Вирок № 110650208, 04.05.2023, Богородчанський районний суд Івано-Франківської області

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа № 338/533/23

04 травня 2023 року Богородчанський районний суд

Івано-Франківської області

в складі: головуючого-судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

захисника-адвоката ОСОБА_5

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в селищі Богородчани Івано-Франківського району Івано-Франківської області матеріали кримінального провадження №12023091120000023 від 01.02.2023р. року по обвинуваченню:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження та місце реєстрації АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з середньою освітою, депутатом не обирався, не працюючого, неодруженого, інваліда 2 групи, на утриманні має одну неповнолітню дитину, згідно ст. 89 КК України раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.263 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

У серпні 2022р., ОСОБА_4 перебуваючи у м. Івано-Франківськ, по вул. Дністровська, Івано-Франківського району Івано-Франківської області, а саме на місцевому ринку, придбав у невстановленої досудовим розслідуванням особи багнет, який має ознаки холодної зброї, та з метою подальшого зберігання, незаконно привіз до квартири за місцем проживання, що по АДРЕСА_1 .

01 лютого 2023 року, близько 17:00 години, ОСОБА_4 , перебуваючи неподалік території Богородчанського ліцею №1 імені Олекси Гірника, що по вул. Лесі Українки, був зупинений працівниками відділення поліції № 2 (селище Богородчани) Івано-Франківського районного управління поліції ГУНП в області, які зупинили останнього з метою перевірки документів на підставі норм Указу Президента України від 24 лютого 2022 року за № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» та п.11 розпорядження КМУ №181-р від 24.02.2022 «Питання запровадження та забезпечення здійснення заходів правового режиму воєнного стану в Україні».

В ході перевірки документів, ОСОБА_4 повідомив працівників поліції про наявність у нього заборонених предметів, а саме багнета, який в подальшому вилучений в останнього слідчо-оперативною групою відділення поліції.

Згідно висновку експерта, вилучений у ОСОБА_4 предмет, подібний на багнет, є бойовою холодною зброєю колюче-ріжучої дії - багнетом мод. 2 8-мм магазинної гвинтівки системи Манліхера зразка 1895р. (Австрія), промислового виробництва.

Вказану холодну зброю ОСОБА_4 діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків і бажаючи їх настання, незаконно переносив при собі під курткою без передбаченого законом дозволу, тобто незаконно його носив.

Дії ОСОБА_4 кваліфіковано за ч. 2 ст. 263 КК України, як незаконне носіння холодної зброї без передбаченого законом дозволу.

05.04.2023р. між прокурором Богородчанського відділу Івано-Франківської окружної прокуратури ОСОБА_3 , якому на підставі ст.37 КПК України надані повноваження прокурора у даному кримінальному провадженні №12023091120000023 від 01.02.2023р. та обвинуваченим ОСОБА_4 за участю його захисника адвоката ОСОБА_5 досягнута угода про визнання винуватості, у відповідності до вимог ст.472 КПК України.

Відповідно до умов угоди, обвинувачений ОСОБА_4 повністю та беззастережно визнав під час досудового розслідування свою винуватість у вчиненому діянні та зобов`язався беззастережно визнати обвинувачення в обсязі обвинувачення у судовому провадженні.

Згідно вказаної угоди, сторони погоджуються на призначення ОСОБА_4 покарання за ч.2 ст. 263 КК України у виді обмеження волі строком 2 роки. На підставі ст. 75, 76 КК України, звільнити ОСОБА_4 від покарання, встановивши іспитовий строк на 1 рік.

Сторонам угоди, судом роз`яснено наслідки укладення та затвердження зазначеної угоди, згідно з ч. 2 ст. 473 КПК України, а також про те, що у разі невиконання угоди про визнання винуватості, відповідно до ст. 476 КПК України, прокурор має право протягом встановлених строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення відповідного кримінального правопорушення, звернутися до суду, який затвердив угоду, з клопотанням про скасування вироку та судового розгляду кримінального провадження в загальному порядку.

