Рішення № 1106482, 01.11.2007, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

01 листопада 2007 р. Справа 7/215-07

Господарський суд Вінницької області у складі: судді Н. В. Мінєєвої, при секретарі судового засідання Юрчак Л.С.

за участю представників сторін:

Позивача –Майданевич Л.О. –довіреність № 18-05/2007-ДМ-2 від 18. 05. 2007 року.

Відповідачів: 1. Кошлій Р.В. –головний юрисконсульт, довіреність № 221 від 31. 01. 2006 року.

2. Другак В.І. –директор, довідка з ЄДРПОУ № 13924.

Розглянувши в приміщенні суду справу за позовом Закритого акціонерного товариства «Адампільський хлібокомбінат»м. Вінниця до: 1. Акціонерного комерційного банку «ТАС-Комерцбанк» м. Київ; 2. Закритого акціонерного товариства «Українська спілка підтримки асоційованого розвитку товаровиробників»м. Вінниця про визнання іпотечного договору неукладеним.

В С Т А Н О В И В :

Подано позов про визнання іпотечного договору від 20.08. 2005 року між Закритим акціонерним товариством «Адампільський хлібокомбінат»та Акціонерним комерційним банком «ТАС-Комерцбанк»неукладеним.

Позов мотивований тим, що між Закритим акціонерним товариством «Українська спілка підтримки асоційованого розвитку виробників»та Акціонерним комерційним банком «ТАС- Комерцбанк»були укладені кредитні договори за № 136-К/30 від 22. 05. 2003 року та № 337-К/30 від 24. 11. 2003 року. 20. 08. 2005 року Закрите акціонерне товариство «Адампільський хлібокомбінат», керуючись рішенням Спостережної Ради ЗАТ «Адампільський хлібокомбінат»від 15. 08. 2005 року «щодо умов та обсягу цивільної дієздатності для укладання іпотечного договору, на виконання позичальником «Основного зобов»язання «по кредитних договорах № 136-К/30 та № 337/К-30 уклало з АКБ «ТАС –Комерцбанк» іпотечний договір. Предмет іпотеки сторони оцінили в 1652817 грн. При укладенні іпотечного договору від 20. 08. 2005 року додаткові угоди № 11 від 15. 08. 2005 року до кредитних договорів № 136-К/30 від 22. 05. 2003 року та № 337-К/30 від 24. 11. 2003 року, якими змінювались пункти 1. 4 кредитних договорів в частині зміни розміру процентів за основним зобов»язанням, не брались до уваги. На укладення іпотечного договору від 20. 08. 2005 року з врахуванням умов наведених в додаткових угодах № 11 від 15. 08. 2005 року до кредитних договорів № 136-К/30 від 22. 05. 2003 року та № 337-К/30 від 24.11. 2003 року у директора ЗАТ «Адампільський хлібокомбінат» Брицького О.В. погодження не було. Відповідач на дату укладання спірного іпотечного договору замовчав про укладені додаткові угоди № 11 від 15. 08. 2005 року до кредитних договорів, тим самим видав недійсне „Основне зобов»язання” за дійсне. За таких обставин умови п.п. 3.3 та 3.4 іпотечного договору не відповідають дійсності. Таким чином, в момент укладення спірного іпотечного договору від 20. 08. 2005 року «Основне зобов»язання»на підставі кредитних договорів № 136-К/30 та № 337-К/30 та додаткових угод до них за №№ 1-10 було недійсне, в зв»язку з непогодженням сторонами іпотечного договору істотної умови «Основного зобов»язання», передбаченої додатковими угодами № 11 від 15. 08. 2005 року. За таких обставин, з посиланням, зокрема, на ст. 638, 548, 230, 13 ЦК України просить суд визнати іпотечний договір від 20.08. 2005 року неукладеним.

