Рішення № 110646849, 28.04.2023, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/1417/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

заочне

28 квітня 2023 року м. Черкаси

Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого судді Позарецької С.М.

при секретарі Щокань В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВВС-Факторинг», треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сазонова Олена Миколаївна, Приватний виконавець виконавчого округу Черкаської області Плесюк Олексій Степановича про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, -

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 , через свого представника адвоката Подплєтьонного Сергія Сергійовича, звернувся у Придніпровський районний суд м.Черкаси з позовом (у подальшому уточнений) до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВВС-Факторинг» про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню. Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що приватний виконавець виконавчого округу Черкаської області Плесюк Олексій Степанович виніс постанову від 22.08.2022 ВП69694783, якою відкрито виконавче провадження, з метою стягнення з нього на користь відповідача заборгованості у розмірі 12880грн. 00коп. Вказана постанова винесена на підставі вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою Оленою Миколаївною виконавчого напису від 26.11.2021 №20145 про звернення стягнення заборгованості з нього, ОСОБА_1 , на користь відповідача за Договором надання коштів у позику і на умовах фінансового кредиту №1553833 від 01.08.2020, який укладений з ТОВ«АРАГОН», правонаступником прав та обов`язків за яким є відповідач.

Як зазначено, кредитний договір, відповідно до якого приватний нотаріус вчинив виконавчий напис, не був посвідчений нотаріально. До того ж, у виконавчому написі вказано, що він вчинений на підставі пункту2 Переліку.

На його думку, приватним нотаріусом було порушено порядок вчинення виконавчого напису, оскільки виконавчий напис від 26.11.2021 №20145 вчинено на кредитному договорі, який не був посвідчений нотаріально, тобто за відсутності документів, які б підтверджували безспірність заборгованості.

Таким чином, вважає, що порушеними є його права та законні інтереси, оскільки є реальна загроза стягнення з нього 12880грн. 00коп.- на підставі вказаного вище виконавчого напису, 1000грн. 00коп.- на підставі постанови приватного виконавця про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 22.08.2022 ВП №69694783, 1288грн. 00коп.- на підставі постанови приватного виконавця про стягнення з боржника основної винагороди від 22.08.2022 ВП № 69694783.

Враховуючи наведені вище обставини, позивач просить:

-визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №20145 від 26.11.2021 про стягнення з нього на користь відповідача заборгованості, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою Оленою Миколаївною;

-стягнути з відповідача на його користь судові витрати: за подання позовної заяви 1073грн. 60коп., витрати на правничу допомогу 3000грн. 00коп.

Вирішуючи питання про відкриття провадження, суддею було встановлено, що позовну заяву подано з порушенням вимог цивільного процесуального законодавства, внаслідок чого, ухвалою суду від 07.03.2023, залишено без руху.

17.03.2023 позивачем, через свого представника адвоката ПодплєтьонногоС.С., надано до суду підтвердження належного виконання вимог, визначених ухвалою від 07.03.2023, які прийняті судом.

Ухвалою суду від 21.03.2023 позовну заяву прийнято, відкрито провадження по справі та призначено її до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Заперечень щодо такого порядку розгляду справи до суду не надходило. Сторонам встановлено строки для подачі заяв по суті справи. Залучено до участі у даній справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Сазонову Олену Миколаївну та приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Плесюка Олексія Степановича. Крім того, задоволено клопотання позивача про витребування доказів та зобов`язано приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Сазонову Олену Миколаївну надати суду у строк до 03.04.2023 копії всіх документів, на підставі яких було вчинено виконавчий напис №20145 від 26.11.2021 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ«ВВС-ФАКТОРИНГ» за договором надання коштів у позику і на умовах фінансового кредиту №1553833 від 01.08.2020.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат ПодплєтьоннийС.С., не з`явилися, хоча про час, дату та місце проведення розгляду справи повідомлялися судом у встановленому законом порядку. Представник позивача адвокат ПодплєтьоннийС.С. подав письмову заяву від 28.04.2023 про розгляд справи без участі сторони позивача. Заявлені позовні вимоги підтримав та просив задовольнити у повному обсязі. Крім того, не заперечував проти ухвалення заочного рішення по справі. Також зазначив, що витрати на правничу допомогу позивач залишає за собою.