Прокурор вважає, що при укладенні угоди про визнання винуватості дотримані вимоги та правила КПК України та КК України, просить угоду про визнання винуватості затвердити і призначити обвинуваченому узгоджене покарання. Наслідки укладання та затвердження зазначеної угоди, передбачені ст. 473 КПК України, прокурору відомі та зрозумілі.

Обвинувачений ОСОБА_4 в присутності захисника свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав повністю, беззастережно, суду пояснив, що розуміє права, визначені ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, покарання, яке буде застосовано до нього у разі затвердження угоди судом. Просив затвердити угоду про визнання винуватості, яку він уклав добровільно.

Захисник обвинуваченого, адвокат ОСОБА_5 просив суд затвердити угоду, оскільки зміст останньої відповідає інтересам його підзахисного.

Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 468 КПК України, у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та обвинуваченим про визнання винуватості.

Відповідно до правил ст. ст. 468, 469 КПК України у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам, може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 263 КК України, яке згідно зі ст. 12 КК України є нетяжким злочином.

У судовому засіданні встановлено, що обвинувачений беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення за вказаних обставин, сторони добровільно уклали угоду про визнання винуватості, зміст якої відповідає вимогам ст. 472 КПК України, та розуміють наслідки затвердження такої угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України. Покарання, яке узгоджено сторонами угоди, відповідає не тільки тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обставинам справи, але й особі обвинуваченого, є обґрунтованим та буде відповідати цілям покарання. Також суд враховує, що покарання визначено з урахуванням загальних засад призначення покарань, передбачених ст.ст.65-67 КК України, а ОСОБА_4 у судовому засіданні однозначно заявив, що зможе реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов`язання.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Таким чином, при вирішенні питання про відповідність угоди вимогам ст. 474 КПК України, судом встановлено, що умови угоди про визнання винуватості не суперечать вимогам цього Кодексу, правова кваліфікація дій кримінального правопорушення вірна, умови угоди відповідають інтересам суспільства та не порушують прав, свобод, чи інтересів сторін або інших осіб, не встановлені підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, не є очевидною можливість не виконання обвинуваченим взятих на себе зобов`язань за угодою, фактичні підстави для невизнання винуватості відсутні.

Частиною 5 статті 469 КПК України визначено, що укладення угоди про визнання винуватості може ініціюватися в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.

Відповідно до ч. 1 ст. 475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду, і призначає узгоджену сторонами міру покарання.

Дійшовши висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості та призначення узгодженого сторонами остаточного покарання, суд вважає за необхідне визначити ОСОБА_4 , який в силу ст. 89 КК України, раніше не судимий, являється інвалідом ІІ групи, покарання у виді обмеження волі з іспитовим строком.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості і призначення узгодженого сторонами покарання.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

Відповідно до ст. 124 КПК України, з обвинуваченого підлягають стягненню на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експертів при проведенні експертизи.

Цивільний позов не заявлявся.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 314, 368, 369, 370, 373-374, 468-470, 472-475 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 05.04.2023р. між обвинуваченим ОСОБА_4 за участі захисника - адвоката ОСОБА_5 та прокурором Богородчанського відділу Івано-Франківської окружної прокуратури ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023091120000023 від 01.02.2023р. щодо ОСОБА_4 .

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винуватиму вчиненнікримінального правопорушення,передбаченого ч.2ст.263КК Українита призначитийому узгодженесторонами покаранняу виді 2 (двох) років обмеження волі.

Відповідно до ст. ст. 75, 76 КК України, звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання якщо він протягом одного року іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення, поклавши на нього обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Речовий доказ: предмет, подібний на багнет, є бойовою холодною зброєю колюче-ріжучої дії - багнетом мод. 2 8-мм магазинної гвинтівки системи Манліхера зразка 1895р. (Австрія), знищити.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати на залучення експертів при проведені експертизи холодної зброї №СЕ-19/109-23/1527-БД від 09.02.2023р. в сумі 943 гривень 90 копійок.

Роз`яснити ОСОБА_4 , що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення до відповідальності, встановленої законом.

Вирок на підставі угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинувачем може бути оскаржено до Івано-Франківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення в порядку, передбаченому ч. 4 ст. 394 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя ОСОБА_1