Ухвала суду № 110647799, 24.04.2023, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/13787/23

Провадження № 1-кп/761/2860/2023

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2023 року місто Київ

Шевченківський районний суд міста Києва у складі колегії суддів:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні, в залі Шевченківського районного суду міста Києва, клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 42022000000000400, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 30.03.2022 відносно

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Києва, громадянина України, зареєстрованого АДРЕСА_1 ,

за обвинуваченням, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 14, ч. 1 ст. 111, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 27, ч. 4 ст. 408 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_6 ,

захисника ОСОБА_7 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

установив:

Історія провадження.

21.04.2023 до Шевченківського районного суду міста Києва від прокурора першого відділу другого управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів органами Державного бюро розслідувань Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 надійшов обвинувальний акт з реєстром матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42022000000000400, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 30.03.2022, за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 14, ч. 1 ст. 111, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 27, ч. 4 ст. 408 КК України.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.04.2023 визначено головуючого суддю Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 .

Ухвалою суду від 21.04.2023 у даному кримінальному провадженні призначено підготовче судове засідання, на розгляд у якому винесено питання, регламентовані ст. ст. 314-316 КПК України.

Під час підготовчого судового засідання задоволено клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_7 про колегіальний розгляд вказаного обвинувального акту від 21.04.2023 поданого в межах кримінального провадження № 42022000000000400.

Протоколом автоматичного розподілу судової справи між суддями від 24.04.2023 визначено склад колегії суддів: головуючого суддю ОСОБА_1 та суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .

Позиція, клопотання, скарги і заяви учасників судового провадження у підготовчому судовому засіданні.

Прокурор ОСОБА_6 у підготовчому судовому засіданні просив обрати відносно обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, посилаючись на наявність ризиків передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України та зазначив, що більш м`які запобіжні заходи не можуть бути обрані, оскільки не зможуть забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.

Захисник ОСОБА_7 у судовому засіданні надав письмові заперечення, заперечував щодо задоволення клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого, вказавши, що ризики, зазначенні стороною обвинувачення є необґрунтованими, оскільки ОСОБА_5 , знаючи про постановлення ухвали слідчого судді від 01.06.2023 про обрання запобіжного заходу відносно останнього, та, усвідомлюючи правові наслідки такої ухвали, самостійно прибув до України, де був затриманий, під час чого самостійно передав слідству свої мобільні пристрої та паролі до них, а тому зазначені дії ОСОБА_5 нівелюють усі припущення сторони обвинувачення щодо існування ризиків. Крім того, зазначив, що прокурор обрав неправильну процесуальну форму клопотання, оскільки запобіжний захід, обраний на досудовому розслідуванні, має продовжуватись.

Обвинувачений ОСОБА_5 підтримав думку захисника, заперечував проти клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Положення закону, яким керувався суд.

Із положень ч. 3 ст. 315 КПК України вбачається, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.

Положеннями ч. 4 ст. 176 КПК України передбачено, що запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.

Статтею 177 КПК України встановлено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Згідно з частинами 1 та 4 статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, що свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частиною 5 цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Частиною 1 статті 183 КПК України визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 183 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-1, 258-258-5, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України.

Відповідно до частини 5 статті 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Висновки та мотиви суду.

Вислухавши думки учасників судового провадження, вирішуючи питання щодо клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_5 , суд приходить до висновку про наявність достатніх підстав для обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з огляду на наступне.

У межах даного кримінального провадження під час досудового розслідування до обвинуваченого ухвалою слідчого судді застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та ухвалою слідчого судду було продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, в ході чого, досліджувалось питання обґрунтованості підозри повідомленої обвинуваченому з огляду на приписи КПК України.

Перелік доказів зібраних під час досудового розслідування, що наведений у реєстрі матеріалів досудового розслідування є вагомим, більш детальну оцінку яким суд надасть в ході судового розгляду під час вивчення змісту цих доказів та під час перебування в нарадчій кімнаті при прийнятті остаточного рішення у даному кримінальному провадженні, однак на даній стадії судового провадження, на думку суду, цього достатньо для обрання обвинуваченому запобіжного заходу, про який йдеться у клопотанні прокурора.

Крім того, судом враховуються наявні ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.

Виходячи із загальних визначень вказаних понять, слід відмітити, що ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створить загрозу суспільству. Суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки обвинуваченого, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності поза процесуальних дій зазначеної особи.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» («Klishyn v. Ukraine» № 306/1/04 від 23.02.2012) наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.

Так, в обґрунтування наявності ризику переховування обвинуваченого від суду, прокурор наводить наступні доводи: тяжкість вчинених кримінальних правопорушень, оскільки, як вбачається з обвинувального акту, ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні особливо тяжких кримінальних правопорушень проти основ національної безпеки, а тому, з метою його уникнення, ОСОБА_5 може переховуватися від суду на тимчасово не підконтрольних територіях України, так і на території Російської Федерації.