У судове засідання представник відповідача ТОВ«ВВС-Факторинг» не з`явився, хоча про час, дату та місце проведення розгляду справи повідомлявся судом у встановленому законом порядку. Про причини неявки суду не повідомлено. Відзив на позов не подано.

У судове засідання треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу СазоноваО.М. та приватний виконавець виконавчого округу Черкаської області ПлесюкО.С. не з`явилися, хоча про час, дату та місце проведення розгляду справи повідомлялися судом у встановленому законом порядку. Про причини неявки суду не повідомлено. Письмові пояснення щодо позову подано.

Таким чином, справу вирішено за правилами заочного розгляду, визначеними ст.ст.280-282 ЦПК України, за відсутності відповідача ТОВ«ВВС-ФАКТОРИНГ», який повідомлявся у встановленому законом порядку про час, дату і місце розгляду справи та не з`явився у судове засідання без повідомлення причин, не подав відзиву проти позову та проти такого порядку розгляду справи не заперечував позивач.

Враховуючи думку позивача та його представника, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи в їх сукупності, всебічно, повно та об`єктивно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено у судовому засіданні, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу СазоновоюО.М. 26.11.2021 вчинено виконавчий напис, який зареєстровано у реєстрі за №20145 про звернення стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ТОВ«ВВС-ФАКТОРИНГ» невиплачені у строк грошові кошти на підставі Договору №1553833 про надання коштів у позику, у тому числі на умовах фінансового кредиту від 01.08.2020, укладеного між ТОВ«ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АРАГОН» (Кредитор), правонаступником всіх прав та обов`язків за Договором про надання фінансових послуг факторингу №21/01.2021 від 21.01.2021 є ТОВ«ВВС-ФАКТОРИНГ» (Новий кредитор) та ОСОБА_1 , строк платежу за яким настав 31.08.2020.

Запропоновано задовольнити вимоги ТОВ«ВВС-ФАКТОРИНГ» та стягнути з ОСОБА_1 заборгованість, за період з 21.01.2021 по 01.06.2021, у розмірі:

-3000грн. 00коп. прострочена заборгованість за сумою кредиту;

-7530грн. 00 коп. прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом;

-1500грн. 00 коп. прострочена заборгованість за пенею.

Загальна заборгованість становить 12880грн. 00коп.

Приватним виконавцем виконавчого округу Черкаської області ПлесюкомО.С. 22.08.2022 відкрито виконавче провадження №69694783 з примусового виконання вказаного вище виконавчого напису.

Разом з тим, у рамках вказаного виконавчого провадження приватним виконавцем виконавчого округу Черкаської області ПлесюкомО.С. винесено постанови від 22.08.2022 про стягнення з боржника основної винагороди та про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження.

Варто зауважити, що на виконання ухвали суду від 21.03.2023 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу СазоновоюО.М. до суду не надано копії всіх документів, на підставі яких було вчинено виконавчий напис №20145 від 26.11.2021 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ«ВВС-ФАКТОРИНГ» за договором надання коштів у позику і на умовах фінансового кредиту №1553833 від 01.08.2020.

Відповідно, суд розглядає справу з врахуванням вимог ч.10 ст.84 ЦПК України, зокрема з урахуванням наданих позивачем: виконавчого напису №20145 від 26.11.2021 та договору №1553833 надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту від 01.08.2020, укладеного між ТОВ«ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АРАГОН» та ОСОБА_1 .

Слід зазначити, що сам по собі факт подання стягувачем документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, відповідно до Переліку, затвердженого постановою КМУ №1172 від 29.06.1999, не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого. Відсутні докази, що нотаріус перевірив факт отримання вимоги боржником.