Відповідач-1 –АКБ «ТАС-Комерцбанк»проти позову заперечує по мотивах, викладених у запереченнях на позовну заяву за № 668 від 02. 10. 2007 року (вх. канцелярії суду № 13999 від 03. 10. 2007 року), зокрема, посилаючись на те, що сторонами у відповідності до вимог ЦК України, ГК України та Закону України «Про іпотеку» в момент укладання договору були визначені всі істотні умови договору, що є необхідними для договорів даного виду, а також всі умови, за якими сторони вважали за необхідне досягти згоди. Відповідно до ст. 20 ГК України, ст. 16 ЦК України серед інших, передбачених зазначеними нормами права способів захисту своїх прав, не передбачено визнання договору неукладеним. Станом на дату направлення позивачем позовної заяви про визнання іпотечного договору неукладеним в судових інстанціях вже розглядається справа за № 5/8-07, порушена за позовом позивача до АКБ «ТАС - Комерцбанк»про визнання вищеназваного іпотечного договору недійсним з підстав, що на момент підписання іпотечного договору позивачу не було відомо, що між сторонами були підписані додаткові угоди з боку банку особою, яка не мала на те права. Судовими рішеннями першої та апеляційної інстанції в позові було відмовлено в повному обсязі. Вважає, що вищезазначені обставини свідчать про недобросовісність позивача та позичальника і спрямовані на ухилення від виконання своїх обов»язків за укладеними договорами з АКБ «ТАС-Комерцбанк», та одночасно на унеможливлення реалізації банком своїх прав на одержання сум коштів, що є заборгованістю за кредитними договорами.

Відповідач –2 –ЗАТ „Українська спілка підтримки асоційованого розвитку товаровиробників” у відзиві за № 21-09/2007-ГСВ-ЦМК-1 від 21. 09. 2007 року повідомило суд, що погоджується з позивачем про наступне: З моменту укладання додаткових угод № 11 (15. 08. 05р) до кредитних договорів Рішення Спостережної Ради ЗАТ „Адампільський хлібокомбінат” „щодо умов майнового поручительства ЗАТ „Адампільський хлібокомбінат” за зобов’язання ЗАТ „УкрСпарт” перед АКБ „ТАС - Комерцбанк” по кредитним договорам” втратило свою юридичну силу. Також в момент укладання спірного іпотечного договору від 20. 08. 2005 року „Основне зобов’язання” на підставі кредитних договорів КД-136 та КД- 337 та додаткових угод до них за №№ 1-10 було недійсне, в зв”язку з непогодженням сторонами іпотечного договору істотної умови „Основного зобов”язання”, передбаченої додатковими угодами № 11 від 15. 08. 2005 року.

Ухвалою суду від 28. 08. 2007 року про порушення провадження у справі № 7/215-07 розгляд справи було призначено на 03. 10. 2007 року.

В зв”язку з перебуванням судді Мінєєвої Н.В. з 26. 09. 2007 року по 05. 10. 2007 року на лікарняному, слухання справи № 7/215-07, призначеної ухвалою суду від 28. 08. 2007 року на 03. 10. 2007 року, не відбулось, а тому її розгляд ухвалою суду від 09. 10. 2007 року був призначений на 01. 11. 2007 року.

В судове засідання 01. 11. 2007 року сторони подали письмове клопотання про нездійснення технічної фіксації (звукозапису) судового процесу, яке підлягає задоволенню як таке, що не суперечить ч. 7 ст. 81-1 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлено, що між Акціонерним Комерційним банком «ТАС -Комерцбанк»та Закритим акціонерним товариством «Українська спілка підтримки асоційованого розвитку товаровиробників» були укладені кредитні договори за № 136-К/30 від 22. 05. 2003 року та № 337-К/30 від 24. 11. 2003 року про надання відповідачу-2 кредитних ліній відповідно на суми 2500000 грн. та 5000000 грн. До кожного з кредитних договорів сторонами були укладені додаткові угоди за №№ 1-13, якими вносились зміни до зазначених кредитних договорів щодо розміру кредитної лінії, строків повернення кредитних коштів, укладення договорів застави, визначення порядку розрахунків за отримані кредитні кошти а також порядку нарахування та сплати процентів, зміни розміру плати за користування кредитною лінією.

