Ухвала суду № 110648642, 01.05.2023, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/5350/23

Провадження №: 2/755/3428/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" травня 2023 р. суддя Дніпровського районного суду міста Києва Слободянюк А.В., розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про відстрочення сплати судового збору позивача по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -

В С Т А Н О В И В:

До провадження суду надійшла зазначена позовна заява.

При цьому, в позовній заяві представник позивача просить відстрочити позивачу сплату судового збору за подання даного позову, з тих підстав, що позивачка має скрутне матеріальне становище, адже на її утриманні перебуває двоє дітей та наразі вона знаходиться у процесі розірвання шлюбу, а тому позивачка позбавлена можливості сплатити судовий збір за подання даного позову в розмірі та в термін, визначені Законом України «Про судовий збір». Крім того, представник посилається на те, що в даному випадку позивачка, звертається до суду про відшкодування їй матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, також і в інтересах її дітей, оскільки в момент ДТП, вони теж перебували в автомобілі.

Так, ст. 8 Закону України «Про судовий збір» визначає перелік підстав щодо відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати. Зокрема, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

При цьому, суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті (ч. 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір»).

За змістом вказаної норми, відстрочення, звільнення від сплати судового збору на певний строк або звільнення від сплати такого є правом суду, а не обов`язком.

При цьому, п. 29 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», роз`яснено, що відповідно до ст. 8 Закону України «Про судовий збір» та ст. 82 ЦПК України (в ред. 2005 року) єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи. Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 10 ЦПК (в ред. 2005 року) повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджає сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Крім цього, ч. 1 ст. 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 83 ЦПК України сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом (ч. 7 ст. 81 ЦПК України).

Разом з тим, у ст. 129 Конституції України однією із засад судочинства визнано рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади.

Так, вбачається, що в обґрунтування вимог свого клопотання про відстрочення сплати судового збору у даній справі, представник зазначає, що позивачка звертається до суду, і в інтересах своїх дітей, які на момент ДТП перебували разом з нею в автомобілі, при цьому, в даному випадку позивачка просить стягнути на свою користь з відповідача матеріальну та моральну шкоду, завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Суд зазначає, що в даному випадку позивачка звернулась до суду за захистом свого порушеного права, так як вважає, що їй було завдано майнову та моральну шкоду під час ДТП.

Однак в даному випадку, судом не встановлено обставин, за яких можливо дійти висновку, що кошти, які можуть бути стягнені на користь позивачки за даною позовною заявою, у разі її задоволення, будуть використані нею в інтересах своїх дітей. Крім того, суд враховує ту обставину, що відповідно до закону, в даному випадку, діти позивачки за своїм віком не можуть користуватись та розпоряджатись отриманими коштами на власний розсуд, а тому суд не може прийняти до уваги доводи представника, що позивачка звертається до суду з даним позовом, в інтересах своїх дітей.

Крім того, з матеріалів заяви вбачається, що представником позивача в даному випадку, не надано жодного належного та допустимого доказу, який би підтверджував викладені в заяві обставини щодо скрутного матеріального становища позивача, що фактично не надає можливості йому сплатити судовий збір за подання даного позову на загальних підставах в розмірі та в строк, встановлений Законом України «Про судовий збір».

Матеріали позову не містять жодних посилань та відповідних документів щодо розміру офіційного доходу позивача або його відсутності взагалі, а зокрема, відповідні довідки про доходи або заробітну плату за попередній та поточний календарні роки, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо.

При цьому, суд зазначає, що надані позивачем копії договору про утримання нею неповнолітньої та малолітньої дитини (договір між батьками про проживання, виховання дітей та сплату аліментів на дітей від 17 лютого 2023 року), а також доводи про її перебування в процесі розлучення, не є належними та допустимими доказами того, що позивачка має скрутне матеріальне становище та в даному випадку їй слід відстрочити сплату судового збору за подання даного позову, на підставах визначених законом. Зокрема, надана копія договору між батьками про проживання, виховання дітей та сплату аліментів на дітей від 17 лютого 2023 року свідчить про те, що на утримання дітей сплачуються аліменти та грошові кошти на додаткові потреби (розділ 4 договору), а тому суд позбавлений можливості встановити, що діти перебувають виключно на фінансовому забезпеченні позивача.

Таким чином, з врахуванням вищевикладеного, заява представника позивача про відстрочення ОСОБА_1 сплати судового збору за подання даної позовної заяви, в порядку регламентованому ст. 136 ЦПК України та ст. 8 Закону України «Про судовий збір» - не підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 4, 8 Закону України «Про судовий збір», ст.ст. 136, 175, 185, 260 ЦПК України

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про відстрочення сплати судового збору позивача по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя А.В. Слободянюк