Відповідно до ст. 55 Конституції України та ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст. 5 ЦПК України). Способи захисту визначені статтею16 ЦК України.

Відповідно до положень ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування (ч.ч.3, 4 ст. 77 ЦПК України). Крім того, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.2 ст.78 ЦПК України).

Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване в законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб твердження про порушення прав було обґрунтованим. Порушення має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Відповідно до статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Тобто, кредитний договір за своїм змістом є консенсуальним, двостороннім, відплатним договором та вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних його умов (ч. 1 ст.638 ЦК України).

За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 18 ЦК України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, установлених законом. Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється цим Законом та іншими актами законодавства (ч.1 ст.39 Закону «Про нотаріат»). Таким актом є, зокрема Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції від 22.02.2012 №296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22.02.2012 за № 282/20595.

Згідно з ст.87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» (у редакції ЗУ №775-ІХ від 14.07.2020, що чинна з 08.08.2020, зокрема і на час виниклих правовідносин вчинення виконавчого напису) визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону, нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника- фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

У разі, якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Відповідно до п.п.3.5 п.3 гл. 16 розд ІІ Порядку, при вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 №1172.

Нотаріальна дія або відмова у її вчиненні оскаржуються до суду. Право наоскарження нотаріальноїдії абовідмови уїї вчиненнімає особа,прав таінтересів якоїстосуються такідії (ст.50 Закону «Про нотаріат», у редакції ЗУ №775-ІХ від 14.07.2020, що чинна з 08.08.2020, зокрема чинній на час виниклих правовідносин).

Вчинення нотаріусом виконавчого напису це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому, нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло у стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису надання стягувачу можливості у позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (ст.88 Закону «Про нотаріат»). Однак, характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника перед стягувачем для нотаріуса підтверджується формальними ознаками наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно з відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

Із огляду на наведене та з урахуванням приписів ст.ст.15, 16, 18 ЦК України, ст.ст.50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає у тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто, боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, у судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури його вчинення, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами у повному обсязі чи в їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса за вчиненням виконавчого напису.

Підставами оскарження виконавчих написів може бути як порушення нотаріусом процедури вчинення напису (наприклад, неповідомлення боржника про вимогу кредитора), так і необґрунтованість вимог до боржника.

Суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості або іншоївідповідальності боржникаперед стягувачем згідно з Переліком документів.

Для правильногозастосування положеньстатей87,88Закону України«Про нотаріат»у такомуспорі судповинен перевіритидоводи боржникау повномуобсязі йустановити тазазначити урішенні,чи справдіна моментвчинення нотаріусомвиконавчого написуборжник мавбезспірну заборгованістьперед стягувачем або іншу відповідальність перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Така правовапозиція ВеликоїПалати ВерховногоСуду відповідаєвисновкам,викладеним ураніше ухваленихнею постановахвід 29.03.2019за наслідкамирозгляду цивільноїсправи №137/1666/16-ц,від 02.07.2019у справі№916/3006/17та постановіВерховного Судувід 26.02.2020у справі№369/6415/17 з подібних правовідносин.

На думку суду, у даному випадку, відсутні докази про те, що нотаріус при вчиненні оспорюваного виконавчого напису переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом.

Крім того,під часрозгляду справисудом невстановлено об`єктивнихданих вважати,що нотаріусубули наданідля вчиненнявиконавчого напису оригіналкредитного договору,а такождокументи,що підтверджуютьбезспірність заборгованостіборжника тавстановлюють простроченнявиконання зобов`язання,які передбаченонадавати дляодержання виконавчогонапису,відповідно доп.п.«а»,«б» п.1Переліку документів,за якимистягнення заборгованостіпровадиться убезспірному порядкуна підставівиконавчих написівнотаріусів,затвердженого постановоюКабінету МіністрівУкраїни від 29.06.1999 №1172. Відсутні відомості про те, що боржникові надсилалася і отримана ним претензія кредитора щодо розміру заборгованості на час вчинення виконавчого напису.