20. 08. 2005 року між ЗАТ «Адампільський хлібокомбінат»(майновим поручителем за виконання ЗАТ «Українська спілка підтримки асоційованого розвитку товаровиробників» зобов»язань, передбачених кредитними договорами № 136-К/30 від 22. 05. 2003р та додатковими угодами № 1 від 01. 08. 2003 року, № 2 від 13. 11. 2003 року, № 3 від 30. 06. 2004 року, № 4 від 27. 07. 2004 року, № 5 від 03. 12. 2004 року, № 6 від 05. 01. 2005 року, № 7 від 27. 01. 2005 року, № 8 від 29. 03. 2005 року, № 9 від 30. 05. 2005 року, № 10 від 06. 06. 2005 року та № 337-К/30 від 24. 11. 2003 року та додатковими угодами № 1 від 23. 12. 2003 року, № 2 від 21. 01. 2004 року, № 3 від 30. 06. 2004р, № 4 від 27. 07. 2004р, № 5 від 03. 12. 2004 року, № 6 від 05. 01. 2005 року, № 7 від 27. 01. 2005 року, № 8 від 29. 03. 2005 року, № 9 від 30. 05. 2005р, № 10 від 06. 06. 2005 року) та АКБ «ТАС –Комерцбанк» було укладено іпотечний договір.

Відповідно до п. 2.1 іпотечного договору в забезпечення виконання Основного зобов»язання, Іпотекодавець передає в іпотеку Іпотекодержателю належне йому на праві власності майно: нежитлові будівлі, які знаходяться в м. Чернівці по вул.. Каштановій, під номером 110. Згідно ст.. 6 Закону «Про іпотеку»іпотека також поширюється на належну Іпотекодавцю на праві власності земельну ділянку, на якій розташовані вказані будівлі та споруди, і які необхідні для використання цих будівель і споруд за цільовим призначенням. На земельній ділянці розташовано: адміністративний корпус, літ. А, цегла, загальною площею 1049,0 кв.м., склад літ. Б, цегла, загальною площею 405, 80 кв.м., спиртосховище літ. В, цегла, загальною площею 56,90 кв.м., прохідна, літ. Г, цегла, загальною площею 25,00 кв.м., гараж, склад, цегла, загальною площею 574,10 кв.м., альтанка літ. Е, дерево. Загальна площа нежитлових будівель - 2110,80 кв.м. Предмет іпотеки належить Іпотекодавцю на підставі договору купівлі-продажу , посвідченого приватним нотаріусом Чернівецького МНО Балацьким О.О. 17. 10. 2004 року по реєстру за № 7096, зареєстрованого у Чернівецькому КОБТІ 19. 10. 2004 року, за порядковим номером об»єкта нерухомого майна 6731267 (витяг про реєстрацію права власності № 5115355 від 19. 10. 2005 року).

За згодою сторін предмет іпотеки оцінюється в 327290,50 дол. США, що за курсом НБУ на день укладення цього договору становить у еквіваленті 1652817 грн., що обумовлено п. 2.3 іпотечного договору.

Згідно п. 3.4 іпотечного договору від 20. 08. 2005 року представник Іпотекодавця свідчить, що ознайомлений з умовами кредитних договорів та не має будь-яких заперечень щодо цих умов і погоджується з цими умовами. Іпотекодавець дає згоду на зміну Іпотекодержателем умов Кредитних договорів, у тому числі розміру кредиту, строку користування кредитом згідно умов кредитних договорів, процентів за користування кредитами, неустойки, встановлення інших санкцій за невиконання Позичальником умов кредитних договорів.

Пунктом 5 іпотечного договору сторони обумовили порядок задоволення вимог іпотекодержателя та порядок звернення стягнення на предмет іпотеки.

Взаємовідносини сторін, не передбачені цим договором, регулюються Цивільним кодексом України, Законом України «Про іпотеку», чинним законодавством. (п. 6. 3 договору).

Усі зміни та доповнення до цього договору дійсні за умови, якщо вони викладені у письмовій формі, підписані сторонами та нотаріально посвідчені та є невід»ємною складовою частиною цього договору. (п. 6.8 договору).

