2023 . Зробивши зауваження щодо забруднення території переробкою від мастил, та не прибирання території після закінчення роботи, він почув від ОСОБА_3 нецензурну лайку, в ході якого той "послав його на три букви". Щоб припинити хуліганські дії ОСОБА_3 , він викликав на місце події працівників поліції та працівників Долинської міської ради, які через певний період часу приїхали.Однак працівники поліції не намагались вияснити суть конфлікту, а порозмовлявши між собою та з ОСОБА_3 повідомили, що на нього буде складено постанову, за неодноразові виклики поліції. Пояснення від нього не відбиралось, копію постанови йому того числа не було вручено. Копію постанови, яку він долучив до матеріалів справи, він отримав наступного дня у Відділення поліції.

Представник відповідачаГУНП вІвано-Франківськійобласті,в судовезасідання нез`явився,причин своєїнеявки неповідомив,хоч прочас,день тамісце розглядусправи бувповідомлений увстановленому закономпорядку,про щосвідчать рекомендованіповідомлення провручення поштовоговідправлення (а.с.12,21).В Долинськийрайонний судпоступив відзив,в якомупредставник відповідачазазначив,що ознайомившись із змістом та вимогами адміністративного позову, ГУНП в Івано-Франківській області категорично не погоджується з вимогами громадянина ОСОБА_1 , вважає їх необгрунтованими, такими, що не відповідають нормам діючого законодавства, виходячи з наступного.

З матеріалів про адміністративне правопорушення було встановлено, що 14.02.2023 о 15:47

год гр. ОСОБА_1 , перебуваючи в АДРЕСА_1 , в гаражі, здійснив завідомо неправдивий виклик поліції, а саме: зателефонувавши на спецлінію «102» та повідомив, що сусід по гаражу хуліганить, хоча на справді такого факту не було. На той час заявлених до даному факту протиправних дій виявлено не було, тому на заявника було складено адміністративну Постанову серії ГАБІ №80895 від 14.02.2023 згідно ст. 183 КУпАП.

З огляду на вище зазначене, поліцейський належним чином представився позивачу, проінформував його про здійснення завідомо неправдивого виклику поліції, встановив факт вчинення адміністративного правопорушення, яке передбачене ст. 183 КУпАП, а також поліцейським було роз`яснено позивачеві його права як громадянина України передбачені ст. 63 Конституції України, ст.ст. 268, 289 КУпАП та відповідно до вимог ст. ст. 278,279 КУпАП розглянуто та винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ГАБІ №809395 від 14.02.2023 з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу 1700 грн.

Після складання постанови її було оголошено позивачу, однак від підпису та отримання копії (у відповідному пункті постанови) він відмовився.

Скоєне позивачем підтверджується також рапортом ДОП Хроминишин В.В.

З огляду на вище наведене, в діях позивача був склад адміністративного правопорушення передбаченого ст. 183 КУпАП. Позивач дізнався про складання стосовно нього постанови серії ГАБІ №809395 того ж дня, а саме 14.02.2023.

З огляду на вище зазначене, відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією, КУпАП та іншими нормативно-правовими актами при накладенні адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1700 грн. Розглядаючи дану справу, поліцейський з`ясував всі обставини в їх сукупності, які підлягають з`ясуванню та правомірно виніс позивачу постанову про адміністративне правопорушення ГАБІ №809395 від 14.02.2023.

Ч. 3 ст. 254 КУпАП встановлено, що протокол не складається у випадках, передбачених ст. 258 цього Кодексу.

Згідно ч.2 ст. 258 КУпАП, протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих не автоматичному режимі. Протоколи не складаються і в інших випадках, коли відповідно до закону штраф накладається і стягується, а попередження оформлюється на місці вчинення правопорушення. У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог ст. 283 цього Кодексу.

Виходячи із змістовного аналізу положень діючого на час виникнення спірних правовідносин законодавства, представник відповідача приходить до висновку, що протокол про адміністративне правопорушення не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції.

Таким чином, поліцейський діяв відповідно до вимог чинного законодавства, яке не передбачає складення протоколу про адміністративне правопорушення у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції. Поліцейським, як уповноваженою особою Національної поліції, на місці вчинення правопорушення було винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог ст.ст.278,279, 283 КУпАП.