Суд звертає увагу на те, що у постанові Верховного Суду від 10.11.2021 (справа №758/14854/20) зазначено, що учинення виконавчого напису у разі порушення основного зобов`язання здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих кредитором повідомлень- письмової вимоги про усунення порушень боржнику. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка на письмовому повідомленні про його отримання. Неотримання боржником вимоги про усунення порушень за кредитним договором об`єктивно позбавляє його можливості бути вчасно проінформованим про наявність заборгованості та можливості надати свої заперечення щодо неї або оспорити вимоги кредитора. Якщо боржник не має можливості подати нотаріусу заперечення щодо вчинення виконавчого напису або висловити свою незгоду з письмовою вимогою про сплату боргу чи повідомити про наявність спору між нею та відповідачем щодо суми заборгованості, це об`єктивно виключає можливість вчинення виконавчого напису.

Як вбачається з матеріалів справи, стороною позивача доведено ті обставини, на які він покликається як на обґрунтування своїх вимог, а тому, у контексті наведеного, суд вважає, що позов є обґрунтованим і доведеним. При цьому, суд звертає увагу, що суд вирішує справу за наявними доказами, враховуючи норми ч.10 ст. 84 ЦПК України.

За результатами розгляду справи, суд погоджується з доводами позивача та встановив, що приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу СазоноваО.М. не пересвідчилася у безспірності заборгованості боржника і не врахувала, що нею вчинено виконавчий напис на суму, яка не відповідає безспірній сумі заборгованості, про існування якої позивачу відомо не було. Так, суду не надано відомостей про те, що нотаріусу були надані підтвердження того, що боржник отримав від стягувача вимогу щодо розміру заборгованості, що б дало останньому можливість спростувати доводи стягувача і нотаріусу пересвідчитися у безспірності чи спірності заявлених вимог. Крім того, до суду не було ні відповідачем, ні нотаріусом надано кредитний договір від 01.08.2020, за умовами якого можливо було б встановити, що ОСОБА_1 дійсно отримав кредитні кошти у кредитора ТОВ «АРАГОН». Відповідно, відсутні докази і про те, що при вчиненні виконавчого напису нотаріусом такі обставини були перевірені.

На основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які посилалася сторона позивача, як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених доказами, дослідженими у судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, оскільки судом встановлено порушення прав та інтересів позивача, а також той факт, що нотаріусом під час вчинення оспорюваного виконавчого напису про стягнення коштів на користь ТОВ«ВВС-ФАКТОРИНГ», не було дотримано всіх вимог, передбачених Порядком вчинення нотаріальних дій. Також слід зазначити, що у виконавчому написі нотаріусом зазначене прізвище боржника ОСОБА_1 , а не ОСОБА_1 , враховуючи документи, що посвідчують особу останнього. При цьому, РНОКПП як у виконавчому написі, так і у картці платника податків ОСОБА_1 співпадає.

Щодо розподілу судових витрат, то відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Позивачем при зверненні до суду з цим позовом сплачений судовий збір у розмірі 1073грн. 60коп. (квитанція №97794 від 16.03.2023), який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача. Що стосується стягнення з відповідача витрат, пов`язаних із наданням відповідачу правничої допомоги, то сторона позивача у своїй заяві зазначила, що ці витрати позивач залишає за собою.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 13, 76-84, 141, 259, 268, 280-282 ЦПК України суд,-

в и р і ш и в :

Позовні вимоги задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №20145 від 26.11.2021року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою Оленою Миколаївною про стягнення заборгованості із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВВС-Факторинг».

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВВС-Факторинг» (код ЄДРПОУ 37686875, м. Київ, вул. Підвисоцького Професора, 10/10) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , код НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) судові витрати- судовий збір в розмірі 1073грн. 60коп.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Черкаського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст судового рішення складений 03.05.2023.

Головуючий: С. М. Позарецька