Відповідно до п. 6.5 договору цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та нотаріального посвідчення та діє до виконання Позичальником або Іпотекодавцем Основного зобов»язання чи настання одного з випадків, передбачених ст. 17 Закону України «Про іпотеку».

Однак позивач, вважаючи, що в момент укладення спірного іпотечного договору від 20. 08. 2005 року «Основне зобов»язання» на підставі кредитних договорів № 136-К/30 від 22. 05. 2003 року та № 337-К/30 від 24. 11. 2003 року та додаткових угод до них за №№ 1-10 було недійсне, в зв»язку непогодженням сторонами іпотечного договору істотної умови «Основного зобов»язання», передбаченої додатковими угодами № 11 від 15. 08. 2005 року, звернувся з даним позовом до суду про визнання іпотечного договору від 20. 08. 2005 року між ЗАТ «Адампільський хлібокомбінат» та АКБ «ТАС - Комерцбанк» неукладеним на підставі, зокрема, ст. ст. 638, 548, 230 ЦК України та ст. 18 Закону України «Про іпотеку».

Оцінивши надані суду докази, суд прийшов до висновку, що позов задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Статтею 203 Цивільного кодексу України передбачено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, а саме:

1. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

2. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

3. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

4. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

5. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

6. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

В статті 18 Закону України „Про іпотеку” визначено, що іпотечний договір укладається між одним або декільками іпотекодавцями та іпотекодержателем у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню. Іпотечний договір повинен містити такі істотні умови:

1) для іпотекодавця та іпотекодержателя –юридичних осіб відомості про: для резидентів –найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб –підприємців; для нерезидентів –найменування, місцезнаходження та державу, де зареєстровано особу;

2) зміст та розмір основного зобов”язання,строк і порядок його виконання та/або посилання на правочин, у якому встановлено основне зобов”язання;

3) опис предмета іпотеки, достатній для його ідентифікації, та/або його реєстраційні дані;

4) посилання на видачу заставної або її відсутність. У разі відсутності в іпотечному договорі однієї з вказаних вище істотних умов він може бути визнаний недійсним на підставі рішення суду.

Як вбачається із спірного іпотечного договору, в ньому наведені всі передбачені п. 1 ч. 1 ст. 18 Закону України „Про іпотеку” відомості про юридичних осіб іпотекодавця та іпотекодержателя.

У відповідності до ст. 230 ЦК України, якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування (ч. 1 ст. 230 ЦК України).

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Разом з цим рішенням господарського суду Вінницькій області від 01.02.2007р. у справі № 5/8-07, яке набуло законної сили, встановлено, що 20.08.2005р. між АКБ „ТАС –Комерцбанк” та ЗАТ „Адампільський хлібокомбінат” було укладено іпотечний договір. Цим же рішенням відмовлено в позові ЗАТ „Адампільський хлібокомбінат” м. Вінниця до АКБ „ТАС –Комерцбанк” м. Київ про визнання іпотечного договору від 20. 08. 2005 року недійсним.

Згідно ст. 35 ч.ч.1, 2 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що підставою виникнення цивільних прав і обов»язків для позивача та відповідача-1 є іпотечний договір від 20. 08. 2005 року.

Згідно ст. 11 ч. 2 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов’язків,

зокрема, є:

1) договори та інші правочини;

2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності;

3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі;

4) інші юридичні факти.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:

1) визнання права;

2) визнання правочину недійсним;

3) припинення дії, яка порушує право;

4) відновлення становища, яке існувало до порушення;

5) примусове виконання обов’язку в натурі;

6) зміна правовідношення;

7) припинення правовідношення;

8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;

9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди;

10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Аналогічний перелік способів захисту прав і законних інтересів передбачений і ст. 20 Господарського кодексу України.

Як вбачається із змісту зазначених вище ст. 16 ЦК України та ст. 20 ГК України перед інших, передбачених зазначеними нормами права способів захисту своїх прав, не передбачено визнання договору неукладеним.