Враховуючи тяжкість інкримінованих кримінальних правопорушень, а також дані про особу обвинуваченого, який матиме змогу використовувати свої вміння, здобуті під час проходження служби в підрозділах СБ України, відсутність на даний час місця проживання в Україні, в їх сукупності, суд, приходить до висновку про доведеність прокурором у клопотанні ризику можливості обвинуваченим переховуватися від суду.

При цьому суд враховує правову позицію Європейського суду з прав людини у рішенні у справі «Тодоров проти України» («Todorov v. Ukraine» № 16717/05 від 12.04.2012), відповідно до якої «для продовження тримання під вартою повинні бути винятково вагомі причини, при цьому лише тяжкість вчиненого злочину, складність справи та серйозність обвинувачень не можуть вважатися достатніми причинами для тримання особи під вартою протягом досить тривалого строку».

Так, прокурор також посилається на ризик незаконного впливу на свідків, оскільки обвинувачений ОСОБА_5 може здійснювати вплив на свідків з метою спонукання останніх до ненадання показань, які їм відомі. Прокурор зазначає, що обвинувачений отримав персональні дані, засоби зв`язку та місце проживання частини свідків у даному кримінальному провадженні.

Оцінюючи можливість впливу на свідків, суд виходить із передбаченої КПК України процедури отримання, зокрема, свідчень від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування свідчення отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України).

Вказане дає підстави обґрунтовано припускати вірогідність незаконного впливу зі сторони обвинуваченого на свідків з метою зміни чи відмови від раніше наданих ними показань, що, в свою чергу, зможе перешкодити проведенню належного судового розгляду.

Із огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що ризик незаконного впливу на свідків продовжує існувати, що обумовлює необхідність застосування до обвинуваченого запобіжного заходу з метою запобігання цьому ризику.

Під час надання оцінки наявності ризику переховуватись від органу досудового розслідування, судом також враховується те, що згідно Указу Президента України №64/2022 від 24.02.2022 року «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України №2102-IX від 24.02.2022 року «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» із урахуванням продовження строку дії правового режиму згідно Указу Президента № 341/2022 від 17.05.2022, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який наразі триває.

Матеріали клопотання містять докази існування інших ризиків неналежної процесуальної поведінки обвинуваченого, зокрема, можливості вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується, які поряд із ризиком можливості переховуватися від суду теж залишаються існувати та вірогідність їх настання є досить високою.

Водночас, суд вважає недоведеним прокурором наявність такого ризику, як знищення, спотворення будь-яку із речей, що мають істотне значення, оскільки досудове розслідування завершено, обставини кримінального провадження стороною обвинувачення встановлені, крім того, будь-яких доказів на підтвердження вказаного ризику суду не надано, а тому такі твердження є лише припущеннями з боку прокурора.

При застосуванні запобіжного заходу судом враховано також вік підозрюваного, його стан здоров`я, дані про сімейні та соціальні зв`язки і спосіб життя, а також суд звертає увагу на мотив та спосіб вчинення кримінального правопорушення, яке має високий ступінь суспільної небезпеки, зумовленої тяжкими наслідками для суспільства в цілому, наявністю реальних ознак справжнього суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистості, а також враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

При цьому, будь-яких даних на підтвердження поганого стану здоров`я або існування інших обставин, що виключали би можливість тримання під вартою останнього, суду не надано.

Слід зауважити, що ч. 4 ст. 183 КПК України передбачає чіткий перелік випадків, коли суд має право не визначати розмір застави, а саме: під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.

Враховуючи обсяг обвинувачення у вчиненні особливо тяжких злочинів, з огляду на високий ступінь встановлених ризиків, застосування застави у даному випадку також не зможе забезпечити ефективного уникнення встановлених ризиків, у зв`язку з чим застава не застосовується.

Отже, суд вважає доведеним наявність, заявлених ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, на які вказує прокурор, у зв`язку з чим клопотання підлягає задоволенню, оскільки, в даному випадку запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, як захід процесуального примусу, є виправданим.

Керуючись статтями 131, 132, 176-178, 314-315, 372, 532 Кримінального процесуального кодексу України, суд

постановив:

Клопотання прокурора Офісу Генерального прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_5 - задовольнити.

Обрати обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.

Строк дії ухвали про тримання обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під вартою визначити терміном на 60 (шістдесят) днів, тобто до 22 червня 2023 включно.

Копію ухвали вручити присутнім учасникам судового провадження.

Апеляційна скарга на ухвалу суду в частині застосування запобіжного заходу може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення до Київського апеляційного суду.

Головуючий суддя ОСОБА_1

Судді ОСОБА_2

ОСОБА_3