Розглядаючи дану справу, поліцейський з`ясував всі обставини в їх сукупності, які підлягають з`ясуванню та діяв на підставі, в межах повноважень, та у спосіб, що передбачені Конституцією України, КУпАП, іншими нормативно-правовими актами та правомірно виніс позивачу постанову про адміністративне правопорушення ГАБІ №809395 від 14.02.2023.

Враховуючи вищевказане, постанова є правомірною та такою, що не підлягає скасуванню.

Просить відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 у повному обсязі (а.с.26-29).

Поліцейський ВП №1 (м.Долина) Калуського РВП ГУНП в Івано-Франківській області лейтенант поліціїХромишин В.В. в судові засідання не з`явився, причин своєї неявки не повідомив, хоч про час, день та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку, про що свідчать оголошення на офіційному веб-сайті Долинського районного суду за

веб-адресою : dl.if.court.gov.ua. про виклик в судове засідання (а.с. 20,25) та рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.13,22). Відзиву на позов відповідачем - 2 не подано.

Суд, вислухавши пояснення позивача та його представника, вивчивши позовну заяву, відзив на позовну заяву, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку:

Відповідно до положень ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України №5-рп/2015 від 26 травня 2015 року наданого за поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини з приводу офіційного тлумачення положення ч.1 ст. 276КУпАПоргани законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України (ч.2 ст. 6 Основного Закону України).

Згідно з ст.7КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

У відповідності до положення ст. 9КУпАП, адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна)дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності. Адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків (ст.10КУпАП).

Тобто, адміністративне правопорушення - це вчинок, який має форму або дії, або бездіяльності. Проте, щоб вчинок можна було кваліфікувати як адміністративне правопорушення, він повинен мати сукупність юридичних ознак, що визначають склад правопорушення, а саме: об`єктивну сторону, об`єкт, суб`єктивну сторону (внутрішня сторона діяння, елементами якої є вина, мотив і мета) і суб`єкт.

Згідно з ст. 33КУпАП,при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

За ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок діяльності органів державної влади, їх посадових осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати справи про такі правопорушення та притягати винних осіб до адміністративної відповідальності за їх вчинення, регулюється Кодексом України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП).

За змістом п. 5 ч. 1 ст. 213КУпАПсправи про адміністративні правопорушення розглядаються органами Національної поліції, органами державних інспекцій та іншими органами (посадовими особами), уповноваженими на те цим Кодексом.

За приписами ст. 222КУпАПоргани Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, ст. 183 цього Кодексу. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Тобто, органи національної поліції мають право розглядати справи про адміністративні

правопорушення, у тому числі щодо накладення адміністративного стягнення за завідомо неправдивий виклик поліції.

Відповідно до п. п. 3, 5 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення; здійснює своєчасне реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події.

Ст. 245КУпАПвстановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 251КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.

Ст. 280КУпАПзакріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Для притягнення особи до адміністративної відповідальності повинен бути наявним склад адміністративного правопорушення, тобто дія особи повинна бути протиправною, винною і відповідальність за правопорушення повинна бути передбачена КУпАП.

Так, ст. 183КУпАПпередбачена адміністративна відповідальність за завідомо неправдивий виклик пожежно-рятувального підрозділу (частини), поліції, бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги або інших аварійно-рятувальних формувань у вигляді накладення штрафу від п`ятдесяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Диспозиція ст. 183КУпАПпередбачає об`єктивну сторону правопорушення - виклик представника хоча б однієї з перерахованих у статті спеціальних служб нібито для надання допомоги, знаючи наперед про те, що в цьому немає ніякої необхідності.

Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю прямого умислу. Правопорушник, повідомляючи певну інформацію спеціальній службі, усвідомлює, що вона є неправдивою, і бажає виїзду на місце виклику працівників цієї служби.

Склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 183КУпАП,потребує умисної форми вини особи, коли, відповідно до положень ст. 10КУпАП,особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Відповідно до копії постанови ГАБІ №809395 по справі про адміністративне правопорушення від 14.02.2023, ОСОБА_1 , було притягнуто до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ст.183 КУпАП, зокрема за те, що він 14.02.2023 о 08:15 год в м.Долина по вул. Б.Хмельницького здійснив завідомо неправдивий виклик на спецлінію «102» та повідомив про подію якої не було, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.183 КУпАП. Постановою накладено адміністративне стягнення на нього у вигляді штрафу розмірі 1700,00 грн (а.с.5).