Таким чином, заявлена позивачем вимога про визнання іпотечного договору від 20. 08. 2005 року неукладеним не відповідає способам захисту цивільних прав, передбачених ст. 16 ЦК України та іншими законами України.

Вимога про визнання договору неукладеним є нічим іншим як встановлення факту, що має юридичне значення. Цей факт може встановлюватися господарським судом лише при існуванні та розгляді між сторонами договору спору про право цивільне. Його встановлення є елементом оцінки фактичних обставин справи та обґрунтованості вимог. Така вимога не може бути предметом спору та самостійно розглядатись в окремій справі. Про зазначене свідчить і судова практика, що стверджується, зокрема, постановою Верховного суду України від 14.01. 2002 р, постановами Вищого господарського суду України від 30. 05. 2006 р у справі № 1/71 та від 20.04.2006 р у справі № 8/140.

З урахуванням викладеного в позові слід відмовити.

Витрати на держмито а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на позивача відповідно до вимог ст 49 ГПК України.

Вжиті ухвалою суду від 06. 09. 2007 року заходи до забезпечення позову шляхом зупинення стягнення та підставі виконавчого напису № 690 від 28. 02. 2007 р, виданого приватним нотаріусом Київського нотаріального округу Михайленко С.А. про звернення стягнення на заставне майно згідно іпотечного договору від 20. 08. 2005 року на не житлові будівлі загальною площею 2110,80 кв.м., а саме:

- адміністративний корпус літ. „А”, цегла, загальною площею 1049,00 кв.м.;

- склад літ. „Б”, цегла, загальною площею 405,80 кв.м.;

- спиртосховище літ. „В”, цегла, загальною площею 56,90 кв.м.;

- прохідна літ. „Г”, цегла, загальною площею 25,00 кв.м.;

- гараж –склад, цегла, загальною 574,10 кв.м.;

- альтанка літ. „Е”, дерево

які знаходяться у місті Чернівці по вулиці Каштановій, 110, що належать на праві власності Закритому акціонерному товариству „Адампільський хлібокомбінат”, 21037, Вінницька область, місто Вінниця, вул.. Пирогова, 115-„А”, к. 37 оф. 4, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ: 32430583 підлягають скасуванню на підставі ст. 68 ГПК України.

Керуючись ст .ст. 4, 16 ЦК України, ст.ст. 4-3, 33, 44, 49, 68, 75, 82, 84, 85, 115 ГПК України;

В И Р І Ш И В:

В позові відмовити.

Скасувати вжиті ухвалою суду від 06. 09. 2007 року заходи до забезпечення позову шляхом зупинення стягнення та підставі виконавчого напису № 690 від 28. 02. 2007 р, виданого приватним нотаріусом Київського нотаріального округу Михайленко С.А. про звернення стягнення на заставне майно згідно іпотечного договору від 20. 08. 2005 року на не житлові будівлі загальною площею 2110,80 кв.м., а саме:

- адміністративний корпус літ. „А”, цегла, загальною площею 1049,00 кв.м.;

- склад літ. „Б”, цегла, загальною площею 405,80 кв.м.;

- спиртосховище літ. „В”, цегла, загальною площею 56,90 кв.м.;

- прохідна літ. „Г”, цегла, загальною площею 25,00 кв.м.;

- гараж –склад, цегла, загальною 574,10 кв.м.;

- альтанка літ. „Е”, дерево

які знаходяться у місті Чернівці по вулиці Каштановій, 110, що належать на праві власності Закритому акціонерному товариству „Адампільський хлібокомбінат”, 21037, Вінницька область, місто Вінниця, вул.. Пирогова, 115-„А”, к. 37 оф. 4, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ: 32430583.

Рішення суду, окрім сторін, направити до відома та виконання Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України - 01001, м. Київ, вул.. Городецького, 13, фактична адреса 01030, вул.. М.Коцюбинського, 12. рекомендованими листами з повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення.

Суддя Мінєєва Н.В.

Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 08 листопада 2007 р.