Ухвала суду № 110645913, 28.04.2023, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 28.04.2023Справа № 554/3429/23 Провадження № 1-кс/554/5077/2023

Провадження № 1-кс/554/5077/2023

УХВАЛА

Іменем України

28 квітня 2023 року м. Полтава

Слідчий суддяОктябрського районногосуду м.Полтави ОСОБА_1 ,при секретарі ОСОБА_2 ,за участюпрокурора ОСОБА_3 ,представника власникамайна ОСОБА_4 ,розглянувши усудовому засіданнів залісуду вм.Полтавіклопотання прокуроравідділу процесуальногокерівництва укримінальному провадженніслідчих Територіальногоуправління Державногобюро розслідуваньПолтавської обласноїпрокуратури ОСОБА_3 ,у кримінальномупровадженні №62023170010000099від 10.03.2023за ознакамикримінальних правопорушень,передбачених ч.3ст.368 КК України, про арешт майна,-

в с т а н о в и в:

До слідчого судді надійшло клопотання прокурора про арешт майна, у якому прохали накласти арешт на вилучені під час проведення обшуку 25.04.2023 за місцем проживання начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 грошові кошти.

У судовому засіданні прокурор просив клопотання задовольнити.

Представник власника майна заперечував щодо накладення арешту майна, вказував, що ухвалою про обшук передбачено вилучення коштів лише тих, що були предметом неправомірної вигоди. ОСОБА_5 не є підозрюваним у кримінальному провадженні, грошові кошти не відповідають критерію, передбаченому ст. 98 КПК України щодо речового доказу.

Заслухавши учасників справи, слідчий суддя приходить до такого висновку.

Встановлено, що Першим слідчим відділом (з дислокацією у місті Полтаві) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62023170010000099 від 10.03.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбачених ч. 3 ст. 368 КК України. Процесуальне керівництво у вказаному кримінальному провадженні здійснюється Полтавською обласною прокуратурою.

Так, 25.04.2023, в період часу з «15» год. «20» хв. по «19» год. «32» хв. на підставі ухвали слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 24.04.2023 проведено обшук за місцем проживання начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 , під час якого виявлено та вилучено грошові кошти, а саме: 1250 доларів США купюрами по 50 доларів США; 134400 доларів США купюрами по 100 доларів США; 2 долари США купюрами номіналом 1 долар США; 600 Євро купюрами по 100 Євро; 2450 Євро купюрами по 50 Євро; 240 Євро купюрами по 20 Євро; 5 Євро однією купюрою; 20 турецьких лір номіналом купюр по 10 лір.

26.04.2023 постановою слідчого вказані грошові кошти визнані речовим доказом у кримінальному провадженні № 62023170010000099 від 10.03.2023.

Статтею 131 КПК України арешт майна віднесений до заходів забезпечення кримінального провадження, які у силу ч. 3 ст. 132 КПК застосовуються у разі доведення стороною обвинувачення трьох складових - обґрунтованої підозри вчинення кримінального правопорушення певного ступеню тяжкості; підтвердження того, що потреби досудового розслідування виправдовують саме такий ступінь втручання у права та свободи особи; існування даних, що застосування ініційованого заходу забезпечить виконання поставленого завдання.

Відповідно до ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Частиною другою ст. 170 КПК України визначені випадки, у яких допускається арешт майна, а саме з метою: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Частиною 2 ст. 173 КПК України визначено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати, серед іншого, правову підставу для арешту майна та можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 1 ч.2 ст. 170 КПК України).

Правові підстави для накладення арешту на майно з метою збереження речових доказів визначені частиною третьою ст. 170 КПК України, згідно з якою арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Отже чинне кримінальне процесуальне законодавство дозволяє накладення арешту на гроші з метою збереження речових доказів виключно у випадку наявності достатніх підстав для їх віднесення до кримінально-процесуальної категорії речових доказів (відповідності критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України).

Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Як вбачається, в клопотанні прокурора про накладення арешту на майно відсутні будь-які дані, які б вказували, що вилучені кошти за місцем проживання ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 , набуті кримінально протиправним шляхом, зберегли на собі сліди або містять інші відомості які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. Також вказані обставини не доведені прокурором у судовому засіданні.

Отже,зважаючи на відсутність підтвердження того, що грошові кошти не відповідають ознакам речових доказів, слідчий суддя приходить до висновку, що стороною обвинувачення не доведено необхідності накладення на них арешту.

Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя приходить до висновку про відмову в задоволенні поданого клопотання прокурора.

Керуючись ст. ст.170-173,376 КПК України, слідчий суддя,-

п о с т а н о в и в:

У задоволенні клопотання прокурора відмовити.

Ухвала може бути оскаржена протягом 5 (п`яти) днів з дня проголошення до Полтавського апеляційного суду.

Ухвала набирає чинності після закінчення строків на її оскарження.

Повний текст ухвали складено 01.05.2023 року.

Слідчий суддя ОСОБА_1