Окрім цього необхідно відмітити, що в оскаржуваній постанові міститься відмітка про те, що ОСОБА_1 відмовився від її отримання. Проте матеріали справи не містять жодного доказу того, що така постанова була надіслана за місцем проживання ОСОБА_1 .

Судом встановлено, що позивач звернувся на спецлінію «102» та викликав поліцію з приводу того, що в нього виник конфлікт із сусідом по гаражу громадянином ОСОБА_3 , який показував йому непристойні знаки, коли він зробив йому зауваження з приводу того, що останній здійснює ремонт автомобілів в гаражному приміщенні та забруднює навколишню територію переробкою від масел та іншими мастильними матеріалами.

З матеріалів справи залишається незрозумілим, у чому полягає неправдивість виклику позивачем працівників поліції та у чому повідомлена ним інформація не відповідає дійсності.

Поряд з цим необхідно відмітити, що не встановлення працівниками поліції, які приїхали на виклик, ознак будь-якого правопорушення, саме по собі, не може свідчити про те, що їх виклик був завідомо неправдивим.

Відповідно до ч. 2 ст. 258КУпАПпротокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, адміністративних правопорушень, передбачених частиною другою статті 122-2, частинами другою, третьою статті 132-1, статтею 132-2 цього Кодексу, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі, а також порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису). Протоколи не складаються і в інших випадках, коли відповідно до закону штраф накладається і стягується, а попередження оформлюється на місці вчинення правопорушення.

Водночас, ч. 5 ст. 258КУпАПпередбачено, що якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов`язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 цього Кодексу, та правопорушень у сфері забезпечення дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі, або порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису).

Таким чином, співробітник поліції має право виносити постанову про притягнення до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення на місці вчинення правопорушення, лише коли особа не оспорює допущене порушення і адміністративне стягнення, в іншому випадку уповноважена посадова особа зобов`язана скласти протокол про адміністративне правопорушення.

Як вбачається з положень ст. 252КУпАП,орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Отже, одним із принципів, яким повинно відповідати рішення суб`єкта владних повноважень у публічно-правових відносинах щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення, є принцип обґрунтованості.

Принцип обґрунтованості прийнятого рішення, тобто прийняття рішення з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення або вчинення дії, вимагає від суб`єкта владних повноважень (в тому числі, при притягненні особи до адміністративної відповідальності) враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих рішень, обґрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами. Несприятливе для особи рішення суб`єкта владних повноважень, в тому числі рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності, повинно бути вмотивованим.

Посилання на належні та конкретні докази, які свідчать про вчинення особою адміністративного правопорушення, перелік яких визначено ст. 251КУпАП,повинні міститися саме в постанові про адміністративне правопорушення.

В разі відсутності у постанові про адміністративне правопорушення посилань на докази

вчинення особою адміністративного правопорушення (визначені ст. 251КУпАП),які у відповідності до ст. 252 цього Кодексу повинні бути оцінені відповідним органом (посадовою особою) виключно під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, надання таких доказів в подальшому виключатиме їх належність та допустимість з огляду на факт відсутності посилань на них у самій постанові.

Відповідно до положень ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно з ст. 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

У відповідності до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Як встановлено в судовому засіданні, поліцейський Хромишин В.В. не перевірив та не надав оцінки обставинам, які зумовили позивача зателефонувати до лінії «102», не вивчив фактичні обставини справи, не відібрав пояснення у сторін конфлікту (позивача та ОСОБА_3 ), не залучив свідків правопорушення і не відібрав у них пояснення, а притягнув позивача до адміністративної відповідальності, зазначивши в постанові лише про факт, що вказаного конфлікту насправді не було.

Разом з тим, позивач, ОСОБА_1 , свою винуватість у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.183 КУпАП заперечував, а в порушення вимог ст.258 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення посадовою особою не складався, будь-які докази на підтвердження винуватості ОСОБА_1 не збиралися, постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності також не містить зазначення доказів, на яких ґрунтується висновок посадової особи провчинення позивачем ОСОБА_1 вказаного адміністративного правопорушення та обставин, які обтяжують та пом`якшують його відповідальність, що в ціломупозбавляє суд можливостідостовірно встановити дотримання відповідачем як процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно позивача, яка встановленаКУпАП, так і доведеність його винуватості у вчиненні даного правопорушення.

