Ухвала суду № 110645837, 28.04.2023, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 28.04.2023Справа № 554/3429/23 Провадження № 1-кс/554/5075/2023

УХВАЛА

Іменем України

28 квітня 2023 року м. Полтава

Слідчий суддяОктябрського районногосуду м.Полтави ОСОБА_1 ,при секретарі ОСОБА_2 ,за участюпрокурора ОСОБА_3 ,розглянувши усудовому засіданнів залісуду вм.Полтавіклопотання клопотанняпрокурора відділупроцесуального керівництвау кримінальномупровадженні слідчихТериторіального управлінняДержавного бюророзслідувань Полтавськоїобласної прокуратури ОСОБА_3 ,у кримінальномупровадженні №62023170010000099від 10.03.2023за ознакамикримінальних правопорушень,передбачених ч.3ст.368 КК України, про арешт майна,-

в с т а н о в и в:

До слідчого судді надійшло клопотання прокурора про арешт майна, у якому прохали накласти арешт на на вилучені 25.04.2023 за адресою: АДРЕСА_1 , під час проведення обшуку майно.

У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, просив його задовольнити.

Представники власників майна у судове засідання не з`явилися, будучи повідомленим про час та місце судового розгляду.

Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до такого висновку.

Встановлено, що Першим слідчим відділом (з дислокацією у місті Полтаві) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62023170010000099 від 10.03.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбачених ч. 3 ст. 368 КК України. Процесуальне керівництво у вказаному кримінальному провадженні здійснюється Полтавською обласною прокуратурою.

24.04.2023 отримано ухвалу слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави ОСОБА_1 , якою надано дозвіл на проведення обшуку за місцем знаходження Кременчуцької Державної податкової інспекції ГУ ДПС в Полтавській області за адресою: Полтавська область м. Кременчук, вул. Троїцька, 76.

В ході проведення обшуку 25.04.2023 за адресою: Полтавська область, м. Кременчук, вул. Троїцька, 76., у службовому кабінеті №301, виявлено та вилучено:

1. мобільний телефон гр. ОСОБА_4 ТМ «Самсунг» ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 ; SN: НОМЕР_3 , що поміщено до сейф-пакету В1023576;

2. мобільний телефон гр. ОСОБА_5 ТМ «iPhone 14 Pro max» у прозорому чохлі, темно-сірого кольору, що поміщено до сейф-пакету В1023575;

3. завірені належним чином копії службового посвідчення ОСОБА_4 на 3 арк. та трудової книжки серії НОМЕР_4 на ім`я ОСОБА_5 на 3 арк., що долучені до протоколу;

4. смарт годинник apple watch series 8, належний ОСОБА_5 чорного кольору із ремінцем;

5. грошові кошти, а саме дві купюри номіналом 100$ США серія JL14530055*, PF47117854F, що вилучені із правої кишені куртки, яка знаходилась у шафі кабінету.

Постановою старшого слідчого першого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, від 26.04.2023 вилучене в ході обшуку майно визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 62023170010000099 від 10.03.2023.

Статтею 131 КПК України арешт майна віднесений до заходів забезпечення кримінального провадження, які у силу ч. 3 ст. 132 КПК застосовуються у разі доведення стороною обвинувачення трьох складових - обґрунтованої підозри вчинення кримінального правопорушення певного ступеню тяжкості; підтвердження того, що потреби досудового розслідування виправдовують саме такий ступінь втручання у права та свободи особи; існування даних, що застосування ініційованого заходу забезпечить виконання поставленого завдання.

Відповідно до ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Частиною другою ст. 170 КПК України визначені випадки, у яких допускається арешт майна, а саме з метою: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Частиною 2 ст. 173 КПК України визначено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати, серед іншого, правову підставу для арешту майна та можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 1 ч.2 ст. 170 КПК України).

Правові підстави для накладення арешту на майно з метою збереження речових доказів визначені частиною третьою ст. 170 КПК України, згідно з якою арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Отже чинне кримінальне процесуальне законодавство дозволяє накладення арешту на гроші з метою збереження речових доказів виключно у випадку наявності достатніх підстав для їх віднесення до кримінально-процесуальної категорії речових доказів (відповідності критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України).

Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Вилучені речі, оскільки вони виявлені безпосередньо органом досудового розслідування, щонайменше можуть містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

При вирішені питання про арешт майна слідчий суддя також враховує: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні; наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення; розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Так, слідчий суддя вважає, що правовою підставою для арешту майна є як правова природа вказаних вилучених предметів, речей і їх відношення до матеріалів кримінального провадження так і сукупність об`єктивних даних та розумних підозр, які свідчать про те, що вилучені речі, предмети є доказом у кримінальному провадженні. На вказаному етапі досудового розслідування є всі законні підстави вважати, що вказане вилучене майно є необхідним для з`ясування всіх обставин у кримінальному провадженні. Зазначені матеріальні об`єкти будуть використані для доказування обставин, передбачених ст. 91 КПК України.

Потреби досудового розслідування на думку слідчого судді, виправдовують такий ступінь втручання у права власника майна, оскільки без застосування вказаного заходу забезпечення кримінального провадження не можливо виконати завдання кримінального провадження в частині захисту прав та законних інтересів учасників провадження.

Суд бере до уваги те, що існує наявність розумних підозр вважати, що вилучені мобільні телефони, смарт годинник, грошові кошти відповідають критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК, оскільки могли зберегти на собі сліди кримінального правопорушення та можуть слугувати доказом обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, тому, слідчий суддя вважає за необхідне накласти арешт на вказані речі з метою збереження речового доказу.

Згідно положень ч. 1 та 3 ст. 170 КПК України завірені належним чином копії службового посвідчення ОСОБА_4 на 3 арк. та трудової книжки серії НОМЕР_4 на ім`я ОСОБА_5 на 3 арк., що долучені до протоколу, хоч і були вилучені з дотримання вимог КПК України, проте їх не можна вважати майном, на яке може бути накладено арешт, а тому клопотання в цій частині задоволеним бути не може.

Керуючись ст. ст.170-173,376 КПК України, слідчий суддя,-

п о с т а н о в и в:

Клопотання задовольнити частково.

Накласти арешт на вилучене 25.04.2023 за адресою: АДРЕСА_1 , під час проведення обшуку майно:

?мобільний телефон гр. ОСОБА_4 ТМ «Самсунг» ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 ; SN: НОМЕР_3 ;

?мобільний телефон гр. ОСОБА_5 ТМ «iPhone 14 Pro max» у прозорому чохлі, темно-сірого кольору;

?смарт годинник apple watch series 8, належний ОСОБА_5 чорного кольору із ремінцем;

?грошові кошти, а саме дві купюри номіналом 100$ США серія JL14530055*, PF47117854F, що вилучені із правої кишені куртки, яка знаходилась у шафі кабінету.

В іншій частині клопотання відмовити.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена протягом 5 (п`яти) днів з дня проголошення до Полтавського апеляційного суду.

Власник майна, котрий був відсутній у судовому засіданні має право подати клопотання про скасування арешту майна до суду першої інстанції протягом 5 (п`яти) днів з дня отримання ухвали.

Ухвала набирає чинності після закінчення строків на її оскарження.

Слідчий суддя ОСОБА_1