У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи (правовий висновок Верховного Суду викладений у постанові від 08 липня 2020 року у справі №463/1352/16-а)

За таких обставин факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ст. 183КУпАПє недоведеним, а відсутність доказів вини позивача свідчить про незаконність постанови та необхідність її скасування.

Факт винесення оскаржуваної постанови не є доказом вчинення адміністративного правопорушення позивачем, саме до цього зводяться висновки Верховного Суду викладені у постанові від 26 квітня 2018 року (справа №338/1/17).

Отже, відповідачем-2 у своїй діяльності порушені принципи всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин, оскільки при розгляді справи було застосовано спрощений підхід, а саме: обґрунтування вини позивача ОСОБА_1 сформовано лише на одних даних сприйняття співробітниками поліції факту вчинення імовірного адміністративного правопорушення, з яких неможливо визначити наявність або відсутність правопорушення, тобто без застосування будь-яких інших фактів, які б підтверджували наявність або відсутність вини певної особи (показання свідків, пояснення особи, що притягається до адміністративної відповідальності тощо).

Відповідачем не виконано свого обов`язку передбаченого ч. 2ст. 77 КАС Українита не подано доказів щодо правомірності винесення постанови, якою ОСОБА_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення,

передбаченогост. 183 КУпАП. Не здобуті такі докази і в судовому засіданні.

Відповідачами не спростовані твердження позивача про те, що останній не вчиняв адміністративного правопорушення.

Таким чином, суд дійшов висновку, що поліцейським було порушено порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення, що є підставою для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, що відповідає висновку колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у справі № 524/9827/16-а від 18.02.2020.

Відповідно до принципу 6 Рекомендації № R (91) 1 Комітету Ради Європи державам-членам стосовно адміністративних санкцій, ухваленої 13 лютого 1991 року, при застосуванні адміністративних санкцій, окрім сформульованих у Резолюції (77) 31 принципів справедливої адміністративної процедури, що звичайно застосовуються до адміністративних актів, слід керуватися такими особливими принципами: 1) особа, стосовно якої розглядається можливість застосування адміністративної санкції, попередньо інформується щодо фактів, які їй ставляться в вину; 2) вона має достатньо часу для підготовки свого захисту залежно від складності справи та суворості санкцій, що можуть бути застосовані; 3) вона або її представник інформується стосовно характеру доказів у справі, зібраних проти неї; 4) вона має можливість висловити свою думку перед оголошенням рішення про санкцію; 5) адміністративний акт про застосування санкцій містить мотиви, на яких вона ґрунтується.

Даючи оцінку встановленим обставинам та доказам в їх сукупності, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова прийнята без всебічного, повного і об`єктивного дослідження усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а тому суд, відповідно до п. 3 ст. 293КУпАП,ст. 286 КАС, скасовує вказану постанову і закриває провадження у справі.

Керуючись, ст.ст. 7, 9, 178, 183, 251, 278-280, 293 КУпАП, ст.ст. 2, 6, 19-20, 77, 139, 286 КАС України, суд -

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області, поліцейського ВП №1 (м.Долина) Хромишин В.В. про скасування постанови ГАБІ №809395 про адміністративне правопорушення від 14.02.2023 - задоволити.

Скасувати постанову ГАБІ №809395 по справі про адміністративне правопорушення від 14 лютого 2023 року про застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення, у вигляді штрафу у розмірі 1700, 00 грн, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.183 КУпАП.

Провадження в справі про вчинення ОСОБА_1 , адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 183 Кодексу України про адміністративне правопорушення, закрити на підставі п. 1 ч.1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події і складу даного адміністративного правопорушення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, що були відсутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення в той же строк з дня отримання копії цього рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідачі:

Головне управління Національної поліції в Івано-Франківській області код ЄДРПОУ 40108798, вул. Академіка Сахарова, 15 м. Івано-Франківськ, 76000;

Поліцейський СРПП ВП №1 (м.Долина) Калуського РУПГУНП вІвано-Франківській області, ОСОБА_4 , АДРЕСА_3 .

Суддя: